Диригентський жест. Ауфтакт. Атакуючі і підтримуючі жести. Підготовчі диригентські рухи

Необхідно зрозуміти, що мова йде не про естетику жестикуляції, а про структуру техніки диригентського жесту.

Без представлення основ будівлі структури диригентського жесту, сама по собі техніка диригування мало, що представляє. Рухи рук у процесі диригування підкоряються визначеним закономірностям і виконуються по сформованим у практиці формам і послідовностям.

Диригентським жестом прийнято називати окремий рух руки в тактовій схемі у відповідній цьому ритмічній тривалості рахункової частки.

З художньої точки зору поняття ауфтакта прийняте сприймати як передачу на емоційній основі внутрішнього естетичного імпульсу волі диригента оркестру в момент попередній початку звучання. Іншими словами, якщо коротко, - це пробудження виконавців до початку звуковидобування з установкою на конкретний характер звучання (темп, динаміку, штрих).

Атакуючі – це жести, що спонукають до виникнення звучання й руху в розвитку музичної лінії. Ці жести можуть або збігатися, або не збігатися з початком рахункової частки, тому підрозділяються у свою чергу на жести співпадаючої й незбіжної (наступної) атаки.

Жести, що показують виникнення чи звучання рух голосів, що збігаються з початком рахункової частки, називаються атакуючими.

Підтримуючі – це жести, що не спонукують виконавців до відтворення початку звучання, а всього лише виконують функцію звуковедення, підтримки динаміки, темпу, колориту й характеру уже виниклого звучання.

Диригент може користуватися атакуючими й підтримуючими жестами одночасно і по черзі.

Підготовчі диригентські рухи поділяються на:

1. Вертикальний диригентський жест

2. Диригентський жест з нахилом

3. Опуклий диригентський жест

4. Увігнутий диригентський жест

Тактові схеми диригування, ознаки й способи