Основні теоретичні положення

Метаморфічні гірські породи утворилися в результаті перетворення магматичних і осадових порід в глибинних зонах земної кори, куди вони попадають внаслідок дії тектонічних процесів. Основними факторами метаморфізму є температура, тиск, склад циркулюючих водних розчинів і газів. В процесі метаморфізму велику роль відіграє мінеральний склад вихідних порід.

За переважаючою роллю тих або інших факторів в ході перетворення магматичних і осадових порід в метаморфічні виділяють декілька різних типів метаморфізму.

Регіональний метаморфізм виникає в процесі нерівномірної дії тиску і високої температури на значних просторах і глибинах земної кори. Процес супроводжується перекристалізацією і розвитком нових мінералів в умовах розплющування та пластичної течії гірських порід.

Динамометаморфізм виникає під дією тиску в умовах невисоких температур і проявляється в інтенсивному подрібненні гірських порід і мінеральних зерен без суттєвої перекристалізації.

Контактний метаморфізм обумовлюється дією високої температури, пари і розчинів, які пов’язані із заглибленням магматичного розплаву в гірські породи. Він проявляється вздовж границь магматичного тіла.

Пневматолітовий і гідротермальний метаморфізм тісно пов’язаний з контактним і проходить під дією гарячих підземних вод, переважно ювенільного походження. Основний фактор метаморфізму цього типу – метасоматоз (перетворення одного типу породи в інший), в меншій мірі - температура. При цьому проходять зміни не тільки мінерального, але й хімічного складу порід.

Головні відмінності метаморфічних порід від магматичних і осадових полягають у мінеральному складі, текстурі і структурі.

Мінеральний склад. Метаморфічні породи складаються лише із мінералів, стійких до умов високих температур і тисків. До них відноситься більшість мінералів магматичних порід – польові шпати, кварц, слюди, амфіболи, піроксени. Мінерали осадових порід, за виключенням кварцу, польових шпатів і біотиту, при метаморфізмі переважно не зберігаються. Значно підвищується роль мінералів, які в магматичних породах були другорядними – кристали сфену, гранату, апатиту, рутилу. На кінець, в метаморфічних породах з’являються тільки їм властиві мінерали – дистен, андалузит, симаніт, турмалін, тальк, графіт та ін.

Структура. Метаморфічні породи в більшості випадків мають кристалічну структуру, при чому особливо характерними є листуваті, лускуваті, голчасті та таблитчасті форми зерен; рідше – зернисті, кристалічні та ін. При цьому необхідно відзначити, що суттєвими відмінностями метаморфічних структур є відсутність вулканічного скла в основній масі породи.

За величиною зерен розрізняють крупнокристалічну (діаметр частинок 1 мм), середньокристалічну (0.25-1 мм) і дрібнокристалічну (0,25 мм) структури.

Текстури. Основними текстурами метаморфічних порід є: сланцювата, коли повністю однорідна порода розпадається на тонкі пластинки; смугаста, яка проявляється у чергуванні різних за складом порід; плямиста – коли в породі присутні окремі плями, які відрізняються мінеральним складом і забарвленням; плойчата – наявність в породі дрібних складок; масивна – щільна.

Важливою текстурною особливістю метаморфічних порід є кліваж, тобто здатність породи розколюватися вздовж паралельних площин вторинного походження.