Методика виконання завдання. Собівартість продукції – це витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції, які виражені в грошовій формі

Собівартість продукції – це витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції, які виражені в грошовій формі. Собівартість продукції як економічна категорія включає усі поточні затрати, які необхідні для здійснення простого відтворення.

У системі техніко-економічних розрахунків на підприємстві важливе місце займає калькулювання - обчислення собівартості окремих виробів. Калькулювання потрібне для: обґрунтування цін на вироби, обчислення рентабельності виробництва, аналізу витрат на виробництво однакових виробів на різних підприємствах, визначення економічної ефективності різних організаційно-технічних заходів.

За економічним змістом і видами витрат, що включаються у собівартість продукції, розрізняють виробничу і повну (комерційну) собівартість. Виробничу собівартість формують витрати, пов’язані з виробництвом продукції. В повну собівартість включають виробничу собівартість і витрати підприємства на реалізацію продукції.

Елементи витрат – це витрати однорідні за свої економічним змістом. Статті витрат показують на що були витрачені кошти. Виділять такі елементи операційних витрат:

- матеріальні витрати;

- витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи;

- амортизація основних фондів і нематеріальних активів;

- інші операційні витрати.

За способом обчислення на окремі різновиди продукції витрати поділяються на прямі й непрямі. Прямі витрати безпосередньо зв’язані з виготовленням певного різновиду продукції і можуть бути прямо обчислені на її одиницю. Непрямі витрати не можна безпосередньо обчислити для окремих різновидів продукції, бо вони зв’язані не з виготовленням конкретних виборів продукції, а з процесом виробництва в цілому: зарплата обслуговуючого й управлінського персоналу, утримання та експлуатація будівель, споруд, машин тощо.

На підставі зв'язку з обсягом виробництва витрати поділяються на постійні та змінні.

Постійні витрати є функцією часу, а не обсягу продукції. Їхня загальна сума не залежить від кількості виготовленої продукції.

Змінні витрати – це витрати, загальна сума яких за певний час залежить від обсягу виготовленої продукції.

Для визначення беззбитковості об’єму виробництва і реалізації продукції (Nкр) необхідно постійні виробничі витрати (Вп) поділити на маржинальний доход (МД) який розраховується як різниця між ціною реалізації (Ц) і змінними витратами у повній собівартості одиниці продукції (Зв) за формулою:

Nкр= Вп / МД = Вп / (Ц-Зв)

Для визначення запасу фінансової міцності (ЗФМ)застосовують наступні формули:

абсолютний – ЗФМ = ВР-МР

де ВР- фактична (планова) виручка від реалізації;

МР – межа безпеки.

МР= Nкр Х Ц

відносний – ЗФМ% = (ВР-МР)/ ВР х 100% = ЗФМ/ х 100 %

Запас фінансової міцності показує, настільки може скористатися обсяг реалізації (в абсолютному та відносному виразі), перш ніж будуть нанесені реальні збитки.