Методичні вказівки до вивчення тем

Тема 1. Предмет, метод та завдання статистики

Розгляд даної теми слід починати з усвідомлення того, що статистика – це, по-перше, галузь практичної діяльності, спрямованої на збір, обробку і аналіз масових суспільно-економічних явищ і процесів; по-друге, статистика розглядається як галузь знань, тобто, як наука і, відповідно, навчальна дисципліна; по-третє, під статистикою, також, розуміють сукупність зведених підсумкових цифрових показників, зібраних для кількісної характеристики будь-якої галузі суспільних явищ.

Головною відмінністю статистики від інших суспільних наук є свій, специфічний предмет вивчення – розміри і кількісні співвідношення масових суспільно-економічних явищ і процесів у нерозривному зв'язку з їх якісним змістом. Тобто, вона кількісно досліджує закономірності суспільних явищ в конкретних умовах місця і часу.

Вивчення теми необхідно продовжити з детального аналізу трьох послідовно здійснюваних етапів (стадій) методу статистики: статистичного спостереження, статистичного зведення і групування первинних даних, аналізу статистичної інформації.

Далі розглядають визначення і сутність статистичних понять та категорій (ознак, одиниць сукупності, варіації, показників, системи показників), а наприкінці теми фіксують увагу на основних завданнях статистики.

Основна література: [1, стор.9-14].

Додаткова література: [ 12,стор.5-13; 15,стор.7-25].

Тема 2. Статистичне спостереження

При вивченні цієї теми насамперед визначається поняття статистичного спостереження як першого етапу статистичного дослідження. При цьому необхідно усвідомити, що статистичне спостереження – це науково-організований збір даних про явища і процеси суспільного життя. Тобто, його не можна ототожнювати з власне спостеріганням (безпосереднім сприйняттям явищ за допомогою органів чуття).

Велика увага повинна бути присвячена вивченню вимог до первинних статистичних даних, оскільки не всі первинні дані можуть бути покладені в основу висновків та узагальнень. Необхідно, також, звернути увагу на види та особливості можливих похибок, способи їх зменшення або усунення.

Далі необхідно присвятити значний час розгляду організаційних форм статистичного спостереження, його видів і способів проведення.

Особливу увагу слід звернути на програмно-методологічні і організаційні питання статистичного спостереження.

Основна література: [1, стор.24-35].

Додаткова література: [ 12,стор.13-30; 15,стор.25-47].

Тема 3. Зведення та групування статистичних даних

Для вивчення даної теми слід виходити з того, що зведення і групування зібраних в результаті спостереження даних є другим етапом статистичного дослідження. а саме – групування (виділення однорідних груп) вважається основою статистичного зведення статистичної інформації, неодмінною умовою її наукової обробки і практичного використання.

В процесі вивчення теми необхідно засвоїти види зведень та групувань, їх значення в економічному дослідженні, а також основні методологічні питання.

Далі розглядають принципи вибору групувальної ознаки та утворення груп, а також утворення рядів розподілу.

Основна література: [1, стор.35-43, 68-74].

Додаткова література: [ 12,стор.30-50; 15,стор.47-86].

Тема 4. Подання статистичних даних

Розгляд теми починають з вивчення сутності статистичних таблиць, їх значення в статистичному аналізі даних, а також правил побудови останніх, з усвідомлення необхідності використання статистичних графіків, засвоєння переліку та сутності їх елементів (поля графіка, графічного образу, масштабних орієнтирів, масштабу, масштабних шкал, масштабних знаків, експлікації графіка).

Далі слід переходити до розгляду класифікації статистичних графіків, правил їх побудови, особливостей та умов використання.

Особливу увагу бажано приділити вивченню методології застосування статистичних діаграм, зокрема, для аналізу властивостей рядів розподілу та рядів динаміки.

Основна література: [1, стор.43-48, 153-182].

Додаткова література: [ 12,стор.45-50, 50-82; 15,стор.62-86].

Тема 5. Статистичні показники

При вивченні теми слід починати з усвідомлення сутності узагальнюючих показників, що кількісно характеризують величину ознаки досліджуваної сукупності суспільних явищ в певних одиницях виміру. Далі необхідно переходити до виявлення та характеристики чотирьох основних функцій статистичних показників: пізнавальної, управлінської, стимулюючої та контрольної.

Вивчення теми продовжують розглядом класифікації показників за певними ознаками. При цьому, враховуючи, що, відображаючи об'єктивну дійсність, показники перебувають у тісному взаємозв'язку між собою, слід розглядати їх не ізольовано один від одного, а в певному взаємозв'язку. Крім цього, концентрують увагу на вимогах до показників.

Далі потрібно розглянути сутність основних видів величин, які широко використовуються в економічній практиці. Зокрема, абсолютних величин, що є джерелом формування статистичної інформації, та відносних величин, тобто, показників, які виражають кількісні співвідношення між явищами суспільно-економічного життя.

Окрему увагу слід приділити вивченню, одиниць виміру показників, способів їх обчислення, форм вираження відносних величин та їх класифікації. Крім того, необхідно усвідомити велике значення останніх при аналізі соціально-економічних явищ з точки зору їх динаміки, складу та інтенсивності поширення.

Основна література: [1,стор.15-24].

Додаткова література: [ 12,стор.82-91; 15,стор.86-100].

Тема 6. Середні величини та показники варіації

Серед узагальнюючих показників, що застосовуються для характеристики суспільних явищ і виявлення закономірностей їх розвитку, велике, мабуть, найбільше значення мають середні величини. Зокрема,без визначення середніх величин важко дати порівняльну характеристику досліджуваних суспільних явищ, окремих показників. Тому, вивченню цієї важливої категорії статистики слід приділити якнайбільшу увагу.

Вірне розуміння суті середньої визначає її особливу значущість в умовах ринкової економіки, коли середня через взаємне погашення індивідуальних значень дозволяє виявити загальну тенденцію розвитку. Це означає, що при тлумаченні суті середніх та прискіпливому їх вивченні слід виходити із положень закону великих чисел і його значення для середніх.

Переходячи до вивчення класифікації середніх величин, слід звернути увагу на корінну відмінність суті та значення основних груп (класів) середніх, а саме – степеневих та структурних. Саме тому їх визначення, тлумачення та умови використання суттєво відрізняються. Задля розуміння суті індивідуальних особливостей використання усіх видів та форм середніх (арифметичної, гармонійної, геометричної, квадратичної, хронологічної, моди, медіани) необхідно приділити вивченню кожної з них велику увагу.

Продовжуючи вивчення середніх величин, розглядають методи їх обчислення та інтерпретації результатів.

Аналізуючи суспільно-економічні явища, необхідно усвідомлювати, що середні величини, як узагальнюючи показники, характеризують сукупності за варіюючою ознакою взагалі, тобто, показують лише типовий рівень цих ознак в розрахунку на одиницю однорідної сукупності. Проте середня величина не показує, як щільно групуються навколо неї окремі значення ознаки; чи знаходяться вони поблизу неї чи, навпаки, значно відхиляються від середньої.

Саме тому суттєву увагу при вивченні середніх необхідно приділити вивченню сутності і методології розрахунків абсолютних та відносних показників варіації. Більш того, необхідно розуміти, як інтерпретувати та застосовувати розраховані значення окремих важливих показників, скажімо, квадратичного коефіцієнту варіації.

Основна література: [1, стор.48-77].

Додаткова література: [ 12,стор.91-118; 15,стор.100-149; 19,стор.5-270].

Тема 7. Статистичні методи вимірювання взаємозв’язків соціально-економічних явищ

Лише розкривши взаємозв'язки і взаємозалежності між неізольованими суспільно-економічними явищами, можна пізнати їх суть та закони розвитку. Тому вивченню взаємозв'язків, основному завданню статистики, слід приділити дуже велику увагу.

Починаючи вивчати цю тему, необхідно базуватись на розумінні окремих понять причинно-наслідкових зв'язків, тобто, відрізняти причину (факторну ознаку) від наслідку (результативної ознаки), а також глибоко розуміти сутність функціональних і стохастичних зв'язків. Крім того, слід усвідомлювати, між ними є суттєві відмінності (відповідність-невідповідність, оберненість-необерненість).

Далі потрібно розглянути всі відомі методи вивчення зв'язків, приділивши окрему увагу методу аналітичних групувань та кореляційно-регресійному методу. В межах глибшого вивчення даних методів необхідно більш докладно зупинитись на розумінні сутності головних понять: форм зв'язку, напрямків зв'язку, тісноти зв'язку, інтерпретації коефіцієнтів регресії.

Основна література: [1, стор.77-101].

Додаткова література: [ 12,стор.141-187; 15,стор.247-274; 23,стор.6-230].

Тема 8. Статистичне вивчення динаміки соціально-економічних явищ

У статистичній практиці дуже часто доводиться мати справу з рядами динаміки – великою кількістю чисел, що характеризують розвиток явищ у часі. Тому, для кращого розуміння і аналізу закономірностей часових перетворень досліджуваних явищ, вивчення даної теми слід починати з складових елементів динамічних рядів – рівнів ряду та моментів часу (або інтервалів часу). Далі необхідно ознайомитися з основними показниками рядів динаміки (абсолютним приростом, темпом зростання, темпом приросту і т.ін), середніми їх значеннями, а також з методами розрахунків показників.

Значну увагу слід приділити вивченню основних прийомів аналізу рядів динаміки, що мають за мету виявлення основної тенденції розвитку явища у часі (тренду): укрупненню інтервалів, згладжуванню за допомогою ковзної середньої, аналітичному вирівнюванню, зокрема, вирівнюванню за прямою.

Наприкінці вивчення теми потрібно ознайомитися з характерними складовими коливності рівнів ряду (сезонною компонентою, циклічною та випадковою складовими).

Основна література: [1, стор.101-121].

Додаткова література: [ 12,стор.187-245; 15,стор.172-210; 21,стор.7-190; 25,стор.6-100].

Тема 9. Статистичні індекси

У статистичних дослідженнях дуже широко використовують один з найважливіших та найчастіше вживаних узагальнюючих показників – статистичний індекс. Тому важливість цієї теми не є перебільшеною.

Вірне розуміння суті індивідуальних і загальних (зведених) індексів слід формувати з розуміння того, що статистичний індекс – це узагальнюючий показник, який виражає співвідношення величин складного економічного явища. А будь-яке складне потребує зведення елементів безпосередньо несумірних. Отже, потрібно в першу чергу вивчити такі поняття, як сумірник, ваги, агрегат, елімінування.

А далі необхідно зосередити увагу на розумінні наступних закономірностей. При побудові загальних індексів кількісних показників, які безпосередньо не підсумовуються, співмножниками індексованих показників виступають якісні показники, які виконують роль сумірників. В індексах же якісних показників (цін, собівартості, продуктивності), які можуть підсумовуватися безпосередньо, співмножником завжди буде пов'язана з ним кількісна ознака, проте вона виконує роль не сумірника, а ваги, тобто відображає значущість даного якісного показника у загальній їх сукупності.

Крім того, слід пам'ятати, що при аналізі динаміки в загальних індексах кількісних ознак сумірник елімінується на рівні базисного періоду, а ваги в загальних індексах якісних ознак – на рівні звітного періоду.

Продовжуючи вивчення теми, потрібно розглянути агрегатні та середні (середньозважені) індекси, індекси середніх величин (змінного складу, фіксованого складу, структурних зрушень), а також територіальні індекси.

Окремо слід розглянути методологію факторного аналізу з використанням індексного методу.

Основна література: [1, стор.121-138].

Додаткова література: [ 12,стор.245-268; 15,стор.210-247; 20,стор.5-250].

Тема 10. Вибірковий метод статистичного спостереження

Починаючи вивчення теми, необхідно виходити з того дійсного факту, що із всіх видів несуцільного спостереження в практиці статистичних досліджень найбільше визнання і застосування отримало вибіркове спостереження. А тому, при ознайомленні з методом, спочатку слід звернути увагу на два аспекти цієї тематики. По-перше, на методи і способи наукового відбору одиниць у вибіркову сукупність, а по-друге, на методологію визначення середньої і граничної помилок, а також необхідної чисельності одиниць, яка із заданою ймовірністю забезпечить очікувану точність вибіркових показників. Фактично, користуючись вибірковими даними, для умов різних видів вибірки та певної ймовірності, необхідно засвоїти алгоритм побудови меж довіри (для генеральної середньої та генеральної частки).

Слід, також, зазначити, що невід'ємною частиною власне вибіркового методу є способи поширення даних вибіркового спостереження на генеральну сукупність, а саме: спосіб прямого перерахунку та спосіб коефіцієнтів. На вивченні останніх і необхідно зосередитись наприкінці розгляду теми.

Основна література: [1, стор.138-153].

Додаткова література: [ 12,стор.268-298; 15,стор.149-172; 22,стор.7-240].