Порядок рецензування та захисту розрахункової роботи

 

Після реєстрації на кафедрі оформлена розрахункова робота передається на рецензування викладачу. Під час рецензування визначаються відповідність структури та змісту розрахункової роботи завданню, правильність складання графіків та виконання розрахунків. Особлива увага під час рецензування приділяється наявності висновків та пропозицій щодо питань, які розглядаються.

Розрахункова робота повертається студенту на доопрацювання у таких випадках:

- відсутності розділу, який передбачено структурою роботи;

- невідповідності варіанту завдання змісту розрахункової роботи;

- відсутності висновків;

- невідповідності роботи вимогам цих методичних вказівок.

Після доопрацювання розрахункова робота повертається студентом на кафедру для рецензування. Результати рецензування "зараховано", "не зараховано", а також недоліки і переваги розрахункової роботи зазначаються викладачем у письмовій рецензії розрахункової роботи. Студент повинен ознайомитися з результатами рецензування.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна література

1. Бажин И.И. Логистика: Компакт-учебник. – Харьков: Консум, 2003.

2. Гаджинский А.М. Основы логистики: Учеб. пособие. – М.: ИВЦ "Маркетинг", 1996.

3. Кальченко А.Г. Логістика: Підручник. – К.: КНЕУ, 2003.

4. Козловский В.А., Козловская Э.А., Савруков Н.Т. Логистический менеджмент. – СПб.: Политехника, 1999.

5. Крикавський Є.М. Логістика підприємства: Навч. посібник. – Львів: Львівська політехніка, 1996.

6. Крушельницька О.В. Управління матеріальними ресурсами: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2003.

7. Логистика: Учеб. пособие / Под. ред. Б.А. Аникина. – М.: ИНФРА-М, 1997.

8. Логістика // Маркетинг у прикладах і завданнях: Навч. посібник / За заг. ред. С.М. Ілляшенка. – Суми: ВТД "Університетська книга", 2006.

9. Логістика // Маркетинг: бакалаврський курс: Навч. посібник / За заг. ред. С.М. Ілляшенка. – Суми: ВТД "Університетська книга", 2004.

10. Неруш Ю.М. Коммерческая логистика: Учебник для вузов. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997.

Додаткова література

11. Залманова М.Е. Сбытовая логистика: Учеб. пособие по курсу "Логистика". – Саратов: Саратовский гос. техн. ун-т, 1993.

12. Котлер Ф. Основы маркетинга. – М.: Прогресс, 1990.

13. Мате Э., Тиксье Д. Материально–техническое обеспечение деятельности предприятия. – М.: А/О Изд. группа "Прогресс", 1993.

14. Сергеев В.И. Менеджмент в бизнес - логистике. – М.: Филинъ, 1997.

15. Смехов А.А. Основы транспортной логистики. – М.: Транспорт, 1995.

16. Фатхутдинов Р.А. Организация производства: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2001.

17. Фирон Х., Линдерс М. Управление снабжением и запасами. Логистика / Пер. с англ. – СПб.: Полигон, 1999.

3 ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКОВОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ "ЛОГІСТИКА"

3.1 Завдання 1 "Прогнозування попиту на матеріальні ресурси методом екстраполяції"

Загальні вказівки

Важливе місце в методичному забезпеченні визначення перспективної потреби підприємств в матеріальних ресурсах займають економіко - статистичні методи. При прогнозуванні потреби в матеріальних ресурсах можуть використовуватися такі методи як: метод кореляційного аналізу (виявлення зв'язку між потребою в ресурсах і факторами що визначають цю потребу), методи експертних оцінок, нормативний метод, метод регресійного аналізу (метод екстраполяції).

Основна ідея методу екстраполяції базується на використанні факту інерційності економічних процесів - достатньо виявити основну тенденцію розвитку явища в часі (тренд), а потім використати її для розробки прогнозу. Метод екстраполяції дає позитивні результати на найближчу перспективу прогнозування тих чи інших процесів - на 5-7 років.

Операцію екстраполяції в загальному вигляді можна уявити собі як визначення значень функції:

X = f (t), (3.1.1)

де X - потреба в матеріальних ресурсах; t - час.

Функціональна залежність віднаходиться таким чином. Задається вид функціональної залежності, наприклад лінійна залежність х^*= а₀+а₁t або квадратична х^*= а₀+а₁t₊а₂t² для функції однієї змінної. Вибрану залежність підставляють в наступну функцію, що підлягає мінімізації, наприклад:

(3.1.2)

де j – кількість спостережень змін x у часі.

