Перелік літературних джерел. Перелік джерел, на які є посилання в ПЗ, наводять у кінці тексту пояснювальної записки на окремому аркуші

 

Перелік джерел, на які є посилання в ПЗ, наводять у кінці тексту пояснювальної записки на окремому аркуші. У відповідних місцях ПЗ мають бути посилання на джерела інформації.

Бібліографічні описи в переліку посилань подають у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті. Порядкові номери описів у переліку джерел інформації повинні відповідати номерам посилань у тексті ПЗ.

Відомості про джерело інформації потрібно подавати у відповідності до вимог стандарту ГОСТ 7.1.

У списку використаних джерел необхідно привести перелік тих літературних джерел, які були використані в процесі роботи над дипломним проектом. При цьому в якості таких джерел можуть бути використані навчальні посібники, монографії, підручники, нормативно-технічні документи, авторські свідоцтва, патенти, звіти науково-дослідних робіт, методичні вказівки, промислові каталоги, дисертації, наукові статті із н/т журналів тощо.

 

Додатки

 

В додатки включають програми розрахунків на ПЕОМ, результати розрахунків у вигляді таблиць, табличні результати лабораторних чи промислових досліджень, специфікації, акти і протоколи випробувань і інші матеріали, приводити які в тексті ПЗ немає доцільності.

 

Бібліографічна довідка

 

Бібліографічна довідка подається у ПЗ після додатків на окремому аркуші.

Бібліографічна довідка повинна включати:

- назву теми проекту;

- обсяг ПЗ в аркушах;

- перелік креслень графічної частини.

У кінці потрібно проставити дату закінчення виконання проекту і підпис студента.

 

Використання засобів обчислювальної техніки при виконанні

Дипломного проекту

 

Всі розрахунки в т.ч. і метрологічний аналіз необхідно здійснювати з використанням персональних комп'ютерів, а також наявного або індивідуально розробленого програмного забезпечення, При цьому слід використовувати середовище Windows, відповідні текстові і графічні редактори, пакет прикладного забезпечення Exсell, MathCad, Компас, Numeri, PCad та ін.

Всі індивідуально розроблені програми, а також результати розрахунків обов'язково повинні бути роздрукованими за допомогою засобів обчислювальної техніки і наведені в пояснювальній записці дипломного проекту.

Дипломний проект (магістерська робота) в т.ч. і графічна частина повинні бути роздрукованими за допомогою засобів обчислювальної техніки.

 

Особливості написання магістерської роботи

 

Магістерська робота повинна містити всі структурні складові, які стосуються дипломного проекту і викладені вище. Основною її відмінністю є розробка і подання основних розділів.

Особливості написання основних розділів магістерської роботи в цілому відображені вище в розділі 4. Однак, враховуючи їх можливу специфіку, то ці питання підлягають конкретизації керівником магістерської роботи. При цьому її загальний обсяг повинен відповідати обсягу дипломному проекту і знаходитися в межах 100…120 аркушів.

 

ВКАЗІВКИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ І МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

Текстова частина

 

Пояснювальна записка дипломного проекту (магістерської роботи) оформляється за допомогою принтера ПЕОМ українською мовою, викладеного на аркушах паперу формату А4 шрифтом 14. Як виняток, оформлення може бути рукописне (чорним або фіолетовим чорнилом, чи відповідного кольору пастою кулькової ручки).

Оформлення пояснювальної записки повинно відповідати вимогам (ГОСТ 2.105), серед яких є обов’язковою наявність рамки і основного напису (штампу) на кожній сторінці. Віддаль між рядками тексту повинна становити 8...10 мм (27...32 рядки на сторінці), кожен з яких при рукописному варіанті містить 40...45 знаків, при висоті літер 4...5 мм. Віддаль від рамки до границь тексту повинна бути: початок рядка – не менше 5 мм, кінець рядка – не менше 3 мм. Абзаци в тексті треба починати з відступом рівним від 15 до 17 мм (або п’ять ударів друкарської машинки). Відстань від верхнього або нижнього рядка тексту відповідно до верхньої або нижньої рамки повинна бути не менше

10 мм. Внизу кожної сторінки в основному написі ручкою проставляється номер сторінки і шифр пояснювальної записки, який містить умовне позначення документа, скорочену назву спеціальності, дві останні цифри залікової книжки, дві пари цифр по два нулі, комбінацію із трьох нулів і код документа, наприклад, ДП.ПНК-28.00.00.000 ПЗ (дипломний проект) або МР.ПНК-28.00.00.000 ПЗ (магістерська робота).

