2018-01-08
522
(Самостійна робота – 6 годин)
У результаті самостійної роботи над матеріалом змістового модуля студент повинен:
ü систематизувати теоретичні знання про:
Äвнутрішні, зовнішні фактори та особливості утворення держави з центром у Києві (князі Дір та Аскольд; держава за часів Олега; утвердження моделі централізованої державності; князь Ігор; розвиток державності у першій половині Х ст.; княгиня Ольга; воєнна активність Русі в 60-х – на початку 70-х рр. Х ст.);
Äпіднесення та розквіт Київської Русі (Володимир Великий: завершення формування території Київської держави, державні реформи, запровадження християнства; Київська держава за правління Ярослава Мудрого: зовнішня політика, культурно-освітні здобутки; кодифікація норм руського права, “Правда Ярослава”; соціально-економічне становище);
Ä політичну роздробленість Київської Русі (причини роздробленості, трансформація форми правління в Давньоруській державі; міжусобиці, зовнішньополітичні ускладнення; зусилля влади щодо стабілізації становища; Вишгородська нарада князів (1072 р.) і “Правда Ярославичів”. Любецький князівський з’їзд і проголошення принципу вотчинної власності; Володимир Мономах, частковий ренесанс величі і могутності Київської держави; економічний і політичний розвиток Київської землі, Чернігово-Сіверського, Переяславського, Волинського і Галицького князівств; боротьба з кочівниками;
|
|
|
Äмонгольське завоювання Русі: політичні і соціально-економічні наслідки;
Äутворення, політичний, соціально-економічний розвиток Галицько-Волинської держави (політичне й економічне становище в Галицькому і Волинському князівствах наприкінці ХІІ ст.; об’єднання Галичини і Волині Романом Мстиславичем; Данило Галицький, його внутрішня і зовнішня політика; Галицько-Волинська держава за наступників Данила Романовича; причини занепаду Галицько-волинської держави; угорсько-польсько-литовська боротьба за галицько-волинську спадщину;
ü закріпити предметні уміння (встановлювати хронологічну послідовність основних подій періоду, співвідносити історичні явища, процеси, події з відповідною епохою; позначати на картосхемі території розселення східнослов'янських племінних союзів у VIII–IX ст., шлях «з варяг у греки», територіальні межі Київської Русі за Олега, Святослава, Володимира Великого та Ярослава Мудрого; називати імена визначних діячів, пам'ятки культури періоду; визначати наслідки внутрішньо- та зовнішньополітичної діяльності князів доби, передумови та історичне значення запровадження християнства як державної релігії, значення та наслідки Любецького з'їзду князів; характеризувати внутрішню та зовнішню політику Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира Великого та Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха та його сина Мстислава; визначати причини і сутність політичної роздробленості Київської Русі, особливості процесу формування та значення утворення Галицько-Волинської держави, причини та міжнародне значення коронації Данила Романовича, особливості залежності українських князівств від Золотої Орди, наслідки золотоординського панування; характеризувати розвиток Київського, Чернігівського, Переяславського, Галицького та Волинського князівств, внутрішню та зовнішню політику Данила Романовича, його наступників; характеризувати політичний та соціальний устрій Київської Русі та Галицько-Волинської держави, становище представників різних соціальних станів, форми землеволодіння та форми повинностей на різних етапах розвитку держав, стан розвитку господарства та торгівлі, здобутки в галузі писемності, освіти, наукових знань, уснопоетичної творчості та літератури, архітектури, образотворчого мистецтва, діяльність видатних діячів періоду. Описувати визначні пам'ятки культури цього періоду; визначати особливості культури Київської Русі та Галицько-Волинської держави, значення Київської Русі та Галицько-Волинської держави в історії українського народу та в загальноєвропейській історії).
|
|
|
Ключові терміни і поняття: князь, племінна федерація, дружина, дружинна форма державності, монархія, федеративна монархія (колективний сюзеренітет), снеми, віче, бояри, боярська рада, отроки, тіуни, биричі, дітські, тисяцькі, воєводи, посадники, «листвична» система престолонаслідування, вотчина, феодалізм, суспільні стани, суспільні класи, феодалізм, натуральне господарство, «Руська Правда», смерди, закупи, холопи, церква, митрополит, єпископи, орда, Золота Орда, баскаки.