В цієї функції розраховується квадрат відхилення значень аналітичної кривої регресії від значень . Диференціюючи за коефіцієнтами рівняння регресії та прирівнюючи одержані значення до нуля, одержуємо систему рівнянь, за якими легко знайти коефіцієнти регресійної функції. Описаний метод називається методом найменших квадратів, тому що він забезпечує мінімум суми квадратів відхилень для всіх .

Для лінійної функції після диференціювання по та , одержуємо систему із двох рівнянь:

(3.1.3)

 

Для квадратичної функції після диференціювання по та , одержуємо систему із трьох рівнянь:

,

, (3.1.4)

,

Похибка прогнозу оцінюється шляхом обчислення остаточного середньоквадратичного відхилення.

. (3.1.5)

Постановка задачі

Методами математичної статистики (метод екстраполяції) визначити функцію попиту підприємства на метал на наступний період (етап) та визначити похибку прогнозу.

Потрібно визначити тренд та розглянути одну з двох функцій попиту:

а) лінійну	х*= а0+а1t
б) квадратичну	х*= а0+а1t+а2t2

Дані по варіантах наведені у додатку Б.

Приклад розв'язання

Приклад обчислення прогнозної функції попиту виду х^*=а₀+а₁t.

 

На підприємстві протягом дев'яти місяців використовувалась наступна кількість металу(табл. 3.1.1).

Таблиця 3.1.1 - Об’єм використання металу підприємством

t, міс.
х, т										?

Необхідно визначити прогнозний попит на метал у десятому місяці та оцінити погрішність прогнозу.

Рішення

1. За даними табл. 3.1.1 будується графік x = f(t) та оцінюється вид тренду (рис. 3.1.1).

Із графіку на рис. 3.1.1 можна зробити висновок, що тренд носить лінійний характер, тому прогноз можна виконувати за рівнянням х^*=а₀+а₁t.

 

2. Для зручності обчислень початок відліку визначимо на п’ятому місяці, тобто приймемо t^’= t - 5;

3. Враховуючи те, що t^’= t - 5, складаємо розрахункову таблицю (табл. 3.1.2), в якій спершу заповнюються стовпці 1-5.

Таблиця 3.1.2 - Розрахункова таблиця

t	t’	x	(t’)2	x*t’	x*	x2
	-4			-672	169.9	3.61
	-3			-525
	-2			-342	174.1	9.61
	-1			-180	176.1	14.44
					178.3	13.64
					180.4	19.36
					182.5	2.25
					184.6	11.56
					186.7	2.89
						86.41

 

 

4. На основі сум у стовпцях 2-4 табл. 3.1.2 обчислюємо коефіцієнти а₀ та а₁ рівняння (3.1.6). Система рівнянь отримана методом найменших квадратів.

(3.1.6)

 

де n=9 – число місяців спостережень попиту на метал.

Підставивши в (3.1.6) значення сум з табл. 3.1.2 отримаємо:

10606 = (3.1.7)

123 =

звідси и

5. Визначимо лінійне прогнозне рівняння

х*=178,3+2,1t’ (3.1.8)

враховуючи, що t’=t-5 отримаємо

х*=178,3+2,1(t-5)=167,8+2,1t (3.1.9)

де х* - теоретичне значення х.

6. Підставивши в рівняння (3.1.9) значення t із стовпця 1 табл. 3.1.2, отримаємо теоретичні (розрахункові) значення х*, які наведені в стовпці 6 табл. 3.1.2. Між крайніми значеннями х₁* =169,9 та х₉*=188,8 на рис. 3.1.1 проводимо пряму лінію. Ця лінія буде відповідати прогнозному рівнянню (3.1.9). Підставивши в це рівняння t=10, отримаємо х₁₀* =188,8 т. Це і буде прогнозне значення попиту на метал на 10-й місяць.

7. Похибка прогнозу оцінюється шляхом обчислення остаточного середньоквадратичного відхилення.

 

Дані про = наведені в стовпці 7 табл. 3.1.2.

Прогнозне значення попиту з урахуванням похибки складає -

Приклад обчислення прогнозної функції попиту виду х^*= а₀+а₁t₊а₂t²

Визначити функцію попиту на метал по даним роботи підприємства за 8 місяців та скласти прогноз на наступний місяць.

Таблиця 3.1.3 - Об’єм використання металу підприємством

t, міс.
х, т	0,587	0,583	0,578	0,576	0,601	0,609	0,619	0,666	?

