Характеристика видатків Держ бюджету України

Види видатків на здійснення повноважень	Джерела здійснення видатків бюджетів
1 Видатки на забезпечення конституційного ладу держави, державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства, а також інші передбачені цим Кодексом видатки, які не можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню	Кошти Державного бюджету України
2 Видатки, які визначаються функціями держави та можуть бути передані до виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності	Кошти місцевих бюджетів, у тому числі трансферти з Державного бюджету України
3 Видатки на реалізацію прав та обов'язків Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, які мають місцевий характер та визначені законами України

 

5.Бюджетний дефіцит,принципи виникнення,проблеми скорочення та можливі джерела його покриття
Бюджетний дефіцит - перевищення витрат бюджету над його доходами. У разі перевищення доходів над витратами виникає бюджетний профіцит.
Причинами виникнення бюджетного дефіциту можуть виступати:

1. Зростання державних витрат у зв'язку зі структурною перебудовою економіки і необхідністю розвитку промисловості.

2. Скорочення доходів державного бюджету в період економічної кризи.

3. Надзвичайні обставини (війни, масові заворушення, великі катастрофи, стихійні лиха)

4. Неефективність фінансової системи держави.

5. Політичний популізм, який виражається у зростанні соціальних програм, не забезпечених фінансовими ресурсами.

6. Корупція в державному секторі.

7. Неефективність податкової політики, що викликає збільшення тіньового сектора економіки.

Бюджетний дефіцит можна класифікувати по ряду критеріїв.

За характером виникнення, бюджетний дефіцит може бути випадковим або дійсним. Випадковий (касовий) бюджетний дефіцит як правило обумовлений тимчасовими розривами в надходження і витрату коштів. Випадковий дефіцит в основному характерний для місцевих бюджетів, оскільки вони більшою мірою залежать від одного джерела фінансування. Дійсний дефіцит пояснюється невосполняемим відставанням росту доходів бюджету від зростання витрат. Дійсний дефіцит закладається в законі про бюджет на фінансовий рік в якості граничної величини але може виявитися вище або нижче в процесі виконання бюджету.

За тривалістю, бюджетний дефіцит може бути хронічним або тимчасовим. Хронічний дефіцит повторюється в бюджеті з року в рік. Найчастіше хронічний дефіцит є наслідком тривалого економічної кризи. Тимчасовий дефіцит може тривати протягом не настільки тривалого терміну. Він є не таким небезпечним для економіки і виникає в силу випадкових коливань доходів і витрат. Проблема полягає в тому, що тимчасовий дефіцит, при невмілому управлінні також може перерости в хронічний.

По відношенню до плану бюджетний дефіцит може бути плановим тобто передбаченим законодавчим актом про бюджет або позаплановим, що пояснюються непередбаченим зростанням витрат або різким скороченням доходів.

З урахуванням витрат з обслуговування державного боргу, бюджетний дефіцит може бути первинним або вторинним. Первинний дефіцит це чисте перевищення видатків бюджету над доходами. Вторинний бюджетний дефіцит не має на увазі перевищення витрат над доходами, але пояснюється наявністю додаткових витрат на процентний обслуговування вже існуючого бюджетного боргу.

У світовій практиці також розрізняють такі види дефіциту держбюджету:

• циклічний дефіцит - спад ділової активності та скорочення податкових надходжень.
• структурний дефіцит - позитивне або негативне сальдо бюджету при наявності природного рівня безробіття, за наявності природного рівня ВВП, при ставках податку та трансфертних платежів, визначених законодавством. Такий дефіцит є результатом дискреційної фіскальної політики.

З метою полегшення наслідків бюджетного дефіциту для економіки країни може бути здійснено ряд заходів з управління бюджетним дефіцитом.

