Створення й застосування макросів

Microsoft Access - це не тільки набір таблиць, що зберігають взаємозалежні дані, але й набір засобів для роботи з даними бази, таких як запити, форми, звіти, які можуть бути названі об'єктами додатка. За допомогою кнопкових форм може бути створена панель керування додатком, що забезпечує користувачеві простий доступ до всіх його функцій. Домогтися цього без використання засобів програмування практично неможливо. Найпростішою мовою програмування і є мова макросів. Його вивчення може розглядатися як гарний спосіб введення в програмування мовою VBA.

Макрос – програма, що складається з послідовності макрокоманд. Макрокоманда - це інструкція, орієнтована на виконання певної дії над об'єктами Access і їхніми елементами. Наприклад, макрокоманди можна використовувати для виконання наступних дій:

- для відкриття (або закриття) будь-якої таблиці, запиту, форми або звіту в будь-якому доступному режимі;

- для виконання запиту на вибірку або запиту на зміну;

- для виконання дій залежно від значень у базі даних, формі або звіті;

- для запуску інших макросів або процедур VBA;

- для застосування фільтра й запуску додатків;

- і багато чого іншого.

Макроси можуть бути запущені безпосередньо з вікна бази даних або вікна макросу. Якщо макрос залежить від події у формі або звіті, його потрібно зв'язати з відповідною подією й запускати при виникненні цієї події.

Перед запуском макрос необхідно зберегти командою Файл ® Схранить как/экспорт. У вікні діалогу ввести ім'я й нажати кнопку ОК.

Створення простого макросу

Щоб створити простий макрос, потрібно відкрити вікно бази даних, перейти на вкладку Макросы й нажати кнопку Создать. При цьому відкривається вікно нового макросу.

Верхня частина вікна використовується для визначення нового макросу, а нижня призначена для уведення значень аргументів макрокоманд, включених у макрос. На початку у верхній частині присутні два стовпці із заголовками Макрокоманда й Примечание. Можна побачити всі чотири стовпці (рис.3.17), нажавши кнопки Имена макросов і Условие на панелі інструментів.

Макрокоманди, що становлять макрос, уводяться в стовпець Макрокоманда (рис.3.18). Для уведення макрокоманди можна нажати в цьому стовпці кнопку розкриття списку макрокоманд і вибрати потрібну. У правій нижній частині вікна макросу виводиться коротка довідка, зміст якої залежить від положення курсора у верхній частині вікна макросу.

У мові макросів можна організувати виконання макрокоманди або набору макрокоманд тільки при виконанні деяких умов. Умова задається за допомогою логічних виразів і вводиться в рядок макрокоманди в стовпець Условие.