2018-01-08
1050
Власний капітал приватного підприємця формується виключно за рахунок його приватного майна. Основним джерелом його збільшення є внутрішнє фінансування, зокрема невикористаний для споживання прибуток. Кредитні рамки приватного підприємця обмежуються величиною приватного майна, яке він може надати як кредитне забезпечення.
Приватний підприємець відповідає за боргами суб’єкта господарювання, власником якого він є, всім своїм майном, окрім майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством не може бути звернено стягнення.
Законодавством передбачено кілька альтернативних способів оподаткування доходів приватних підприємців:
оподаткування сукупного чистого доходу та сплата інших податків, передбачених законодавством України (традиційне оподаткування);
сплата фіксованого податку з придбанням торгового патенту;
сплата єдиного податку.
За традиційного оподаткування такому підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов’язаними з одержанням доходу.
|
|
|
Одним із варіантів оподаткування доходів фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності є сплата фіксованого розміру прибуткового податку шляхом придбання патенту. Обов’язковою умовою придбання патенту на право здійснення підприємницької діяльності є сплата фіксованого податку.
Приватний підприємець може стати платником єдиного податку і перейти на спрощену систему обліку та звітності, якщо:
1) у трудових відносинах з ним протягом року перебуває не більше 10 осіб, включаючи членів його сім’ї;
2) обсяг виручки від реалізації продукції за рік не перевищує 500 тис. грн;
3) відсутня заборгованість зі сплати всіх установлених податків і обов’язкових платежів за попередній звітний (податковий) період.
4) приватний підприємець не є суб’єктом особливого порядку оподаткування за допомогою сплати спеціального торговельного патенту;
5) приватний підприємець не здійснює торгівлю пально-мастильними матеріалами, а також лікеро-горілчаними і тютюновими виробами.
Соціально-економічний зміст фінансів домогосподарств.
Домогосподарство – це сукупність фізичних одиниць – резидентів, що мають спільні екон. інтереси, ф-ції, поведінку і джерела фінансування.
Домогосподарства є основними споживачами товарів та послуг, а також власниками факторів виробництва.
|
|
|
Взаємозв’язок фінансів домогосподарств з держ. фінансами здійсн. через:
-сплату податків до бюджету та внесків до держ. цільових фондів;
-використання цінних паперів як фінансування розвитку підприємств;
-сплату за товари та послуги;
-грошові виплати.
Фінанси домогосп. виникають в процесі розподілу ВВП. Члени домогосп. отримують первинні доходи у вигляді зарплати, жлходів від здійснення підприємницької діяльн., від особистого підсобного господарства, від власності. Вторинні доходи домогосп. отримують у вигляді пенсій, стипендій, допомог та ін.
Фінанси домогосподарств – це сукупність екон. відносин з приводу формування, руху і використання фондів грошових коштів з метою забезпечення матеріальних і соціальних умов життя членів домогосп. та їх відтворення.
Ф-ції фінансів домогсп.: розподільча, регулююча, контрольна, інвестиційна.
