Звіт про прибутки та збитки за місяць

Мелітополь – 2011

Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт містить основні завдання з дисципліни “Облік в зарубіжних країнах ”, виконання яких передбачено програмою для студентів напряму підготовки 6.0305090- “Облік і аудит” ОКР „Бакалавр”

 

 

Укладачі: к.е.н., доц.. Вороновська О.В, к.е.н., доц..Єременко Д.В.

 

Розглянуто на засіданні кафедри “Облік і аудит”

(протокол №___ від _____________20___р.)

 

ЗМІСТ

1. Передмова. Актуальність знайомства з обліком у зарубіжних країнах. Використання MS Exel для цілей обліку  
2. 2 Зразок виконання лабораторних робіт: 2.1.Журналізація, постінг та пробний баланс. 2.2. Підготовка робочої таблиці 2.3. Закінчення облікового циклу та підготовка фінансових звітів   10 20
3. 5 Лабораторна робота №1 „Реєстрація господарських операцій, постінг та складання пробного балансу”  
4. Лабораторна робота №2 „Журналізація регулюючих і заключних проведень та підготовка Робочої таблиці”  
5. Лабораторна робота № 3 „Постінг регулюючих і заключних проведень, підготовка фінансових звітів та урегульованого балансу”  
6. Література  

 

 

1. ПЕРЕДМОВА

 

В умовах ринкової економіки бухгалтерський облік є особливо важливою функцією ефективного управління виробничими і комерційними структурами, знаряддям контролю за раціональними і економічним використанням ресурсів з метою досягнення комерційного успіху і виконання фінансових обов’язків перед державою.

Особливого значення знайомство з обліком у зарубіжних країнах набуває у зв’язку з прийняттям Україною Національних стандартів бухгалтерського обліку, за допомогою яких наша країна здійснює інтеграцію до Міжнародних Стандартів Бухгалтерського Обліку, що, в свою чергу, базуються на Загальновизнаних Принципах Бухгалтерського Обліку.

 

Тривалість однієї лабораторної роботи – 2 години.

Мета лабораторних робіт:

- опанування практичних навичок в рішенні деяких задач комп’ютерного бухгалтерського обліку діяльності зарубіжних підприємства.

Дисципліни, які повинні бути засвоєні до виконання лабораторних робіт:

- бухгалтерський облік;

- фінансовий облік;

- інформаційні системи та технології в обліку;

- управлінський облік.

Навички, що необхідні для виконання лабораторних робіт:

- початкові практичні пізнання про ПЭОМ та середовище Windows.

Апаратне та програмне забезпечення:

- ПЭОМ - IBM PC з процесором не нижче 80586, оперативною пам’яттю не менше 16 Мбайт, з установленою системою MS Exel.

 

 

2.1. Журналізація, постінг та пробний баланс.

Процес формування облікової інформації розглянемо на прикладі одноосібного володіння „Консультативний центр Бена”, яке займається наданням інформаційних послуг.

 

«Консультативний центр Бена» має такий план рахунків:

Активи Капітал власника

Грошові кошти - 111 Бен Боулінг, капітал - 311

Рахунки до отримання - 112 Бен Боулінг, вилучення - 312

Авансована оренда - 114 Нерозподілений прибуток - 313

Офісні матеріали - 115 Доходи

Обладнання для надання послуг – 121 Доходи від надання послуг - 411

Накопичений знос обладнання Витрати

для надання послуг - 122 Витрати на заробітну плату - 511

Офісне обладнання - 123 Витрати на рекламу - 512

Накопичений знос Витрати на послуги зв'язку - 513

офісного обладнання – 124 Витрати на оренду - 514

Витрати на знос обладнання

Зобов'язання для надання послуг - 515

Рахунки до сплати - 211 Витрати на знос офісного

Заробітна плата до сплати – 212 обладнання - 516

Витрати на офісні матеріали - 517

 

У грудні 2010 року були здійснені наступні господарські операції:

01 Бен інвестував $ 3,500 готівкою та офісним обладнанням вартістю

$ 3,600 у власний бізнес.

02 Сплатив наперед за оренду приміщення на 3 місяці - $ 900.

04 Придбав офісні матеріали, сплативши $ 350.

05 Придбав обладнання для надання послуг, отримавши рахунок до

сплати на - $ 3,000.

07 Отримав за надані послуги - $ 7,500.

10 Сплатив з чекової книжки компанії особистий рахунок - $ 500.

14 Виставив рахунок за надані послуги, надавши відстрочку платежу до березня, - $ 2,500.

18 Частково погасив заборгованість за придбане обладнання, сплативши $ 1,700.

23 Акцептував рахунок за рекламу на суму $ 450.

26 Сплатив за рахунком за послуги зв’язку $ 105.

Оформлені відповідним чином первинні документи підтверджують факт здійснення господарських операцій і є підставою для запису облікової інформації, що міститься в них, в Головний реєстраційний журнал (книгу) або у спеціальні реєстраційні журнали (книги).

Загальний журнал представляє собою журнал, де реєструються усі господарські операції у хронологічному порядку. Це книга первісного обліку, у якій дебети й кредити показуються на одній сторінці (Рис. 2.1).

Назва підприємства
Стор. 1
  Дата Назва рахунків та опис Ф Дебет Кредит  
               
               

Рис.2.1. Сторінка Журналу

 

Запис відповідних дебету(тів) та кредиту(тів) дістав назву журнального проведення. Журнал (або Загальний журнал) ведеться з метою забезпечення:

• реєстрації усіх операцій у хронологічному порядку;

• інформації щодо всіх здійснених операцій в одному місці;

• можливості відстеження у подальшому (при виникненні потреби) повноти запису операції, її аналізу, можливих помилок.

Відображення операцій у Журналі називається журналізацією, а самі проведення — журнальними проведеннями.

Правила запису журнальних проведень:

• кожна господарська операція і подія записується у Журналі окремо;

• кожний запис робиться на відповідну дату й у хронологічному порядку;

• по кожній операції спочатку записують дебетову частину проведення, а потім — кредитову;

• по кожній операції занотовуються усі економічні наслідки у відповідності до основної бухгалтерської рівності.

Здійснимо запис журнальних проведень господарських операцій на нашому прикладі (Табл. 2.1).

Л1Таблиця 2.1

„Консультативний центр Бена”

Загальний журнал

стор. 1

Дата 2010 р. Рахунки та опис Ф Дебет Кредит
Грудень   Грошові кошти   3,500  
    Офісне обладнання   3,600  
    Капітал Боулінга     7,100
    Інвестовано у власний бізнес      
    Авансована орендна плата      
    Грошові кошти      
    Авансована оренда на 3 місяці      
    Офісні матеріали      
    Грошові кошти      
    Придбані офісні матеріали      
           

стор.2

Дата 2010 р. Рахунки та опис Ф Дебет Кредит
Грудень   Обладнання для надання послуг   3,000  
    Рахунки до сплати     3,000
    Придбано обладнан. для послуг      
    Грошові кошти   7,500  
    Доходи від надання послуг     7,500
    Вилучення капіталу      
    Грошові кошти      
    Сплатив з чек. книжки особ. рах.      
    Рахунки до отримання   2,500  
    Доходи від наданих послуг     2,500
    Рахун. за послуги з відстр. плат.      
    Рахунки до сплати   1,700  
    Грошові кошти     1,700
    Часткова оплата за обладнання      
    Витрат на рекламу      
    Рахунки до сплати      
    Акцепт. рахунок за рекламу      
    Витрати на послуги зв’язку      
    Грошові кошти      
    Сплата за послуги зв’язку      

 

Головна книга представляє собою сукупність усіх рахунків підприємства. Вона може вестися у вигляді книги, де для кожного рахунку відкривається окрема сторінка, або у вигляді картотеки — на кожний рахунок відкривається окрема картка. При перенесенні інформації з Журналу заповнюють колонку „Ф” („фоліо”, або пояснення). Головну книгу ще називають „книгою остаточного проведення”, тому що вона є пунктом кінцевого призначення для даних економічного характеру.

План рахунків визначає специфічні назви та номери рахунків, на кожний з яких відкривається сторінка (чи картка) у Головній книзі. Якщо господарська операція впливає більше, ніж на один дебет (або кредит), то вона відображається складним бухгалтерським проведенням.

Процес перенесення даних з Журналу до Головної книги називають „постінг”. Він полягає у таких послідовних кроках:

• знаходять відповідну сторінку (чи картку) для обліку рахунку, який задіяний в господарський операції та відображений у Журналі першим (тобто який дебетується). На неї у графі „Дата” записують дату здійснення господарської операції з Журналу й у колонці „дебет” записують суму операції;

• у колонці „Ф” у Журналі записують номер сторінки Головної книги, до якої перенесено дані відносно рахунку, що дебетується;

• на відповідній сторінці Головної книги підраховують нове сальдо для відображеного рахунку;

• номер рахунку проставляється у колонці „Ф” Журналу. Цей крок називається перехресною перевіркою.

Журнал містить інформацію у хронологічному порядку, а Головна книга — цю ж інформацію, проте упорядковану бухгалтерську у термінах активів, зобов’язань, капіталу власника, доходів, витрат тощо. Тому цей процес інколи називають „рекласифікацією” даних. Наявність на сторінці Головної книги колонки для відображення сальдо дозволяє відслідковувати збалансованість усіх задіяних рахунків. Нормальне сальдо у рахунках знаходиться у тій колонці, у якій відображається збільшення рахунку.

Процес постінгу вимагає знання взаємозв’язку при перенесенні даних з Журналу до Головної книги під час відображення дати, інформації колонки фоліо, назви рахунку та суми операції, який показано на рис. 2.2.

„Консультативний центр Бена”

Загальний журнал

стор. 1
  Дата Назва рахунків та опис Ф Дебет Кредит  
    2010р., грудень   Грошові кошти   3,500    
      Офісне обладнання   3,600    
      Бен Боулінг, капітал     7,100  
      Інвестовано у власний бізнес        

„Консультативний центр Бена”

Головна книга

Грошові кошти Рахунок 111
Дата   Опис   Ф   Дебет   Кредит   Дт чи Кр Сальдо    
2010р., грудень     Капітал   Ж,1   3,500     Дт   3,500
               
               

 

„Консультативний центр Бена”

Головна книга

Бен Кларк, капітал Рахунок 311
  Дата   Опис   Ф   Дебет   Кредит   Дт чи Кр Сальдо    
2010р., грудень   Інвестовано у капітал Ж,1     7,100 Кр 7,100  
               
               

Рис. 2.2. Взаємозв’язок між Журналом та рахунками Головної книги

 

Наприкінці облікового періоду на підставі даних Головної книги складають Пробний баланс. Пробний баланс – неформальний перелік рахунків Головної книги з позначенням сальдо, метою якого є перевірка дотримання рівності дебетів та кредитів. Його призначення таке:

• допомагає перевірці додержання рівності між сумою по дебетах усіх рахунків та сумою по кредитах усіх рахунків Головної книги на кінець звітного (облікового) періоду;

• узагальнює фінансові дані у формі, зручній для подальшого використання.

Використовуючи наведені господарські операції підготуємо Пробний баланс (Табл. 2.2).

Таблиця 2.2

«Консультативний центр Бена»

Пробний баланс

  Назви рахунків Пробний баланс
Дебет Кредит
111 Грошові кошти    
112 Рахунки до отримання    
114 Авансована оренда    
115 Офісні матеріали    
121 Обладнання для надання послуг    
123 Офісне обладнання    
211 Рахунки до сплати    
311 Боулінг, капітал    
312 Боулінг, вилучення капіталу    
411 Доходи від надання послуг    
512 Витрати на рекламу    
513 Витрати на послуги зв’язку    
     

Пробний баланс може балансуватися, проте бути некоректним (операції некоректно проаналізовані чи не всі операції журналізовані або журнальні проведення відображені двічі)

Якщо Пробний баланс не балансується й:

• сума розбіжності становить цифру, кратну 10, то це — математична помилка;

• сума розбіжності дорівнює сумі будь якої господарської операції, то це — недотримання подвійного запису при постінгу;

• сума розбіжності ділиться навпіл, то знайдена при діленні сума — це сума пропущеної господарської операції при постінгу;

• сума розбіжності ділиться на 7 чи 9 — то це є арифметичною помилкою;

• прослідкуйте тотожність даних Пробного балансу з даними Головної книги;

• впевніться, що всі цифри у Головній книзі підраховано коректно;

• перевірте правильність перенесення даних з Журналу до Головної книги.

