2018-01-21
869
Ультраосновні породи
Залежно від вмісту олівіну серед ультраосновних порід виділяють групу перидотитів, до складу яких входять інтрузивні перидотити, дуніти і піроксеніти. Ефузивні аналоги в цій групі надзвичайно рідкісні і представлені пікритами і кімберлітами.
Перидотити – породи майже чорного з зеленим відтінком кольору середньозернистої структури і масивної текстури. Мінеральний склад - олівін (30 – 70%) і піроксени (70 – 30%).
Дуніти – породи темно-зеленого забарвлення. Структура рівномірнозерниста, дрібно- і середньозерниста. Текстура масивна. Головний породоутворюючий мінерал олівін, вміст якого в породі 85 – 100%. Іноді містять магнетит і піроксени.
Таблиця 3.1 - Класифікація магматичних гірських порід
| № п/п | Типи порід | Породи | |
| інтрузивні | ефузивні | ||
 1
| ультра-основні SiO2 < 45% | перидотити, дуніти, піро- ксеніти | пікрити, кім- берліти |
| Основні SiO2 45 – 52% | габро, лабрадорити | базальти | |
| Середні SiO2 52 – 65% | діорити, квар- цеві діорити | андезити, анде- зитові порфіри | |
| Кислі SiO2 > 65% | граніти, гранодіорити | ріоліти, дацити | |
| Лужні Na2O + K2O + Li2O 9 – 12% | нормальні сіє- ніти, лужні сієніти, ніфелінові сієніти | трахіти, трахі- тові порфіри, фоноліти |
Піроксеніти – породи чорного кольору, у змінених відмінах – з зеленуватим відтінком. Структура порід середньо- і крупнозерниста. Текстура масивна. Головними породоутворюючими мінералами є піроксени. Іноді вміщує магнетит.
Як видно, ультраосновні породи мають темно-зелене до чорного забарвлення, їх густина коливається в межах 3,20 – 3,50 г/см3, збагачені деякими рудними мінералами (магнетит, хроміт та ін.), мають підвищену магнітність.
Ефузивними аналогами ультраосновних порід є пікрити і кімберліти.
Кімберліти – брекчієвидні породи зеленувато-сірого або блакитно-сірого кольорів із включеннями уламків перидотитів, дунітів і піроксенітів. Головними породоутворюючими мінералами є олівін, піроксени, піроп та ін. Як рудний мінерал в кімберліті присутній алмаз.
Корисні копалини. З групою ультраосновних порід генетично пов’язані чисельні корисні копалини, серед яких основними є родовища хрому і платини, тальку, азбесту і алмазів.
Основні породи
До групи основних порід належать габро, лабрадорит і їх ефузивний аналог – базальт. Головними породоутворюючими мінералами порід цієї групи є піроксени і основні плагіоклази.
Габро – порода у свіжому стані темно-сірого або майже чорного кольору. Структура рівномірнозерниста, середньо- і крупнозерниста. Текстура масивна часто смугаста, з чергуванням темних і ясних смужок, що пояснюється різним вмістом фемічних мінералів. Складене габро плагіоклазом (50%) і піроксеном (50%). Серед другорядних мінералів присутні олівін, рогова обманка, біотит, апатит, а також такі рудні мінерали, як магнетит, який часто утворює промислові родовища.
Лабрадорит – темно-сіра порода, складена в основному із основного плагіоклазу – анортиту. Із акцесорних мінералів присутній магнетит. Структура крупно- до гігантозернистої, текстура масивна, а іноді з субпаралельним розміщенням таблитчастих кристалів.
Базальт – порода чорного кольору, дуже щільна, скритокристалічна або тонкозерниста. Текстура масивна, часто скловидна і пориста. Вкрапленики представлені піроксенами, плагіоклазами, а іноді і олівіном. Основна маса базальтів складена вулканічним склом з мікролітами плагіоклазу і піроксену та домішками магнетиту.
Корисні копалини. З даною групою порід пов’язані сульфідно-мідно-нікелеві родовища і родовища оптичного ісландського шпату. В останні роки такі породи як базальти використовуються для виробництва кам’яного литва, а також виготовлення мінеральної вати.
Середні породи
До середніх порід належать діорити і їх ефузивні аналоги андезити і андезитові порфірити.
Діорити – породи сірого кольору. Складені плагіоклазами (65 – 70%) і роговою обманкою (до 30%). Іноді присутні піроксен і біотит (до 5%). Структура рівномірнозерниста, середньо- або дрібнозерниста. Текстура масивна, іноді з темно-сірими ділянками – плямами, збагаченими фемічними мінералами. Для діоритів характерним є підвищений вміст акцесорних мінералів: апатиту, магнетиту та інших, який може становити 5%.
