2018-01-21
335
ПЛАН
КУЛЬТУРА ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ОСОБЛИВОСТІ ТА НЕДОЛІКИ НАЦІОНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ.. 3
ЗАДАЧА 1. 12
ЗАДАЧА 2. 12
ЗАДАЧА 3. 13
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 15
КУЛЬТУРА ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ОСОБЛИВОСТІ ТА НЕДОЛІКИ НАЦІОНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ
Сучасна підприємницька діяльність може ефективно здійснюватись і розвиватись за умови належного дотримання вимог не тільки економічного, а й соціальне-духовного та політичного характеру.
Будь-який підприємець, безперечно, повинен уміти професійно (і завдяки цьому успішно) вести справу у своїй фірмі, постійно брати активну участь у задоволенні потреб ринку щодо нових товарів І послуг за можливо низькими (помірними) цінами. Зрозуміло, що це вимагає від нього новаторського підходу до власної діяльності та ретельного обліку витрат виробництва.
Проте до конкретних дій підприємця господарська реальність висуває не менш важливі вимоги (критерії оцінки діяльності) морально-етичного і духовного характеру. Йдеться проте, що у своїй діяльності підприємець має обов'язково керуватися усталеними у всіх цивілізованих країнах нормами поведінки.
Ясна річ, підприємницька діяльність значною мірою регулюється комплексом норм законодавства (трудового, господарського тощо). Проте далеко не всі норми можуть бути строго (точно, достатньо, достатньо повно) сформульовані. У практичній діяльності підприємця великого значення набувають неформальні контакти між бізнесменами, створення особливої атмосфери довіри, чесності та порядності у ділових стосунках, вірність слову, поважання замшів і традицій, тобто тих неписаних правил поведінки і дій, котрі становлять суть поняття "етика підприємництва". Без чесності і порядності в системі відносин між фірмами, банками та окремими фізичними особами ефективна і тривала підприємницька діяльність просто неможлива.
Етика підприємництва означає здійснення господарської діяльності фірми, її керівництва, окремого підприємця відповідно до етичних, тобто ціннісних (духовних) критеріїв поведінки, соціальне відповідальних дій у дусі того культурного середовища, до якого підприємець тяжіє.
Як свідчить досвід країн з розвиненою ринковою і соціальне спрямованою економікою, протягом останніх років триває широка дискусія з питань культури підприємництва як в теорії, так і в практиці господарювання. В поняття "підприємницька культура" вкладають неоднаковий зміст, але вихідною позицією неодмінно залишається уявлення про культурний світ як про світ людської гідності.
Культура підприємництва має привертати увагу передовсім до етичного та поведінкового начал у діяльності підприємця як засобів легітимізації підприємницької влади. Вона є важливим чинником гуманізації сучасного бізнесу. Однак це залежить від того, яке місце у підприємницькій діяльності займатимуть традиційні й набуті цінності й навички.
Підприємницька культура охоплює широкий спектр питань ділової етики та етикету. У кожній галузі чи сфері підприємницької діяльності існують свої правила поведінки, але майже у всіх конкретних випадках вони базуються на:
• чесності й законопослушності підприємця;
• забезпеченні високої якості й технічного рівня своєї продукції;
• забезпеченні безпеки праці;
• чесних і порядних відносинах з постачальниками, клієнтам партнерами по бізнесовій діяльності.
Варто звернути увагу на те, що ділова етика (етика бізнесу) одночасно і духовною, і економічною категорією. На думку зарубіжних підприємців, існують певні усталені етичні норми бізнесу котрих треба обов'язково дотримувати. Основні з них такі:
• найвища продуктивність і найбільший прибуток не повинні досягатися за рахунок завдавання шкоди довкіллю;
• конкуренція має здійснюватися чесно, за встановленими правилами;
• необхідно, щоб техніка слугувала людині, а не навпаки;
• морально-етичні норми завжди мають перевагу перед економічними інтересами.
Висока культура підприємницької діяльності є неодмінною умовою досягнення великого господарсько-комерційного успіху на багатьох (якщо не на більшості) підприємствах.
Відомі такі передумови виховання високої культури підприємництва:
• наявність позитивних прикладів;
• забезпечення молоді можливості ознайомлення з основами бізнесової діяльності, її привабливістю і корисністю для всіх верств населення ще у період професійного навчання;
• створення системи навчання й виховання, яка б сприяла розвитку підприємницьких нахилів протягом усього періоду формування особистості;
• наявність і постійна підтримка сімейних контактів і особистих знайомств з успішно працюючими бізнесменами.
Професійна репутація підприємця створюється роками, її нелегко набути, але втратити можна миттєво.
Підприємець з високим рівнем культури має пам'ятати і виконувати певні "заповіти":
перше - у своїй діяльності керуватись насамперед інтересами клієнтів;
друге - постійно працювати над власним бізнесом, а не в ньому!
третє - використовувати дійову рекламу безпосереднього реагування;
четверте - гарантувати клієнту повне задоволення його потреб;
п'яте - щотижня мати звіт про прибуток і збитки, ніколи не лишатись без готівкових коштів;
шосте - заохочувати дії, що відповідають інтересам власного бізнесу;
сьоме - організовувати власний бізнес, виходячи з виконуваних ним функцій, а не "припасовуючи" його до окремих особистостей;
восьме - не ототожнювати фінансове благополуччя і власні успіхи, пам'ятаючи, що благополуччя й успіх — не те саме.
Необхідні риси для культури підприємництва:
1. Правильне планування своєї діяльності. Існує кілька причин нераціонального використання часу: неясні цілі, недолік інформації, відкладання рішень, некомпетентність персоналу
2. Визначене відношення до помилок підлеглих. Існує кілька критеріїв оцінки помилок і відношення до них:
· дурні і повторювані помилки строго караються
· до щирих переконань треба відноситися терпимо
· помилки, допущені в умовах економічного ризику заохочуються
3. Уміння давати доручення. Звичайне доручення вважається даним у випадку якщо:
· чітко сформульоване завдання без можливості кривотолку
· установлено чіткий термін виконання завдання
· термін установлює начальник з коректуванням виконавця
· до будь-якого терміну повинний бути введений поправочний коефіцієнт на 20% убік збільшення
4. Уміле психологічне відношення до підлеглих. Серйозними помилками вважаються:
· перекладання відповідальності на плечі підлеглих (начальник відповідає за всі, незважаючи не на що)
· перешкоджання підвищенню рівня кваліфікації підлеглих (нехтування майбутнім)
· однакове відношення до всіх підлеглих (деякі заслуговують заохочення, інші - струсу)
5. Створення сприятливої репутації своїй фірмі (public relation)
Важливе місце в підприємницькій культурі посідає і культура рекламування своєї продукції (послуг).
Розумно організована реклама є насамперед засобом спілкування між виробниками (надавачами послуг) і споживачами, партнерами У підприємницькій діяльності. Емпіричним шляхом обгрунтовані й сформульовані певні правила реклами, її етичні норми. Принципи чесної конкуренції полягають у тому, що будь-яке рекламне звернення не може:
• містити твердження або зображення, що суперечать прийнятим Утому чи іншому суспільстві правилам моральності;
• зловживати довірою споживачів і використовувати їхню недосвідченість чи необізнаність;
• вводити в оману споживачів (клієнтів) стосовно властивостей і технології виготовлення товару, дати і країни продукування, ціни ^ умов придбання, післяпродажного сервісу і гарантій якості тощо;
• завдавати шкоди фірмам-конкурентам та їхній комерційній діяльності, прямо або опосередковано дискредитуючи їх;
• використовувати висловлювання або зображення приватних осіб без попередньої їхньої згоди; запозичувати композицію, текст зображення, музику і звукові ефекти інших рекламних звернень без згоди відповідної фірми.
Рекламодавці та виконавці мають опанувати всі елементи мистецтва реклами, а саме: висловлюватися просто, цікаво, ствердно; завжди керуватися здоровим глуздом; бути стислим у висловлюваннях, правдивим, пристойним, оригінальним; знаходити найбільш важливі комерційні аргументи; уникати прямих порівнянь з продукцією конкурентів; обов'язково враховувати національні звичаї і традиції.
Солідній потужній фірмі звичайно не потрібно займатися рекламою власної продукції (послуг) самотужки. На основі аналізу своїх можливостей і перспектив їй досить сформулювати загальні принципи реклами. З цим вона має звернутися до спеціалізованого рекламного агентства для фахової розробки рекламних матеріалів та розміщення їх у засобах масової інформації.
Створення позитивного іміджу фірми ("паблік рілейшнз")
У діловому світі досить широко використовуються так звані PR- послуги – публік рілейшнз (англ. Pablic Relations), які полягають у формуванні громадської думки (іміджу) щодо тих чи тих фірм, через організацію рекламної діяльності, публікації в пресі, виступи по радіо і телебаченню, виставки, ярмарки, презентації та інші заходи.
Головною метою паблік рілейшнз у сфері бізнесу завжди є формування іміджу фірми (підприємства, організації) як надійного партнера, постачальника високоякісних і потрібних товарів на вітчизняний і світовий ринки.
Форми паблік рілейшнз залежать в основному від специфіки товарів (продуктів, послуг). Цілком зрозуміло, що машини, устаткування та прилади потребують зовсім інших форм популяризації, ніж, наприклад, товари народного споживання. Для одних видів товарів серйозна науково обгрунтована інформація, для інших достатньо поставити, наприклад, пляшку рекламованого напою на стіл якійсь популярній особистості під час телеінтерв'ю. Проте в усіх випадках цією справою мають займатися професіонали, котрі добре знають методи формування позитивного іміджу конкретної фірми. Варто при цьому зазначити, що кампанії з паблік рілейшнз є значно дешевшими і діють більш ефективно, ніж проста реклама. Найбільш поширеними методами співпраці із засобами масової інформації для паблік рілейшнз вважаються підготовка прес-релізів (англ. press-release – випуск для преси), тобто інформаційних повідомлень, та проведення прес-конференцій.
У сучасних умовах паблік рілейшнз небезпідставно оцінюють як мистецтво і науку створення ділового іміджу на основі оперативної і правдивої інформації. Причому йдеться про діловий імідж не лише фірми (підприємницькоїструктури), ай окремих підприємців. Кращих результатів досягають фірми, котрі ретельно планують паблік-рілейшнз, узгоджують усі його основні напрямки (громадська думка, дослідження і статистика, засоби масової інформації) і рівні (від урядового до споживацького).
Від працівників, що займаються РR-послугами, вимагають не лише знання певних фахових правил здійснення цього специфічного виду діяльності, а й добрих організаторських здібностей та інтелігентності. Лише професійно підготовлені фахівці спроможні забезпечувати активність і соціально-економічну ефективність комплексу робіт з паблік-рілейшнз.
Отже, культура підприємницької діяльності є багатоскладовою і вимагає дотримання певних правил і норм, які в сукупності мають створити сприятливу як внутрішню, так і зовнішню атмосферу для підприємницької діяльності, що, звісно, буде позитивно відбиватися на результатах діяльності.
Одним з факторів впливу на формування належного підприємницького середовища, урахування якого особливо актуалізується на сучасному етапі розвитку ринкових відносин в Україні, є культура. Культурне середовище структурно підрозділяється на зовнішнє і внутрішнє. Зовнішнє культурне середовище є складовою частиною макросередовища, що впливає на поведінку суб'єктів підприємництва.
Внутрішнє культурне середовище відноситься до мікросередовища і впливає як на формування взаємовідносин всередині самого підприємства, так і з діловими партнерами. Склад культурного середовища характеризується сукупністю таких факторів, як політика, технологія, освіта, мистецтво, цінності і відносини, релігія, мова, правознавство, соціальний статус. Так, вивчення політики може допомогти зрозуміти потенціал суспільного внеску тієї чи іншої країни в діловий клімат підприємства. Стабільність політичного клімату, характеристики угруповань, партій, що підтримують закордонний бізнес чи навпаки перешкоджають йому, ступінь впливу кожного з угруповань – фактори, що дають змогу оцінити ступінь підприємницького ризику в політичних відносинах. Вивчення технології може дати інформацію про потенціал ринку, ступінь розвиненості його інфраструктури, ступінь розвитку науки і нововведень, дослідити науковий потенціал. Порівняльний аналіз освіти і мистецтва допомагає при вивченні грамотності і її впливу на технічне і професійне навчання, а також на ефективність ринкових взаємозв'язків і підприємницьких відносин. Освітній рівень формує відношення до цінностей, які доцільно визначати при формуванні і розвитку підприємницької діяльності. Для успішного здійснення підприємницької діяльності необхідно враховувати також розвиненість і роль релігії в кожній країні, де планується організація бізнесу. Обов'язковою вимогою сучасного здійснення бізнес-процесів є знання декількох мов. Англійська мова є домінуючою, оскільки щонайменше ⅔ ділового листування здійснюється цією мовою. Разом з тим, є країни (як наприклад Франція), де прагнуть спілкуватися тільки своєю мовою. Це варто враховувати при організації бізнескомунікацій підприємцям, бізнесменам, діловим людям. Не завадить в підприємницькій діяльності і обізнаність щодо основ правознавства. Порівняння і знання різних систем законодавства може сприяти розумінню традицій бізнесу в різних країнах, що може допомогти уникнути конфліктів, а в разі потреби – звернутися до органів правового захисту. Не менш важливим є дослідження соціальної стратифікації населення, щоб установити, чи існує помітна різниця між вищими, середніми і нижчими класами і яке їхнє відношення до підприємництва. Дослідження і знання соціальних особливостей громадських організацій дозволяють установити, чи будуть вони сприяти, чи протистояти успіху в діяльності підприємця в конкретних соціальних умовах. Відтак, організаційна культура – це комплексна характеристика розвиненості тієї чи іншої соціально-економічної структури, властивих її типу і форми організації життя і діяльності людей, рівня їхніх організаційних знань (цінностей), навичок (традицій), умінь, мислення і свідомості. Культура підприємницької діяльності залежить від культури кожного співробітника підприємства й, у першу чергу, від організаційної культури керівника. Культурний підприємець повинен уміти моделювати, бачити обрії здійснюваної ним підприємницької діяльності, спонукати до роботи і стимулювати роботу інших, втілювати в життя підприємницькі ідеї, вміти в будь-яких ситуаціях приймати ґрунтовні рішення і брати за це відповідальність.
Найважливішим фактором культури підприємця є його кваліфікація як менеджера і як фахівця, що припускає знання ним філософії всієї технології, економіки й інструментарію підприємництва. Здійснення державної підтримки підприємництва регламентовано в ГКУ ст.48, відповідно до якої з метою створення сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку підприємництва органи влади на умовах і в порядку, передбачених законом виконують таке: - надають підприємцям земельні ділянки, передають державне майно, необхідне для здійснення підприємницької діяльності;
ЗАДАЧА 1
Визначити суму амортизаційних відрахувань підприємства в 2009 році за машини для автоматичної обробки інформації при їх вартості 2000000 грн. та норми амортизації відповідно да Закону України 15% за квартал
Розв’язання:
Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду. При цьому сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначається шляхом застосування норм амортизації, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.
Сума амортизації (А) визначається як добуток балансової вартості машин для автоматичнї обробки інформації (В) та встановленої для відповідної групи норм амортизації (На):
АІкв. = (В*На)/100 = 2000000*15/100 = 300000 грн.
Сума амортизаційних відрахувань підприємства в 2009 році за машини для автоматичної обробки інформації дорівнює:
А = АІкв. * 4 = 300000*4 = 1200000 грн.
Відповідь: 1200000 грн.
ЗАДАЧА 2
Визначити фондовіддачу, фондомісткість, матеріаломісткість виготовленої товарної продукції по оптовим цінам в сумі 100000 грн., середньорічній вартості основних фондів 800000 грн. і матеріальних витратах на випуск продукції 400000 грн.
Розв’язання:
1. Фондовіддачу розраховуємо за формулою
де Q – обсяг продукції підприємства за рік;
ОФсер – середньорічна вартість основних фондів підприємства.
Тоді
Фв =100000/800000 = 0,125 (грн./грн.).
2. Фондомісткість розраховуємо за формулою
Тоді
Фм = 800000/100000 = 8 (грн./грн.).
3. Матеріаловіддача визначається діленням вартості виробленої продукції Q на суму матеріальних витрат МВ
Мв = Q/МВ.
Цей показник характеризує віддачу матеріалів, тобто скільки вироблено продукції з кожної грошової одиниці спожитих матеріальних ресурсів (сировини, матеріалів, палива, енергії тощо).
Метаріаломісткість продукції — показник, зворотний матеріаловіддачі, указує, скільки матеріальних витрат припадає на виробництво одиниці продукції.
Мм = МВ/Q = 400000/100000 = 4 (грн./грн.)
ЗАДАЧА 3
Вирахувати рентабельності використання капіталу при середньорічній вартості основних фондів 600000 грн, а оборотних фондів і фондів оббігу 40000 грн. За рік отримано чистого прибутку 30000 грн.
Відповідь:
Показник рентабельності власного капіталу. Цей параметр є показником ефективності використання вкладеного в організацію капіталу і розраховується за спеціальною формулою:
Сума власного капіталу = середньорічна вартість основних фондів + середньорічна вартість оборотних фондів і фондів оббігу = 600000 + 40000 = 640000 грн.
Рентабельність = (Чистий прибуток / Сума власного капіталу) * 100% = (30000/640000)*100 = 4,7 %
Даний показник, як правило, цікавить акціонерів та інвесторів.
Відповідь: 4,7 %.
