2018-01-08
670
Ці засоби служать для розроблення програм. Команди, що виконуються МП, надходять у машинному коді. Кожна команда при цьому має вигляд послідовності нулів й одиниць. Писати програми машинною мовою незручно, а їх надійність низька. Тому програми розробляють мовою, зрозумілою людині (інструментальна мова), після чого спеціальною програмою (транслятором) текст програми перекладається на машинний код (транслюється).
Інструментальні мови поділяють на мови низького рівня (близькі до машинної мови) та мови високого рівня (близькі до мови людини). Транслятори бувають двох типів: інтерпретатори і компілятори. Інтерпретатор читає один оператор програми, аналізує його в контексті вже працюючої програми і потім його виконує, після чого переходить до обробки наступного оператора. Компілятор спочатку читає, аналізує та перекладає на машинний код усю програму, і тільки після завершення всієї трансляції ця програма виконується.
Прикладами таких систем є Delphi, Visual Basic, Visual Foxpro, C++ та ін.
|
|
|
Прикладні системи
Ці системи призначені для розв'язання задачі чи класу задач або для надання користувачеві певних послуг. Завдяки прикладним системам можуть розв'язувати свої професійні задачі навіть користувачі комп'ютерів, які не вміють програмувати. Поряд із терміном прикладні системи використовують термін пакети прикладних програм. Вони поділяються на три групи:
1) методо-орієнтовані;
2) проблемно-орієнтовані;
3) загального призначення.
Методо-орієнтовані пакети служать для реалізації певних методів розв'язання завдань, наприклад обробки статистичних даних, розв'язання оптимізаційних задач.
Проблемно-орієнтовані пакети призначені для автоматизації конкретних видів діяльності, наприклад бухгалтерського обліку, маркетингу, менеджменту тощо.
Пакети загального призначення використовують для обробки інформації в різних сферах діяльності. До таких пакетів належать текстові редактори, електронні таблиці (ЕТ), пакети ділової графіки, інформаційно-пошукові системи, щоденники і т.д.
Наведена вище класифікація прикладних систем не є єдино можливою. Наприклад, в ОС WINDOWS усе програмне забезпечення поділяється на саму ОС та решту програм, які називаються додатками (від англ. application).). До них належать інструментальні мови, системи програмування, прикладні системи тощо.
75. До пристроїв, без яких не може працювати сучасний персональний
комп'ютер, належить клавіатура. З її допомогою в комп'ютер вводиться
найрізноманітніша інформація, що потрібна для розв'язування задач.
Клавіатура - це необхідний пристрій введення інформації ***
|
|
|
Необхідним пристроєм виведення інформації, що входить до апаратної
частини комп'ютера є монітор.
Однією з основних частин дисплея є екран кольоровий
або монохромний, на який
виводиться інформація в різному вигляді. Дисплей - необхідний пристрій
виведення інформації. Монітор приєднується до комп'ютера через
відеокарту (відеоадаптер), який встановлюється на материнські платі.
Існує кілька стандартів відеокарт (CGA, EGA, VGA, SVGA), від них
залежить якість зображення. Показники, за якими можна характеризувати
монітор та відеоадаптер:
- розміщення екрана
- роздільна здатність
- зернистість зображення
- частота вертикальної і горизонтальної розгортки
- плоский екран
Пристроями виведення інформації на папір є принтери і плотери.
Принтери призначені для друкування на папері інформації у вигляді
символів - літер, цифр тощо. Більшість сучасних принтерів можуть
виводити на папір графічну інформацію.
Принтер – це пристрій, призначений для друкування на папері інформації,
що виводиться з комп’ютера. Існує велика кількість моделей принтерів,
які за принципом нанесення зображення можна поділити на кілька груп.
а) Матричні
б) Струминні
в) Лазерні та світлодіодні
Плотери (графобудівники) – це пристрої, що виводять інформацію у вигляді
малюнків або графіків на папері.
Плотер (графобудівник) – це пристрій виведення інформації з комп’ютера,
призначений для зображення графіків, діаграм, кресель на папері.
Існує розподіл плотів на фрикційні, планшетні, барабанні.
Не тільки клавіатура використовується для введення інформації в
комп’ютер, є і інші пристрої.
Сканер, маніпулятор типу миші, трекбол є найбільш розповсюдженими
пристроями введення інформації в комп’ютер.
Крім того, до пристроїв введення інформації належать:
джойстіки, найчастіше використовуються в комп’ютерних іграх;
пристрої оптичного розпізнавання символів;
світлові пера;
сенсорні екрани (екрани, які чутливі до дотиків)
засоби введення графічної інформації:
Графічні планшети і електронні планшети
Миша – це пристрій, за допомогою якого можна керувати місцезнаходженням
курсора на екрані дисплея і вибирати об’єкти для подальшої роботи.
Сканери. Для введення в комп’ютер різних зображень – текстів, малюнків
та іншої графічної інформації, щоб нанесені на папір або на якусь іншу
поверхню, використовуються пристрої, які називаються сканерами. Сканери
є двох типів: ручні і настільні.
Принтери
Принетри – призначені для друкування на папері інформації у вигляді
символів – літер, цифр і т.д. Шрифти, що ними здійснюється друкування,
визначаються програмами, які керують роботою комп’ютера. Більшість
сучасних принтерів можуть виводити на папір графічну інформацію.
Принтер – це пристрій, призначений для друкування на папері інформації,
що вводиться з комп’ютера.
Принтери бувають матричні, струминні, лазерні.
76. Операці́йна систе́ма (скор. ОС) — це базовий комплекс програмного забезпечення, що забезпечує керування обчислювальним процесом і організує взаємодію з користувачем.
Основні функції операційної системи:
створення середовища, в якому виконуються та взаємодіють прикладні програми;
розподіл апаратних ресурсів комп'ютера між прикладними програмами;
надання прикладним програмам засобів для ефективного використання пристроїв та виконання типових операцій з введення-виведення даних;
організація зберігання даних на запам'ятовуючих пристроях;
надання інтерфейсу, за допомогою якого користувачі керуватимуть ви конанням прикладних програм та вмістом запам'ятовуючих пристроїв;
|
|
|
забезпечення взаємодії комп'ютерів у мережах.
Основними складовими операційної системи є:
базова система введення/виведення – BIOS – незалежний від конкретної версії операційної системи набір базових команд, які використовуються для забезпечення обміну даними між пристроями;
ядро операційної системи – центральна частина операційної системи, що керує процесом виконання програм та їх доступом до ресурсів комп'ютера;
файлова система – структура збереження даних на зовнішніх носіях і сукупність програм, які забезпечують роботу з цією структурою. Як правило, операційна система може працювати з кількома файловими системами;
драйвери (від англ. driver – водій) – програми, які керують роботою периферійних пристроїв комп’ютера;
інтерфейс користувача — сукупність засобів, які забезпечують обмін даними між користувачем і ОС.
Інтерфейс користувача операційної системи може як входити до складу ОС, так і створюватися службовими програмами — операційними оболонками і файловими менеджерами.
77. http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0
Комп'ютерна клавіатура - одне з основних пристроїв введення інформації від користувача в комп'ютер. Стандартна комп'ютерна клавіатура, також звана клавіатурою PC / AT або AT-клавіатурою (оскільки вона почала поставлятися разом з комп'ютерами серії IBM PC / AT), має 101 або 102 клавіші. Клавіатури, які поставлялися разом з попередніми серіями - IBM PC і IBM PC / XT, - мали 86 клавіш. Розташування клавіш на клавіатурі AT-підпорядковується єдиної загальноприйнятою схемою, спроектованої в розрахунку на англійський алфавіт.
За своїм призначенням клавіші на клавіатурі діляться на шість груп:
функціональні;
алфавітно-цифрові;
управління курсором;
цифрова панель;
спеціалізовані;
модифікатори.
