Методичні рекомендації до змісту контрольної роботи

Контрольна робота за змістом складається із двох частин – теоретичної і розрахунково-аналітичної. В теоретичній частині контрольної роботи розкривається один з аспектів теорії санації та банкрутства підприємств. Друга частина роботи включає фінансово-аналітичні розрахунки оцінки глибини кризового стану підприємства, ймовірності його банкрутства та санаційної спроможності. Контрольну роботу студенти виконують на основі даних звітності (форма №1 «Баланс», форма №2 «Звіт про фінансові результати») реально діючих в Україні підприємств.

Відповідно до цільового спрямування вивчення навчальної дисципліни та призначення контрольної роботи у формуванні теоретичних знань і практичних навиків антикризового фінансового управління пропонується така її структура:

Вступ.

Розділ I. Характеристика аспектів фінансових відносин при санації та банкрутстві підприємства.

Розділ II. Методичні підходи оцінки кризового стану та визначення санаційної спроможності підприємства.

Розділ III. Шляхи виходу підприємства з кризового стану.

Висновки.

Література.

Додатки.

У вступі розкривається важливість завдань антикризового управління підприємством. Формулюються мета й завдання контрольної роботи. Визначається об’єкт та інформаційні джерела, з використанням яких будуть проводитися розрахунки і дослідження сформульованих питань.

У першому розділі контрольної роботи розглядається одне з питань теорії фінансових відносин, що мають вплив на ефективність здійснення антикризового управління підприємством, санаційних, реорганізаційних та ліквідаційних процедур.

У другому розділі роботи необхідно провести діагностику та дати оцінку глибини фінансової кризи конкретного підприємства матеріального сектора економіки за допомогою різноманітних методичних підходів.

Діагностика (прогнозування) банкрутства являє собою систему цільового аналізу, спрямованого на виявлення параметрів кризового розвитку підприємства, що генерують загрозу його банкрутства у наступному періоді. Залежно від цілей і методів здійснення діагностика банкрутства поділяється на дві основні системи: систему експрес-діагностики та систему фундаментальної діагностики банкрутства й оцінки санаційної спроможності.

Основним завданням експрес-діагностики банкрутства є раннє виявлення ознак кризового розвитку підприємства і попередня оцінка його кризового стану.

У контрольній роботі рекомендується здійснювати експрес-діагностику за двома напрямами:

- оцінка ймовірності банкрутства за моделями дискримінантного аналізу;

- оцінка індикаторів «кризового поля».

 

У рамках дискримінантного аналізу проводиться прогнозування можливості банкрутства підприємства за наступними дискримінантними моделями.

Модель прогнозування банкрутства Е. Альтмана являє собою функцію від п’яти показників, що характеризують економічний потенціал підприємства і результати його роботи за період

,

де

За даною моделлю, якщо Z_А <1,81 – ймовірність банкрутства дуже висока, якщо розрахований показник у межах 1,81 2,7, то ймовірність банкрутства висока, якщо 2,7 2,99 – можливість банкрутства низька, а при Z_А 3 – дуже низька. Точність прогнозування за цим методом наступна: підприємство стане банкрутом через рік з імовірністю 95%, через 2 роки – з імовірністю 72%, через 3 роки – 48%.

Модель діагностики банкрутства Таффлера, яка була розроблена 1997 року, має такий вигляд:

,

де

Дана модель є ефективна тим, що є однією з нових, і сукупний вплив факторів у загальній сумі дає 1, тобто модель повністю описує діяльність підприємства, виходячи зі ступеня того чи іншого показника. Якщо Z_Т <0,2, то підприємство є потенційним банкрутом. Якщо величина більше 0,3, це свідчить, що у фірми непо­гані довгострокові перспективи.

Модель Романа Ліса для оцінки фінансового стану була отримана у1972 р. для підприємств Великобританії:

Zл= 0,063 L₁ + 0,092 L₂ + 0,057 L_З + 0,001 L₄,

де L1 – власний оборотний капітал / сума активів;

L2 – валовий прибуток / сума активів;

LЗ - нерозподілений прибуток / сума активів;

L4 - власний капітал / позиковий капітал.

Граничне значення для цієї моделі дорівнює 0,037.

Модель Спрингейта має наступний вигляд:

Zc = 1,3 А + 3,07 В + 0,66 C + 0,4 D,

Вважається, що точність прогнозування банкрутства за цією модел­лю становить 92%, однак згодом цей показник меншає. Якщо Zc < 0,862, то підприємство вважається потенційним банкрутом.

 

Згідно з кількома методиками прогнозування банкрутства побудовано універсальну дискримінантну функцію:

,

де

У даній моделі, якщо Z_у >2, – підприємство фінансово стійке, йому не загрожує банкрутство, якщо 1< Z_у <2 – фінансова рівновага підприємства порушена, але за умови антикризового управління банкрутство не загрожує, за умови 0< Z_у <1 – підприємству загрожує банкрутство, якщо не здійснити санаційних заходів і в разі Z_у <0 – підприємство є напівбанкрутом.

Метод рейтингової оцінки фінансового стану підприємства (рейтингове число) Р.С.Сайфуліна і Г.Г.Кадикова. Російські вчені запропонували використати для експрес-оцінки фінансового стану підприємства таке рейтингове число:

К = 2Кз + 0,1Кпл + 0,08Кі + 0,45Км + Крвк,

де Кз - коефіцієнт забезпеченості власними коштами (Кз > 0,1); ВОК/А

Кпл - коефіцієнт поточної ліквідності (Кпл > 2);ПА/ПЗ

Кі - інтенсивність обігу капіталу, що авансується, яка характеризує обсяг реалізованої продукції, що припадає на одну грошову одиницю коштів, вкладених в діяльність підприємства (Кі > 2,5);ЧД/(ВК+ДП)

Км - коефіцієнт менеджменту, характеризується відношенням прибутку від реалізації до величини виручки від реалізації (Км > облікової ставки НБУ);ВП/ЧД

Крвк - рентабельність власного капіталу - відношення чистого прибутку до власного капіталу (Кпр > 0,2).ЧП/ВК

Якщо рейтингове число К для підприємства має значення більше 1, то підприємство знаходиться у задовільному стані. Якщо значення К менше за 1, то це характеризується як кризовий стан.

R-модель прогнозу ризику банкрутства. Вченими Іркутської державної економічної академії Г. Давидовою та А. Бєліковим булазапропонована чотирьохфакторна модель прогнозу ризику банкрутства (R-модель), яка має наступний вигляд:

R=8,38 R₁+R₂+0,054 R_З+0,63 R₄,

де R1 – чистий оборотний капітал/активи;

R2 - чистий прибуток/власний капітал;

R3 - виручка від реалізації/активи;

R4 - чистий прибуток/сумарні операційні витрати.

Імовірність банкрутства підприємства у відповідності зі значенням моделі R визначається таким чином: