Основи організації фінансів суб'єктів підприємництва – фінансових установ

Банк – це юр. особа, яка має виключне право на підставі ліцензії НБУ здійснювати у сукупності такі операції, як залучення у вклади грошових коштів фіз. та юр. осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені на власних умовах та на власний ризик; відкриття та ведення банківських рахунків фіз. та юр. осіб; обмін валют; лізинг, факторинг; операції з дорогоцінними металами та ін.

Основою діяльності банківської установи є формування фін. ресурсів, їхнє одержання та розподіл між різними суб’єктами економіки.

Фінансовий механізм банку – це сукупність форм, методів і важелів використання фінансів з метою вирішення завдань екон. та соц. розвитку банку.

Складові фін. діяльн. банку:

-здійснення банківських операції,

-формування і використання фін. ресурсів,

-визначення фінансових результатів.

Структура фін. ресурсів:

-власний капітал,

-залучені ресурси,

-позичені ресурси.

Доходи банку форм. за рахунок: процентних доходів, комісійних доходів, дохід від торгівельних операцій та ін.

Витрати: процентні витрати, комісійні витрати, витрати на валютні операції, не операційні витрати (зарплата та ін.)

Фінанси організацій і установ, створених органами виконавчої влади

До організацій, створених органами державної влади і місцевого самовр. нал. організації та установи соціального забезпечення, охорони здоровя, наукові організації та ін. Ці установи є бюджетні, бо фінансуються з того чи іншого бюджету, на підставі кошторису.

Обовязковою умовою функціонування бюджетної установи чи організації є затвердження в обовязковому порядку: індивідуальних кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фнду бюджету, планів спеціального фонду за кожною виконуваною нею бюджетною програмою.

Форма кошторису затверджується Міністерством фінансів, він складається з поквартальною розбивкою за кодами екон. класифікації видатків.

Головні розпорядники бюджетних коштів – це бюджетні установи в особі їх керівників, які визначаються відповідно до Бюдж. кодексу України.

Одержувачі бюджетних коштів – це субєкти господарювання, які не мають статусу бюджетної установи, але одержують бюдж. кошти як фін. підтримку або на виконнаня певних завдань.