Дванадцять функціональних клавіш розташовані в самому верхньому ряді клавіатури. Нижче розташовується блок алфавітно-цифрових клавіш. Правіше цього блоку знаходяться клавіші управління курсором, а з самого правого краю клавіатури - цифрова панель.
|
|
|
До алфавітно-цифрового блоку належать клавіші для введення букв, цифр, знаків пунктуації та арифметичних дій, спеціальних символів. У стандартній клавіатурі PC / AT цей блок включає 47 клавіш. У тих країнах, де число букв в алфавіті більше 26, виробники клавіатур випускають клавіатури з додатковими клавішами в алфавітно-цифровому блоці. Наприклад, на клавіатурах для української мови їх вже 48. Для російського алфавіту з його 33 буквами спеціальні клавіатури не виробляються. Всі літери російського алфавіту розміщені на клавішах стандартної клавіатури PC / AT.
До числа клавіш-модифікаторів відносяться клавіші ⇧ Shift, Ctrl, Caps Lock, Alt і AltGr (Правий Alt). Вони призначені для зміни (модифікації) дій інших клавіш. Включення верхнього регістру клавіш (при відключеному Caps Lock) Здійснюється натисканням і утриманням клавіші ⇧ Shift. Натискання та утримання клавішіAltGr використовується для переходу на другий рівень клавіатури.Клавіші-модифікатори використовуються найбільш часто, тому вони мають збільшений розмір. До того ж клавіші ⇧ Shift і Ctrl продубльовані по обидва боки блоку алфавітно-цифрових клавіш.
Функціональні клавішіНа верхній частині клавіатури, а іноді в іншому місці, розташовується блок так званих функціональних клавіш - від F1 до F12. Функції цих клавіш визначаються програмою і операційною системою, з якою користувач працює в даний момент. Часто програми встановлюють ті чи інші функції і для комбінацій функціональних клавіш з клавішами ⇧ Shift, Ctrl і Alt. У багатьох програмах при натисканні F1 на екран виводиться вбудований довідник по програмі (часто вже відкритий на сторінці, що відповідає режиму програми, в якому вона знаходиться).
79. Прикладом маніпуляторного пристрою є компютерна мишка. Маніпулятор типу «миша», — один з вказівних пристроїв уведення, який дає змогу користувачеві через інтерфейс взаємодіяти з комп'ютером. Миша сприймає своє переміщення в робочій площині (зазвичай на частині поверхні стола) і передає цю інформацію комп'ютеру.Програма є у комп'ютері, у відповідь на переміщення миші виконує на екрані дію, яка відповідає напрямку і відстані цього переміщення
Розрізняють декілька типів мишей:
За механізмом керування курсором:
механічна — всередині миші вільно розташована кулька, котра дотикається до поверхні, на якій розташована миша, рух змушує кульку обертатися у відповідний бік, які передаються на два перпендикулярно розташовані валики, оберти яких і перетворюються оптичними сенсорами у сигнали комп'ютера;
оптична — мишу оснащено освітлювачем (лазером) і примітивною «камерою», котра і фіксує рухи миші по поверхні.
За принципом обміну даних з комп'ютером:
дротова — сигнали комп'ютеру передаються за допомогою дротів. Раніше дроти переважно з'єднували мишу із COM або PS/2портами. Тепер виготовляються USB-миші (які можна за допомогою спеціальних перехідників підімкнути і до згаданих вище портів);
бездротова (радіомиша) — така миша складається з двох частин: безпосередньо маніпулятора, з вбудованим пристроєм передачі радіосигналів, і пристрою для приймання радіосигналів, який під'єднаний до комп'ютера. Іншими різновидами маніпуляторів, що відтворюють рухи руки, є трекбол(пристрій, вмонтований у переносний комп'ютер і призначений для маніпулювання "курсором") і графічний планшет.
Механічні. У них знизу є кулька, яка при русі обертає ролики, на них стоять зубчаті коліщатка, положення останніх визначають оптопари.
: відносна простота і дешевизна.
: чутливість до забруднення, люфт механічних частин.
Оптичні. Сучасніші. Знизу мають мікрокамеру, яка знімає положення мишки (приблизно 1000 разів у секунду) та обчислює їх своїм власним процесором.
: нечутливість до забруднення, робота на багатьох поверхнях, відсутність механічних деталей.
: складність виготовлення, висока ціна.
