2018-01-08
596
Виготовлення пергаментного паперу
Проведення випробувань
З аркуша фільтрувального паперу вирізають дванадцять стрічок розміром 250х15 мм з машинним напрямом волокон, з яких шість є контрольними. Десять стрічок нумерують олівцем. За допомогою товщиноміра визначають товщину (h0) в мм кожного зразка у 3-х точках, а за допомогою лінійки - довжину (l0) і ширину (b0) в мм. Середні значення цих величин заносять у таблицю 5.
Таблиця 5
Залежність величини контракції (стягнення) фільтрувального паперу від часу обробки в розчині кислоти
| Но-мер зраз-ка | Час об-роб-ки, с | Розмірні параметри зразків | Vк, % | |||||||
| до обробки кислотою | після обробки кислотою | |||||||||
| h0, мм | l0, мм | b0, мм | V0, см3 | h1, мм | l1, мм | b1, мм | V1, см3 | |||
Користуючись пластмасовим пінцетом, шість паперових стрічок занурюють по одній у склянку з 40%-ним розчином сульфатної кислоти (280 мл води + 200 мл 96,5% Н2SO4) на час, вказаний викла-дачем. Далі кожну стрічку переносять за допомогою пінцета у склян-ку з дистильованою водою (1000 мл), в яку додають по 10 мл наша-тирного спирту (NH4OH) і гліцерину та залишають на 20–25 хвилин. Після цього стрічки виймають зі склянки, видаляють надлишок води за допомогою сухого фільтрувального паперу і висушують в сушиль-ній шафі при температурі 600С протягом 20 хв. Повторно заміряють товщину, довжину і ширину кожної стрічки як описано вище і дані заносять у таблицю 5.
|
|
|
Обробка результатів випробувань
Об’єм V (см3) паперової стрічки до і після обробки розчином сульфатної кислоти розраховують за формулою:
V = h · l · b / 1000,
де h– товщина стрічки, мм;
l – довжина стрічки, мм;
b – ширина стрічки, мм.
Величину контракції (стягнення) Vк (%) досліджуваного папе-ру розраховують за формулою:
Vк = 100 · (V0 – Vп) / V0,
де V0 – об’єм стрічок до обробки розчином кислоти, см3;
Vп – об’єм стрічок після пергаментаціїї, см3.
Результати розрахунків заносять у таблицю 5.
Визначення впливу пергаментації паперу
На межу міцності при розтягу
Проведення випробувань
П’ять контрольних і п’ять пергаментованих стрічок розривають на розривній машині і за шкалою машини визначають розривне зусилля Р в грамах. Результати вимірів (в Н) записують у таблицю 6.
Обробка результатів випробувань
Міцність при розтягу σ (кН/м) розраховують за формулою:
σ = Р / а,
де Р – зусилля розриву зразків, Н;
а – ширина стрічки, м.
Результати розрахунків записують у таблицю 6.
Таблиця 6
Вплив пергаментації паперу на його міцність при розтягу
| Номер зразка | Час обробки, с | Розривне зусилля Р, Н | Міцність при розтягу σ, кН/м |
Визначення впливу пергаментації паперу
|
|
|
На його пористість
Проведення випробувань
Дві паперові стрічки розміром 250х15 мм (контрольна і пергамен-тована) закріпляють в затискачах приладу „Клемма-Вінклера” так, щоб їх нижні кінці були на 5 мм нижче нульового значення лінійки приладу. В склянку наливають 100 мл уайт-спіриту. За допомогою стопарного гвинта приладу опускають планку зі смужками паперу так, щоб нульові рівні лінійок були на рівні рідини, і вмикають секун-домір. Через 20 хвилин визначають висоту зволоження l (см) смужок паперу над поверхнею уайт-спіриту. Результати спостережень запису-ють у таблицю 7.
Таблиця 7
Всмоктуюча здатність паперу
| Висота зволоження l (см) паперу | Середній радіус пор r (мкм) паперу | ||
| контрольного | пергаментованого | контрольного | пергаментованого |
Середній радіус пор r (мкм) визначають за формулою:
r = (l2 ∙ 2 η ∙ 104) / (σ ∙ cos Θ ∙ t),
де η – в’язкість уайт-спіриту (0,01 пуаз);
σ – поверхневий натяг (27 дин/см2);
Θ – крайовий кут змочування (cos Θ = 1);
t – час зволоження паперових смужок уайт-спіритом (1200 с).
Результати розрахунків записують у таблицю 7.
Питання для самоперевірки
1. З яких основних операцій складається технологічий процес виготовлення рослинного пергаменту?
2. В чому суть операції пергаментації паперу-основи?
3. Які продукти гідролізу целюлози в кислому середовищі?
4. Чим відрізняється амілоїд від целюлози?
5. Які характерні ознаки пергаментного паперу?
6. Які знаєте інші види жиростійкого паперу?
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3