 

1. За даними табл. 5.3 будується графік x = f(t) та оцінюється вид тренду (рис.3.1.2).

Із графіку на рис. 3.1.2 можна зробити висновок, що тренд відповідає нелінійній прогнозній функції виду х^*= а₀+а₁t₊а₂t².

2. Для зручності обчислень початок відліку визначимо на четвертому місяці тобто приймемо t^’= t - 4;

3. Враховуючи те що t^’= t - 4 складаємо розрахункову таблицю (табл. 3.1.4) для обчислення коефіцієнтів а₀, а₁, а₂.

 

 

Рис. 3.1.2 - Графік тренду

 

Таблиця 3.1.4 - Розрахункова таблиця

 

t	t’	x	(t’)2	(t’)3	(t’)4	(t’)2*х	x*t’	x*	x	x2
	-3	0,587		-27		5,279	-1,760	0,589	0,002	0,0
	-2	0,583		-8		2,333	-1,767	0,580	-0,003	0,0
	-1	0,578		-1		0,579	-0,579	0,578
		0,576						0,582	0,006	0,0
		0,601				0,601	0,601	0,592	-0,009	0,0
		0,609				2,422	1,217	0,608	-0,001	0,0
		0,619				5,572	1,857	0,631	0,012	0,0
		0,666				10,650	2,662	0,660	-0,06	0,0
		4,819				27,435	2,883

 

 

Коефіцієнти а₀, а₁, а₂ знаходимо із наступної системи рівнянь, отриманих на основі методу найменших квадратів:

,

, (3.1.10)

,

 

де n=8 – число місяців спостережень попиту на метал..

 

Підставивши в (8) значення сум з таблиці 3.1.4 отримаємо:

 

4,819=а₂*44+а₁*4+а₀*8,

2,833=а₂*64+а₁*44+а₀*4, (3.1.11)

27,435=а₂*452+а₁*64+а₀*44,

 

Вирішуючи систему рівнянь отримаємо:

а₀=0,582; а₁=0,007; а₂=0,003

5. Рівняння має вигляд:

х* = 0,582+0,007(t’)+0,003(t’)²,

Враховуючи, що t’ = t – 4, отримаємо:

х* = 0,582+0,007(t – 4)+0,003(t - 4)² = 0,608 - 0,019t +0,003t².

6. Підставивши в отримане рівняння значення t з табл. 3.1.4 отримаємо х* (стовпець 9 табл. 3.1.4). Тепер побудуємо графік х* = f(t). Підставивши в рівняння t = 9, отримаємо х₉* = 0,781 т.

7. Точність прогнозу оцінюється по середньоквадратичному відхиленню (див. приклад 1).

 

3.2 Завдання 2 "Розрахунок транспортних засобів перервної (циклічної) дії"

Загальні вказівки

Раціональна організація вантажоперевезень базується на вивченні й визначенні вантажообігу і вантажопотоків по підприємству, його окремих цехах, для складів та інших підрозділів.

Вантажообіг (загальний) – це загальна (сумарна) кількість вантажів, яку необхідно перемістити за визначений проміжок часу (добу, тиждень, декаду, місяць, квартал, рік тощо).

Вантажообіг складається з декількох окремих вантажопотоків, тому дорівнює сумі всіх вантажопотоків, які його складають.

Вантажопотік – це кількість вантажів, яку необхідно перемістити між двома пунктами за визначений проміжок часу (добу, тиждень, декаду, місяць, квартал, рік тощо).

Дані про вантажообіг та вантажопотоки підприємства й окремих підрозділів доцільно висвітлювати наглядно у вигляді "шахової відомості (таблиці)".

За даними шахової відомості, планувань цехів і генерального плану підприємства складається схема (діаграма) вантажопотоків – умовне зображення в масштабі вантажопотоків на плануваннях цехів або на генеральному плані підприємства.

На основі даних про структуру вантажообігу та вантажопотоків визначають тип і структуру парку транспортних машин, розраховують необхідну кількість транспортних засобів.

Необхідна кількість транспортних засобів перервної (циклічної) дії на плановий період визначається за формулою:

, (3.2.1)

де - добовий вантажообіг при перевезенні даного виду вантажів, т/д.; - добова продуктивність транспортного засобу, т/д.

Добовий вантажообіг при перевезенні даного виду вантажів визначається за формулою:

, (3.2.2)

де - річний (квартальний) вантажообіг по кожному найменуванню вантажів, т / рік; - число робочих днів у році (кварталі); - коефіцієнт нерівномірності перевезень розрахований по підприємству в цілому.

Коефіцієнт нерівномірності перевезень по заводу в цілому визначається за формулою:

, (3.2.3)

де - максимальний добовий вантажообіг по підприємству в цілому, т / д.; - середньодобовий вантажообіг по підприємству в цілому, т / д.

Середньодобовий вантажообіг по підприємству в цілому визначається за формулою:

, (3.2.4)

де - квартальний вантажообіг т / кв.; – кількість робочих днів у кварталі;

Добова продуктивність транспортного засобу визначається за формулою:

, (3.2.5)

де - рейсова (циклова) продуктивність транспортного засобу, т / цикл; - число транспортних циклів у добі, цикл / д.

Рейсова (циклова) продуктивність транспортного засобу визначається за формулою:

, (3.2.6)

де - номінальна вантажопідйомність транспортного засобу, т; - коефіцієнт використання вантажопідйомності транспортного засобу.

Число транспортних циклів у добі визначається за формулою:

, (3.2.7)

де - добовий фонд часу роботи транспортного засобу, хв.; - транспортний цикл, хв.

Час транспортного циклу визначається за формулою:

, (3.2.8)

де - час пробігу з вантажем і без вантажу, хв.; - час навантажування. хв.; - час розвантаження, хв.

Постановка задачі

Скласти шахову відомість квартального вантажообігу заводу, побудувати схему вантажопотоків, визначити необхідну кількість транспортних засобів.

В якості транспортних засобів доцільно вибрати електрокари з підйомною платформою вантажопідйомністю в 1,5 т.; максимальна швидкість руху електрокара з вантажем – 4-5км/год.; без вантажу – 9-10 км / год. Час навантажування і вивантаження (за даними заводу) – 13-15 хв.

Коефіцієнти використання вантажопідйомності електрокара: 0,5 – чорні метали, поковки, середні деталі; 0,7 – шихта; 0,6 – лиття; 0,4 – допоміжні матеріали.

Електрокари працюють 13 год. на добу.

Інші вихідні дані наведені в табл. 3.2.1 та 3.2.2.Дані приведені в табл. 3.2.1 є однаковими для всіх варіантів. Дані з табл. 3.2.2 потрібно вибирати згідно зі своїм номером варіанту.

Таблиця 3.2.1 - Вихідні дані

Маршрут	Відстань в один кінець, м.
Звідки	Куди
Склад шихти	Ливарний цех
Ливарний цех	Механічний цех
Склад металу	Ковальський цех
Ковальський цех	Механічний цех
Склад металу	Механічний цех
Склад напівфабрикатів	Механічний цех
Механічний цех	Склад готових виробів

Приклад розв'язання (варіант 10)

1 Побудуємо шахову відомість вантажообігу (табл. 3.2.3).

Шахова відомість складається у такому порядку:

- будується таблиця в строках якої зазначені відправники вантажу, в стовпцях – його отримувачі, причому підрозділи підприємства заносяться в стовпці в тому ж порядку в якому вони розміщені у строках;

- на перехресті однакових підрозділів ставимо знак "х" – сам собі цех нічого не відправляє і не отримує;

- тепер послідовно занесемо у таблицю вихідні дані: 1) зі складу шихти в ливарний цех відправлено 1200 тон шихти (склад шихти виступає відправником, а склад шихти – отримувачем), 2) склад металу відправляє в ливарний цех 230 тон чорного металу, а в ковальський цех 250 тон металу для поковок; 3) ливарний цех передає в механічний 1000 тон металу для подальшої обробки; 4) ковальський цех передає в механічний 200 тон металу; 5) зі складу напівфабрикатів у механічний цех направлено 100 тон напівфабрикатів; 6) зі складального цеху на склад готової продукції передано 1100 тон готових виробів;

 

Таблиця 3.2.2 - Вихідні дані до завдання 2

Найменування вантажу	Квартальний вантажообіг, т.
Варіант
Шихтовий матеріал
Лиття
Метал для кування
Поковки
Чорний метал
Напівфабрикати
Готові вироби

- знайдемо підсумок по кожній строчці і стовпцю;

- підсумок сум по стовпцях повинен дорівнювати підсумкові по строкам.