Виправлення віднайдених помилок перед постінгом та після нього провадиться так званим „коректурним методом”:

• помилково записана сума чи запис перекреслюється тонкою рискою так, щоб можна було прочитати закреслене;

• над закресленим записом надписується правильна сума чи надпис;

• поруч з закресленим ставиться відмітка про виправлення.

Виправлення помилок при рознесенні суми у рахунки провадиться таким чином:

• проставляється у Журналі дата виправлення помилки;

• провадиться виправлення шляхом запису у протилежному полі рахунка, у якому була допущена помилка, та у відповідному (коректному) полі рахунка, у який запис повинен бути зроблений;

• проставляються номери виправленого рахунку та кореспондуючого рахунку;

• журнальне проведення переноситься до рахунків Головної книги у звичайному порядку.

 

2.2. Підготовка робочої таблиці

Робоча таблиця представляє собою специфічний узагальнюючий бухгалтерський реєстр, який містить три секції: Пробний баланс; Трансформаційну секцію та сектор фінансових звітів (Рис. 2.3).

Назви рахунків   Пробний баланс   Трансформація   Трансформований Пробний баланс Звіт про прибутки та збитки Балансовий звіт  
Дт Кр Дт Кр Дт Кр Дт Кр Дт Кр
                     

Рис.2.3. Схема Робочої таблиці

 

Пробний баланс — це перелік усіх рахунків Головної книги, що мають сальдо на кінець облікового періоду.

Трансформаційна секція складається з двох частин: перша відображає безпосередню трансформацію рахунків Пробного балансу, а друга — сальдо рахунків після трансформації.

Сектор фінансових звітів містить Звіт про прибутки та збитки за обліковий період та Балансовий звіт станом на дату закінчення облікового періоду. Звіт про прибутки та збитки є переліком доходів певного періоду та витрат певного періоду. Отже, рахунки, на яких облічуються ці об’єкти, повинні відкриватися на початку облікового періоду й закриватися наприкінці цього періоду. Таким чином, рахунки доходів та витрат не повинні мати перехідного сальдо між періодами. Такі рахунки називають номінальними. Балансовий звіт містить перелік сальдо рахунків активів, зобов’язань та капіталу власника. Ці рахунки мають перехідне сальдо з одного облікового періоду до іншого. Вони називаються реальними рахунками.

Пробний баланс, перенесений до Робочої таблиці з Головної книги, містить як реальні, так і номінальні рахунки. Всі рахунки згруповані у п’ять розділів: активи, зобов’язання, капітал власника, доходи та витрати.

Трансформація виявляє усі витрати та доходи облікового періоду.Трансформація витрат полягає у:

• виокремленні з раніше понесених витрат тих, що стосуються саме облікового періоду;

• нарахуванні витрат.

Серед рахунків активів є рахунки, які містять раніше понесені витрати. Це рахунки запасів, авансованих витрат та обладнання. Витрати на ці об’єкти обліку були сплачені раніше, проте не всі вони є „спожитими” (або вичерпаними) в обліковому періоді. Вартість запасів, придбаних за обліковий період, може бути не повністю використана у діяльності організації в обліковому періоді. У нашому прикладі придбано офісні матеріали на суму $ 350. На кінець періоду матеріали на руках становили $ 200. Отже, вартість використаних за період матеріалів становить: $ 350 - $ 200 = $ 150.Таким чином, витрати на матеріали за період склали $ 150. Ця величина буде відображена у Звіті про прибутки та збитки за період. Це означає, що вартість використаних за період матеріалів мусить бути списана з рахунку „Офісні матеріали” на рахунок „Витрати на офісні матеріали”. У відповідності до плану аналізу господарських операцій списання запасів має такий вигляд (Рис. 2.4):

 

до Звіту про прибутки та збитки

Рахунок, задіяний у операції Категорія рахунку Зміни у рахунку: + чи - Правила дебетів та кредитів
Витрати на запаси витрати + Дт
Запаси актив - Кт
до Балансового звіту

Рис. 2.4. Операція списання запасів.

