Стерилізація ріжучих, оптичних і загально-хірургічних інструментів

Стерилізація шовного матеріалу”

№	Завдання	Вказівки	Примітки
1. 2. 3. 4.	Оволодіти методикою роботи з автоклавом (техніка безпеки) Підготовка хірургічного інструментарію до стерилізації. Методи стерилізації хірургічного інструментарію: а) стерилізація кип’ятінням; б) стерилізація у су-хожарових шафах; в) стерилізація у автоклаві; г) стерилізація інструментів із оптичними системами; д) стерилізація ріжучих інструментів Провести стерилізацію шовного матеріалу.	Виконувати у такій послідовності: 1.Бікси із матеріалом для стерилізації і прикріпленою біркою (вказана дата стерилізації і прізвище того хто працює у автоклавній) поміщають у стерилізаційну камеру вільно, щоб пара розприділялася рівномірно. Решітки на біксах повинні бути відкритими. Загальні правила техніки безпеки: -апарат заземлений; -не допускається працювати із поломленим автоклавом; -не залишати працюючий апарат без догляду; -по закінченню стерилізації відключати нагрівач води від електромережі і прикрити кран впуску пари у стерилізаційну камеру. Виконують у наступній послі-довності: 1 етап. Знезаражування: інструменти у розібраному вигляді занурюють у один із дезинфікуючих розчинів (3% хлорамін – на 1 год; 4% перекис водню – на 1,5 год), або кип’ятять у 2% содовому розчині 15 хв. 2-й етап. Промивають під проточною водою 1 хв. 3-й етап. Занурюють у миючий розчин на 15 хв при t⁰-50-55⁰С. Промивають тампоном 30с. 4-й етап. Промивають інструменти під проточною водою 3-10 хв. 5-й етап. Контроль якості обробки проводять методом постановки проб на залишки прихованої крові і миючих засобів. На залишки крові проводять бензидинову, амідопіринову або ортолуїдинову проби. 1-3 краплі реактиву піпеткою наносять на інструменти і чекають до 2 хв. Якщо з’являється синьо-зелене забарвлення (проба позитивна) – наявні залишки крові. Необхідно повторити 3-ій і 4-й етап обробки. На залишки миючих засобів проводять фенолфталеїнову пробу: 2-3 краплі наносять на інструменти і поява рожевого забарвлення до 30с свідчить про залишки миючих засобів. Потрібно повторити 4-й етап обробки. 6-й етап. Обезсолення – промивають інструменти 1 хв в дистильованій воді. 7-й етап. Висушування. Виконують у такій послідовності: - у стаціонарний або потративний кип’ятильник наливають дистильовану воду, добавляють гідрокарбонат Na (20 гр на 1л води); - на дно укладають ватник із марлі і вати; -інструменти в розібраному вигляді кладуть на спеціальні сітки і опускають гачками на дно кип’ятильника; -час стерилізації – 40 хв з часу закипання води; -після стерилізації сітку виймають гачками і ставлять на стерильну простиню. Послідовність: - інструменти розкладають у металічні коробки або сітки в один шар; - поміщають на полиці сухожарової шафи і при відкритій дверці включають підігрів, доводячи t до 80-85⁰С; - витримують 30 хв, закривають дверцята і підвищують t до 180⁰С; - стерилізують 60 хв, відключають систему підігріву, знижують t до 70-50⁰С і відкривають дверцята. Необхідно: -інструменти завернути у вафельний рушник у вигляді пакету і поміщають у бікс або металічну сітку; -для типових операцій – підготовляють набір інструментів; -бікси або сітки поміщають у автоклав і стерилізують 30 хв при 2 атм, що відповідає t⁰132,9С. Хід виконання: -інструменти у розібраному вигляді помістити у спеціальний газовий стерилізатор з герметичною камерою; -заповнити камеру окисом етилену (можна сумішшю окису етилену і бромистого метилену); -витримувати інструменти 10 год при t 18⁰С. -стерилізацію можна проводити і в спиртовому розчині хлоргекседину, первомуру; Послідовність: -інструменти у розібраному вигляді поміщують у 96⁰С на 30 хв, або потрійний розчин на 3 год. Нитки нещільно намотують на скляні або металеві котушки, вкладають у бікс. Після стерилізації виймають котушки з бікса стерильним пінцетом і кладуть у широкогорлі банки з притертими пробками. Попередньо у банки наливають 96% спирт. На банках проставляють дату стерилізації і дату бактеріологічного контролю. Спосіб Кохера: найчастіше стерилізують шовкові і капронові нитки. Шовк миють милом, міняючи декілька разів воду, висушують стерильним рушником і намотують на скляні котушки. Кладуть на 12-24 год в ефір. Стерильним пінцетом перекладають у 70⁰спирт на 12-24 год. Миють руки як до операції. Стерильним пінцетом перекладають котушки у киплячий р-н сулеми (1:1000) на 10 хв. Стерильним пінцетом перекла-дають у широкогорлі банки з 96⁰ спиртом на 48 год. після бактеріологічного дослідження з негативною відповіддю шовний матеріал використовують. Стерилізація кетгуту А) За Ситківським: Занурюють у ефір на 12-24 год. Розрізають на 3 частини і протирають стерильним марлевим тампоном змоченим у р-ні сулеми (1:1000). Опускають у 2% водний р-н йодиду калію на 1-2 хв. Замотують у кільця і підвішують у скляній банці з притертим корком і попередньо насипавши на її кристали йоду (40 гр на 3-х літрову банку). Корок заливають парафіном на 5 діб. Нитки кетгуту перекладають у сухі стерильні банки, беруть посів на стерильність і заливають спиртом. Б) У спиртовому р-ні Люголя: Сухі нитки довжиною 1 м змотують у кільця, заливають ефіром на 12-24 год. Зливають ефір і заливають спиртовим р-ном Люголя на 8-10 діб. Через 8-10 діб змінюють р-н на свіжий ще на 8-10 діб. Беруть бакпосів. Зберігають кетгут у спиртовому р-ні Люголя. В) У водному розчині Люголя. Проводять всі етапи як і при використанні спиртового розчину. Після стерилізації зберігають у 96⁰ спирті.	Роботу проводити при дотриманні техніки безпеки. Бікси виймаються після відкривання кришки автоклаву (стрілка монометра на нулю). Закрити решітки на біксах після виймання їх із стерилізаційної камери. Відлік часу стерилізації починається з моменту досягання відповідного тиску. Обережно! Пра-цювати у рука-вичках. Звертають увагу на t⁰ розчину. Проби проводять на 1% інструментів. Зміна забарвлення після 2 хв не враховується. Зміна забарвлення після 30с – не враховується. Дотримуватись техніки безпеки при роботі з електрокип’ятиль-ником (включати його після поміщення інструментів). Шпріци і голки стерилізують без соди 45 хв. Інструменти забруднені гноєм стерилізують 90 хв. Після використання у хворих із анаеробною інфекцією інструменти стерилізують 60 хв, витягують із стерилізатора і залишають при кімнатній t⁰ на 12-24 год, а потім знову кип’ятять 60 хв. Обережно! Дотримуватись техніки безпеки Стерилізують металічні інструменти і вироби із фарфору. Стерилізують всі інструменти, крім оптичних. Саму оптику стерилізувати тільки газом, або протерти спиртом. Увага. В автоклаві стерилізують тільки дротяні, лавсанові, бавовняні і лляні нитки. Спирт має повністю прикривати нитки. Кожний номер нитки поміщають після стерилізації окремо у банки із 96⁰ спиртом. Потрібно працювати у масках. Розчин змінюють 1 раз на 10 днів.

Алгоритми до теми № 7:

“Хірургічна операція. Підготовка хворих до операції. Догляд

за хворими у післяопераційному періоді”

№	Завдання	Вказівки	Примітки
1. 2. 3. 4. 5. 6.	Провести обробку рук за способом Спасокукоцького-Кочергіна. Оволодіти методикою постановки шлункового зонда. Виконати катетеризацію сечового міхура м’яким катетером у чоловіків. Методикою проведення очисної клізми. Постановка газовід відної трубки Перекладання хворого	Виконувати в наступній послідовності 1. Руки миють в теплій проточній воді з милом, 2-ма щітками по 5хв. 2. Руки миють в 2-ох тазах з 0,5% розчином нашатирного спирту – по 3хв в кожному з використанням стерильних серветок. 3. Руки висушують стерильним рушником. 4. Руки протягом 5 хв обробляють серветкою з 96% спиртом. 1. Підготувати шлунковий зонд, перехідник, гумову трубку, скляну лійку, глечик, таз, розчин для промивання. 2. Надати хворому необхідного положення. 3. Виміряти відстань введення зонда. 4. Заковтування і просування зонда по стравоходу. 5. Приєднання до зонда гумової трубки і лійки. 1. Підготовка необхідних інструментів (стер. лоток, катетер, 2 пінцета, марлеві серветки, фурацилін, сечоприймач). 2. Надання хворому положення на спині зі зігнутими і розведеними ногами. 3. Захоплення статевого члена, відкриття голівки і протирання дезинфікуючим розчином. 4. Введення катетера змоченого гліцерином (катетер захоплюється пінцетом на 5 см від кінця) до появи з катетера сечі. 1. Підготовка кухля Есмарха, гумової трубки (1,5 м), наконечника, судна, вазеліну, води 25-35°С. 2. Надання хворому положення на лівому боці з приведеними до живота колінами. 3. Звільнення підготованої системи від повітря. 4. Введення наконечника в задній прохід і подолання опору зовнішнього сфінктера (спочатку у напрямку до пупка на 3-4 см, потім паралельно куприку на 10-12 см). 5. Вливання в просвіт кишки до 1л.рідини. 6. Виймають наконечник і після 5-10 хв затримки пропонують хворому випорожнити кишки. 1.Підготовка необхідного інстру ментарію (товстий шлунковий зонд змащений вазеліном). 2. Надання хворому положення на краю тапчана на лівому боці з приведеними до живота колінами. 3. Введення гумового зонда змащеного вазеліном через задній прохід у пряму кишку на 20-30 см. 1. Розташовують каталку так, щоб її головний кінець був біля ніжного кінця ліжка до якого вона стоїть під прямим кутом. 2. Двоє медичних працівників стають біля лівого краю ліжка і підкладають під хворого руки, так, щоб підтримати шию, спину, поперек і ноги. 3. Медичні працівники одночасно піднімають хворого з ліжка, повертаються ліворуч, підходять до носилок і вкладають на них хворого.	Обережно: тривале використання розчину і недотримання часових інтервалів приводить до зниження якості дезинфекції рук. При попаданні зонда в дихальні шляхи, про що свідчить кашель і ціаноз хворого, зонд негайно витягують. При проходженні катетера через перетинковий відділ сечівника може відчуватись опір, тоді просування катетера припиняють на 3-5 хв. При впиранні наконечника в стінку кишки чи тверді калові маси його слід витягнути на 1-2 см, вводять невелику кількість води і просувають далі. При розвитку спастичного болю і позивів на випорожнення тимчасово зменшують тиск рідини. Просування трубки в пряму кишку здійснюють обертовими рухами, обережно пам’ятаючи про можливість поранення і перфорації прямої кишки. При перекладанні дуже ослаблених хворих, або хворих без свідомості треба, щоб хтось підтримував голову хворого.

Алгоритми до теми № 8:

«Практичні навички роботи в операційній

(практичне заняття в операційній)»

