Б) за призначенням та структурою

ª розрахункові рахунки призначені для обліку і контролю розра­хункових відносин даного підприємства з іншими підприємствами й особами. На цих рахунках відображаються заборгованість, що ви­микає у процесі господарської діяльності, а також зміни цієї заборгованості. Оскільки заборгованість може виникати як на користь да­ного підприємства (дебіторська), так і на користь інших юридичних і фізичних осіб (кредиторська), то розрахункові рахунки поділяють на активні й пасивні.

ª рахунки капіталів призначені для обліку і контролю стану і руху власного капіталу та забезпечення зобов'язань. До цієї групи відносять рахунки: "Статутний капітал", "Додатковий капітал", "Резервний капітал", "Цільове фінансування і цільові надходження" та ін.

è регулюючі рахунки призначені для коригування (уточнення) значення регулюючі рахунки не мають, тому кожен із них розгля­дається в сукупності з основними рахунками. Так, субрахунок "Знос основних засобів" є регулюючим щодо рахунка "Основні засоби", на якому основні засоби обліковують за первинною вартістю. У процесі експлуатації основні засоби зношуються і їх залишкова вартість зменшується. Останню враховують як різницю між сальдо рахунка "Основні засоби" і сальдо субрахунку "Знос основних засобів".

Регулюючі рахунки можуть зменшувати або збільшувати (до­повнювати) оцінку засобів на основних рахунках. Залежно від цього їх поділяють на контрарні та доповнюючі.

ª Контрарні рахунки застосовують для регулювання підсумків активних і пасивних основних рахунків, тому їх називають відповід­но контрактивнилш і контрпасивними. Регулюючі рахунки при складанні балансу наводять у рядках після основного рахунка і до підсумку балансу не включають.

— контрактивні рахунки призначені для обліку сум, на які змен­шується залишок основного рахунка, який стоїть в активі балансу, а самі є пасивними рахунками. Так, субрахунок "Знос основних за­собів" пасивний, але його наводять довідково в активі балансу в ряд­ку відразу після рядка "Первинна вартість", оскільки він її регулює. Аналогічно здійснюється облік за залишковою вартістю на рахун­ках "Інші необоротні матеріальні активи", "Нематеріальні активи".

— контрпасивні рахунки призначені для обліку сум, на які змен­шується залишок основного рахунка, який стоїть у пасиві балансу, а самі є активними рахунками. Прикладом такого рахунка є субраху­нок "Прибуток, використаний у звітному періоді", на якому протя­гом календарного року обліковують суми використаного прибутку (нарахування дивідендів, виплати за облігаціями, відрахування у ста­тутний, резервний капітал тощо), які потім списують на зменшення суми за субрахунком "Прибуток нерозподілений". Аналогічно здійснюється облік за рахунком "Статутний капітал", контрпасив­ними рахунками якого єрахунки "Неоплачений капітал", "Вилуче­ний капітал".

ª доповнюючі регулюючі рахунки завжди збільшують суму за­лишку основного рахунка, що регулюється. Якщо основний рахунок активний, то і регулюючий доповнюючий його рахунок також ак­тивний; якщо основний рахунок пасивний, то і доповнюючий його рахунок також пасивний.

— прикладом активного доповнюючого рахунка є аналітичний рахунок "Транспортно-заготівельні витрати", який ведеться у складі синтетичного рахунка "Виробничі запаси" до субрахунків "Сирови­на і матеріали", "Паливо", "Запасні частини" тощо. Фактична со­бівартість запасів у цьому випадку визначається шляхом додавання до вартості їх за покупними цінами, записаними за дебетом відпо­відного матеріального рахунка, суми транспортно-заготівельних та інших витрат, безпосередньо пов'язаних із придбанням запасів і до­веденням їх до стану, придатного для використання, відображеної на аналітичному рахунку "Транспортно-заготівельні витрати"

— прикладом пасивного доповнюючого рахунка є рахунок "Цільо­ве фінансування і цільове надходження", на якому відображаються суми субсидій, асигнувань із бюджету та позабюджетних фондів, цільові внески фізичних та юридичних осіб тощо. Наприкінці звітно­го періоду невикористані кошти за рішенням відповідних органів можуть бути приєднані до статутного чи додаткового капіталу, збільшуючи останні.

è операційні рахунки призначені для відображення господар­ських процесів, тобто процесів постачання, виробництва і реалізації, а також результатів діяльності підприємства. Ці рахунки призна­чені для накопичення інформації щодо витрат, доходів та фінансо­вих результатів, і більшість з них не мають сальдо. До операційних рахунків належать:

ª розподільчі рахунки призначені для обліку витрат, які за своєю природою не можуть бути віднесені на відповідні рахунки, а вимага­ють розподілу за певними критеріями. Розподільчі рахунки поділя­ють на збірно-розподільчі й звітно-розподільчі.

— збірно-розподільчі рахунки призначені для попереднього збиранню витрат, пов'язаних зі здійсненням загальновиробничих функцій, з метою наступного їх розподілу за відповідними об'єктами. (рахунок "Загальновиробничі витрати").

— звітно-розподільчі, або бюджетно-розподільчі, рахунки використовують для розмежування витрат і доходів між суміжними звітними періодами (місяцями, роками) з метою рівномірного включення витрат у затрати виробництва або відображення в обліку одержаних доходів. Звітно-розподільчі рахунки можуть бути активними і пасивними. До активних відносять рахунки "Витрати майбутніх періодів", "Резерв сумнівних боргів", до пасивних — "Доходи майбутніх періодів", "Забезпечення майбутніх витрат і платежів".

ª калькуляційні рахунки призначені для обліку витрат, пов'язаних із виробництвом продукції, виконанням робіт та наданням по­слугзметою обрахування їх собівартості. До калькуляційних належать рахунки: "Виробництво", "Капітальні інвестиції" та ін.

ª результатні рахунки використовують для відображення т порівняння витрат і доходів. Залежно від ступеня порівняння (на рівні доходів і на рівні чистих доходів) результатні рахунки поділяють на:

— операційно-результатні рахунки призначені для виявлення результатів господарської діяльності підприємства шляхом порівняння валових доходів і валових витрат та визначення результату: прибутків чи збитків. До цих рахунків належить рахунок "Фінансові результати".

— фінансово-результатні рахунки призначені для обліку і кон­тролю чистих фінансових результатів діяльності підприємства — прибутку чи збитку. Прикладом фінансово-результатних рахунків є пасивний раху­нок "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)". Цей рахунок при­значений для обліку чистих фінансових результатів — прибутків і збитків.

в) за обсягом інформації і рівня узагальнення:

è синтетичні – рахунки, призначені для обліку економічно однорідних груп засобів, їх джерел та господарських процесів у грошовому вимірнику. Їх відкриваються на підставі статей балансу для обліку господарських засобів та їх джерел, містять загальні (синтетичні) показники у грошовій оцінці.

è аналітичні – рахунки, призначені для деталізації інформації синтетичних рахунків.