 

Оскільки наведений приклад є першим прикладом трансформації, а у Робочій таблиці трансформаційні проведення позначаються літерами, то бухгалтерське проведення цієї операції має вигляд:

(А) Дт 517 Витрати на офісні матеріали $ 150

Кт 115 Офісні матеріали $ 150.

Наступним прикладом трансформації є відокремлення інформації стосовно авансованих платежів. За своєю економічною сутністю вони є витратами наступних періодів. Отже, частина авансованих витрат повинна бути віднесена у тій частині, яка вичерпалась в обліковому періоді, до витрат такого періоду. У нашому прикладі на початку облікового періоду сплачено авансом орендну плату за три місяці у сумі $ 900. Отже, щомісячна сума вичерпання авансованих витрат становить: $ 900 / 3 = $ 300. Таким чином, по закінченні першого місяця кварталу реальна величина авансованої суми орендної плати вже становитиме $ 600, а решта - $ 300 — це є витрати облікового періоду на орендну плату. Виходячи з цього, сума у $ 600 авансованої орендної плати повинна бути відображена на відповідному рахунку у складі активів Балансового звіту на кінець періоду, а величина витрат облікового періоду на орендну плату у сумі $ 300 — у Звіті про прибутки та збитки облікового періоду. У відповідності до плану аналізу господарських операцій відображення витрат на оренду має такий вигляд (Рис. 2.5):

 

 

---до Звіту про прибутки та збитки

Рахунок, задіяний у операції Категорія рахунку Зміни у рахунку: + чи - Правила дебетів та кредитів
Витрати на орендну плату витрати + Дт  
Авансована орендна плата актив - Кт
до Балансового звіту

Рис. 2.5. Операцій відображення витрат на оренду

Бухгалтерське проведення цієї операції має вигляд:

(Б) Дт 514 Витрати на орендну плату $ 300

Кт 114 Авансована орендна плата $ 300.

Сума, сплачена за обладнання при його придбанні, повинна бути повернута за період експлуатації обладнання. Частина цієї вартості сприяла отриманню доходу облікового періоду, а, отже, і повинна бути включена до витрат періоду. Разом з тим, сума, сплачена при придбанні обладнання, не може бути зміненою, оскільки операція по придбанню відбулася саме за цією сумою (й підтверджується відповідними документами). Ця сума називається історичною вартістю, або первісною вартістю обладнання. Саме вона була відображена у Загальному журналі при реєстрації операції з придбання обладнання. Вартість обладнання, що сприяла отриманню доходу облікового періоду повинна бути включеною до витрат цього періоду. Ця частина дістала назву спрацювання, або знос. Знос, таким чином, є частиною раніше сплаченої вартості обладнання при його придбанні, яка (частина) локалізуються у витратах облікового періоду. Визначення суми зносу для конкретного облікового періоду визначається податковими правилами. Зокрема Податкова Інспекція Канади має низку специфічних правил визначення розміру зносу з метою визначення величини спрацювання з метою оподаткування. Для фінансових звітів може бути використано декілька методів нарахування зносу, найпростіший з яких — прямолінійний. Він засновується на таких припущеннях:

• вартість обладнання розподіляється рівномірно між обліковими періодами його використання;

• після закінчення терміну використання обладнання має ліквідаційну вартість.

У нашому прикладі придбано обладнання для надання послуг вартістю $ 3,000, розраховане на 5 років експлуатації й очікувана ліквідаційна вартість якого становить $ 0. Виходячи з наведених даних, сума, що має бути відшкодована власником за п’ять років експлуатації, становить:

первісна вартість - ліквідаційна вартість = $ 3,000 - $ 0 = $ 3,000.

Щорічна сума становитиме одну п’яту від визначеної вище, або: (первісна вартість - ліквідаційна вартість) / очікуваний термін експлуатації = ($ 3,000 - $ 0)/ 5 років = $ 600. Місячна сума зносу становитиме дванадцяту частину, або:

$ 600 / 12 місяців = $ 50.

Саме ця сума і становить витрати на знос облікового періоду й має бути відображена у Звіті про прибутки та збитки.

Ця сума буде накопичуватися з місяця в місяць протягом 5 років й наприкінці цього періоду досягне суми у $ 3,000. Рахунок, на якому буде облічуватися накопичуваний знос, називається „Накопичений знос обладнання для надання послуг”. Він показує, яку суму первісної вартості втратило обладнання. Отже, він є уточнюючим, або контрарним, рахунком до рахунку „Обладнання для надання послуг”. Балансовий звіт має відображати як історичну вартість, так і накопичений знос обладнання, що ілюструється наведеним фрагментом балансового звіту (Рис. 2.6).

„Консультаційний центр Бена”

Балансовий звіт

грудень, 31. 2010 р.

Активи

---------------------------- ххххх

Обладнання для надання послуг $ 3,000

мінус: накопичений знос 50 2,950

       
 
   
 

 


Рис. 3.6.

 

 

Рис. 2.6. Фрагмент балансового звіту

 

Книжкова вартість є різницею між історичною вартістю та накопиченим зносом й показує неспрацьовану вартість, тобтоневідшкодовану вартість придбання обладнання. Книжкова вартість неспівпадає з ринковою вартістю.

Зауважимо, що:

1. Витрати на знос сприяють:

• збільшенню загальних витрат компанії;

• зменшенню прибутку;

2. Накопичений знос:

• є контрарним рахунком до історичної вартості й його призначення полягає у відображенні в Балансовому звіті книжкової вартості обладнання;

• дозволяє відобразити у Балансовому звіті історичну вартість обладнання без змін;

• буде вестися до накопичення на ньому усієї величини, яка має бути розподілена між періодами використання обладнання;

• буде зростати кожного місяця на величину витрат на знос цього місяця;

3. Витрати на знос:

• не супроводжуються виплатою готівки в обліковому періоді;

• дозволяють зменшити прибуток до оподаткування. Операція по нарахуванню зносу за обліковий період, виходячи з плану аналізу господарських операцій, має вигляд, як це показано на рис. 2.7.

 

 

до Звіту про прибутки та збитки

Рахунок, задіяний у операції Категорія рахунку Зміни у рахунку: + чи - Правила дебетів та кредитів
Витрати на знос витрати + Дт
Накопичений знос контрактне + Кр

До Балансового звіту

Рис.2.7. Операція по нарахуванню зносу за обліковий період

 

Бухгалтерське проведення з врахуванням наведених вище міркувань має вигляд:

(Г) Дт 515 Витрати на знос обладнання для надання послуг $ 50

Кр 122 Накопичений знос обладнання для надання послуг $ 50.

Ще потрібно нарахувати знос офісного обладнання, яке Бен Боулінг інвестував у власний бізнес.

Щорічна сума зносу становитиме $ 3,600 / 5 років = $ 720

Місячна сума зносу становитиме $ 720 / 12 місяців = $ 60

Бухгалтерське проведення має вигляд:

(В) Дт 516 Витрати на знос офісного обладнання $ 60

Кр 124 Накопичений знос офісного обладнання $ 60.

Нарахування витрат полягає у виявленні тих витрат, які були понесені в обліковому періоді, проте ще не зареєстровані, або не сплачені. Ці витрати називаються нарахованими витратами.

Ця сума витрат:

• збільшить загальну суму витрат компанії;

• збільшить заборгованість компанії.

У нашому прикладі Бен Боулінг повинен отримати $ 95. Операція по нарахуванню заробітної плати за обліковий період, виходячи з плану аналізу господарських операцій, має вигляд, як це показано на рис. 2.8.

 

до Звіту про прибутки та збитки

Рахунок, задіяний у операції Категорія рахунку Зміни у рахунку: + чи - Правила дебетів та кредитів
Витрати на заробітну плату витрати   +   Дт  
Заробітна плата до сплати зобов’язання   +   Кт
до Балансового звіту

Рис. 2.8. Операція по нарахуванню заробітної плати

 

Бухгалтерське проведення:

(Д) Дт 511 Витрати на заробітну плату $ 400

Кр 212 Заробітна плата до сплати $ 400

Усі наші п’ять операцій по трансформації витрат у Робочій таблиці будуть відображені у трансформаційній секції Робочої таблиці (табл. 2.3).

 

Таблиця 2.3

«Консультативний центр Бена»

Робоча таблиця (фрагмент 1)

за місяць, що закінчився грудня 31, 2010р.

Назви рахунків Пробний баланс Трансформація
дебет кредит дебет кредит
111 Грошові кошти        
112 Рахунки до отримання        
114 Авансова оренда       300(Б)
115 Офісний матеріал       150(А)
121 Обладнання для надання послуг        
123 Офісне обладнання        
211 Рахунки до сплати        
311 Боулінг, капітал        
312 Вилучення капіталу        
411 Доходи від надання послуг        
512 Витрати на рекламу        
513 Витрати на зв’язок        
514 Витрати на оренду     (Б)300  
515 Витрати на знос обладнання     (Г)50  
516 Витрати на знос офісного обладнання     (В)60  
517 Витрати на офісні матеріали     (А)150  
122 Накопичений знос обладнання для надання послуг       50(Г)
124 Накопичений знос офісного обладнання       60(В)
212 Заробітна плата до сплати       95(Д)
511 Витрати на заробітну плату     (Д)95  
313 Нерозподілений прибуток        
  18850 18850 655 655

 

 

Продовження таблиці 2.3

«Консультативний центр Бена»

Робоча таблиця (фрагмент 2)

за місяць, що закінчився грудня 31, 2010р.

Назва рахунків   Трансформований пробний баланс Звіт про прибутки та збитки Балансовий звіт  
дебет кредит дебет кредит Дебет кредит
111 Грошові кошти            
112 Рахунки до отримання            
114 Авансова оренда            
115 Офісний матеріал            
121 Обладнання для надання послуг            
123 Офісне обладнання            
211 Рахунки до сплати            
311 Боулінг, капітал            
312 Вилучення капіталу            
411 Доходи від надання послуг            
512 Витрати на рекламу            
513 Витрати на зв’язок            
514 Витрати на оренду            
515 Витрати на знос обладнання послуг            
516 Витрати на знос офісного обладнання            
517 Витрати на офісні матеріали            
122 Накопичений знос обладнання для послуг            
124 Накопичений знос офісного обладнання            
212 Заробітна плата до сплати            
511 Витрати на заробітну плату            
Прибуток            
  19055 19055 10000 10000 17845 17845

Зауважимо, що:

• у Робочій таблиці суми операцій проставляються без поділу на розряди чисел (без ком);

• якщо Трансформація вимагає рахунку, якого не було у Пробному балансі, то такий рахунок вводиться до Робочої таблиці шляхом його запису у колонці „Назва рахунків”;

Оскільки кожна трансформаційна операція була виконана за правилом подвійного запису, то сума усіх записів по колонці „Дебет” секції „Трансформація” тотожна сумі усіх записів по колонці „Кредит” секції „Трансформація”.

Секція Трансформованого пробного балансу розташована після секції трансформаційних проведень й призначена для підрахунку сальдо рахунків Пробного балансу після трансформації. Сальдо рахунків Трансформованого пробного балансу є алгебраїчною сумою сальдо Пробного балансу та Трансформації. Отже, сума дебетових сальдо усіх рахунків Трансформованого пробного балансу дорівнює сумі кредитових сальдо Трансформованого пробного балансу.

Секція звітності є наступною за секцією Трансформованого пробного балансу. Останній містить усі рахунки, які поділяються на номінальні та реальні. Номінальні рахунки повинні бути перенесені до секції „Звіт про прибутки та збитки”, а реальні — до секції „Балансовий звіт”.

Звіт про прибутки та збитки містить усі доходи облікового періоду й вони розміщені у колонці „Кредит” Звіту. У колонці „Дебет” розміщено всі витрати облікового періоду. Різниця між підсумковими значеннями цих колонок є фінансовим результатом: якщо сума доходів перевищує суму витрат, то компанія має прибуток, у протилежному випадку — якщо сума витрат перевищує суму доходів — компанія має збиток.

У першому випадку доходи є сумою витрат та прибутку, у другому — витрати є сумою доходів та збитку. Отже, прибуток повинен бути вміщений у Робочій таблиці до колонки „Дебет”, а збиток — до колонки „Кредит”.

Таке розміщення фінансового результату у Робочій таблиці є:

• обґрунтованим теоретично з точки зору взаємозв’язків між витратами, доходами та фінансовим результатом облікового періоду;

• відповідає правилам дебетів та кредитів.

Для того, щоб визначити на підставі інформації Робочої таблиці фінансовий результат, необхідно виконати три послідовні кроки:

• крок перший — підрахувати підсумкові значення колонки „Дебет” (у якій зібрано усі витрати) й занести цю цифру до Робочої таблиці та підсумкове значення колонки „Кредит” (у якій зібрано усі доходи);

• крок другий — обчислити різницю між підсумковими значеннями колонок „Дебет” та „Кредит” (або, іншими словами, „витрати” та „доходи”). Віднайдену суму слід розмістити у тій колонці, підсумкове значення у якій є меншим з двох підсумкових сум колонок. Саме ця цифра і буде прибутком або збитком;

• крок третій — підрахувати значення кожної колонки, враховуючи тільки-но внесену інформацію. За правилами дебетів та кредитів сума значень кожної колонки повинна дорівнювати одна одній.

Останньою секцією Робочої таблиці є Балансовий звіт Він містить усі рахунки: активів, контрарних активних рахунків, зобов’язань, капіталу та вилучень капіталу та фінансового результату. Особливість цієї секції полягає у тому, що:

• величина капіталу на кінець облікового періоду складається з двох показників — показника капіталу на початок облікового періоду, який облічується на рахунку „Капітал” Пробного балансу, та показника „Вилучення капіталу”, який, також облічується на відповідному рахунку „Вилучення капіталу” Пробного балансу. Таким чином, величина капіталу на кінець облікового періоду однією сумою у Робочій таблиці не відображається;

• показник фінансового результату переноситься до Балансового звіту з Звіту про прибутки та збитки й відображається на своєму нормальному місці: прибуток у колонці „Кредит” Балансового звіту, а збиток — відповідно — у колонці „Дебет” Балансового звіту.

Сума підсумку по колонці „Дебет” Балансового звіту повинна дорівнювати сумі підсумку по колонці „Кредит” Балансового звіту.

Формальні фінансові звіти готуються на підставі інформації Робочої таблиці. Перед їх складанням необхідно впевнитись у тому, що:

• всі записи зроблені у відповідних колонках Робочої таблиці;

• дотримано усіх пар рівностей, між колонками „Дебет” та „Кредит” кожної секції Робочої таблиці;

• всі рахунки, які містилися у Пробному балансі та додані під час Трансформації, знайшли своє відображення або у Звіті про прибутки та збитки, або у Балансовому звіті;

• рахунок фінансового результату розміщений коректно у Балансовому звіті.

Схема складання фінансових звітів допоможе з’ясувати послідовність дій бухгалтера при веденні обліку і складанні звітності (Рис. 3.9).

Господарські Загальний постінг Головна книга Пробний

операції журнал (книга (книга баланс

первісного остаточного 1 проведення) проведення) 4

 

2 3

8 7 6 5

Балансовий Звіт про Звіт про Робоча таблиця

звіт зміни у прибут- Проб- Транс- Транс- Звіт Балан-

капіталі ки та ний фор- формо- про совий

власника збитки баланс мація ваний прибут- звіт

Проб- ки та

ний збитки

баланс

 

 

Рис. 3.9. Схема складання фінансових звітів

 

Першим з формальних звітів складається Звіт про фінансові результати облікового періоду, тобто Звіт про прибутки та збитки. Для цього необхідно перенести усі цифри з відповідної секції Робочої таблиці до формального звіту про прибутки та збитки, пам’ятаючи, що в останньому:

• відсутні колонки „Дебет” та „Кредит”;

• сума доходів та сума витрат показуються у внутрішній колонці Звіту;

• Звіт містить спочатку перелік усіх доходів, що згруповані у частину „Доходи” й перелік усіх витрат, згрупованих у частині „Витрати”. Третя частина Звіту про прибутки та збитки є безпосередньо різницею між першими двома частинами й, в свою чергу, є підсумковим значенням Звіту (Табл. 2.4).

Таблиця 2.4

«Консультативний центр Бена»

Звіт про прибутки та збитки за місяць,


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: