Мета: Відпрацювання методики розрахунку (з додатковим пристроєм на УДЧ)
Теоретична частина
Конвертерний процес вимагає постачання чавуну з малими відхиленнями від оптимального хімічного складу і температури, що потрібно для стабілізації конвертеної плавки. Особливість конвертера в тому, що весь процес заснований на теплі екзотермічних реакцій, і при цьому відсутня можливість додаткового нагрівання металу, тим паче, що весь процес плавки здійснюється у короткий час 35-40 хвилин.
Тому головними факторами теплового балансу плавки є вміст хімічних елементів теплоносіїв кремнію, марганцю, вуглецю, фізичної температури чавуну, потрібної кількості десульфураторів.
Від цього залежить шихтовка плавки зі складовими чавун,скрап і шлакоутворюючі матеріали. Вміст кремнію також суттєво впливає на стійкість основної футерівки кон-вертера. Тому вміст кремнію у чавуні повинен бути оптимальний і з малими від-хиленнями.
Технологічними інструкціями конвертерного цеху ПАТ „АМК” передбачене обмеження вмісту кремнію в переробному чавуні марки П-1 0,5-0,9% в П-2 до 0,5 %, але поступає чавун зі вмістом кремнію 1,0,-1,5, а то і до 2,0 %, що викликає проблеми з зайвими витратами шлакоутворюючих матеріалів, зношення футерівки конвертора від агресивної дії кремнезему в окислювальний період плавки внаслідок реакцій:
|
|
Sі + О2 = SіО2 і Sі + 2FеО = SіО2 + 2Fе
Проблеми циклічної зміни хімічного складу чавуну при виплавці в доменній печі характерні у всесвітньому досвіді навіть при використанні сучасних методів ведення доменної плавки, а тим паче при поставці рудних матеріалів і коксу з різних місць і при використанні рідкого чавуну від декількох доменних печей водночас.
При впровадженні конвертерного комплексу чавун буде постачатись до конвер-тера після випуску з однієї печі міксеровозом без опосереднення. І тому питання перепадів у вмісту кремнію і сірки в чавуні вкрай важливе.
З сіркою питання вирішується впровадженням устрою десульфурації чавуну (УДЧ) з використанням різних десульфуруючих реагентів за вимогами ступіню де-сульфурації. При потребі передбачена і додаткова запічна десульфурація сталі.
Зараз та розроблена схема не запевнює у її технологічності. Більш досконала - десиліконізація на устрою десульфурації чавуну, тільки іншими реагентами, десиліконізаторами.
Десиліконізація за всесвітнім досвідом здійснюється залізною рудою, окалиною, продувкою пиловидними матеріалами, повітрям, повітрям з добавлення кисню. При цьому тепловой ефект окислення кремнію компенсує охолодження від обробки чавуну, так при окисленні 0,1 % кремнію метал нагрівається на 40оС, що дає запас тепла і на подальшу при потребі десульфурацію. Таким чином, можливо поєднати процеси десиліконізації і десульфурації в одному агрегаті.
|
|
Практична частина
З метою стабілізації конвертерної плавки, зниження витрат вапна, підвищення
стійкості футерівки конвертера, плавки за малошлаковою технологією за принципами
енерго- і ресурсозбереження виконуємо розрахунок десиліконізації чавуну до опти-мального вмісту кремнію при вихідних умовах:
1. Чавун випущений з завищеним вмістом кремнію 1,0 %, що для конвертерної
плавки недопустимо.
2. В чавуні достатньо високий вміст вуглецю.
3. Вміст сірки на низькому значенні (що спостерігається при «горячій» домен-
ній плавці).
Таблиця 1. Хімічний склад чавуну до и після десиліконізації, %.
Найменування матеріалів | С | Si | Mn | P | S | Cr | Ni | Cu |
не більше | ||||||||
Чавун до десиліконізації | 4,33 | 0,95 | 0,67 | 0,12 | 0,012 | - | - | - |
Чавун після десиліконізації | 4,10 | 0,50 | 0,55 | 0,12 | 0,012 | - | - | - |
Потрібно розрахувати зниження вмісту кремнію в чавуні з 1,0 до 0,5 %
Для десиліконізації чавуну використовуємо прокатну окалину з цеху гарячої прокатки тонкого листа зі вмістом 90 % Fе2О3 і 10 % FеО, і обпалене вапно у співвідношенні 4: 1, які вдуваються в рідкий чавун у струменю азоту.