80)На сучасному етапі комп'ютеризації дидактичні можливості використання обчислювальної техніки пов'язують із підвищенням інтенсифікації процесу навчання, але для цього потрібно мати навчальні програми, які б відповідали високим педагогічним вимогам. Одним із ефективних засобів використання комп'ютера в навчанні є його здатність керувати навчальним процесом студентів. Він може забезпечити індивідуальне навчання, самостійну роботу, допомогти студентові у разі необхідності при розв'язуванні різноманітних задач. Студент при спілкуванні з комп'ютером відіграє роль дослідника, тому можливості комп'ютера для реалізації проблемного навчання дуже великі.
При традиційних формах навчання викладач не може враховувати всі індивідуальні особливості студентів і орієнтує навчальний процес на середнього студента з точки зору не лише його успішності, але й рівня психологічних характеристик.
Значну допомогу викладачеві може надати використання ЕОМ для психодіагностичного тестування студентів, наприклад, визначення об'єму пам'яті, концетрації уваги, репродуктивності розумових процесів, оригінальності мислення та ін.
Проте інформування студентів як базова процедура навчального процесу все-таки потребує участі викладача.
Отже, впровадження комп'ютерної техніки в навчальний процес вищої школи дає можливість майбутнім спеціалістам розширювати свої можливості, спонукає до активної навчальної діяльності, є гарним засобом активізації пізнавальної діяльності, дає можливість з цікавістю вивчати будь-які предмети.
81)Графічний редактор — прикладна програма (або пакет програм), що дозволяє її користувачеві створювати і редагувати зображення на екрані комп’ютера і зберігати їх в багатьох популярних форматах, наприклад JPEG, PNG, GIF, TIFF.
Деякі графічні редактори призначені для редагування фотографій, тоді як інші — переважно для створення та редагування малюнків.
Типи графічних редакторів:
Растрові графічні редактори. Найпопулярніші: Adobe Photoshop для операційних систем Microsoft Windows і Mac OS X, GIMP для GNU/Linux і інших POSIX-сумісних. GIMP розповсюджується під ліцензією GNU GPL. Artweaver для операційних систем Microsoft Windows.
Векторні графічні редактори. Найпопулярніші: Adobe Illustrator, Corel Draw, Macromedia Free Hand — для Windows, Inkscape — для всіх ОС.
Гібридні графічні редактори. Найпопулярніші: RasterDesk для AutoCAD, Spotlight для операційних систем Microsoft Windows.
Тривимірні графічні редактори. Найпопулярніші: 3D Studio Max та Maya
82)Flash-технології, або технології інтерактивної Web-анімації, були започатковані компанією Macromedia, яка розвинула графічну програму для Web (FutureSplash), придбану в 1997 році у компанії Future Wave. Орієнтація на векторну графіку, як основний інструмент розробки, дозволила реалізувати всі базові елементи мультимедія – рух, звук та інтерактивність. До основних переваг Flash можна віднести:
невеликий розмір файлів, що пов’язано з використанням векторної графіки і потужних алгоритмів стискання інформації;
усунення проблем сумісності між броузерами;
відсутність проблеми невідповідності розмірів екрану і сторінки (якщо задати розміри об’єктів через відсотки від розмірів самого екрану, масштабуються окрім елементів векторної графіки також вмонтовані графічні зображення);
наявність автоматичної підтримки антиаліазингу (згладжування контурів шляхом змішування сусідніх кольорів), що забезпечує красоту зображень;
наявність вмонтованої мови опису сценаріїв;
зручність, що забезпечується простотою інтерфейсу;
наявність засобів експортування зображень в найбільш розповсюджені графічні формати;
поширеність.
Базовими поняттями Flash є кадри (frames), символи (symbols), шари (layers) і часова шкала (timeline).
Часова шкала – основний інструмент при роботі з анімацією в Flash. На ній відображається інформація про шари, про те, які кадри є ключовими, а які генерує Flash. За допомогою часової шкали можна зрозуміти, які кадри містять дії чи мітки. Вона доз-воляє переміщувати ключові кадри і цілі шматки анімації.