№	Завдання	Вказівки	Примітки
1. 2. 3. 4. 5.	Продемонструвати методику виготовлення серветок, тампонів, кульок для перев’язки хірургічних хворих. Підготувати операційну білизну та перев’язувальний матеріал до стерилізації; Продемонструвати методику утилізації перев’язувального матеріалу, забрудненого гнійними виділеннями в гнійній перев’язочній. Провести підготовку до операції операційного поля. Провести обробку рук: а) Спосіб Фюрбрінгера. б) Спосіб Альфельда. в) Спосіб Спасокукоцького-Кочергіна. г) Обробка рук розчином «С-4». д) Обробка рук антисептиками: дегмін,дегміцид, йодоформ, хлоргекседин-біглюконат, церигель.	Виконувати в наступній послідовності: 1.Розрізати марлю на необхідні куски 2.Виготовити кульки, серветки різної величини, тампони, турунди. Хід виконання: 1.Виготовити перев’язочний матеріал та укласти його в бікс по секторах 2.Скласти чисту операційну білизну та укласти її в бікс вертикально 3.Покласти в бікс індикатор якості стерилізації 4.Почепити бірку та відкрити отвори в біксі. Після використання перев’язочний матеріал замочується у дезрозчині в промаркованій посуді протягом 1 год від моменту внесення останньої одиниці Приготувати: 1.3% хлорамін, 6% перекис водню, “Сайдекс”, 1% хлорне вапно 2.Промаркований посуд для утилізації Підготовку проводять у такій послідовності: - за дві години до операції шкіру голять і обробляють спиртом; - на операційному столі операційне поле обробляють за способом Філончикова-Гроссіха; - взяти стерильний корнцанг і стерильний тампон; - змочити розчином йоду (йодопірон, йодонат, хлоргекседин-біглюконат, дегмін, р-н первомуру) і послідовно протирати операційне поле; - замінити стерильний тампон, знову змочити антисептиком і послідовно протерти операційне поле ще раз. Виконувати у такій послідовності: 1.10 хв мити теплою проточною водою щітками і милом (по 5 хв однією і другою щітками). 2.Старанно висушити стерильним рушником. 3.Обробити 70⁰спиртом – 3 хв і розчином сулеми (1:1000) – 4 хв. Послідовність: 1 і 2 етапи як при способі Фюрбрінгера. 3. Обробляють руки 96 ⁰ спиртом – 4 хв. 4. Обробляють нігтьові ложа 10% спиртовим розчином йоду. Проводити так: 1.Мити руки з милом під проточною водою. 2.Обробляти руки у 0,5% розчині нашатирного спирту 3 хв в стерильному тазу і 3 хв в іншому. 3.Висушити стерильним рушником. 4.5 хв обробляти серветкою змоченою у 96% спирт. 5.Кінчики пальців змастити 5% спиртовим розчином йоду. Хід: 1.Мити руки милом під проточною водою 1 хв. 2.Висушити стерильним рушником. 3.Обробити руки р-ном «С-4» - 1 хв. 4.Знову висушити стерильним рушником. Послідовність: 1.Перед використанням указаних антисептиків руки миють з милом під проточною водою і висушують стерильним рушником. 2.Обробити руки одним із антисептиків від 2 до 3 хв.	Слідкувати, щоб у матеріалі не висіли вільні нитки. Слід не дуже туго упаковувати матеріал та білизну для якісної стерилізації, а також не залишити вільних тороків на халатах Звернути увагу на термін зберігання матеріалу, не використовувати протермінований матеріал, навіть за умови негативних тестів на стерильність, замочуваний матеріал повинен повністю бути покритим дезінфектантом. Операційне поле обробляють ширше від місця проведення пункції або розрізу. Першою щіткою мити до ліктя, другою до верхньої третини передпліччя. Перед миттям рук необхідно простерилізувати тази. Розчин «С-4» готують у день операції і зберігають 1 добу.

Алгоритми до теми № 9:

«Практичні навички роботи в поліклініці

(практичне заняття в поліклініці)»

№	Завдання	Вказівки	Примітки
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7.	Оформлення медичної документації в умовах поліклініки. Проведення клінічного обстеження пацієнтів в поліклініці. Вимірювання температури тіла. Дослідження пульсу. Виконання внутрішньо-м’язових ін’єкцій. Провести перев’язку хворому з раною. Складання плану амбулаторного лікування пацієнтів.	Виконувати в наступній послідовності 1. При проведенні прийому пацієнта в поліклініці дані про нього заносяться в журнал регістрації пацієнтів. 2. Дані про стан пацієнта заносяться в медичну карту амбулаторного хворого (ф. 025 – у). 3. При видачі лікарняного листка заповнюється листок запису заключних діагнозів. 4. На кожного пацієнта заповнюється статистичний талон (ф. 025 – 2у). 5. На пацієнтів, що потребують диспансерного спостереження заводиться контрольна карта диспансернрго спостереження (ф. 030 – у). 1. Проводиться збір скарг пацієнта. 2. Проводиться збір анамнезу хвороби. 3. Проводиться збір анамнезу життя, інформацію про шкідливі звички і наявність алергічних реакцій. 4. Геніалогічний анамнез. 5. Проводиться огляд пацієнта по системах в наступній послідовності: - дихальна система; - серцево-судинна система; - шлунково-кишкова система; - сечо-статева система; - неврологічний статус; - опорно-руховий аппарат. 1. Виймають термометр з дезинфікуючого розчину, прополіскують і витирають серветкою. 2. Опускають ртуть в резервуар шляхом струшування. 3. Дещо відводять руку сидячого, чи лежачого пацієнта. 4. Шкіру під пахвами витирають рушником. 5. Поміщають кінець термометра у глибину пахвинної западини. 6. Хворий притуляє зігнуту в лікті руку до тіла і чекає 10 хв. 7. Забирають термометр з пахвинної западини і констатують значення температури. 1. Пацієнт знаходиться в сидячому, або лежачому положенні з китицями на рівні серця. 2. Пульс досліджують одночасно на обох кінцівках. 3. ІІ-ІV пальці розташовують в проекції променевої артерії над променево-зап’ястковим суглобом. 4. Відчувши пульсуючу артерію, з помірною силою притискають її до внутрішньої поверхні променевої кістки. 5. Звертають увагу на частоту пульсу, ритм, наповнення і напруження. 1. Проводять підготовку рук і набирання ліків у шприц. 2. Хворий лежить на животі, або на боці. 3. Шкіру верхньо-зовнішнього квадранту сідниці протирають двома ватними кульками, змоченими 96% спиртом. 4. І і ІІ пальцем лівої руки розтягують і фіксують шкіру в місці уколу. 5. Перпендикулярно різким рухом вколюють голку на глибину 5-7 см. 6. Відтягують поршень шприца, переконуючись, що голка не попала в просвіт судини. 7. Повільно вводять ліки. 8. Швидким рухом видаляють голку, одночасно притискаючи до шкіри кульку з 96% спиртом. Проводять перев’язки в залежності від фази раневого процесу. В фазі гідратації перев’язки проводять з антисептичними розчинами, забезпечуючи добрий відтік ексудату. В фазі дегідратації – використовують мазеві пов’язки на гідрофільній основі. План амбулаторного лікування пацієнта занотовується в картку амбулаторного хворого (ф. 025 – у) і включає: 1. Режим фізичної активності. 2. Рекомендації стосовно харчування. 3. Медикаментозне лікування (пероральні і парентеральні форми медичних середників). 4. Медичні маніпуляції і розклад їх проведення. 5. Фізіотерапевтичні процедури з розкладом їх проведення. 6. Дата наступного візиту на прийом.	Обережно: при заповненні медичної документації співставляються дані регістраційного талону з даними амбулаторної картки. Клінічне обстеження пацієнта проводиться з дотриманням правил асептики і з використанням одноразових рукавичок. Слід обов’язково промивати термометр від дезинфікуючого розчину, оскільки на нього можлива алергічна реакція. У важкохворих слід притримувати руку приведеною з метою запобігання випадіння термометра. Вивчення пульсу на одній кінцівці недопустиме, оскільки наявність у хворого захворювань віток дуги аорти може давати значні похибки. При появі крові в шприці голку витягують, а місце уколу притискають стерильною ватною кулькою змоченою 96% спиртом. Звернути увагу на появу грануляційної тканини. Не вводити в рану концентровані препарати йоду, які руйнують грануляції. Медикаментозні середники і фізіопроцедури слід призначати з врахуванням індивідуальної чутливості.

Алгоритми до теми № 10:

“Кровотеча і крововтрата. Методи

тимчасової та кінцевої зупинки кровотеч”

№	Завдання	Вказівки	Примітки
1.	Оволодіти методикою опитування хворого з кровотечею	Виконувати в такій послідовності: 1. 1. Знайомство з хворим. 2. Визначення скарг хворого. 3. Встановити причину розвитку кровотечі, фактори, які сприяли її розвитку. 4. Визначити тривалість кровотечі, її характер. 5. Встановити, які лікувальні заходи використані до моменту обстеження хворого. 6. Виявити наявність супутніх захворювань (в минулому та на момент обстеження), використані методи їх лікування. 7. Встановити наявність чи відсутність спадкової схильності до кровотеч. 8. Встановити наявність чи відсутність схильності до алергічних реакцій. 9. Визначити особливості розвитку, умов життя, праці.	Звернути увагу на вік, стать та професію хворого. Необхідно встановити найбільш вірогідну причину. Час кровотечі визначити максимально точно. Ефективність використаних заходів. Звернути увагу на наявність хронічних захворювань. Якщо є схильність, то коли вона була вперше виявлена. Особливо на засоби, які впливають на кровопостачання. Чи не має факторів для розвитку професійних захворювань.
2.	Оволодіти методикою об’єктивного обстеження хворого з кровотечею	Виконувати у такій послідовності: 1. Загальний стан хворого. 2. Стан свідомості. 3. Стан шкіри та слизових оболонок. 4. Визначення показників функції серця: а) пульс, його характеристика; б) артеріальний тиск; в) перкусія серця; г) аускультація серця. 5. Стан функції органів дихання. 6. Стан органів черевної порожнини. 7.Стан органів сечостатевої системи. 8.Дослідження неврологічного стану. 9.Об’єктивне обстеження місця захворювання: а) оглядові дані; б) перкуторні дані; в) пальпаторна характеристика; г) аускультативна характеристика	Динаміка стану. Враховуючи вік хворого, стать, професію. -//- -//- -//- -//- -//- Встановити зв’язок із характеристичними показниками вищепроведеного об’єктивного обстеження по системах.
3.	Провести аналіз даних додаткових лабораторно-інструментальних методів обстеження.	Виконувати у такій послідовності: 1. Характеристика показників загального аналізу крові. 2. Характеристика показників загального аналізу сечі. 3. Характеристика показників коагулограми. 4. Характеристика показників біохімічного аналізу крові. 5. Характеристика УЗ-обстеження місця захворювання. 6. Характеристика Rtg-обстеження місця захворювання. 7. Характеристика результатів інших виконаних додаткових досліджень.	Аналіз проводити з обов’язковим врахуванням віку, статі, професії хворого, наявних у нього супутніх захворювань.
4.	Оволодіти методами тимчасової зупинки кровотеч: а) підняття кінцівки доверху. б) максимальне згинання та перерозгинан-ня кінцівки в суглобі. в) туга тампонада рани і накладання тиснучої пов’язки. г) притискання судини в рані пальцями. д) накладання затискача, тимчасової лігатури на пошкоджену судину. е) зупинка артеріальної кровотечі пальцевим притискуванням є) зупинити артеріальну кровотечу з передпліччя з допомогою джгута. ж) зупинити артеріальну кровотечу з перепліччя та плеча з допомогою закрутки. з) зупинка кровотечі методом тимчасового шунтування пошкодженої судини. и) підібрати інструменти для операції перев’язки судин на протязі.	Виконувати у такій послідовності: - надати хворому горизонтального положення на спині; - випрямити кінцівку в колінному суглобі; - випрямлену кінцівку підняти доверху під кутом 80-90^0; - тримати до зупинки кровотечі. Виконувати в такій послідовності: - в ділянку суглоба, де буде проводитися згинання поставити валик з тканини; - максимально зігнути кінцівку в цьому суглобі; - зафіксувати зігнуту кінцівку з допомогою бинтової або іншої пов’язки; - перевірити надійність зупинки кровотечі. Виконувати в такій послідовності: - стерильний марлевий тампон ввести в рану; - туго заповнити тампоном рану; - зафіксувати тампон тиснучою пов’язкою; - при внутрішньотканинних кровотечах додатково використовують тиск грузом (мішочок з піском) або міхур з льодом; - перевірити надійність зупинки кровотечі. Виконувати в такій послідовності: - шкіру пальців і рук обробити розчином антисептика або (при наявності) одягнути стерильні рукавички; - пошкоджену судину в рані стиснути між пальцями або притиснути до кістки; - перевірити надійність зупинки кровотечі. Виконувати в такій послідовності: - вивести під контроль зору пошкоджену судину в рані; - накласти затискач на судину, не затискаючи і не пошкоджуючи суміжних органів і тканин; - при можливості – накласти тимчасову лігатуру на пошкоджену судину під затискачем, кінці лігатури не зрізати, затискач зняти; - перевірити надійність зупинки кровотечі. Виконувати в такій послідовності: - виявити місце пульсації магістральної артерії проксимальніше кровотечі; - притиснути артерію до твердої поверхні (органу або кістки) настільки, щоб зупинити кровотечу; - перевірити надійність зупинки кровотечі. Виконувати в такій послідовності: а) на межу нижньої і середньої третини плеча покласти чисту пеленку, рушник або застосувати одяг хворого; б) в напрямку від дистального до проксимального кінця плеча накласти джгут по типу “спіралевидної пов’язки”; в) перший тур джгута затягувати настільки, щоб зупинилася кровотеча; перевірити надійність зупинки кровотечі; г) зафіксувати джгут в замку, до якого прикріпити записку з інформацією про дату і годину накладання джгута, час для тимчасового послаблення натягу джгута, прізвище, ім’я, по-батькові та професія особи, що накладала джгут. Виконувати в такій послідовності: а) при кровотечі з артерій передпліччя або плеча на ділянку, проксимальніше кровотечі накласти тугий валик із тканини (по одязі або обгорнути кінцівку іншою тканиною); б) з міцної тканини сформувати методом кручення валик, обійти ним по периметру кінцівку в ділянці перетискання артерії; в) над накладеним тугим валиком зв’язати обвідний валик в декілька вузлів; г) вставивши твердий предмет (палка, і т.п.) під обвідний валик методом кручення стягнути останній до моменту зупинки кровотечі (зникнення пульсації, поблідніння шкіри, тощо); д) зафіксувати твердий предмет з метою запобігання розкручування обвідного тканинного валика; е) перевірити надійність зупинки кровотечі. Виконувати в такій послідовності: а) виділити кінці пошкодженої судини; б) вставити в кінці тимчасовий шунт, уникаючи (по можливості) пошкодження чи завертання інтіми; в) зафіксувати кінці судин на шунті (на трубці) лігатурами; г) перевірити надійність зупинки кровотечі Виконувати в такій послідовності: а) для підготовки операційного поля вибрати стерильне лезо, марлеві тампони, розчин “кутасепту” (і т.п.); б) для розсічення тканин, виділення артерії в місці її перев’язки вибрати: - скальпель; - кровозупинні затискачі; - хірургічні та судинні пінцети; - диссектор; - стерильні лігатури; - марлеві турунди; в) для перев’язки судини вибрати: - судинні тримачі; - судинні затискачі; - голку Дешана; - необхідної товщини (в залежності від діаметру судини) лігатуру; - голкотримач, хірургічні голки; г) для виходу з операції вибрати: - дренуючі засоби; - голкотримач; - лігатури; - голку; - розчин “кутасепту” (і т.п); - стерильну марлеву салфетку; - пластир.	В основному використовується при венозних кровотечах з поверхневих вен на нижніх кінцівках. При кровотечі з передпліччя або кисті згинати в ліктьовому суглобі, з гомілки і ступні – в колінному суглобі; при пошкодженні стегнової артерії - в кульшовому і колінному (без валика) суглобах. Туга тампонада протипоказана при пораненнях в ділянці підколінної ямки, оскільки є високий ризик розвитку гангрени кінцівки при тривалій тампонаді. Здійснюють в екстренних ситуаціях, іноді під час операцій. В цьому місці необхідна наявність розташованого під шкірою щільного органа (м’яз) або кістки. При пошкодженні вени перетискаємо дистальніше кровотечі. Для зупинки артеріальної кровотечі з передпліччя джгут необхідно накладати на плече, оскільки кровотечу з міжкісткової артерії передпліччя при накладанні джгута на нього, зупинити не можна. При закритій кровотечі – до зникнення пульсу на дистальніше розташованій здоровій артерії, поблідніння шкіри. При кровотечі з вен джгут накладається дистальніше кровотечі з натягом до зупинки кровотечі. На час послаблення натягу джгута кровотечу зупинити пальцевим притисканням артерії напротязі або тугою тампонадою рани. При кровотечі з вен зупинка проводиться дистальніше місця пошкодження. Попередньо зупинити кровотечу з кінців іншими методами тимчасової зупинки. Використовувати стандартний тимчасовий шунт; при його відсутності – стерильну або продезинфіковану щільноеластичну трубку. Всі маніпуляції виконувати під адекватним знеболенням та (при можливості) з дотриманням усіх правил асептики. При виконанні маніпуляції не в асептичних умовах – обов’язкове проведення курсу системної антибіотикотерапії

Алгоритми до теми №11:

“Вчення про групи крові. Проби при переливанні крові”

№	Завдання	Вказівки	Примітки
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7.	Визначити групову приналежніть крові реципієнта і донора за допомогою стан дартних сироваток і стандартних еритроцитів. Визначити індивідуальну сумісність крові реципієнта і донора. Визначити резус-фактор за методом стандартних антирезус-сироваток. Визначити сумісніть крові реципієнта і донора по резус-фактору. Визначити біологічну сумісність крові реципієнта і донора. Визначити придатність крові для переливання. Зарядити одноразову систему для непрямого переливання крові	Послідовність виконання реакції з стандартними сироватками: 1.Приготувати спеціальну тарілочку з лунками, стандартні сироватки усіх груп двох серій, краплю досліджуваної крові 2.Змішати кров та сироватку в розведенні 1:10 3.Визначити групу крові по відсутності реакції гемаглютинації Послідовність виконання маніпуляції: 1.Приготувати кров донора та сироватку реципієнта 2.Змішати кров та сироватку в співвідношенні 1:10 3.Визначити наявність гемаглютинації Хід реакції: 1. Підготувати осад еритроцитів досліджуваної крові, стандартні антирезус-сироватки двох серій, водяну баню. 2. Змішати кров та сироватку в співвідношенні 1:2 (1:4) 3. Поставити чашку Петрі на водяну баню на 10хв. при t-42˚-45˚ 4. Визначити наявність реакції гемаглютинації. Послідовність виконання маніпуляції: 1.Приготувати кров донора та сироватку реципієнта 2.Змішати кров та сироватку в співвідношенні 1:2 (1:4) 3. Поставити чашку Петрі на водяну баню на 10хв. при t-42˚-45˚ 4.Визначити наявність гемаглютинації Послідовність виконання реакції: 1.Підготувати кров до переливання та зарядити одноразову систему 2. Довенно струйно перелити по 25ml крові тричі 3. В п’ятихвилинному проміжку між вливаннями визначити реакцію хворого на переливання Перед переливанням крові необхідно: 1. Ознайомитися з даними на етикетці флакона 2. Провести візуальний контроль цілісності флакона 3. Провести візуальний контроль крові в звичайному стані та при відстоюванні Хід роботи: 1. Вскрити пакет з системою 2. Після обробки асептиком встановити повітропровідник та голку від системи у флакон 3. Заповнити ємкість з фільтром на третину кров’ю 4. Заповнити трубки кров’ю, приєднати голку.	Використовувати лише придатні до роботи сироватки. При наявності реакції гемаглютинації у всіх лунках необхідно провести реакцію з сироваткою ІV групи Кров вважається для переливання несумісною по групі при наявності аглютинації Резус-фактор вважається позитивним при наявності р-ції гемаглютинації в краплях з досліджуваною кров’ю Кров вважається для переливання несумісною по резус-фактору при наявності аглютинації За умови наявності об’єктивних та суб’єктивних змін у пацієнта припинити переливання, провести, при необхідності, невідкладні заходи та перевірити ще раз усі проведені попередньо реакції При будь-якому пошкодженні флакона чи порушенні консистенції вмісту переливання не проводиться Слідкувати за дотриманням усіх правил асептики та не допускати марної втрати крові через невідлагоджений механізм заповнення системи