Високомолекулярні сполуки (полімери) – речовини, молекули яких складаються з великої кількості елементарних (мономерів) ланок, що повторюються, і сполучаються між собою хімічним зв’язком.
Будова:
молекули полімерів можуть мати будову: лінійну, розгалужену, просторову.
Лінійна будова:
довгі ланцюги, що складаються з послідовно сполучених елементарних ланок.
Приклад: [–CH2–CH2–]n
Розгалужена будова: характерне утворення поперечних хімічних зв’язків між макромолекулами
Приклад:
Просторова будова: характерне утворення поперечних хімічних зв’язків між макромолекулами
Приклад:
Синтез – вихідними речовинами для синтезу полімерів є мономери. Основна вимога: мономери мають бути не менш ніж біфункціональними, тобто, щоб кожна взаємодіяла щонайменше з 2ма такими самими або іншими молекулами.
1) Полімеризація – процес сполучення між собою мономерів з утворенням полімерів, який не супроводжується виділенням побічних продуктів реакції. Для цього використовують низькомолекулярні сполуки з подвійними зв’язками.
|
|
Процес полімеризації має 3 етапи:
· Утворення вільного радикала або йона
· ріст ланцюга
· обривання ланцюга.
Розрізняють радикальну і іонну полімеризацію.
Радикальну спричиняють речовини, які під дією світла, опромінення розпадаються з утворенням вільних радикалів:
Іонна відбувається за наявності каталізаторів, які перетворюють молекули мономера на хімічно активні катіони або аніони.
2) Поліконденсація – утворення полімеру внаслідок взаємодії функціональних груп мономерів, під час якої виділяються вода, аміак, хлороводень, тощо. У кожної молекули мономера має бути щонайменше дві функціональні групи.
Приклад:
Властивості: Переважна більшість полімерів не розчиняється у воді і погано розчиняється в органічних розчинниках. Під час нагрівання розкладаються. За відношенням до нагрівання поділяються на термопластичні та термореактивні.
Термопластичні – ті, що під час нагрівання розм’якшуються, плавляться, змінюють свою форму.
Термореактивні – під час нагрівання спочатку стають пластичними, але згодом втрачають пластичність і розчинність.
Залежно від будови та розміщення макромолекул у полімерах останні можуть перебувати в аморфному або кристалічному стані.
· Кристалічні: характерне паралельне розміщення.
· Аморфні: впорядкованість відсутня. Залежно від умов можуть перебувати у склоподібному, високо еластичному і в’язкотекучому стані.
Поліетилен
Синтез із метана:
В промисловості добувають полімеризацією етилену за високого, середнього та низького тиску, за наявності кисню, ініціаторів радикальної полімеризації. Тверда, рогоподібна речовина молочно-білого кольору
|
|
Поліпропілен
Синтез із метану
n CH2=CH(CH3) → [-CH2-CH(CH3)-]n
Залежно від природи каталізаторів можна добути стереорегулярний поліпропілен і стерео нерегулярний.
Стереорегулярний – радикали розміщені впорядковано відносно основного ланцюга
Стереонерегулярний – радикали розміщені хаотично.
Полістирол
Каталізатор: пероксид бензену.
Тверда, прозора, склоподібна речовина. Внаслідок нагрівання до 300-400 градусів де полімеризується з утворенням мономеру. Лінійна будова.
Поліметилметакрилат
nCH2=C(CH3)-COOCH3 ® [-CH2-C(CH3)(COOCH3)-]n
У промисловості найчастіше добувають способами білкової та емульсійної полімеризації.
Прозорий, з аморфною структурою полімер.
Полівінілхлорид
Ступінь полімеризації =100-2500
Білий аморфний порошок.