Виробнича діяльність сучасного промислового підприємства пов'язана із споживанням енергетичних ресурсів як власного виробництва, так і отриманих ззовні.
Основне завдання енергообслуговування - надійне забезпечення підприємства всіма видами енергії встановлених параметрів при мінімумі втрат. Обсяг і структура енергоресурсів залежать від потужності підприємства, виду продукції, характеру технологічних процесів, а також від зв'язків підприємства з районними енергосистемами.
Вирішення завдань щодо енергозабезпечення підприємства покладено на енергетичне господарство підприємства. До складу енергетичного господарства підприємства входять такі його види: - електросилове — знижувальні підстанції, генераторні та трансформаторні установки, електричні мережі, акумуляторне господарство; - теплосилове — котельні, компресори, теплосилові мережі, водопостачання, каналізація; - газове — газогенераторні станції, газові мережі, холодильні та вентиляційні установки; пічне — нагрівальні й термічні печі;- слабкострумове — власна телефонна станція, різні види зв'язку (у тому числі диспетчерського та селекторного); - енергоремонтне — технічне обслуговування, ремонт і модернізація різноманітного енергообладнання.
|
|
При розрахунку потреби в енергії та паливі необхідно враховувати виробничу програму, прогресивні норми витрат палива й енергії на одиницю продукції, норми витрат енергії та палива на власні потреби, організаційно-технічні заходи підприємства, відпускання енергії за межі підприємства, норми втрат енергії в мережах.
Витрати на силову електроенергію визначаються за формулою:
де Nэл – загальна потужність електродвигунів, к.в.т.;
Км – коефіцієнт завантаження електродвигунів по потужності.
Кв – коефіцієнт завантаження електродвигунів за часом.;
Кс – коефіцієнт, що враховує втрати електроенергії в мережі.;
Цэл – вартість 1 к.в.т. г. електроенергії, грн.
Ккд – коефіцієнт корисної дії електродвигунів. Прийняти Ккд = 0,6 ¸ 0,95.
Виробнича програма енергетичного цеху складається в натуральному та вартісному виразі.