Кварцеві діорити – породи сірого забарвлення. Складені плагіоклазами (50 – 60%) і роговою обманкою (до 20 – 25%). На відміну від діориту можуть вміщувати від 5 до 20% кварцу і меншу кількість кольорових мінералів. По суті це перехідна різновидність до гранітів. Структура в більшості рівномірнозерниста з вкраплениками ідіоморфних кристалів плагіоклазів і ксеноморфним виділенням зерен кварцу.
Діорити і гранодіорити щільні, міцні породи. З ними часто генетично пов’язані родовища залізних і мідних руд, які утворилися на контакті з вапняками.
Андезити – породи сірого і темно-сірого, іноді жовтувато-сірого кольорів, вкрапленики в яких представлені плагіоклазами, роговою обманкою, біотитом та іншими мінералами. Основна маса андезитів складена мікролітами плагіоклазів і яснозабарвленого вулканічного скла. Крім цього, в основній масі постійно присутні дрібні зерна магнетиту і голчасті кристали апатиту. Структури скловидні з вкраплениками кристалів плагіоклазів. Текстура масивна або пориста.
Андезитові порфіри – відрізняються від андезитів наявністю великої кількості продуктів вторинних змін плагіоклазів, в результаті чого вони стають білими, а також вулканічного скла, яке заміщується тонкими лусками зеленуватого хлориту.
Корисні копалини. З цією групою порід пов’язані родовища залізних і мідних руд, сульфідів свинцю і цинку, іноді золота. Деякі із цих порід самі є корисними копалинами. Так андезити використовуються як цінний будівельний і кислотостійкий матеріал.
Кислі породи
Кислі породи відносяться до найбільш поширених. Вони становлять біля 60% площ розвитку магнітних порід. При цьому інтрузивні породи складають біля 50%, а ефузивні – лише 10%, що різко їх виділяє серед інших типів магматичних порід, в яких переважають ефузивні аналоги.
Характерною особливістю цієї групи порід є постійна присутність в них кварцу, високий вміст калій-натрієвих польових шпатів і низький вміст фемічних мінералів.
Серед кислих порід цієї групи найбільш поширеними є граніти і гранодіорити і їх ефузивні аналоги ріоліти і дацити.
Граніти. Під терміном ”граніти” об’єднують породи, які в своєму складі містять різні за хімічним складом польові шпати (плагіоклази, мікроклін, ортоклаз), кварц та слюди (мусковіт, біотит). Їх вміст в гранітах може коливатися в значних межах, що дозволяє виділяти відповідні різновидності – плагіограніти, мікроклінові ганіти та ін.
До складу гранітів входять наступні мінерали: кварц – 25 – 30%, мікроклін і ортоклаз – 35 – 40%, плагіоклаз – 20 – 25%, а також біотит, мусковіт, рогова обманка та ін. Із акцесорних мінералів присутні апатит, циркон, магнетит, турмалін, флюорит та ін.
Структури гранітів – від дрібно- до гігантозернистих, іноді з порфіровидними вкраплениками польових шпатів. Текстура рівномірнозерниста, іноді з шаруватими ділянками (особливо в приконтактній ендозоні).
Гранодіорити. Від гранітів відрізняються меншим вмістом кварцу (20 – 25%) і підвищеним вмістом фемічних мінералів, в складі яких рогова обманка переважає над біотитом, плагіоклазів над мікрокліном і підвищеним вмістом акцесорних мінералів – апатиту, магнетиту, сфену. Структури гранодіоритів в основному дрібно- і середньозернисті, текстури щільні масивні.
З кислими магматичними інтрузивними породами генетично пов’язана ціла гамма жильних порід: жильних гранітів, аплітів і, особливо, гранітних пегматитів.
Пегматити. Найбільш цікаві утворення серед жильних магматичних порід. Вони, як правило, мають зональну будову, суть якої – у зміні дрібнозернистих (від периферії жили) до гігантозернистих структур з наявністю цілої гамми рудних і нерудних мінералів Be, Li, Ta, Nb, Zr, U, Th, Tr, а також топазів, мусковіту, моріону (темний кварц), флюориту та ін.