Таблиця 2. Хімічний склад неметалевих матеріалів, %
Найменування матеріалу | SiO2 | CaO | MgO | Al2O3 | Fe2O3 | FeO | H2O | CO2 |
Окалина 80 % | - | - | - | - | 90,0 | 10,0 | - | - |
Вапно 20 % | 2,00 | 91,0 | 1,00 | 1,50 | - | - | 0,50 | 4,00 |
Визначимо потребу кисню для окислення 0,450 кг кремнію, кг:
0,450 * 32: 28 = 0,514
Утворюється оксиду кремнію, кг:
0,450 + 0,571 = 0,964
Одночасно з кремнієм окислиться і вуглець з 4,33 до 4,1%, кг:
4,33 – 4,1 = 0,23
Витрати кисню на окислення 0,23 вуглецю до СО складуть, кг:
0,23 * 16: 12 = 0,306
Утвориться оксиду вуглецю, кг:
0,23 + 0,306 = 0,536
Одночасно окислиться і марганець з 0,670 до 0,550, кг:
0,670 – 0,550 = 0,120
Витрати кисню на окислення 0,120 марганцю до МnО складуть, кг:
0,120 * 16: 55 = 0,035
Утвориться оксиду марганцю, кг:
0,120 + 0,035 = 0,155
Сумарна витрата кисню, кг:
0,514 + 0,306 + 0,035 = 0,855
Витрати прокатної окалини для внесення в чавун 0,855 кг кисню складуть, кг:
0,90 х * 48: 160+ 0,10 х * 16: 72 = 0,855
0,270х + 0,022 х = 0,855. 0,292 х = 0,855. х = 2,928
Витрати прокатної окалини:
2,928 кг на 100 кг чавуну
Розраховуємо витрати вапна У для основності шлаку біля 1,25 зі співвідношення:
СаО: SіО2 = 1,25
У * 0,910: У * 0,020 + 0,946 = 1,25
У * 0,910 = 1,25 (0,020 * У + 0,0946)
0,910 У = 0,025 У + 1,183
0,885 У = 1,183
У = 1,383
Витрати вапна складуть 1,383кг/100 кг, або 13,83 кг/т.
Розраховуємо основність шлаку від утворення кремнезему і вдування вапна.
Добавиться оксиду кремнію з вапна, кг:
1,383 * 0,020 = 0,028
Сумарна маса кремнезему, кг:
0,946 + 0,028 = 0,974
Оксиду кальцію від внесення 1,383 кг вапна:
1,383 * 0,910 = 1,258
Маса газу СО від внесення вапна, кг:
1,383 * 0,04 = 0,055
Маса Н2О від внесення вапна, кг:
1,383 * 0,005 = 0,0069
Маса оксиду магнію від внесення вапна:
1,383 * 0,01 = 0,014
Маса оксиду алюмінію від внесення вапна:
1,383 * 0,014 = 0,0194
Маса газу СО, кг:
0,536 + 0,055 = 0,591
Зниження вмісту сірки при утвореному шлаку не проходить внаслідок окислю-вального характеру процесу десиліконізації і невисокій основності шлаку.
Дефосфорація чавуну також неможлива при вмісту кремнію в чавуні 0,50 %.
Фактична основність шлаку складає без врахування незначної кількості інших оксидів:
1,258: 0,974 = 1,294
що задовольняє умови стійкості футерівки міксеровозу.
В чавун перейде заліза з окалини, кг:
2,928 – 0,855 = 2,073
Утворюється шлаку, кг:
0,974 + 0,155 +1,258 + 0,014 +0,0194 = 2,420
Перейде в шлак заліза в вигляді корольків біля 2,5%, кг:
2,420 * 2,5: 100 = 0,0605
Сумарна маса шлаку складе, кг:
2,420 + 0,0605 = 2, 481
Знизиться вміст кремнію, вуглецю, марганцю на 0,514, 0,230 і 0,120 кг відповідно.
Переходить в метал від окалини зі врахуванням зниження вмісту хімічних елементів в чавуні з переходом їх в шлак, кг:
2,073 – 0,514 - 0,230 – 0,120 – 0,0605 = 1,1485
Таким чином, десиліконізація вносить додатково 1,236кг/100кг металу.
|
|
Таблиця 3. Матеріальний баланс десиліконізації чавуну
№ п.п. | Внесено матеріалів | кг | Отримано | Кг |
Чавуну до десиліконі-зації | 100,000 | Чавуну після десиліконі-зації | 101,1485 | |
Прокатної окалини | 2,928 | Шлаку | 2,481 | |
Вапна | 1,383 | Оксиду вуглецю | 0,591 | |
Н2О | 0,0069 | |||
Всього: | 104,311 | Всього: | 104,311 |
Нев’язання = 0.
