Плоди дерева церковного року

Святий євангелист Йоан у Книзі Одкровення говорить про "дерево життя, що приносить дванадцять плодів, на кожний місяць подає плід свій, і листки дерева — для оздоровлення народів" (22, 2). Так і наш церковний рік, це благодатне дерево життя щедро наділяє нас своїми духовними плодами кожного дня, тижня, місяця й року. Хто бере активну участь у святах і празниках нашого церковного року, у того в серці церковний рік зродить щедрі плоди: плоди віри, надії й любови Бога і ближнього, плоди духа молитви й духа жертви та різних чеснот, без яких нема правдивого християнина.

Отже, наш церковний рік має щораз більше наближати нас до Христа та перетворювати у Христа. Якщо Христос є осередком церковного року, то Він має бути осередком і нашого життя.

РУХОМІ Й НЕРУХОМІ СВЯТА

Поділ свят чи празників нашого церковного року характе­ризується тим, що він бере до уваги не тільки сам предмет почи­тання, себто, кого почитаємо, але також і час, коли ми ті празники святкуємо. З огляду на час усі свята церковного року діляться на дві великі групи: свята рухомі і нерухомі, по-старослов'янськи — свята подвижні й неподвижні.

Два великі празники займають особливо почесне місце в нашо­му церковному календарі: це празник Христового Різдва і празник Христового Воскресення, або Пасхи. Христове Різдво — це поча­ток, а Пасха — це завершення відкуплення людського роду. І якраз з цими двома празниками тісно пов'язаний цілий ряд свят, неділь та освячених часів.

О ТАКЕ РУХОМІ СВЯТА?

У церковному календарі маємо такі свята, що не випадають кожного року в той самий час: одного року швидше, а иншого — пізніше. Причина полягає втому, що їхній час і день святкування залежить від празника Пасхи, який не має постійної дати. Празник Пасхи може випасти в одну з неділь між 22 березня і 25 квітня. Тож такі свята, що не мають сталої дати, називаємо рухомими. Осередком усіх рухомих свят є празник Пасхи, і тому цілий ряд неділь, празників і освячених часів, залежних від Великодня, тво­рять круг свят, який називаємо великоднім або пасхальним.

ЩО ТАКЕ НЕРУХОМІ СВЯТА?

Крім свят рухомих, які кожного року змінюють свою дату, маємо ще великий ряд свят, що ніколи не міняють своєї дати, а кожного року випадають у той самий день місяця. Так, наприклад, Христове Різдво завжди припадає на 25 грудня, а празник Успення Божої Матері на 15 серпня. І такі свята, що ніколи не змінюють своєї дати, називаємо нерухомими. Круг нерухомих свят почи­нається церковним Новим роком, тобто 1 вересня, а закінчується 31 серпня.

Як празник Пасхи є осередком рухомих свят, так і празник Христового Різдва є осередком нерухомих свят, хоч не всі нерухомі свята залежать від цього празника. Ряд свят, що залежить від Христового Різдва, творить різдвяний круг.

ПАСХАЛЬНИЙ КРУГ

Хто уважно слідкує за церковно-літургійним роком нашої Церк­ви, той спонтанно і скоро завважує, що вона кожну празничну подію переживає глибоко і одуховлено. Свідком того є наші праз­ничні богослужби, які своїми глибокозмістовними молитвами, спі­вами, гимнами та повними символіки обрядами демонструють увесь зміст і всю богословську глибину цього празника. Тому нічого дивного, що святочні богослуження нашої Церкви так сильно на нас діють і до глибини зворушують нашу душу. Звідси також випливає те старанне приготування Церквою своїх вірних до кож­ного празника: приготування духовне, психологічне і зовнішнє (фізичне). І чим більший празник, тим більше й довше приготуван­ня до нього і довше святкування його попразденства.

І якраз празник Христового Воскресення, що належить до найбільших празників у році, звертає на себе увагу надзвичайним і довгим приготуванням та святкуванням його попразденства, що є наче продовженням празника Пасхи.

Історично великодній круг почав творитися набагато швидше, як різдвяний, бо празник Пасхи був у практиці раніше, як празник Христового Різдва. Тож треба дещо більше сказати про великодній круг, бо від нього ми почнемо детальне пояснення нашого церков­ного року.