Метод подвійного запису

Економічна суть господарської операції полягає в тому, що вона викликає подвійні й рівновеликі зміни засобів та джерел їх утворення.

Подвійний запис — метод, що випливає з економічної суті відображення операцій, кожна з яких обумовлює зміни у двох її частинах в активі, у пасиві чи в активі й пасиві одночасно. Відображення кожної господарської операції двічі, за дебетом одного і за кредитом другого рахунків в одній і тій же самій сумі називають подвійним записом.

Контрольне значення подвійного запису – сума оборотів за дебетом всіх рахунків повинна дорівнювати сумі оборотів за кредитом всіх рахунків.

Кореспонденція рахунків – взаємозв’язок між рахунками, що виникає шляхом подвійного запису.

Як запис, його можна здійснювати як горизонтально, так і верти­кально:

Дт КтСума

"Каса" "Рахунки в банку" 100 000,

або

Дт "Каса" 100 000

Кт"Рахунки в банку" 100 000.

 

Залежно від кількості кореспондуючих рахунків розрізняють:

þ проста кореспонденція -така бухгалтерська проводка, за якої один рахунок дебетується, а другий кредитується на одну і ту ж суму, тобто коли кореспондують між собою тільки два рахунки.

Дт Кт Сума

"Каса" "Рахунки в банку" 100 000

þ складна кореспонденція - така бухгалтерську проводка, за якої один рахунок дебетується, декілька кредитується на загальну суму, або нав­паки — один кредитується, а декілька дебетуються на загальну суму.

Дт Кт Сума

"Каса" "Рахунки в банку" 15 000

"Розрахунки з постачальниками" "Рахунки в банку" 85 000

 

 

План рахунків бухгалтерського обліку

 

План рахунків — це систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку для відображення господарських операцій і накопичення бухгалтерської інформації про діяльність підприємства, необхідної користувачам для прийняття рішень.

В єдиному Плані рахунків України передбачено близько 90 синтетичних рахунків. Кожний рахунок має свій номер та назву.

2 0 5

 

Клас – об’єднання економічно однорідних груп активів і зобов’язань (всього 10 класів).

Кожний рахунок повинен мати код класу і код синтетичного рахунку (тобто 2 цифри). Це – обов’язковий мінімум. Підприємство не має права самостійно змінювати коди рахунків.

Рахунки класів 0-7 є обов’язковими для всіх підприємств. Рахунки класу 9 «Витрати діяльності» використовуються всіма підприємствами, крім підприємств малого бізнесу. Рахунки класу 8 «Витрати за елементами» є обов’язковими для підприємств малого бізнесу, а іншими підприємствами використовуються за бажанням підприємства.

Відображення господарських операцій за синтетичними та аналітичними рахунками — це поточний бухгалтерський облік. Рахунки відкривають на підставі даних балансу, лишки якого на початок місяця у вигляді початкового сальдо записують: на активних рахунках — за дебетом, на пасивних рахунках — за кредитом. Протягом місяця з журналу реєстрації господарських операцій зроблені кореспонденції рахунків (бухгалтерські проводки) переносять на відкриті на підставі балансу синтетичні та аналітичні рахунки. Наприкінці місяця за кожним синтетичним та аналітичним рахунком вираховують обороти за дебетом і кредитом і виводять кінцеве сальдо (залишок на кінець місяця).

Література

1. Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 966-ХІV.

2. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291.

3. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і орга­нізацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291.

4. Бухгалтерський фінансовий облік./За ред.проф.Ф.Ф. Бутинця, Житомир:ПП „Рута”, 2003.-726 с.

5. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Навч.посіб. – К.: Знання-Прес, 2003. – 444 с.