Таблиця 3.2.3 - Шахова відомость вантажообігу

Отримувачі   Відправники	Ливарний цех	Ковальський цех	Механічний цех	Складальний цех	Склад металу	Склад шихти	Склад напівфабрикатів	Склад готової продукції	Всього
Ливарний цех	х	-		-	-	-	-	-
Ковальський цех	-	х		-	-		-	-
Механічний цех	-	-	х	-	-		-	-
Складальний цех	-	-	-	х	-	-	-
Склад металу			-	-	х	-	-	-
Склад шихти		-	-	-	-	х	-	-
Склад напівфабрикатів	-	-		-	-	-	х	-
Склад готової продукції	-	-	-	-	-	-	-	х
Всього

 

2 На основі шахової відомості побудуємо схему вантажопотоків (3.2.1).

3 Кількість електрокар по кожному маршруту визначається за формулами 3.2.1 – 3.2.8.

Маршрут 1 "Склад шихти - ливарний цех"

 

1) Q_{доб. серед .}=4080/70=58,3 т /добу (у кварталі 70 робочих днів).

2) Q_{доб. макс .}=120т / добу

3) Кн =120/58,3=2,06;

4) Q_доб. =(1200/70)*2,06=35,3т / добу

5) q_ц =1,5*0,7=1,05т.

6) Т_{ц. х.} = хв.

7) F_д.х. =13*60=780 хв.

8) m_ц = 780/33=23,6

9) q_доб. = 1,05*23,6=24,8 т / добу.

10) N = 35,3/24,8 =1,42 електрокарів.

 

Результати розрахунків заносимо до табл. 3.2.4.

Підрахувавши необхідну кількість електрокарів по всіх маршрутах (стовпець 7 табл. 3.2.4) отримаємо 6,26 – тобто в даному випадку для проведення перeвізок потрібно 7 електрокар

 

 

Рис. 3.2.1 – Схема вантажопотоків

 

 

Таблиця 3.2.4 - Результати розрахунків кількості електрокар

 

Номер маршруту	Розрахунковий добовий вантажообіг (Qдоб.), т	Циклова продуктивність (Тц.т.), т.	Тривалість одного транспортного циклу (Тц.х.),хв.	Кількість циклів 1-го електрокара за добу, (mц )	Добова продуктивність однієї електрокари, (qдоб.)	Необхідна кількість електрокар (N)	Загальна необхідна кількість циклів за добу, (mц заг.)	Витрати часу на всі транспортні цикли (Тц.т. заг.)
	35,3	1,05				1,42
	29,4	0,9			18,2	1,62
	7,4	0,75			17,9	0,41
	5,9	0,75			16,6	0,35
	6,8	0,75				0,40
	2,9	0,6				0,23
	32,4	0,75			17,6	1,84
	6,26

3.3 Завдання 3 "Раціональна організація вантажоперевезень"

Загальні вказівки

Організація роботи внутрішньо - заводського транспорту включає:

– вибір системи організації перевезень;

– здійснення підготовчих робіт;

– управління роботою транспортних та вантажопідйомних засобів.

Вирізняють такі системи організації перевезень:

– за стандартним розкладом (за умови стабільних та великих вантажопотоків);

– за замовленнями (епізодійна потреба у транспорті).

Підготовчі роботи у системі організації перевезень за стандартним розкладом включають:

– вибір найбільш раціонального виду маршрутних перевезень (маятниковий, кільцевий, вільний тощо);

– розробка графіків руху транспортних засобів;

– визначення порядку проведення розвантаження та навантаження;

– технічне оснащення місць розвантаження та навантаження.

Маршрути руху розробляються виходячи з умов руху транспортних засобів за твердим графіком. Транспортні засоби закріплюються за визначеним маршрутом, чим забезпечується їх максимальне та рівномірне завантаження. На основі розроблених маршрутів будуються графіки руху транспортних засобів. В них вказується час прибуття на пункти слідування, час на завантаження та розвантаження. Графіки будуються в добовому розрізі.

Постановка задачі

На основі даних табл. 3.2.1 – 3.2.4 розробити маршрути та графіки руху електрокар. В розрахунковій роботі потрібно розробити графік руху однієї електрокари яка використовується на декількох маршрутах.

Приклад розв’язання

Маршрути руху електрокар розробляються виходячи з того, що електрокари потрібно як найбільш повно завантажувати. При цьому завантаження кожного електрокару не повинне перевищувати 780 хв. (згідно з вихідними даними електрокари працюють 13 год. на добу).

 

Таблиця 3.3.1 - Маршрути руху електрокар

 

Номер маршруту	Маршрут	Відс-тань, м	Найменування вантажу	Тривалість транспортного циклу, хв.	Кіль-кість циклів	Загальні витрати часу (хв.)
Звідки	Куди
Електрокара №1
	Склад шихти	Ливарний цех		Шихтовий матеріал
Всього
Електрокара №2
	Склад шихти	Ливарний цех		Шихтовий матеріал
	Склад металу	Ковальський цех		Метал для поковок
Всього
Електрокара №3
	Ливарний цех	Механічний цех		Лиття
Всього

 

Продовження табл. 3.3.1

Електрокара №4
	Ливарний цех	Механічний цех		Лиття
	Склад напівфабри-катів	Механічний цех		Напівфабрикати
	Склад металу	Механічний цех		Чорний метал
Всього
Електрокара №5
	Ковальський цех	Механічний цех		Поковки
	Склад металу	Механічний цех		Чорний метал
	Механічний цех	Склад готової продукції		Готова продукція
Всього
Електрокара №6
	Механічний цех	Склад готової продукції		Готова продукція
Всього
Електрокара №7
	Механічний цех	Склад готової продукції		Готова продукція
Всього

При необхідності для більш повного завантаження електрокар можна використовувати їх для обслуговування різних маршрутів.

Розроблені маршрути руху електрокар наведені в табл.. 3.3.1.

Графік руху електрокари №5 наведено в табл. 3.3.2. Для наочності окремий збільшений фрагмент графіка наведений на рис. 3.3.1.

 

3.4 Завдання 4 "Розрахунок площі складських приміщень "

Загальні вказівки

Загальна площа складу складається з:

– корисної площі (площа складу, що використовується безпосередньо під зберігання вантажів);

– оперативної площі (площа складу, що використовується для виконання логістичних операцій – площа приймально-сортувальних, відпускних, зважувальних площадок, проходи, проїзди і т.і.);

– конструктивної площі (площа колон, перегородок, ліфтів тощо).

Розрахунок загальної площі складських приміщень проводиться або за укрупненими нормативами (метод навантажень) або більш точними методами.

Метод навантажень використовується для розрахунку площ складів загального призначення та на першій стадії проектування складів.

 

Таблиця 3.3.2 - Графік руху електрокари 5

 

Пункт призначення

Час роботи транспорту

Ковальський цех

Механічний цех

Склад металу

Склад готової продукції

 

 

Загальна площа складу за методом навантажень визначається за допомогою наступної формули:

 

(3.4.1),

де - загальна площа складу, м²; - максимальна норма зберігання вантажів на складі, т.; - коефіцієнт нерівномірності надходження вантажів на склад; - середнє розрахункове навантаження на 1 м² площі складу, т/м²; - коефіцієнт використання площі складу.

Максимальна норма зберігання вантажів на складі визначається за формулою:

(3.4.2)

- річний обсяг надходження на склад i-го вантажу; - максимальна норма запасу і-го вантажу, діб. - кількість найменувань вантажів, що надходять на склад.

Коефіцієнт нерівномірності надходження вантажу на склад визначається за формулою:

, (3.4.3)

де - максимальний добовий обсяг вантажів, що надходять на склад т/д., - середньодобовий обсяг вантажів, що надходять на склад, т/д.

Середнє розрахункове навантаження на 1 м² площі складу залежить від характеристики вантажів, що зберігаються та конструктивних особливостей будівлі складу і визначається за довідковими даними.

Коефіцієнт використання площі складу – відношення корисної площі складу до загальної, визначається за довідковими даними.

Більш точні методи використовуються при детальному проектуванні.

Методика розрахунку загальної площі складу точним методом включає:

1. Вибір за каталогами складського обладнання призначеного для зберігання відповідних вантажів.

2. Розрахунок потреби в обладнання виходячи із їх місткості.

3. Розрахунок корисної площі складу виходячи з площі одиниці обладнання та потребі в обладнанні.

4. Розрахунок оперативної площі складу проводиться або за укрупненими нормативами або за окремими елементами з урахуванням особливостей та об’ємів вантажів.

Постановка задачі 1

Визначте розмір площі складу методом навантажень при наступних умовах. Вихідні дані для розрахунку взяти з табл. В1 додатку В.

Приклад розв’язання

Визначте розмір площі складу методом навантажень при наступних умовах: річний обсяг вантажів, що надходять на склад - 34000 т.; максимальна норма запасу – 40 діб; середнє розрахункове навантаження – 8т./м²; коефіцієнт використання площі складу – 0,5; коефіцієнт нерівномірності надходження вантажів на склад – 1,4.

1) т.

2) м²

Постановка задачі 2

Використовуючи точний метод розрахуйте розмір площі складу необхідної для зберігання круглої сталі та середніх деталей.

Для зберігання круглої сталі використовуються вертикальні стійки розміром 2,4х4м та місткістю 34 т.

Для середніх деталей використовують стелажі розміром 2,5х4м, місткістю - 45т.

Приклад розв’язання

Використовуючи точний метод розрахуйте розмір площі складу необхідної для зберігання круглої сталі та середніх деталей.

Максимальний запас круглої сталі на складі – 1450 т, середніх деталей – 2340 т.

Коефіцієнт нерівномірності надходження вантажу – 1,3.

Коефіцієнт використання площі складу – 0,6.

Розрахунок площі під стойки для зберігання сталі проводиться за формулою:

, (3.4.4)

де - площа під стійки для зберігання сталі, м²; - висота стійки, м; - довжина стійки, м; - кількість стійок для зберігання круглої сталі, шт.

м².

Необхідна кількість стійок дорівнює:

, (3.4.5)

де - максимальний запас зберігання круглої сталі, т; коефіцієнт нерівномірності надходження металу; - місткість вертикальної стойки, т;

стійок,

Розрахунок прощі складу необхідної для зберігання середніх деталей проводиться за формулою:

, (3.4.6)

- площа під стелажі для зберігання середніх деталей, м²; - висота стелажа для зберігання середніх деталей, м; - довжина стелажа для зберігання середніх деталей, м; - кількість стелажів для зберігання середніх деталей, шт.

м²;

Необхідна кількість стелажів дорівнює:

, (3.4.7)

де - максимальний запас зберігання середніх деталей, т.; - коефіцієнт нерівномірності надходження середніх деталей; - місткість стелажу, т;

стелажів

Загальна площа визначається за формулою:

; (3.4.8)

м²

3.5 Завдання 5 "Визначення оптимальної партії замовлення методом Уілсона"

Загальні вказівки

Розмір оптимальної партії замовлення визначається за формулою, яка в теорії управління запасами відома як формула Уілсона. В основу цієї формули покладено гіпотезу про те, що запаси на складах безперервно змінюються від замовленої величини Q до 0, а потім знову безперервно зростають до Q (при надходженні нового замовлення). Відповідно, середній рівень запасів дорівнює Q/2 протягом всього часу, який розглядається.

В зв’язку з тим, що зазвичай витрати на збереження одиниці товару виражаються як частка від ціни закупівлі цього товару, витрати на збереження запасів дорівнюватимуть добутку Q/2 і СН. Тоді повні змінні витрати на утримання запасів протягом планового періоду будуть виражатись, як:

, (3.5.1)

D - попит на товар з боку замовника на плановий період, шт.; L - витрати на замовлення однієї партії товару (витрати на оформлення документів, транспортування), грн.; H – частка витрат на збереження одиниці товару за плановий період (від витрат на придбання одиниці товару); С - витрати на придбання одиниці товару, грн./шт.; Q - обсяг партії замовлення, шт.

Відповідно, перша складова формули визначає розмір витрат на зберігання придбаного товару протягом планового періоду, а друга складова - розмір витрат на транспортування всіх партій товару протягом планового періоду.

Мінімізувати функцію повних змінних витрат на утримання запасів (оптимізувати запаси) можна лише змінюючи розмір партії замовлення. На інші складові формули 3.5.1 впливати значно важче. Диференціюємо цю функцію відносно Q та прирівнюємо її похідну до нуля. Вирішуємо одержане рівняння відносно змінної Q.

Таким чином обсяг замовлення, який відповідає оптимальному значенню величини запасів дорівнює:

. (3.5.2)

Постановка задачі

Аналітичним та графічним способом визначити оптимальний розмір замовлення соків для потреб дитячого кафе. Вихідні дані взяти у табл.. Г.1 додатку Г.

Приклад розв’язання

Річна потреба дитячого кафе у соках складає 1800 л. Витрати на оформлення замовлення та транспортування складають 16 у.о. Розмір партії поставки повинен бути кратний 100. Ціна 1 л соку - 1,2 у.о. Вартість зберігання 1л соку на складі складає 5 % від його вартості. Аналітичним та графічним способом визначте оптимальний розмір замовлення.

 

Для визначення обсягу замовлення аналітичним методом підставимо у формулу 3.5.2 відповідні дані:

 

 

Для визначення оптимального розміру замовлення графічним методом потрібно скласти табл. 3.5.1. За даними таблиці будується графік як показано на рис. 3.5.1.

Для визначення оптимального розміру замовлення на графіку потрібно знайти місце перетину кривої витрат на реалізацію замовлення та кривої витрат на зберігання продукції та визначити значення, що відповідає йому на горизонтальній осі.

 

Таблиця 3.5.1 – Розрахунок оптимальної величини партії замовлення

 

Розмір партії поставки, л

Q

Витрати на реалізацію замовлення, у.о

Витрати на зберігання замовлення, у.о

Повні змінні витрати на утримання запасів, у.о

+

 

 

Рис. 3.5.1 – Графік визначення оптимального розміру замовлення.

 

3.6 Завдання 6 "Оптимізація величини логістичних витрат за допомогою АВС аналізу"

Загальні вказівки

В основі методу використання АВС аналізу лежить припущення, що не всі постачальники характеризуються однаковим впливом на ефективність логістичної системи. У зв’язку з цим вважається, що найбільш доцільною є робота з постачальниками які мають великий обсяг поставок на дане підприємство.

АВС аналіз виконується у такій послідовності:

1. Із даних бухгалтерського або управлінського обліку беруться дані про річний обсяг ресурсів отриманий підприємством від кожного постачальника.

2. Розміри обсягу записуються у спадній послідовності.

3. Визначається питома вага кожного постачальника у загальному обсязі поставок підприємства.

4. Знаходяться акумульовані значення обсягу поставок ресурсів від окремих постачальників у відсотках.

Класифікація постачальників по групам здійснюється у відповідності з наступними критеріями.

До групи А відносять постачальників з якими підприємство здійснює приблизно 80% обсягу поставок. Робота з цими постачальниками суттєво впливає на ефективність логістичної системи підприємства. Саме з цією групою постачальників підприємству доцільно постійно співпрацювати з метою покращення результатів логістичної діяльності та зменшення логістичних витрат.

До групи Б відносять постачальників які здійснюють 15% від загального обсягу поставок. У порівнянні із постачальниками групи А, постачальникам групи Б приділяють менше уваги, але обов’язково слід контролювати своєчасність поставок та рівень цін на аналогічні товари у інших постачальників.

До групи С відносять постачальників обсяг поставок яких складає не більше 5% віз загального об’єму поставок. Робота із постачальниками групи С полягає у вдосконаленні та спрощенні процедури оформлення замовлення, координації поставок, визначенні максимально можливого рівня запасу (для зменшення кількості та частоти постачання).

Постановка задачі

Машинобудівне підприємство здійснює закупки сировини та матеріалів у 14-ти постачальників. За допомогою методу АВС аналізу потрібно визначити постачальників, більш тісне співробітництво з якими дозволить значно підвищити ефективність логістичної системи. Вихідні дані представлені у табл. 3.6.1.

Приклад розв’язання

Згідно з рекомендаціями проведемо АВС аналіз. Результати проведених розрахунків приведено в табл..3.6.2.

Проведений аналіз показує, що найбільший внесок у формування загального річного обсягу поставок ресурсів (78,43%) роблять 6 постачальників, які складають групу А.

У групу В увійшло 5 постачальників, на яких припадає 16, 02% загального обсягу поставок ресурсів.

У групу С увійшло 3 постачальника річний обсяг поставок ресурсів яких в загальному обсязі складає 5,55%.

Відповідно до результатів проведеного АВС аналізу потрібно формувати систему взаємовідносин з окремими постачальниками ресурсів (в роботі потрібно вказати яким чином).

Таблиця 3.6.1- Дані про річний обсяг поставок ресурсів на машинобудівне підприємство, грн

№ п/п

Найменування постачальника

Варіант

Прик-лад

ВАТ "Вега"

ВАТ "Гранд"

ООО "Стренг"

ВАТ "Мотордеталь"

ТОВ "Кабельзбут"

ТОВ "Точдеталь"

ВАТ "Титан"

ВАТ "Криворіжсталь"

ПП "Віват"

ПП "Бест"

ВАТ "Гумотехніка"

ВАТ "Зоря"

ВАТ "Полімер"

ВАТ "Солар"

Таблиця 3.6.2 - Результати АВС аналізу постачальників машинобудівного підприємства

---

---

№ п/п	Найменування постачальника	Річний обсяг, грн	Частка у загальному обсязі, %	Обсяг кумуляти-вний	Група
	ВАТ "Криворіжсталь"		26,57	26,57	А
	ТОВ "Точдеталь"		15,5	42,07
	ВАТ "Титан"		13,93
	ВАТ "Мотордеталь"		9,58	65,58