1. Емісійне покриття бюджетного дефіциту. Бюджетний дефіцит може бути зменшений або навіть повністю покритий за рахунок випуску додаткових грошей. Такий захід провокує інфляцію, яка знецінює внутрішній борг і фактично здешевлює його обслуговування. Якщо темпи інфляції досить високі, процентні ставки по державних цінних паперів можуть навіть стати негативними. Тим не менш, висока інфляція, що переростає в гіперінфляцію, вкрай шкідлива для економіки держави, приводячи до деградації грошової системи, знецінення заощаджень населення, економічного спаду. Крім цього, в умовах інфляції держава змушена кожен новий випуск державних цінних паперів обумовлювати більш високою процентною ставкою, а також вводити цінні папери з плаваючою процентною ставкою. Це значною мірою нівелює вигоду емісійного покриття бюджетного дефіциту.

2. Податкове покриття бюджетного дефіциту. Введення додаткових податків і збільшення ставок існуючих податків у короткостроковій перспективі дозволяє наповнити бюджет. Однак такий захід в подальшому може призвести до невигідності інвестицій та підприємницької активності, а отже до скорочення виробництва і переходу частини економіки в тіньовий сектор. Таким чином, податкове покриття бюджетного дефіциту дає лише короткий ефект, в подальшому зменшуючи доходи бюджету у зв'язку зменшенням оподатковуваної бази.

3. Секвестування бюджету. Являє собою пропорційне зниження всіх витратних статей бюджету на певну частку. Застосовується з моменту введення і до кінця бюджетного року. У рамках секвестування можлива наявність ряду захищених витратних статей, перелік яких визначається вищими органами влади. Ряд статей (таких, наприклад, як обслуговування зовнішнього боргу) секвеструвати неможливо.

Розрізняють два види фінансування бюджетного дефіциту - грошове і боргова.

Грошове фінансування означає, що для покриття бюджетного дефіциту уряд отримує кредити центрального банку. Фактично це має на увазі випуск в обіг (емісію) додаткових грошових коштів. Таке фінансування використовується лише в крайніх випадках, тому що його використання спричиняє за собою дуже негативні наслідки для економіки. У результаті реалізації такого інструменту, грошова маса національної валюти збільшується на величину не забезпечену товарами і послугами. Як наслідок зростає інфляція, порушується нормальний механізм ціноутворення, що в підсумку тягне за собою падіння курсу національної валюти. Крім цього, негативним наслідком розкручування інфляції може стати прояв "ефекту Танзі". Суть цього явища полягає в тому, що платники податків починають свідомо відтягувати сплату податків до державного бюджету. За час відстрочки гроші частково знецінюються, фактичне податкове навантаження знижується, що в свою чергу знову ж зменшує доходи бюджету та посилює бюджетний дефіцит. Таким чином, фінансова система країни розхитується все більше.

Тому законодавство багатьох країн накладає жорсткі обмеження на використання такого методу фінансування бюджетних дефіцитів. У ряді країн кредитування уряду центральним банком заборонено. За бюджетному кодексу Російської Федерації в даний час в Росії грошове фінансування дефіцитів бюджетів також заборонено.

Боргове фінансування здійснюється шляхом випуску прибуткових державних зобов'язань, які розміщуються і вільно звертаються на фондовому ринку, а після закінчення певного терміну погашаються державою. Оскільки гроші для покриття бюджетного дефіциту займаються на ринку, приросту грошової маси не відбувається.

Таким чином, розрізняються наступні джерела боргового фінансування дефіцитів:

1. Кредити банків та небанківських кредитних організацій.

2. Кредити іноземних держав, міжнародних фінансових організацій.

3. Державні позики здійснюються шляхом випуску цінних паперів від імені держави.

4. Бюджетні кредити отримані від інших рівнів бюджетної системи (Як правило від вищестоящих нижчестоящим).

5. Надходження від продажу майна перебуває у державній власності:

o акції та частки участі в підприємствах,

o земельні ділянки і об'єкти природокористування,

o державні запаси дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів.