double arrow

Форми та методи фінансового контролю.

Метод — сукупність прийомів або операцій практичного чи теоретичного пізнання дійсності, підпорядкованих вирішенню конкретного завдання. Методом також є і система визначених операцій з узагальнення і оцінки зібраної інформації.

У ч. 2 ст. 2 Закону "Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26 січня 1993 р. закріплено норму, за якою державний контроль здійснюється у формі ревізій і перевірок.

Отже, відповідно до завдання фінансового контролю, метод фінансового контролю можна визначити як: сукупність прийомів та способів отримання інформації про стан фінансової дисципліни під час проведення фінансової діяльності з метою припинення правопорушень у цій сфері і запобігання їм; конкретні способи (прийоми), що застосовуються під час здійснення контрольних функцій. Методи дослідження, які використовують органи контролю щодо об'єктів контролю, залежать від характеру об'єктів та певних їх елементів. Стан і поведінка об'єкта контролю в цілому визначаються за допомогою загальних методів контролю, а окремих його частин або характеристик — за допомогою часткових способів.

До методів фінансового контролю належать; ревізія, тематична перевірка, обстеження фінансової діяльності. Кожний із цих методів поділяється на часткові способи та прийоми, які дають змогу вирішувати певні проміжні завдання.

Ревізія — метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, додержанням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку та звітності, спосіб документального виявлення недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, запобігання фінансовим зловживанням.

Поняття ревізії також згадується у визначенні контрольного заходу, що закріплене у Стандартах державного фінансового контролю: "Контрольний захід — сукупність способів і методичних прийомів фінансового контролю (ревізія, перевірка, оцінка, розслідування та вивчення), які застосовуються суб'єктами державного фінансового контролю в межах повноважень, визначених Конституцією України та іншими актами законодавства, що регулюють їх діяльність, і спрямовані на повний комплекс (систему) або окремі процеси (етапи) фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна". У наведеному визначенні ревізія вже розглядається як спосіб і методичний прийом контрольного заходу.

У п. 1.5 Інструкції з підготовки, проведення контрольних заходів з питань фінансово-господарської діяльності та реалізації їх матеріалів у Митній службі України (наказ від 11 травня 2004 р. № 326): "Ревізія — система організаційно-контрольних заходів, здійснюваних контрольно-ревізійним підрозділом з метою повної та всебічної оцінки фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю, виявлення в ній недоліків і порушень, а також запобігання їм у майбутньому". У цьому випадку є вже ревізія системою контрольних заходів, а не їхнім способом або методичним прийомом.

Завдання ревізії, визначені у пп. 2.1—2.5 Інструкції про порядок проведення ревізій і перевірок Державною контрольно-ревізійною службою в Україні, зокрема:

• перевірка дотримання вимог Бюджетного кодексу України та інших нормативно-правових актів щодо виконання бюджетів усіх рівнів, стану роботи фінансових органів і органів Державного казначейства України;

• ревізія поточного рахунку відповідного бюджету, використання коштів загального і спеціального фондів, валютних коштів органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування у випадках, передбачених чинним законодавством;

• ревізія правильності витрачання коштів на утримання фінансових органів і органів Державного казначейства, апарату відповідних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування;

• перевірка забезпечення керівництвом установи виконання чинних законодавчих актів та інших нормативних актів щодо фінансів і фінансової діяльності, зокрема, Бюджетного кодексу, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів, які стосуються підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів, оплати праці працівників окремих галузей бюджетної сфери, посилення фінансово-бюджетної дисципліни;

• перевірка стану дотримання законодавства з фінансових питань; аналіз обґрунтованості та правильності обчислення показників загального і спеціального фондів кошторису, відповідність узятих бюджетних зобов'язань виділеним бюджетним асигнуванням;

• перевірка цільового, економного, ефективного використання та збереження коштів і майна;

• виявлення і перевірка по суті фінансових операцій, віднесених до сумнівних та незвичних;

• перевірка забезпечення виконання положення про міністерство, інший центральний орган виконавчої влади України у частині реалізації державної політики у сфері фінансів і контролю;

• перевірка достовірності даних у бюджетних запитах;

* перевірка правильності та повноти ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності;

• перевірка дотримання чинних нормативних актів щодо цільового і ефективного витрачання коштів та матеріальних цінностей, забезпечення їх збереження, використання фінансових інвестицій і нематеріальних активів, цільового й ефективного використання кредитів, отриманих під гарантію Кабінету Міністрів України, та встановлення фінансових можливостей до їх повернення, достовірності звітності і належного стану бухгалтерського обліку тощо, взагалі вказує на те, що для їх виконання необхідно застосовувати комплекс методів, основним з яких є перевірка.

Отже, ревізія, яка начебто є методом фінансового контролю, складається з декількох інших методів фінансового контролю — перевірки, спостереження тощо. Крім того, виконання відмінних за підконтрольним об'єктом, об'єктом контролю та контрольними методами завдань, вказує на те, що ревізія є формою вираження контрольної діяльності, об'єднаної за певною ознакою. Очевидно, ревізія є ширшим явищем, аніж метод. Аби зрозуміти сутність ревізії, розкриємо її зміст.

З огляду на неочевидність відмінностей між перевіркою та ревізією, у деяких нормативно-правових актах, у т. ч. й у зазначеній вище Інструкції, ці поняття ототожнюють. З'ясувати особливості ревізії, що дає змогу виокремлювати її як самостійну форму фінансового контролю, можна, проаналізувавши елементи механізму ревізії.

Контролюючим суб'єктом ревізії є спеціальний орган державного фінансового контролю — Головне контрольно-ревізійне управління України (КРУ). Ревізії як форма внутрішнього фінансового контролю проводяться також відповідними підрозділами підприємств, установ і організацій різних форм власності, однак порядок проведення таких ревізій у чинному законодавстві визначений лише для деяких державних органів.

Об'єкт ревізії — процеси використання коштів бюджетів усіх рівнів, які належать до бюджетної системи України, та коштів державних цільових фондів, а також матеріальних цінностей і нематеріальних активів, що перебувають у державній чи комунальній власності, бюджетних позик та кредитів, а також позик і кредитів, гарантованих коштами бюджетів.

Контрольованими (підконтрольними) об'єктами ревізії є:

1. Фінансові органи й органи Державного казначейства областей, міст обласного підпорядкування, районів і районів у містах, міст Києва і Севастополя, Автономної Республіки Крим.

2. Бюджетні установи.

3. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.

4. Підприємства, організації державної і комунальної власності.

б. Недержавні підприємства, установи, організації у випадку, коли це потрібно для вирішення головного завдання ревізії.

Також варто зазначити, що листом Головного контрольно-ревізійного управління України від 25 червня 2007 р. № 25-14/459 доведено до відома зацікавлених суб'єктів, що відповідно до п. 12 ст. 10 Закону України "Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні" органи ДКРС мають право проводити у суб'єктів господарювання, які мали правові відносини з підконтрольною установою, зустрічні звірки з метою документального підтвердження виду, обсягу та якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, з метою з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підконтрольної установи.

Закон не вводить обмежень щодо форми власності суб'єктів господарювання, в яких може бути проведено зустрічні звірки, проте містить умову, щоб цей суб'єкт мав правові відносини з підконтрольною установою. Оскільки згідно з п. 26 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. № 550, зустрічна звірка проводиться шляхом документального і фактичного дослідження виду, обсягу операцій, проведених між суб'єктом господарювання та об'єктом контролю — підконтрольною установою, то орган ДКРС має право направити запит суб'єкту господарювання з метою отримання документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків із підконтрольною установою. У разі неотримання відповіді орган ДКРС може провести зустрічну звірку.

Контролюючий процес — діяльність контролюючого суб'єкта, пов'язана з виконанням завдань ревізії.

Під час ревізії застосовуються такі методи контролю — перевірки, аналізу, оцінки тощо.

Отже, діяльність контролюючих суб'єктів, спрямована на виконання завдань ревізії, пов'язана з процесами формування, розподілу та перерозподілу публічних коштів і матеріальних цінностей, є фінансовим контролем. Зовні вона виявляється у формі перевірки, яка традиційно називається ревізією, оскільки здійснюється спеціалізованим органом державного фінансового контролю — державною контрольно-ревізійною службою.

Термін "ревізія" у перекладі з латинської означає "перегляд". Застосовується підрозділами й інших державних організацій для позначення діяльності з перевірки фінансово-господарської діяльності за певний проміжок часу. Тобто ревізія — це перевірка як форма подальшого фінансового контролю.

Таким чином, ревізія — форма фінансового контролю, оскільки її зміст становлять елементи механізму фінансового контролю, і цей термін використовується традиційно, що пов'язано з історичною назвою контролюючих органів — ревізійних органів, основним завданням яких є здійснення перевірки фінансово-господарської діяльності підконтрольного об'єкта за певний проміжок часу, дослівно — перегляд діяльності. Ревізія здійснюється за наслідками такої діяльності, що, зокрема, дає підстави розглядати її як форму подальшого фінансового контролю.

Ревізію можна визначити як форму подальшого фінансового контролю, змістом якої є перевірка уповноваженими суб'єктами фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації, дотримання законодавства з фінансових питань, достовірності обліку і звітності з метою викриття нестач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, запобігання фінансовим зловживанням.

Потрібно також зазначити, що поняття ревізії, як методу фінансового контролю подано в Законі України "Про державне регулювання ринку цінних паперів" щодо можливості ДКЦПФР проводити перевірки та ревізії.

Тематична перевірка здійснюється за певним переліком питань і з однієї теми шляхом ознайомлення на місці з окремими сторонами фінансової діяльності. Такі перевірки можуть проводитися наскрізним методом за ознакою однотипності операцій або взаємного зв'язку між різними суб'єктами контролю. Зустрічна перевірка — метод документального підтвердження на підприємстві, в установі чи організації, що мали договірні взаємовідносини з об'єктом контролю, на прохання контрольного або правоохоронного органу виду, обсягу та якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності (повноти відображення в обліку об'єкта контролю).

Обстеження — ознайомлення на місці з окремими ділянками фінансової роботи, у процесі якого виявляються її позитивні й негативні сторони. Характерним для обстеження є використання прийомів зіставлення фактичного стану справ із нормативним.

1. За ступенем охоплення об'єктів фінансовим контролем можна виокремити повні й часткові, а також суцільні і вибіркові ревізії.

Повна ревізія характеризується загальним глибоким вивченням фінансової діяльності організації, максимально можливим застосуванням різних методів контролю. Часткова здійснюється з певного переліку питань за допомогою ознайомлення на місці з окремими напрямами фінансової діяльності. Суцільна ревізія передбачає вивчення всіх первинних документів і записів у формах аналітичного та синтетичного обліку. Такому контролю підлягають найвідповідальніші операції установи. Під час вибіркових ревізій перевіряють або всі документи певних періодів протягом року, або частину документів, але за весь звітний період.

2. За джерелами інформації та методики виконання контрольних дій ревізії (перевірки) поділяють на документальні та фактичні. В основу такого розмежування покладено лише різні джерела даних, що використовуються під час здійснення контрольних дій (первинні документи, бухгалтерська, статистична звітність, нормативна та інша документація). Фактичний контроль ґрунтується на вивченні фактичного плану об'єктів, що перевіряються, за даними їх перевірки в натуральному вираженні, а тому він не може бути всеохоплюючим з огляду на безперервний характер фінансово-господарських операцій.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



Сейчас читают про: