2018-01-08
282
Кваліфікаційна робота має бути виконаною і оформленою з додержанням усіх технічних вимог до наукових робіт. Текст роботи має бути надрукований комп'ютерним способом через півтора міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці на одному боці аркуша білого паперу формату А4. Шрифт Times New Roman, 14 пт. Можна також подати таблиці та ілюстрації на аркушах формату A3.
Текст розмішується на сторінці, яка обмежується полями: лівим — 30 мм, правим — 10 мм, верхнім — 20 мм, нижнім — 20 мм. Відстань між заголовком і текстом має бути в межах 15-20 мм.
Сторінки кваліфікаційної роботи нумерують арабськими цифрами у верхній правій частині.
Кваліфікаційна робота починається з титульного аркуша,форма якого наведена у додатку В.
За титульним аркушем розміщують послідовно: завдання на кваліфікаційну роботу (додаток Д), реферат (0,5-1 сторінка), в якому слід вказати загальний обсяг роботи, кількість таблиць, рисунків, ключові поняття і викласти в дуже стислій формі сутність роботи (зразок наведено в додатку Е); зміст роботи, вступ, перший, другий, третій розділи, висновки, список використаної літератури, додатки.
У змісті зазначають початкові сторінки кожного розділу і підрозділу. Назви розділів і підрозділів у змісті й тексті мають бути однаковими.
Вступ, кожний розділ, висновки і список літератури починаються з нової сторінки, а наступний підрозділ — одразу після закінчення попереднього.
Текстова частина кваліфікаційної роботи, рисунки, таблиці мають бути надруковані чорним кольором. Розділи, підрозділи слід нумерувати арабськими цифрами та друкувати з абзацним відступом. Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах усього тексту за винятком додатків (1, 2, 3 і т. д.).
Номер підрозділу включає номер розділу і порядковий номер підрозділу, відокремленого крапкою (1.1, 1.2 і т. д.).
Після номеру розділу, підрозділу в тексті роботи крапку не ставлять.
Розділи, підрозділи повинні мати заголовки, що чітко й коротко відображають їхній зміст.
Заголовки розділів, підрозділів слід друкувати з абзацним відступом з великої літери без крапки в кінці та без підкреслень.
Якщо заголовок складається з двох речень, їх відокремлюють крапкою. За використання набірних друкарських форм заголовки розділів і підрозділів слід виділяти шрифтом.
Таблиці застосовують для уточнення та зручності порівнювання показників. Назва таблиці має точно і стисло відображати її зміст. Назву слід розміщувати над таблицею.
У разі перенесення частини таблиці на наступну або інші сторінки назву ставлять тільки над першою частиною таблиці.
Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць, як показано на рисунку.
Таблиця__________
(номер)
_____________________________________
(назва таблиці)
|
|
| ||||||||
| ||||||||
|
| |||||||
|
Таблиці (за винятком таблиць у додатках) слід нумерувати арабськими цифрами наскрізно.
Таблиці кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка.
Якщо в тексті роботи є тільки одна таблиця, то її позначають "Таблиця 1" або "Таблиця В. 1", якщо таблицю наведено в додатку В.
Допускається нумерувати таблиці в межах розділу. У цьому разі номер таблиці складатиметься з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою.
На всі таблиці мають бути посилання в тексті, які складаються зі слова "таблиця" із зазначенням її номера.
Заголовки стовпців і рядків таблиці слід друкувати з великої літери, підзаголовки стовпців — з малої, якщо вони є продовженням заголовка, або з великої, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять, заголовки і підзаголовки стовпців друкують в однині.
Таблиці ліворуч, праворуч, зверху і знизу, як правило, обмежують лініями.
Розділяти заголовки і підзаголовки боковика і стовпців діагональними лініями не допускається.
Горизонтальні й вертикальні лінії, що розмежовують рядки таблиці, можна не креслити, якщо брак таких не ускладнює користування таблицею.
Заголовки стовпців, як правило, друкують паралельно рядкам таблиці. За необхідності допускається перпендикулярне розміщення заголовків стовпців.
Головку таблиці треба відокремлювати лінією від тексту таблиці.
Таблицю (залежно від її розміру) розміщують під текстом з першим посиланням на неї або на наступній сторінці, а за необхідності — у додатку до роботи.
Допускається розміщення таблиці вздовж довгого боку аркуша.
Якщо рядки або стовпці таблиці виходять за формат сторінки, то таблицю ділять на частини, які розміщують одна під одною або поряд, при цьому в кожній частині таблиці повторюють її головку й боковик.
У разі поділу таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами стовпців і рядків. При цьому нумерують арабськими цифрами стовпці і (або) рядки першої частини таблиці.
Слово "Таблиця" зазначають один раз ліворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами друкують слова "Продовження таблиці" або "Закінчення таблиці" із зазначенням номера (позначення) таблиці.
