Становлення та розвиток соціальних позабюджетних фондів

Соціальні позабюджетні фонди постійно розвиваються й удосконалюються залежно від фінансової та соціальної політики держави, яка на кожному етапі розвитку суспільства застосовує певні форми, методи та важелі впливу на соціальні процеси.

До 1991 р. система позабюджетних фондів у колишньому Союзі PCP не була достатною мірою розвинутою. Адміністративно-командне управління передбачало концентрацію всіх фінансових ресурсів у єдиному централізованому фонді — бюджеті. У складі державного бюджету виокремлювався бюджет державного соціального страхування.

З проголошенням незалежності України почали запроваджуватися цільові фонди. Проте цей процес не мав достатніх теоретико-організаційних та правових засад.

Найбільші зміни у складі соц позабюдж фондів відбувалися з 1991 по 2001 р. У 1991—1992 рр. були сформовані: Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування, Державний фонд сприяння зайнятості населення, Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення. Останній постійно знаходився у складі державного бюджету.

До 1 квітня 2000 р. будь-які цільові та позабюджетні фонди, створені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та місцевими радами, повинні були зарахуватись до відповідних бюджетів.

У 2001 р. започатковано новий етап розвитку соціальних позабюджетних фондів. З цього часу вони функціонують як самостійні фінансові системи та не включаються до складу Державного бюджету України. Створено новий Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" (ст. 65) вперше встановлено частку видатків на організацію роботи соціальних позабюджетних фондів.

У законах про Державний бюджет України на кожний рік встановлюються зміни та доповнення до нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері соціальних позабюджетних фондів.

Загальна характеристика функціонування соціальних позабюджетних фондів

Систему державного соціального страхування становлять чотири цільові фонди. При цьому між ними чітко розмежовані сфери функціонування.

1) Пенсійний фонд відображає страхування на випадок постійної втрати працездатності. Формою страхового відшкодування є пенсії.

2) Фонди соціального страхування з тимчас втратою працездатності та витратами зумовленими похованнями. Стах відшкодув – допомого на період втрати працездатн, відновлення працезд, виплати при смерті застрах особи.

3) Фонд соц. страхув на випадок безробіття. Страх відшкодув – допомоги по безробіттю на перекваліфікацію, на працевлаштування.

4) Фонд соц. страх від нещасних вип. На виробництві та проф. захворювань. Форма страх відшкод – допомоги на відшкодув шкоди заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоровя та виробництві та проф. захворювань або в разі його смерті.

Кожен фонд має закріплені доходи і видатки і відповідну систему управління.

З 1 січня 2011 р сплачується роботодавцями і найманими працівниками єдиний внесок на заг об держ соц. страх.

Розмір сплати єдиного внеску для роботодавців визначається відповідно до класів професійного ризику виробництва.

Базою нарахування єдиного внеску є фонд оплати праці.