83) дистанційне навчання, яке здійснюється через систему телекомунікаційних
мереж. Воно ґрунтується на широкому використанні в навчальному процесі
електронної пошти та всесвітніх мереж (Інтернету, FreeNet та інших). Ця
нова форма здобуття освіти, яка дозволяє бажаючим одержати професійні
знання в будь-якій галузі без постійного відвідування навчального
закладу, набуває широкого розповсюдження. Результати досліджень із
загальних аспектів дистанційного навчання (О.М.Довгялло, Є.С.Полат,
Б.Холмберг, Т.О’Шеа та ін.) та окремих питань навчання іноземних мов з
використанням телекомунікаційних технологій (Е.І.Дмитрієва,
П.І.Сердюков, К.Пургасон, Ф.Хенрі, А.Кайє, П.Пракамонте та ін.)
показують наявність значного потенціалу та перспективність впровадження
нових інформаційних технологій з метою підвищення ефективності та якості
навчально-пізнавальної діяльності
84)Використання в корекційно-освітньому процесі комп'ютерних технологій, які враховують закономірності і особливості розвитку дітей, дозволяє підвищити ефективність корекційного навчання, прискорити процес підготовки дошкільників до вивчення грамоти, попередити появу у них вторинних розладів усного і письмового мовлення і знизити ризик соціальної дезадаптації.
Комп'ютерна програма „Живий звук" включає в себе спеціально підготовлений набір навчально - корекційних та розвиваючих підпрограм, які спрямовані на допомогу дітям, що мають порушення мовлення різного ступеню тяжкості та походження. Програма „Живий звук" рекомендована Науково-методичною комісією по спеціальній педагогіці Науково-методичної ради з питань освіти та науки України для використання в навчально-виховному процесі у спеціальних закладах (для дітей з порушеннями слуху і мовлення, затримкою психічного розвитку) як засіб формування звуковимови, розвитку слухового сприймання, мовлення, пам'яті, образного і словесного мислення (Протокол 34 от 28.12. 2005р.).
Корекційно-розвивальна спрямованість програми та її варіативність дозволяють застосовувати програму «Живий звук» для організації ефективного корекційно-компенсаторного навчання дітей з функціональними обмеженнями майже всіх типів. При цьому використання комп'ютера и програми вирішує ще й функцію мотивації учнів до навчання, урізноманітнює створені на занятті ситуації спілкування, привчає дитину до самонавчання та самоконтролю, розвиває дрібну моторику дитини та допомагає дитині оволодіти комп'ютерною грамотою. Крім того, робота з комп'ютерним комплексом «Живий звук» дозволяє полегшити підготовку вчителя(сурдопедагога, логопеда) до заняття: систематизувати матеріал, що стосується кожного учня; спостерігати динаміку розвитку слухомовленнєвих та когнітивних навичок, складати та контролювати виконання плану індивідуальних навчально - корекційних занять; враховувати статистику використання модулів програми при складанні навчального плану.
85. В наш час широке розповсюдження отримують різноманітні комп'ютерні програми, які використовують технології візуалізації мовлення
Програмно-апаратний комплекс "SpeechViewer— 3" є розробкою найвідомішої в комп'ютерному світі фірми ІВМ; Він призначений для корекційно-розвиваючої роботи з дітьми, які мають порушення звуковимови, голосоутворення, слуху, порушення сенсомоторних функцій мовлення. 14 модулів програми, що включені в комплект, дозволяють працювати як з дітьми, так і з дорослими пацієнтами. Ідея візуального контролю та ігровий принцип роботи дозволяють прискорити роботу по формуванню навичок мовлення. В кожному з ігрових модулів програми мається по 4 різних анімаційних заставки, що виключає ефект пересичення в роботі з пацієнтами та сприяє мотиваційній готовності дитини до занять.
"Визуальный тренажер произношения" ("Візуальний тренажер вимови") програма, яка розроблялась в Республіканському науково-методичному центрі білоруського державного педагогічного університету імені Максима Танка „Sресіаl еducation technologies” ("Спеціальні освітні технологі”) як більш доступий за вартістю аналог версій програми " Speech Viewer ". Розробка містить шість модулів, які розраховані на використання логопедами, вихователями, батьками дітей із проблемами мовлення. Функціонально ці модулі потребують від комп’ютера менших ресурсів, ніж програма „ Speech Viewer " в цілому. На відміну від програми "Speech Viewer - 3" програма "Визуальный тренажер произношения" не має технології розпізнавання мовлення і може використовуватись з більш дешевим мікрофоном і платою обробки мовленнєвих сигналів. До заслуг можна також віднести невимогливість до ресурсів комп'ютера. Він працює з під ОС DOS навіть на машинах з тактовою частотою 80МГц.
Оскільки програма " Визуальный тренажер произношения" є аналогом версій програми "Speech Viewer - 3" ("Видимая речь - 3"), то і модулі її мають співзвучні назви, а саме: "Наявність звука", "Гучність", "Включення голосу", "Висотні вправи", "Спектр звука". Вони забезпечують виконання таких самих функції і операцій, що і модулі програмно-апаратного комплексу "Speech Viewer - 3”. Змінюються лише анімаційні заставки. Модуль "Запис звука" дозволяє записувати та відтворювати з візуальним контролем невеликі проміжки мовлення. В останньому модулі також передбачено виділення фрагмента мовлення із загального запису та його прослуховування.
87. http://www.ii.npu.edu.ua/files/Zbirnik_KOSN/12/46.pdf
Або
http://www.monitoring.in.ua/publications/view/7
повибирай шось будьласочка...
88. Навчально-програмний комплекс "Адаптація - Лого" призначений
Для корекції мовленнєвих порушень дітей старшого дошкільного віку та молодших школярів. Зазначена програма може бути також використана у навчанні мовленню слабочуючих учнів, оскільки під час роботи із вправами задіяні слуховий та зоровий аналізатори одночасно.
Організація вимовного матеріалу навчально-програмного комплексу "Адаптація-Лого" передбачає системний підхід під час добору відповідних вправ та завдань. Під системним підходом мається га увазі організація взаємопов'язаних дій, розміщених в порядку зростання мовленнєвих та операційних труднощів, із врахуванням послідовності становлення мовленнєвих умінь та навичок.
Всі вправи НПК "Адаптація-Лого" побудовані в ігровій формі, де створюється проблемна ситуація, вирішення якої проводиться доступними дитині засобами і можливостями програми. Під час роботи над вправами дитина граючись допомагає комп'ютерному герою, виконувати відповідні завдання, що сприяють корекції мовленнєвих порушень та розвитку мовлення дітей. В програмі реалізується можливість занурення дитини у деяку задану ситуацію, в якій пропонується виступити у ролі керівника та правильно скерувати дії героя - персонажа, який за необхідності (у складних вправах) теж надає допомогу учневі, підказує та пояснює правильне виконання завдання, що в свою чергу сприяє розвитку комунікативних форм і функцій мовленнєвої діяльності у дітей з недоліками мовленнєвого розвитку.
Програма охоплює 38 фонем сучасної української літературної мови, а саме 6 голосних (а, о, у, и, і, е, які на письмі можуть позначатися 10 буквами: а, о, у, и, і, е, я, ю, є, ї) 32 приголосних, які поділяються на м'які (10 фонем), пом'якшені, та тверді (22 фонеми, які пом'якшуються в позиції перед голосним [і]). Для кожної з фонем відведено окремий розділ.
програ́мне забезпе́чення (програ́мні за́соби) (ПЗ; англ. software) — сукупність програм системи обробки інформації і програмних документів, необхідних для експлуатації цих програм[1][2].
Розрізняють системне програмне забезпечення (зокрема, операційна система, транслятори, редактори, графічний інтерфейс користувача) та прикладне програмне забезпечення, що використовується для виконання конкретних завдань, наприклад, статистичне програмне забезпечення[3].
Виконання програмного забезпечення комп'ютером полягає у маніпулюванні інформацією та керуванні апаратними компонентами комп'ютера. Наприклад, типовим для персональних комп'ютерів є відтворення інформації на екран та отримання її з клавіатури.
Програмне забезпечення (software) та апаратне забезпечення (hardware) — це два комплементарні компоненти комп'ютера, причому межа між ними нечітка: деякі фрагменти програмного забезпечення на практиці реалізуються суто апаратурою мікросхем комп'ютера, а програмне забезпечення, в свою чергу, здатне виконувати (емулювати) функції електронної апаратури. По суті, призначення програмного забезпечення полягає в керуванні як самим комп'ютером так і іншими програмами та маніпулюванні інформацією.
Браузер — програма, призначена для перегляду гіпертекстових документів.
До основних функціональних можливостей браузерів відносяться:
· відображення текстової інформації веб-сторінки, а також відтворення звуку,
анімації, відео;
· перехід між веб-сторінками шляхом використання гіперпосилань;
· пошук веб-сторінок за заданими ключовими словами або фразами;
· автоматичне створення переліку веб-вузлів, що були відвідані раніше, для
прискорення доступу до них;
· відображення активних компонентів; ці об’єкти містять не тільки дані, але й
програмний код; активні компоненти при відображенні на екрані виконують роботу
відповідно до вбудованої програми
Opera (МФА: [ˈɑp(ə)ɹə]) — веб-оглядач та програмний пакет для роботи в Інтернеті. Розробляється норвезькою компанією Opera Software. Розроблено в 1994 році групою дослідників з норвезької компанії Telenor. С 1995 року продукт компанії Opera Software, утвореної авторами першої версії браузера. Сумарна ринкова частка Opera і Opera Mobile в березні 2012 року становила ▲ 2,09%. Крім того, часткаOpera Mini становила ▲ 15,39% [4]. За популярністю в Україні Opera станом на 2009 займав близько 25-30% ринку і був другим браузером, поступаючись лише IE. На березень 2011 року Opera з долею 36% є першою в Україні, випереджаючи IE та Firefox (приблизно 33%)[5]. У Росії відсоток користувачів браузера набагато вище середньосвітового. На березень 2012 Опера разом з Оперою Mini займає перше місце по популярності в Росії з ▲ 32,1% користувачів[6]. В той же час світова доля Opera за різними оцінками — від1% до 3.5%[7].4. Цифрова панель
Основне призначення клавіш цифрової панелі - дублювання функцій клавіш алфавітно-цифрового блоку в частині введення цифр і арифметичних операторів. Клавіші цієї панелі більш зручні для введення цифр і арифметичних операторів, ніж клавіші алфавітно-цифрового блоку.
Звукозапис — процес запису звукової інформації з метою її збереження і подальшого відтворення; Звукозаписом називають також записану звукову інформацію. Звукозапис заснований на зміні фізичного стану або форми різних ділянок носія запису — магнітної стрічки, грамофонної платівки, кіноплівки, цифрових носіїв інформації тощо.
Звукозапис є окремим випадком запису і відтворення інформації і здійснюється двома способами: акустичним і електроакустичним. У першому способі звукові коливання безпосередньо керують роботою приладу, що впливає на носій запису, в другому — спочатку перетворятьсямікрофоном в електричні коливання, потужність яких підвищується підсилювачем до необхідного значення, після чого електричні коливання поступають в прилад, що впливає на носій, який безпосередньо проводить запис.
Запис може бути здійсненим на аналогові та цифрові носії інформації. У випадку аналогового запису, електричний сигнал являє собою «аналог» акустичних коливань, в якому періодичні зміни звукового тиску можна представити як зміни електричної напруги, які фіксуються на магнітній стрічці або фотоплівці. У випадку цифрового звукозапису, електричний сигнал після підсилення поступає на аналого-цифровий перетворювач (АЦП), який перетворює аналоговий сигнал на цифровий, який можна зафіксувати на тому чи іншому цифровому носії інформації
Види звукозапису
Магнітний, цифровий,механічний,фотографічний.
92. Звукозапис — процес запису звукової інформації з метою її збереження і подальшого відтворення; Звукозаписом називають також записану звукову інформацію. Звукозапис заснований на зміні фізичного стану або форми різних ділянок носія запису — магнітної стрічки, грамофонної платівки, кіноплівки, цифрових носіїв інформації тощо. Запис може бути здійсненим на аналогові та цифрові носії інформації. У випадку аналогового запису, електричний сигнал являє собою «аналог» акустичних коливань, в якому періодичні зміни звукового тиску можна представити як зміни електричної напруги, які фіксуються на магнітній стрічці або фотоплівці. У випадку цифрового звукозапису, електричний сигнал після підсилення поступає на аналого-цифровий перетворювач (АЦП), який перетворює аналоговий сигнал на цифровий, який можна зафіксувати на тому чи іншому цифровому носії інформації.
1)механічний звукозапис- При механічному записі звуку голка або різець видавлює або вирізує на поверхні рухомого носія канавку, форма якої відповідає формі записуваних звукових коливань. В процесі відтворення електропрогравачем грамофонна голка, рухаючись по звивині канавки, повторює ці коливання і передає їх або мембрані, випромінюючій звук через рупор, або електромеханічному перетворювачу звукознімача, що виробляє електричні сигнали.
2)фотографічний звукозапис- При фотографічному звукозаписі у такт із звуковими коливаннями змінюється (модулюється) сила або форма світлового променя, падаючого на рухому кіноплівку. В результаті звук виявляється «сфотографованим». Після хімічного прояву на плівці утворюється затемнена доріжка запису, прозорість або ширина якої змінюється по довжині плівки відповідно до закономірності записаного коливання. Для відтворення звукозапису фотографічну фонограму, яка рухається з тією ж швидкістю, з якою рухалася плівка при записі, просвічують променем світла, що проходить крізь доріжку запису і падаючим на фотоелемент, фотоелемент перетворить коливання сили світла в електричні коливання.
3)магнітний звукозапис- При магнітному записі в такт із звуковими коливаннями намагнічуються окремі ділянки носія, що рухається черезмагнітне поле. Поле створюється магнітною головкою, через обмотку якої проходять посилені електричні струми мікрофону. При відтворенні відбувається зворотне перетворення: рухома магнітна фонограма порушує в магнітній головці електричні сигнали;
4)цифровий звукозапис- Числа, отримані в результаті аналого-цифрового перетворення, виражаються в двійковій системі числення, тобто у вигляді комбінації двох цифр - нулів (0) і одиниць (1).
93. Для відтворення звуку на персональному комп'ютері потрібна, як мінімум, наявність звукової плати і акустичних колонок або навушників. Природно, що звукова плата повинна функціонувати без збоїв і не повинна викликати зависань комп'ютера.
Всі поширені сьогодні версії Windows можуть відтворювати звуко виє файли у форматі WAV і МРЗ. Існує деяка кількість інших стандартів на стискування, наприклад OGG, MP + і так далі Частенько для воспроїз ведення більшості наявних в природі форматів звукових файлів досить встановити програму начеб Winamp як можна новішій версії.
Як акустична система можна використовувати як комп'ютерні колонки, так і будь-який музичний центр. При цьому доведеться вам пріобре сті спеціальний перехідник з роз'єму mini - jack (стерео) на роз'єм, кото рий використовується на вашому центрі, наприклад типа "тюльпан".
94.Центральний процесор (ЦП) – це основний компонент сучасного компютера, призначений для керування всіма його пристроями та виконання арифметичних і логічних операцій над ними.
ЦП – це компактний модуль (розміром близько 5 х 5 х 0,3 см), що вставляється в гніздо на материнській платі. Напівпровідниковий кристал сучасного процесора містить мільйони чи навіть мільярди транзисторів.
Процесор вставляється в спеціальне місце – сокет (англ. socket – гніздо, розетка) на системній (материнській) платі, яка, у свою чергу, розміщується в системному блоці.
Для охолодження процесорів застосовують кулери — пристрої, які складаються з вентилятора і радіатора. На процесор встановлюють радіатор (зазвичай з алюмінію чи міді), а на нього — вентилятор, що забезпечує притік повітря до радіатора.
Материнська, або системна, плата (від англ. motherboard) — це складна багатошарова друкована плата, до якої підключено практично всі пристрої комп'ютера. Друкована плата являє собою пластину з діелектрика, вкриту мережею мідних провідників-доріжок, якими електричні сигнали надходять до змонтованих на платі мікросхем та рознімів, куди вставляють інші пристрої комп'ютера.
На материнській платі розміщено центральний процесор та чіпсет (від англ. chip set) — набір мікросхем, спроектований для спільної роботи а метою виконання певних функцій. Оперативну пам'ять, відеокарту тощо вставляють у спеціальні розніми на материнській платі — слоти розширення.
Процесори для персональних комп’ютерів класифікують за розрядністю, кількістю ядер, тактовою частотою та іншими властивостями