Якщо в кінці сторінки таблиця переривається і її продовження буде на наступній сторінці, то в першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю, не креслять.
Графічний матеріал — рисунки (схеми, діаграми і т. ін.) розміщують у кваліфікаційній роботі для встановлення властивостей або характеристик об'єкта, а також для ліпшого розуміння тексту роботи. На графічний матеріал мають бути посилання в тексті кваліфікаційної роботи.
Графічний матеріал треба розмістити безпосередньо після тексту, в якому про нього згадується вперше, або на наступній сторінці, а за необхідності — у додатку.
За наявності у кваліфікаційній роботі таблиць, що доповнюють графічний матеріал, таблиці слід розміщувати після графічного матеріалу. Графічний матеріал може мати тематичну назву, яку розміщують під ним.
За необхідності під графічним матеріалом розміщують пояснювальні дані. Слово "рисунок" і назву подають після пояснювальних даних.
Графічний матеріал (за винятком графічного матеріалу додатків) слід нумерувати арабськими цифрами наскрізно. Якщо рисунок один, його позначають "Рис. 1".
Дозволяється нумерація графічного матеріалу в межах розділу. Номер рисунка складається в цьому разі з номерів розділу та порядкового номера рисунка, відокремлених крапкою (Рис. 1.1).
Графічний матеріал кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка (Рис. В.З).
Рисунок (діаграму, схему і т. ін.), як правило, слід виконувати на одній сторінці. Якщо рисунок не вміщується на одній сторінці, дозволяється переносити його на інші сторінки. При цьому тематичну назву розміщують на першій сторінці, пояснювальні дані — на кожній сторінці і під ними друкують "Рис...., аркуш...", якщо є кілька рисунків, і "Рис. 1, аркуш...", якщо є один рисунок.
Формули за винятком тих, які є в додатках, мають нумеруватися наскрізною нумерацією арабськими цифрами, які друкують на рівні формули праворуч у круглих дужках. Одну формулу позначають (1).
Посилання в тексті на порядкові номери формули дають у дужках.
Приклад:
...у формулі (1).
Формули в додатках нумерують окремо арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням перед цифрою позначення додатка.
Приклад:
...у формулі (В. 1).
Можлива нумерація формул у межах розділу. У цьому разі номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою.
Приклад:
(3.1), (3.3).
У формулі як символи фізичних величин слід застосовувати позначення, встановлені відповідними стандартами або іншими документами.
Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, якщо вони не пояснювалися в тексті, мають бути наведені безпосередньо під формулою.
Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка в тій послідовності, в якій символи наведено у формулі. Перший рядок пояснення має починатися словом "де".
Формули, що подаються одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою.
При написанні кваліфікаційної роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали з яких наводяться в кваліфікаційній роботі або на ідеях і висновках яких розробляються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена кваліфікаційна робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тому разі, коли в них є матеріал, який не включено до останнього видання.
Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в кваліфікаційній роботі.
Посилання додаються одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела у списку літератури та відповідна сторінка джерела (наприклад [4, с. 35]), або під текстом цієї сторінки у вигляді виноски, в якій указують прізвище та ініціали автора, назву джерела, видавництво, рік видання та сторінку.
Література подається в такій послідовності:
1) Закони України;
2) інструкції та нормативні акти міністерств і відомств;
3) наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана українською або російською мовами;
4) наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана іноземними мовами.
Матеріал, що доповнює кваліфікаційну роботу, допускається розміщувати в додатках. Додатками можуть бути: графічний матеріал, таблиці великого формату, розрахунки, опис алгоритмів і програм задач, що розв'язуються на ЕОМ, і т. ін.
Додатки можуть бути обов'язковими та інформаційними. Інформаційні додатки можуть бути рекомендованого або довідкового характеру.
Додатки позначають великими літерами української абетки, починаючи з А, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Й, О, Ч, Ь. Після слова "Додаток" друкують літеру, що позначає його послідовність.
Допускається позначення додатків літерами латинської абетки, за винятком літер І та О.
У разі повного використання літер української та латинської абеток допускається позначення додатків арабськими цифрами.
Якщо у стандарті один додаток, то він позначається "Додаток А".
Кожний додаток слід починати з нової сторінки із зазначенням угорі по середині сторінки слова "Додаток" і його позначенням, а під ним у дужках для обов'язкового додатка друкують слово "обов'язковий", а для інформаційного — "рекомендований" чи "довідковий". Додаток повинен мати заголовок, який друкують симетрично відносно тексту з великої літери окремим рядком.
Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи, підрозділи, пункти, підпункти.
Запозичена з літературних чи статистичних джерел інформація (формули, таблиці, схеми, графіки, висновки тощо) потребує обов'язкових посилань (у квадратних дужках) на порядковий номер джерела у списку використаної літератури та номери сторінок, з яких узято інформацію.
Кваліфікаційну роботу бакалавра оправляють у тверду обкладинку.
