План
1. Поняття банківської таємниці.
2. Забезпечення банківської таємниці.
3. Порядок розкриття банківських таємниць.
1. Банківська таємниця – це інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відома банку у процесі обслуговування клієнта, розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту.
Банківською таємницею є:
- відомості про стан рахунків клієнта,
- операції, що були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди,
- система охорони банку та його клієнтів,
- інформація про організаційно правову форму юр. особи,
- всі відомості стосовно комерційної діяльності клієнта,
- інформація щодо звітності по окремому банку,
- коди, що використовуються банками для захисту інформації.
2. Забезпечення банківської таємниці:
- обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю.
- організація спеціального діловодства до інформації, що містить банківську таємницю.
- застосування технічних засобів для запобігання несанкціонованого доступу до електронних та інших носіїв інформації.
|
|
- застосування застережень щодо збереження банківської таємниці та відповідальність за її розголошення у договорах і угодах між банком і клієнтом.
Службовці банку при вступі на посаду підписують зобов’язання щодо збереження банківської таємниці.
3. Інформація що містить банківську таємницю може бути розкрита у випадку:
- на письмовий запит або з письмового дозволу власника такої інформації,
- на письмову вимогу або за рішенням суду,
- за письмовим запитом міліції, прокуратури, СБУ, податкової адміністрації на конкретну особу за певний проміжок часу.