Форма основних написів і приклад їх оформлення подається в додатку В.

Назви кожного розділу виконуються великими літерами, а назви підрозділів починаються з великої літери. Кожний розділ повинен починатися з нової сторінки і мати порядковий номер в межах всієї пояснювальної записки, який вказується арабськими цифрами без крапки. Вступ, висновки, перелік літературних джерел не нумеруються. В заголовках розділів і підрозділів переноси в ловах не допускаються і крапок в кінці заголовків не ставлять. Після заголовків і підрозділів перед початком викладення їх тексту залишають інтервал, рівний двом рядкам тексту. Такий же інтервал залишають в кінці тексту перед назвою наступного розділу. Виділяти назви розділів і підрозділів іншим кольором або підкреслювати не дозволяється. Назви розділів розташовують симетрично до тексту, а назви підрозділів і пунктів всередині них пишуть з абзацного відступу. Текст сторінки не повинен закінчуватися назвою наступного підрозділу.

 

Рисунки

 

Рисунки виконуються за допомогою принтера або чорною тушшю або чорною кульковою ручкою на окремих сторінках білого паперу і вкладаються по тексту пояснювальної записки в виді наступної сторінки після першого посилання на цей рисунок.

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. За необхідності під ілюстрацією, але вище її назви розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст).

Ілюстрація позначається словом "Рисунок...", яке разом з назвою ілюстрації розміщують нижче пояснювальних даних, наприклад: Рисунок 3.1 – Схема розміщення блоків дефектоскопа.

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами наскрізною порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках.

Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, рисунок 3.2 – другий рисунок третього розділу. У випадку необхідності подання пояснення номерів позицій на рисунку, вони виконуються під рисунком, а його номер і назва проставляється нижче. На одній сторінці можна виконувати не більше двох рисунків, розміщених по вертикалі, кожен з яких повинен мати свій номер і назву. Суміщення рисунку і тексту пояснювальної записки на одній сторінці не допускається.

Графіки діаграми, номограми виконуються і позначаються аналогічно з рисунками. При цьому обов'язковим є нанесення координатної сітки або їх виконання на міліметровому папері (див. додаток Г).

 

Формули (рівняння)

 

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки.

Формули, за винятком формул, які є в додатках, повинні нумеруватися в межах розділу арабськими цифрами, які записують на рівні формули праворуч у круглих дужках на віддалі 10...15 мм від краю рамки. Номер формули складається з номеру розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою. Наприклад, (2.3) – це нумерація третьої формули другого розділу.

Посилання у тексті на порядкові номери формул подають у дужках, наприклад:...у формулі (3.1), (3.2).

Формули додатків повинні нумеруватися окремою нумерацією арабськими цифрами у межах кожного додатка. Номер формули в додатку складається з букви, якою нумерується додаток і арабської цифри, розділених крапкою, наприклад:... у формулі (В.1)...

У формулі як символи фізичних величин слід застосовувати позначення, що встановлені відповідними стандартами.

Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, повинні бути приведені безпосередньо під формулою, якщо вони раніше не пояснені у тексті ПЗ.

Пояснення кожного символу потрібно давати з нового рядка в тій послідовності, в якій символи приведені у формулі. Перший рядок пояснення повинен починатися словом "де".

Приклад:

Глибина проникнення в метрах плоскої електромагнітної хвилі і обчислюється за формулою:

, (6.1)

де R – радіус вихрострумового перетворювача, м; – значення узагальненого коефіцієнта.

У магістерській роботі пояснення кожного символу дозволяється виконувати не з нового рядка, наприклад, R – радіус перетворювача, м; b – узагальнений коефіцієнт.

При повторному використанні формули в наступному тексті розшифрування символів не робиться.

Формули, що подаються одна за одною і не розділені текстом, відділяються комою.

Наприклад:

(6.2)

(6.3)

 

Переносити формули на наступний рядок дозволяється тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. У разі перенесення формули на знаку операції множення застосовують знак “´”. У формулах з чисельником і знаменником риска дробу повинна бути тільки горизонтальною.

У тих випадках, коли розрахунок виконується за формулою або рівнянням, які не вимагають перетворень, потрібної попередньо обчислити або вибрати з літературних джерел чи нормативних документів значення усіх величин, які входять у праву частину формули (рівняння). Потім записують формулу (рівняння) у загальному вигляді, підставляють значення відомих величин, не порушуючи структури, і записують кінцевий результат.

У формулу (рівняння) слід підставляти значення величин без одиниць. Проміжні обчислення не приводять.

Наприклад:

Середній тиск, що припадає на одиницю площі проекції опорної поверхні підшипника ковзання обчислюється за формулою

МПа, (6.4)

де F – радіальне навантаження, Н; F=58,8 Н;

l – довжина підшипника, м; l=0,15 м;

d – діаметр підшипника, м; d=0,15 м.

Отже, за (6.4) отримуємо (для випадку, коли в (6.4) тільки подається формула):

МПа.

Точність обчислення визначається точністю значень величин, які входять у формули і рівняння, а також призначенням обчислень і повинна бути вказана в методичних вказівках кафедри або узгоджуватися з керівником і консультантами проекту. У більшості технічних розрахунків достатньо тисячних часток цілої величини.

Якщо ряд розрахунків виконуються за однією формулою для кількох значень величин, що в неї входять, то в тексті ПЗ вказують: “Результати розрахунків за формулою…(дається її номер) приведені в таблиці…(додається номер таблиці)”.

В окремих випадках (за вимогою керівника або консультанта проекту) потрібно привести приклад розрахунку за формулою для одного з варіантів значень величин.

Написання літер алфавітів у формулах і рівняннях повинно відповідати вимогам стандарту ГОСТ 2.304.

 

Посилання

 

У тексті ПЗ дають посилання на використані джерела і на текст ПЗ.

Посилання в тексті ПЗ на джерела слід зазначити порядковим номером за переліком посилань, виділеним квадратними дужками, наприклад, “…у роботах [1…7]…” або “…у роботі [2]…”. Номерів сторінок вказувати не потрібно.

При посиланні на текст ПЗ зазначають номери розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, переліків, графічного матеріалу, формул (рівнянь), таблиць, додатків (у тому числі їх розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, таблиць), а також граф і рядків таблиць записки та позиції складових частин виробу на рисунку.

При посиланні слід писати: “…у відповідності з розділом 2”, “…згідно з 3.1”, “…за 3.1.1”, “…у відповідності з 4.2.2, перелік 6”, “…у відповідності з рисунком А.2”, “(рисунок 5.1)”, “…за формулою (3.1)”, “…у відповідності з таблицею 1.1”, “(таблиця 1.1)”, “…у відповідності з додатком А”, “(додаток Г)” і тощо.

При посиланнях на структурну частину тексту, що має нумерацію з цифр, які не відокремлені крапкою, слід зазначати назву цієї частини повністю, наприклад, “…у відповідності з розділом 5”, “…за пунктом 3”, а при нумерації структурних частин тексту з цифр, які відокремлені крапкою, назву структурноі частини не зазначають, наприклад, “…за 4.10”, “…у відповідності з 2.12”.

Якщо в тексті ПЗ потрібно зробити посилання на вимоги стандарту, то роблять посилання на відповідний стандарт із зазначенням його позначення без двох останніх цифр року затвердження.

Повне позначення стандарту і його назви подають у списку джерел.

 

Таблиці

 

Таблицю слід розташовувати безпосередньо по тексту після слів, у яких вона згадується вперше, або на наступній сторінці.

На всі таблиці мають бути посилання в тексті записки.

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках.

Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, “Таблиця 2.1” – перша таблиця другого розділу.

Таблиця повинна мати назву, яку пишуть малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею. Назву таблиці відокремлюють від попереднього тексту інтервалом в один рядок. Назва має бути стислою і відображати зміст таблиці. Назва вказується в одному рядку зі словом “Таблиця…”, наприклад: Таблиця 2.1 – Технічні характеристики дефектоскопів.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її головку і боковик.

При поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці.

Слово “Таблиця...” вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами зліва пишуть: “Продовження таблиці...” з зазначенням тільки номера таблиці.

Заголовки граф (колонок) і рядків таблиці починають з великої літери, а підзаголовки граф – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком.

Підзаголовки граф, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставляться. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині. Таблиці зверху, зліва, праворуч і знизу обмежуються основними лініями. Головка таблиці повинна бути відокремлена основною лінією від решти таблиці. Графу “Номер за порядком” до таблиці включати не дозволяється.