double arrow

Залежність коагуляції від стабілізатора.



Найбільш легко досягається коагуляція золей під дією електролітів - стабілізаторів. Додавання електроліту до іонностабілізованого колоїдного розчину приведе до зниження електрокінетичного потенціалу і відповідно до зменшення сил відштовхування. Коагуляція золей електролітами підпорядковуються закономірностям, які можна об’єднати в наступні загальні правила.

1) Усі електроліти при збільшенні їх концентрації у золі до певного значення викликають коагуляцію колоїдних систем. Мінімальна концентрація електроліту у розчині, яка викликає коагуляцію, називається порогом коагуляції.

2) Коагулюючу дію здійснює не весь електроліт, а тільки його іон, який має заряд, однойменний з зарядом противоіонів міцели.

3) Коагулююча здатність іона залежить від його заряду. Багатозарядні іони викликають коагуляцію при менших концентраціях (більш низьких порогах коагуляції, ніж іони з малим зарядом.)

4) Коагулююча здатність іонів однакової зарядності збільшується з підвищенням радіуса іона. Іони органічних з'єднань завжди мають більш високу коагулюючу здатність, ніж іони неорганічних речовин.




5) При збільшенні концентрації електроліту у розчині зменшується електрокінетичний потенціал колоїдних частинок і коагуляція наступає при його значенні - критичному потенціалі. Для більшості систем критичний потенціал 0,03 В.

Завдання для виконання самостійної роботи.

1. Основні положення теорії Дерягина.

2. Що таке коагуляція і які фактори її визивають?

3. Який іон електроліту володіє коагулюючою дією і як коагулююча дія пов’язана із зарядом іона?

4. Чи є взаємозв’язок між порогом коагуляції і коагулюючою дією електроліту?

5. Що таке критичний потенціал?

6. Як впливає концентрація електроліту на коагуляцію?

7. Яке практичне значення коагуляційних процесів?

 

Самостійна робота № 22

 

Тема: Структуроутворення, вільно- та зв’язанодисперсні системи. Практичне значення ПАР, миюча дія мила.

 

Стислі теоретичні відомості



Сейчас читают про: