Визначення запаху води

1. Характер і інтенсивність запаху води визначають органолептично. Запахи води за характером розділяють на дві групи: запахи природного походження (від померлих в воді організмів, запахи організмів, що населяють водойму, від дна, намулу, прилеглих грунтів і т.п.) та запахи штучного походження (від промислових стічних вод, від реагентів, якими обробляли воду і т.п.)

2. Визначення запаху по характеру. Воду, яку досліджують доводять до температури 15-20° С, наливають у колбу ємністю 150-200 мл, з широким горлом на 2/3 об’єму, накривають годинниковим склом, струшують обертовими рухами в закритому стані, відкривають, втягують носом повітря з колби і для запахів першої групи (природного походження) дають визначення за класифікацією, наведеною в табл.3.1.

Таблиця 3.1 - Характеристика запахів природного походження

Запахи другої групи називають за відповідними речовинами (фенольний, хлорний, камфорний, бензин ний і т.п.).

3. Запах води, яку до її подачі споживачу піддають хлоруванню, визначають через 30 хвилин після виведення хлору.

4. Оцінка інтенсивності запаху. Для оцінки інтенсивності запаху використовують ту саму методику, що й для визначення характеру запаху, але оцінка дається за таблицею 3.2 в балах. Бальні оцінки виконують при температурі 15-20°С та при нагріванні зразків води до температури біля 60° С.

Таблиця 3.2 – Показники інтенсивності запаху води

Важливо зауважити, що повітря в приміщенні, де проводиться визначення, повинно бути без запаху; повинна бути забезпечена відсутність запаху від рук, одягу спостерігача; одній і тій ж людині не можна проводити визначення запаху довгий час, оскільки настає втомленість звикання.