При контактовому метаморфізмі утворюються в основному роговики.
Роговики – дуже міцні дрібнозернисті породи масивної структури, в яких іноді зустрічаються крупні кристали окремих мінералів. Піщано-глинисті породи переходять в біотитові роговики, складені кварцом і біотитом, а також польовими шпатами, магнетитом, гранатом та ін. Основні і середні породи на контакті з гранітними інтрузіями перетворюються в амфіболові роговики (складені амфіболом і плагіоклазом). Карбонатні породи перетворюються у вапняково-силікатні роговики. Вони містять гранат, піроксен, плагіоклаз та ін. Карбонатні породи можуть переходити також в мармур, якщо метаморфізм проходить без поступлення іншої речовини. Колір роговиків визначається забарвленням породоутворюючих мінералів. Переважно вони сірі, чорні або темно - зелені.
Породи динамічного метаморфізму
При динамічному метаморфізмі, обумовленому механічним руйнуванням гірських порід, в зонах зім’яття і розломів, утворюються брекчії і мілоніти.
|
|
Тектонічні брекчії утворені кутоватими і лінзовидними уламками подрібнених первинних порід найрізноманітнішої величини. Зцементовані вони дрібнозернистим матеріалом тих же порід. Для них характерна відсутність шаруватості та одноманітність складу уламків. В більшості випадків брекчії мають масивну текстуру.
Мілоніти являють собою тонкоподрібнену масу, яка утворює породу сланцюватої або лінзовидно-смугастої текстур. Породи, які зазнали після роздрібнення перекристалізації називаються бластомілонітами.
Породи пневматолітового і гідротермального метаморфізму
При цьому типі метаморфізму формуються скарни і грейзени.
Скарни виникають на контакті карбонатних інтрузивних порід в результаті контактно-метасоматичних процесів, які проходять під дією післямагматичних розчинів. Головні породоутворюючі мінерали високотемпературних скарнів – піроксени, плагіоклази і гранати, а низькотемпературних – епідот, карбонат і рудні мінерали. Із скарнами пов’язані родовища заліза, міді, свинцю, олова, вольфраму та ін.
Грейзени – метасоматичні гірські породи, складені мусковітом, кварцом, турмаліном, флюоритом, та іншими мінералами. Пов’язані вони із пізніми стадіями формування гранітних інтрузій. Часто вміщують берил, молібденіт, вольфраміт та інші рудні мінерали. В більшості випадків вони мають кристалічну структуру.
Визначення метаморфічних гірських порід необхідно починати із встановлення їх мінерального складу. Другою важливою ознакою є текстура. Важливе значення також мають структура і колір. При дослідженні метаморфічних порід необхідно встановити, що являла собою порода до метаморфізму, і які явища обумовили метаморфізм. Для повного і впевненого вирішення цих питань необхідно вияснити умови залягання порід і їх співвідношення з навколишніми породами, тобто вивчити породи в природних умовах.
|
|
Опис метаморфічних порід проводиться за таким планом, як і магматичних: 1) назва; 2) колір, структура і текстура; 3) мінеральний склад; 4) жили і прожилки мінералів, які зустрічаються в породі; 5) вторинні включення і вкраплення. В кінці опису додатково вказується тип метаморфізму і назва вихідної породи.
Оформлення звіту
Звіт про виконану роботу виконується на стандартних аркушах паперу. В звіті необхідно коротко викласти мету роботи та основні теоретичні відомості. Навести необхідні схематичні зарисовки та опис зразків.
Запитання для самоконтролю
1 Які гірські породи відносяться до метаморфічних?
2 Які основні фактори метаморфізму?
3 Які типи метаморфізму Ви знаєте?
4 Чим відрізняється локальний метаморфізм від регіонального?
5 Які типи структур найбільш характерні для метаморфічних порід?
6 За якими фізичними параметрами діагностуються метаморфічні породи?
7 Охарактеризуйте породи локального метаморфізму.
8 Охарактеризуйте породи регіонального метаморфізму.
9 Основні складові мінерали метаморфічних порід.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5