Технологічна собівартість – це витрати, розмір яких змінюється при зміні технологічного процесу. У верстатобудуванні прийнято її розраховувати на річний обсяг продукції

При визначені економічної ефективності розроблених заходів розраховується система загальних і конкретних економічних показників.

Загальні економічні показники характеризують всю розробку в цілому.

Річний економічний ефект визначається як різниця приведених витрат за варіантами, що порівнюють:

Эг = П₁ – П­­­₂, грн.

де П₁, П­­­₂ – приведені витрати за базовим і проектним варіантом, грн.

Приведені витрати визначаються за формулою:

П = С + Ен· К, грн.

де С – собівартість обробки за даним варіантом, грн.

К – капітальні вкладення за цим варіантом, грн.

Ен – нормативний коефіцієнт економічної ефективності (Ен = 0,16)

Якщо новий варіант технології потребує більшої суми капітальних вкладень у порівнянні з базовим варіантом, визначається строк окупності додаткових капітальних вкладень за рахунок економії від зниження собівартості за формулою:

, . (3.19.)

Нормативний строк окупності прийняти 6,7 роки.

ОРГАНІЗАЦІЯ ДОПОМІЖНОГО ВИРОБНИЦТВА