Сеча, її склад та виведення з організму

Кількість сечі. За добу 5—6-річна дитина виділяє близько 1 л сечі, 12—13-річна дитина — 1,9 л, дорослі чоловіки — 1—1,5 л, а жінки — 0,9— 1,2 л. Ці цифри свідчать про інтенсивність обміну речовин. При захворю­ванні на цукровий діабет за добу може виділятись до 20 л сечі.

Склад сечі. В середньому за добу в дорослої людини з сечею виділя­ється 25г неорганічних речовин, з них кухонної солі до 15 г і 35 г органічних (з них до ЗО г сечовини).

Сеча здорової людини — прозора рідина світло-жовтого кольору. Забарвлення сечі залежить від наявності пігментів — уробіліну та уро­хрому. Склад сечі дітей відрізняється від складу сечі дорослих і відбиває особливості їх обміну речовин. У сечі дітей молодшого шкільного віку значно більше креатину, ніж креатиніну. В сечі 11—12-річних дітей менше креатину, ніж креатиніну.

В 14—15 років, після статевого дозрівання, вміст креатину в сечі не­значний, а в деяких дітей його немає. В 17—18-річному віці виділення креа­тину з сечею припиняється, а вміст креатиніну в сечі в 1,5 раза більший, ніж у 7—8-річних дітей.

Креатин в сполуці з фосфатом міститься головним чином в скелетних м’язах. Він є важливою складовою частиною обміну речовин при м’язовій роботі. При розщепленні фосфокреатину, як кінцевий продукт, утворюється креатинін. Тому збільшення з віком креатиніну в сечі дітей відбиває ріст скелетних м’язів і м’язової роботи.

Під час фізичних вправ кількість і склад сечі змінюється. Для дітей і підлітків шкідлива тяжка фізична праця, при якій в складі сечі з’являє­ться білок.

Під час хвороб склад сечі різко змінюється: в ній з’являються білок, цукор, ацетон, жовчні кислоти і кров’яні тільця.

Сечовивідні органи. Сеча з ниркової миски по сечоводах надходить в сечовий міхур. Сечоводи мають вигляд трубочок, які сполучають нирку з сечовим міхуром. Стінки сечоводів складаються з трьох оболонок: внутріш­ньої слизової, середньої м’язової (гладенькі м’язи) і зовнішньої сполучно­тканинної.

Сечовий міхур — це порожнистий орган, місткість якого досягає в дитини 1 року — 200 мл, в 10-річної дитини — 600—900 мл і в дорослої людини — 2000—2800 мл. Розташований сечовий міхур у порожнині таза. Стінка його складається з таких самих шарів, як і стінка сечоводів, тільки значно товщий м’язовий шар. Слизова оболонка утворює численні складки, які при наповненні міхура розправляються.

Сеча в нирках утворюється безперервно, але по сечоводах надходить у сечовий міхур внаслідок перистальтичних скорочень м’язового шару стінок сечоводів невеликими порціями. Тому сеча проходить по сечоводах навіть і тоді, коли людина лежить у горизонтальному положенні. Через стінку сечового міхура сечоводи проходять в косому напрямку, внаслідок чого біля їх отворів утворюється складка слизової оболонки, яка виконує функцію клапана, що перешкоджає зворотній течії сечі з міхура в сечоводи. Біля виходу з сечового міхура в сечовипускний канал є два сфінктери. Внутрішній (розташований ближче до міхура) сфінктер складається з гла­деньких, а зовнішній — з поперечносмугастих м’язів. Обидва вони в зви­чайних умовах перебувають в стані скорочення і щільно закривають вихід з сечового міхура.

У дітей грудного віку сечовий міхур розташований у тазі трохи вище, ніж у дорослих людей, і щільно прилягає до черевної стінки. Поступове опускання його відбувається до 22 років. Слизова оболонка сечового мі­хура у дітей добре розвинена, але м’язовий шар розвинений ще слабо. Па­ралельно з ростом міхура розвивається і його м’язовий шар.

Механізм сечовиведення. Спорожнювання сечового міхура відбуває­ться рефлекторно. Наповнення міхура сечею і розтягування його стінок подразнює численні рецептори його слизової оболонки і стінок. Збудження, що виникає в рецепторах, йде по доцентрових нервах у центр сечовипускан­ня, розміщений у крижовому відділі спинного мозку, переходить там на відцентрові нерви і надходить по них до м’язів міхура і до сфінктерів. Стін­ка міхура скорочується, а сфінктери в цей час розслаблюються—відбувається сечовипускання. Регулюється скорочення сечового міхура і сфінктерів симпатичними і парасимпатичними нервами.

Центр сечовипускання, розміщений у крижовому відділі спинного мозку, перебуває під контролем кори головного мозку. Тому людина може затримати (загальмувати) рефлекторно викликаний акт сечовипускання або, навпаки, викликати його навіть тоді, коли сечовий міхур недостатньо наповнений і рефлекторного позиву до сечовипускання немає.

У немовлят протягом першого року життя має місце мимовільне (безумовнорефлекторне) сечовипускання, що зв’язане з недостатнім розвитком кори великих півкуль головного мозку. Лише поступово, в міру розвитку кори головного мозку, в дитини виробляється умовний рефлекс затриму­вання сечовипускання. На кінець першого року життя в дитини звичайно виробляється умовнорефлекторне затримання сечовипускання. Цей умов­ний рефлекс приблизно під кінець другого року життя дитини стає настільки міцним, що проявляється і під час сну.

Нерідко діти дошкільного і молодшого шкільного віку хворіють на нічне нетримання сечі — енурез. Частіше цей недуг зустрічається у хлоп­чиків, ніж у дівчаток і здебільшого буває восени і взимку. Причиною ену­резу можуть бути різні нервові захворювання, захворювання нирок або хребта, але найчастіше він настає при травмах і виснаженні нервової системи в результаті психічних переживань або якої-небудь хвороби. У всіх випадках енурезу необхідно звернутись до лікаря і лікуватись за його вказівками. Тепер у розпорядженні медицини е досить ефективні засоби боротьби з нічним нетриманням сечі (наприклад, атропін).

Проф. М. І. Красногорський розробив спеціальний дієтичний метод лікування енурезу в дітей, який у багатьох випадках виявляється досить ефективним. До третьої години дня дитині дозволяють пити рідину досхочу, після цього вживання рідини забороняють. О 6-й годині вечора дитині дають вечерю, що містить у собі невелику кількість води; наприклад, не­солоне м’ясо, свіжу рибу, яйце, трохи хліба, але не дають овочів, фруктів, каші, солі і солоних страв. Сіль і солоні страви не дають, щоб не затримувати введену в організм воду. Перед самим сном дитині дають солону їжу: бу­терброд з шинкою, оселедцем або 5 г солі. Ліжко хворої дитини повинно стояти так, щоб частина його, де лежать ноги дитини, була трохи вища. Рекомендується також регулярно, в один і той самий час (не частіше ніж 2 рази за ніч) будити дитину для випускання сечі. Перед сном корисно зі­грівати ноги дитини (теплі ножні ванни, грілки до ніг) і тепло вкривати нижню половину тіла дитини.

Енурез виліковується, але для цього потрібно багато уваги і терпіння. Ні в якому разі не можна докоряти дитину або застосовувати покарання за нічне нетримання сечі, бо цим її тільки залякують і пригнічують, дитина стає більш нервовою, сором’язливою, малотовариською, дратливою і важче виліковується. Треба всіляко підтримувати в дитини впевненість, що при дотриманні певних правил можна позбутись цього недугу.

РОЗДІЛ XII