Витрати десиліконізаторів для зниження вмісту кремнію в чавуні з 1,0 до 0,5 % складають, кг:
2,928 + 1,383 = 4,311 кг, або 43,11 кг/т, біля 4,3 %.
Примітки:
1. За даними літератури для зниження вмісту кремнію в чавуні з 1,0 до 0,5 % витра-
ти окалини і вапна складають 3,5 - 4,8 %, що відповідає даному розрахунку.
2. Замість окалини можливо вдувати повітря з добавкою кисню.
Висновки: дані розрахунку відповідають практиці конвертерних цехів.
Додаток
Данні для розрахунку практичної роботи №3
Варіант | Зміст чавуну до десиліконізації | Зміст чавуну після десиліконізації | ||||||||
С | Мn | Si | S | P | С | Мn | Si | S | P | |
4,22 | 0,66 | 0,99 | 0,013 | 0,11 | 4,10 | 0,55 | 0,50 | 0,013 | 0,11 | |
4,32 | 0,65 | 0,98 | 0,014 | 0,12 | 4,10 | 0,54 | 0,50 | 0,014 | 0,12 | |
4,31 | 0,67 | 0,97 | 0,014 | 0,11 | 4,10 | 0,54 | 0,50 | 0,014 | 0,11 | |
4,34 | 0,68 | 0,98 | 0,013 | 0,11 | 4,10 | 0.53 | 0,50 | 0,013 | 0,11 | |
4,33 | 0,67 | 0,99 | 0,014 | 0,12 | 4,10 | 0,54 | 0,50 | 0,014 | 0,12 | |
4,30 | 0,65 | 0,98 | 0,013 | 0,12 | 4,10 | 0,55 | 0,50 | 0,013 | 0,12 | |
4,29 | 0,66 | 0,97 | 0,013 | 0,11 | 4,10 | 0,56 | 0,50 | 0,013 | 0,11 | |
4,29 | 0,66 | 0,97 | 0,013 | 0,11 | 4,10 | 0,57 | 0,50 | 0,013 | 0,11 | |
4,33 | 0,68 | 0,98 | 0,012 | 0,12 | 4,10 | 0,55 | 0,50 | 0,012 | 0,12 | |
4,32 | 0,69 | 0,99 | 0,013 | 0,11 | 4,10 | 0,55 | 0,50 | 0,013 | 0,11 | |
4,32 | 0,66 | 0,95 | 0,013 | 0,12 | 4,10 | 0,53 | 0,50 | 0,013 | 0,12 | |
4,33 | 0,66 | 0,98 | 0,012 | 0,11 | 4,10 | 0,56 | 0,50 | 0,012 | 0,11 | |
4,32 | 0,67 | 0,89 | 0,015 | 0,11 | 4,10 | 0,54 | 0,50 | 0,015 | 0,11 | |
4,32 | 0,67 | 0,98 | 0,013 | 0,11 | 4,10 | 0,53 | 0,50 | 0,013 | 0,11 | |
4,32 | 0,67 | 0,95 | 0,012 | 0,12 | 4,10 | 0,55 | 0,50 | 0,012 | 0,12 | |
4,33 | 0,68 | 0,96 | 0,013 | 0,12 | 4,10 | 0,55 | 0,50 | 0,013 | 0,12 | |
4,33 | 0,69 | 0,96 | 0,013 | 0,12 | 4,10 | 0,55 | 0,50 | 0,013 | 0,12 | |
4,34 | 0,67 | 0,97 | 0,012 | 0,12 | 4,10 | 0,55 | 0,50 | 0,012 | 0,12 | |
4,34 | 0,68 | 0,98 | 0,013 | 0,12 | 4,10 | 0,55 | 0,50 | 0,013 | 0,12 | |
4,35 | 0,66 | 0,99 | 0,013 | 0,12 | 4,10 | 0,55 | 0,50 | 0,013 | 0,12 | |
4,35 | 0,65 | 0,99 | 0,012 | 0,12 | 4,10 | 0,55 | 0,50 | 0,012 | 0,12 | |
4,29 | 0,65 | 0,98 | 0,013 | 0,12 | 4,10 | 0,56 | 0,50 | 0,013 | 0,12 | |
4,31 | 0,66 | 0,96 | 0,012 | 0,12 | 4,10 | 0,56 | 0,50 | 0,012 | 0,12 | |
4,31 | 0,65 | 0,97 | 0,013 | 0,12 | 4,10 | 0,56 | 0,50 | 0,013 | 0,12 | |
4,33 | 0,65 | 0,98 | 0,013 | 0,12 | 4,10 | 0,56 | 0,50 | 0,013 | 0,12 |
|
|
Практична робота №4