Матеріали для підготовки до заняття. Всі прикметники без винятку відмінюються за одним зразком

Всі прикметники без винятку відмінюються за одним зразком. Є лише невеличка різниця у вживанні букв а, у, е, и та я, ю, є, і в закінченнях твердої і м’якої груп. До твердої групи належать прикметники з основою на будь-який твердий приголосний (чужий, гарячий, зелений); до м’якої – прикметники з основою на м’який [н'] (синій, давній, пізній), а також прикметники безкраїй, довговіїй, короткошиїй.

Правопис и та і в закінченнях прикметників

У кінці закінчення -ими, -іми (орудний відмінок множини) завжди пишеться и (свіжими, червоними, сусідніми, осінніми, рябенькими).

Прикметники м'якої групи в закінченнях можуть мати лише і (а не и): синім, синій, житній, житніх, майбутніх, середніх, житній.

Прикметники твердої групи в закінченнях мають звичайно букву и (пахучий, пахучим, пахучими, зелений, зеленим, зеленими).

Але в закінченнях давального і місцевого відмінків однини та називного множини виступає лише і: зеленій, пахучій (гілці), на зеленій, пахучій (гілці), на зеленім, пахучім (лузі).

У називному і знахідному відмінку множини всі без винятку прикметники мають закінчення -і братові, Сашкові (кульки), далекі, сестрині, братові, свіжі.

Інші особливості правопису відмінкових закінчень прикметників

У називному відмінку однини присвійні прикметники чоловічого роду мають нульове закінчення (Маріїн, батьків, Миколин, Степанів, братів, сватів).

Прикметники і м’якої, і твердої груп мають однакові закінчення -ого, -ому, -ої, -ою з тією лише різницею, що в прикметниках м’якої групи перед о пишеться м’який знак (зеленого – синього, зеленому – синьому, зеленої – синьої).

В орудному відмінку однини прикметники і твердої, і м’якої груп мають лише закінчення -ою, а іменники можуть мати і закінчення -ею (м’яка і мішана група): ранньою сливою, свіжою їжею, найвищою кручею.

Правопис вищого ступеня порівняння прикметників

Вищий ступінь порівняння прикметників твориться за допомогою суфіксів -іш- або -ш-, які додаються до основи перед закінченням (щирий – щиріший, веселий –веселіший, молодий – молодший).

У суфіксі -іш- завжди пишеться і: сухий – сухіший, гарячий – гарячіший, стрункий – стрункіший.

При додаванні суфікса -ш- може виникати близька за звучанням звукосполука [жч] (якщо твірна основа закінчується на с). Ця звукосполука може позначатися на письмі відповідно буквами жч і щ.

Буква щ пишеться лише в прикметниках товщий (і товстіший), вищий, кращий.

У семи прикметниках пишуться букви жч: важчий, вужчий, дорожчий, ближчий, нижчий, тяжчий, дужчий.

Інші зміни звуків на межі основи і суфікса -ш- на письмі не позначаються: солодкий- [солоджший], але пишеться солодший; короткий –- [корочший], але пишеться коротший.

Утворені від вищого ступеня прикметників нові слова (прикметники, прислівники, дієслова) повністю зберігають їхні правописні особливості (товщий – товщенький, товще, товщати; вужчий – вужченький, вужче, повужчати).

Якщо вищий ступінь прикметника твориться за допомогою слова більш, то прикметник ставиться в звичайній формі: рішучий – більш рішучий ( а не більш рішучіший), яскравий- більш яскравий ( а не більш яскравіший).

Порівняння приєднуються до прикметників вищого ступеня обов’язково за допомогою слів ніж (таке порівняння виділяється комами), від, за (розумніший від інших; сильніший за мене; кращий, ніж усі ).

Присвійні прикметники

Суфікс -ін у пасивних прикметниках виступає лише після й (на письмі -їн): Марія – Маріїн, Надія – Надіїн, Дар’я – Дар’їн. В усьому іншому присвійні прикметники повністю зберігають написання іменників, від яких вони утворені: невістка – невісчин (хоч вимовляється [нев'ішчин]), Параска – Парасчин (хоч вимовляється [парашчин]). Якщо прикметник утворюється від іменника твердої групи, то відбувається чергування -ів -- -ов ( столяр – столярів, столярового, столяровому; батько – батьків, батькового, батьковому ).

Якщо прикметник утворюється від іменника м’якої чи мішаної групи, то відбувається чергування -ів (-їв) – -ев (єв): тесляр – теслярів, тесляревого, тесляревому; коваль – ковалів, ковалевого, ковалевому.

Завдання для аудиторної роботи

Завдання 1.

Від поданих слів утворіть прикметники, поясніть їх правопис.

Реформа, зміна, щодня, без закону, без імені, будень, буква, дерево, чавун, олово, машина, скло, осінь, не ждати, догана, старатися, не вблагати, не зрівняти, не збагнути.

Завдання 2.

Від поданих слів утворіть прикметники, прокоментуйте звукові зміни й особливості правопису.

Одеса, Кривий Ріг, Сиваш, Бахмач, Кременчук, Донецьк, Черкаси, Дрогобич, Санкт-Петербург, Запоріжжя, Харцизьк, Волноваха, Таганрог, Воронеж, Норвегія, Волга, Прага, Калуга, Франція.

Завдання 3.

Утворіть, де можливо, ступені порівняння прикметників. Поясніть утворення форм вищого й найвищого ступенів:

а) історичний, достовірний, темно-синій, великий, археологічний, вишневий, точний, лисий, дешевий, поганий;

б) український, складний, величезний, високий, дорогий, первісний, хороший, кривий, близький, середньовічний.

Завдання 4.

З’ясуйте, форми якого ступеня порівняння прикметника необхідні для перекладу, перекладіть словосполучення, складіть із ними речення.

1. Самый полный перечень, более вероятное событие, наиболее приемлемые показатели, более сложные процессы, самый высокий курс.

2. Более чёткое определение, найболее точный подсчёт, самая эффективная программа, на более выгодных условиях, наиболее убедительные факты.

Завдання 5.

Виправте й прокоментуйте помилки у вживанні форм вищого і найвищого ступенів порівняння прикметника:

а) найбільш доцільніші заходи, більш важливіші фактори, самі дешевіші акції, більш точніше визначення, найбільш радикальніші реформи;

б) більш уважніший дослідник, самий досвідчений археолог, більш продуктивніші методи, самі найвищі ціни, найбільш важливіший елемент.

Завдання 6.

Відредагуйте речення. Поясніть помилки у вживанні форм вищого і найвищого ступенів порівняння прикметника:

Необхідно вести саму рішучу боротьбу з правопорушеннями. Відділ має більш великий досвід роботи в цій галузі. Це порушення вважається більш серйознішим. Фірма виконує замовлення в самі найкоротші строки. Ці товари дорожче попередніх.

Завдання 7.

Прочитайте речення. Знайдіть прикметники.З’ясуйте, форми якого ступеня порівняння прикметника необхідні для перекладу, Перекладіть речення.

1. Самые ранние мегалитические сооружения в Крыму восходят к кемиобинской культуре: тогда покойников хоронили в каменных ящиках из огромных плит, обычно покрытых геометрической росписью.

2. В семье индоевропейских языков наиболее древнимиявляются индоарийские, затем следуют индоиранские.

3. Стены эти следовало укрепить, сделать более надёжными.

4. В отличие от кавказских дольменов – грандиозных наземных сооружений из цельных каменных плит…, крымские дольмены несколько меньше по размерам и обычно скрыты под земляной насыпью.

5. Наиболееинтересные данные содержатся в письмах римского папы Мартина, сосланного в Херсонес за верность православию (Абрамов).

6. Самой яркой археологической находкой стал варяжский корабль, найденный в кургане под норвежским городом Гокстадом в 1880 году.

7. Вероятно, в эти времена происходило объединение племён во временные союзы для отражения более сильного врага.

8. У тавров проявления древней мегалитической культуры сохранялись на протяжении I тыс. до н.э., к концу которого она приходит в упадок по мере увеличения контактов с болеединамичными греческой и позднескифской культурами.

9. Самая интересная пещерная церковь Мангупа находится над главной дорогой к восточным воротам.

10. Генуэзские крепостные сооружения более монументальны.

Завдання 8.

Прочитайте фрагменти текстів. Знайдіть прикметники. Прокоментуйте їх переклад українською мовою. Перекладіть. Стисло перекажіть (усно), звертаючи увагу на граматичні форми прикметників. Поясніть правопис слів, виділених у тексті курсивом.

1. Самой распространённой разновидностью денег домонетной эпохи был, вероятно, домашний скот. В поэмах Гомера неоднократно упоминаются предметы из золота, оцененные тем или иным количеством быков.

2. Самые первые монеты появились, вероятнее вего, в Китае – стране одной из древнейших цивилизаций – не позднее VIII в. до н. э. Они являются своего рода связующим звеном между примитивными товаро-деньгами и более поздними монетами, сохранившими в большинстве своём облик до наших дней. Оригинальность этих бронзовых нумизматических памятников в том, что они дублировали в миниатюре те предметы, которые служили китайцам эквивалентом при меновой торговле – ракушки каури, музыкальные пластины, колокольчики, лопаты, ключи, ножи, мотыги, пряслица.

3. Самыми крупногабаритными деньгами, пожалуй, являются феи, которые поныне обращаются на острове Яп (Каролинские острова). Изготовляются они из минерала арагонита и имеют форму мельничного жернова диаметром до нескольких метров и весом до 1 тонны. В карман такую фею не положишь, поэтому, заключив торговую сделку, новый владелец помечает её своим знаком и со спокойной душой оставляет под открытым небом, будучи уверен, – обретённое сокровище никто не смжет похитить.

4. Какие денежные единицы, с точки зрения современного человека, можно считать самыми экзотическими? Думайте сами… Жители Исландии до XV века в качестве денег использовали рыбу; вплоть до XX века на о. Калимантан деньгами служили коровьи черепа, а на Соломоновых островах – человечьи; в Монголии ту же функцию выполняли кирпичи весом до килограмма из спресованных листьев определённых растений, предварительно пропитанных телячьей кровью. Ещё недавно племена на о. Новая Гвинея изготовляли традиционные «свиные деньги», служившие для покупки свиней и … выкупа за невесту – это нанизанные на шнур клыки и хвосты свиней, зубы собак, кенгуру и дельфинов, раковины, перья райских птиц и попугаев (за Ю.Федоныним).