Ріоліти – щільні ефузивні породи білого, жовтого, сірого кольорів складені кварцом, водяно-прозорими польовими шпатами в загальній складній масі, яка забарвлена в чорні, бурі, червонуваті, зеленуваті відтінки. Іноді серед вкраплеників можуть бути присутні луски біотиту. Структури в основному скловидні; текстури в більшості смугасті у вигляді звивистих струменів.
Дацити – відрізняються від ріолітів відсутністю вкраплеників калій-натрієвих польових шпатів. До їх складу належать кварц, зональні плагіоклази, біотит, рогова обманка і піроксени. Основна маса скловидна.
Серед дацитів залежно від вмісту води виділяють наступні їх різновидності: обсидіани – темні, часто чорні скловидні породи, які практично не містять води, перліти – вулканічне скло з характерною шкарлупчатою окремістю, в складі яких вміст води досягає 3 – 4%, і пемзу – легку, ясно-сіру до білої пористу породу, яка утворилася в результаті застигання піноподібної лави.
Породи, які відносяться до дацитів - скловидні, пористі.
Корисні копалини. З кислими магматичними породами генетично пов’язана значна кількість різноманітних корисних копалин. Це родовища олова, вольфраму, молібдену, золота, свинцю, цинку, рідкісних і радіоактивних металів, нерудних корисних копалин – топазів, берилу, моріону (чорний кварц), мусковіту, флюориту, бариту та ін. Необхідно відмітити, що більшість кислих порід і самі є корисними копалинами і використовуються як будівельний, облицювальний і скульптурний матеріал.
Лужні породи
До лужних магматичних гірських порід належать породи групи сієнітів-трахітів і ніфелінових сієнітів-фонолітів.
До складу лужних порід групи сієнітів-трахітів входять дві інтрузивні відміни: нормальні сієніти і лужні сієніти і їх ефузивні аналоги трахіти і трахітові порфіри.
Нормальні сієніти – породи яскраві, забарвлені в рожеві і сіруваті відтінки, що вказує на значний вміст польових шпатів. Вони складені мікрокліном або ортоклазом (50 – 70%), плагіоклазом (10 – 30%), роговою обманкою, біотитом і піроксеном (до 10 – 20%). Іноді присутній кварц – до 15% (кварцевий сієніт).
Лужні сієніти відрізняються від нормальних сієнітів присутністю в них альбіту і появою кольорових мінералів з групи піроксенів.
Структури інтрузивних лужних порід в основному середньо- і крупнозернисті з ідіоморфними вкраплениками кристалів плагіоклазів і кольорових мінералів. Текстури переважно одноріднозернисті, масивні.
Трахіти – порфировидні, яскравозабарвлені в рожеві відтінки породи, які складені, головним чином, тонкокристалічною основною масою з вкраплениками кристалів водянопрозорих польових шпатів і невеликої кількості біотиту, рогової обманки, піроксенів. Для трахітів характерна мікроструктура – в основній тонкозернистій масі наявні видовжені в одному напрямку мікроліти польових шпатів, які утворюють струменеподібні текстури. В трахітах вулканічне скло в основному відсутнє. Основна маса породи – це хаотично розміщені мікроліти. Текстура масивна або пориста.
Ніфелінові сієніти – породи сірого або ясно-сірого кольору, часто з зеленуватим і рожевим відтінками, середньої і крупнозернистої структури і масивної текстури. Ніфеліновий сієніт складений лужними польовими шпатами (65 – 70%), ніфеліном (до 20%) і кольоровими мінералами (10 – 15%). Із акцесорних мінералів присутні сфен, апатит, циркон, а іноді і магматичний кальцит (до 4 – 5%) і титано-цирконієві силікати.
Корисні копалини. З лужними магматичними породами часто пов’язані родовища магнетитових, титано-магнетитових, мідних і апатитових руд, рідкісних і рідкоземельних металів, алюмінієвих руд та ін.
Оформлення звіту
Звіт про виконану роботу виконується на стандартних аркушах паперу. В звіті необхідно коротко викласти мету роботи та основні теоретичні відомості. Навести необхідні схематичні зарисовки та опис зразків.
Запитання для самоконтролю
1 Що таке магматичні породи і в якому середовищі вони утворюються?
2 Які основні відмінності магми від лави?
3 Як поділяються магматичні породи за вмістом SiO2?
4 Які основні мінерали входять до складу магматичних порід?
5 Чим відрізняються структури інтрузивних порід від ефузивних?
6 На які основні типи поділяються магматичні породи?
7 Які основні критерії покладено в основу діагностики магматичних порід?
8 Які корисні копалини пов’язані з магматичними породами?
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4
