Система змащення редуктора

Змащення зубчастих редукторів зменшує втрати потужності на тертя в зачепленні і підшипниках, значно знижує зношування тертьових поверхонь, зменшує нагрів передачі, знижує шум і оберігає від корозії.

При колових швидкостях зубчастих коліс від 0,3 до 12,5 м/с застосовують картерне змащення, тобто занурюють зубчасті колеса в масло, налите у картер редуктора. При обертанні коліс масло захоплюється зубцями, розбризкується, потрапляє на внутрішні стінки корпусу, звідки стікає в нижню частину. Усередині корпусу утворюється суспензія часток масла в повітрі. Частинки покривають поверхню всіх розташованих усередині корпусу деталей. Перевагою картерної системи змащення є її простота і надійність.

Гранично допустимі рівні занурення коліс циліндричного редуктора в масляну ванну складають h_M ≈ m - 0,25d_2т, тобто колесо швидкохідної ступені має бути навантажено не менше ніж на величину модуля, а колесо тихохідної ступені (як максимальне за розмірами) повинно бути занурено не більше ніж на чверть діаметра.

Вважають, що в двохступеневому редукторі при окружній швидкості V ≥ 1м/с достатньо занурити в мастило колесо тихохідної ступені. При V<1м/с в мастило повинні бути занурені колеса обох ступіней.

Якщо глибина занурення колеса тихохідної ступені виявиться надмірною, то знижують рівень мастила, а для змащення колеса швидкохідної ступені встановлюють спеціальне змащуюче колесо.

При колових швидкостях зубчастих коліс більше 12,5м/с застосовується циркуляційна система змащення. У цьому випадку до поверхонь тертя безперервно підводиться свіже охолоджене та профільтроване мастило, а відпрацьоване мастило безперервно відводиться.

Об'єм масляної ванни редуктора приймається не менше 0,35 - 0,7л мастила на 1 кВт переданої потужності редуктора.

Для збереження відстою мастила, зазор між найбільшим зубчастим колесом і днищем повинен бути не менше 15 мм.

Принцип призначення сорту мастила наступний: чим вище окружна швидкість колеса, тим меншою повинна бути в'язкість мастила, чим вище контактні напруги на зубах, тим більшою в'язкістю повинно володіти мастило. Тому попередньо визначають окружну швидкість коліс і фактичні контактні напруги, а потім за таблицями визначають необхідну кінематичну в'язкість і марку мастила.

Заливку мастила в редуктор здійснюють через оглядовий люк, виконаний у відповідності з рис 8.6,а. У кришці оглядового люка є віддушина для вирівнювання тиску всередині редуктора з атмосферним, так як при роботі редуктора мастило нагрівається, і тиск усередині редуктора підвищується. При відсутності віддушини надлишковий тиск може пробити манжетні ущільнення вихідних кінців валів і викликати витікання мастила.

У нижній частині картера знаходиться отвір з різьбовою пробкою, яка зображена на рис. 8.6,б. Він служить для зливу відпрацьованого мастила.

Контроль рівня мастила здійснюється мастило вказівниками. Найбільш часто використовуються жезлові мастило вказівники у відповідності з рис 8.1, г.

Рис. 8.6- Конструктивні елементи для заливки, контролю рівня і зливу мастила

Застосовують також мастило вказівники ліхтарного типу, показані на рис 8.6,д. Останнім часом досить часто застосовують дві контрольні пробки у відповідності з рис 8.6,в.

Змащування підшипників зубчастих редукторів найбільш часто здійснюється тим же мастилом, яким змащуються деталі передач. При окружній швидкості коліс V≥1м/с утворюється масляний туман. Бризки мастила покривають внутрішні поверхні стінок корпусу.

Мастило, що стікає з коліс, валів і зі стінок корпусу потрапляє в підшипники.

При окружних швидкостях коліс V<1м/с змащення підшипників здійснюється індивідуально консистентним мастилом. У цьому випадку підшипники закривають із внутрішньої сторони спеціальними мастило утримуючими кільцями.

3. Прилади й устаткування:

1 Циліндричний двоступеневий зубчастий редуктор.

2 Металева лінійка.

3 Штангенциркуль.

4. Кутомір.

4 Персональна електронно-обчислювальна машина IBM PC.