Завдання для самостійної роботи:
1. На основі опрацювання рекомендованих джерел та літератури проаналізуйте:
– значення для подальшого історичного розвитку запровадження Християнства як державної релігії;
– еволюцію державного устрою Київської Русі;
– соціальну структуру Київської Русі;
– причини політичної роздробленості Київської Русі;
– риси суспільно-політичного і соціально-економічного характеру, якими Галицько-Волинська держава відрізнялася від Київської Русі;
– причини занепаду Галицько-Волинської держави.
2. Підготуйте витяги з писемних історичних джерел, які висвітлюють:
– правову систему Київської Русі;
– наслідки монгольського завоювання Русі;
– політику Д. Галицького;
– заснування і ранню історію м. Львів.
Питання для обговорення на семінарському занятті:
1. Утворення, основні етапи політичного розвитку Київської Русі.
2. Політичний устрій, соціальна структура, правова система Русі.
3. Історичні передумови, зміст і наслідки політичної роздробленості Русі.
4. Особливості політичного і соціально-економічного розвитку Галицького і Волинського князівств в умовах політичної роздробленості Русі, передумови об'єднання в єдину державну структуру.
5. Внутрішня і зовнішня політика Галицько-Волинської держави. Причини занепаду.
Тематика для підготовки рефератів:
Внутрішня і зовнішня політика:
§ Володимира Великого;
§ Ярослава Мудрого;
§ Данила Галицького.
Індивідуальні завдання:
§ Запровадження християнства на Русі, його роль у духовному розвитку суспільства та державотворенні.
§ Народні рухи у Давньоруській державі.
§ Етнічний розвиток Київської Русі
§ Руські князівства і монгольські завойовники.
Контрольні завдання:
1. Визначте хронологічний порядок (вкажіть дати):
а) спорудження Софійського собору в Києві;
|
|
|
б) походи київського князя Аскольда на Візантію;
в) запровадження християнства на Русі в якості державної релігії;
г) князювання Святослава Ігоровича;
д) затвердження загальноруського зводу законів – “Правди Ярославичів”.
2. Метою військових походів Олега та Ігоря на Візантію були:
а) укладення сприятливих для Русі торговельних угод (на візантійських ринках);
б) військова здобич;
в) укладення династичних шлюбів;
г) територіальні непорозуміння між Руссю та Візантією;
д) експансія Візантії на руські землі.
3. Династія Рюриковичів утвердилася в Києві:
а) у 862 р.;
б) у 879 р.;
в) у 882 р.
4. Згідно із політичним заповітом Ярослава Мудрого було передбачено:
а) поділ руських земель між синами і племінниками із подальшим перерозподілом за принципом родового старшинства;
б) поділ руських земель між синами і племінниками із закріпленням за ними і їх нащадками прав спадкової власності;
в) інший варіант.
5. Впорядкуйте у хронологічній послідовності:
а) утворення Галицько-Волинської держави;
б) заснування Києво-Печерського монастиря;
в) князювання Володимира Мономаха в Києві;
г) князювання Ярослава Осмомисла в Галицькій землі;
д) княжий з’їзд у Любечі, закріплення вотчинного розподілу володінь.
6. Об'єднання Галицького і Волинського князівств було здійснено:
а) галицьким князем Ярославом Осмомислом;
б) волинським князем Романом Мстиславичем;
в) галицько-волинським князем Данилом Романовичем (Галицьким).
7. Основна мета активізації відносин Данила Галицького з папою Інокентієм IV:
а) узгодити умови церковної унії;
б) організувати антимонгольський хрестовий похід;
в) отримати королівську корону.
8. Впорядкуйте у хронологічній послідовності (вкажіть дати):
а) у літопису вперше вживається назва “Україна”;
б) поразка руських князів у битві з монголами на р. Калці;
в) розорення Києва військами Андрія Боголюбського;
г) коронація (королівський титул)Данила Галицького;
д) облога і розорення Києва військами хана Батия.
9. Покажіть роль запровадження християнства у Київській державі. Заповніть таблицю:
|
|
|
| № п/п | Історичне значення в галузі | Зміст |
| 1. | Соціально-політичній | |
| 2. | Зовнішньополітичній | |
| 3. | Культури |
