Класифікація монополій

Вступ

Монополії та олігополії – це тип структури ринку, який передбачає існування тільки одного продавця-підприємця (однієї особи чи групи осіб, а також держави), який контролює всю сферу виробництва певного товару чи надання певних послуг, що не мають аналогів на ринку. Монополісти займають домінуюче місце в певній галузі ринку і можуть безпосередньо впливати на цінову характеристику продукту, що виготовляється, та на інші явища, пов’язані з умовами реалізації даної продукції на ринку.

Метою цієї роботи є аналіз таких ринкових структур як чиста монополія, монополістична конкуренція та олігополія.

Об'єктом дослідження є заходи (важелі) держави, що спрямовані на регулювання монополій та забезпечення вільної конкуренції на ринку.

Предметом дослідження виступає кожна функціонуюча одиниця на ринку, що взаємодіє з монополіями чи підпадає під їх вплив, або під вплив наслідків від їхньої діяльності; тобто функціонує в без конкурентному середовищі і в умовах повного чи майже повного контролю ринку монополістом.

Завданнями курсової роботи є:

1. послідовний розгляд питань, які стосуються сутності, основних характеристик монополій та олігополій;

2. ознайомлення з методами та способами державного регулювання монополістичних відносин;

3. дослідження діяльності українських монополістичних утворень;

4. аналіз даних ринкових структур та визначення їх впливу на розвиток української економіки в умовах переходу до ринкових відносин.

У процесі написання курсової роботи використані наступні методи дослідження: структурно-логічний аналіз (при побудові логіки та структури курсової роботи), порівняльних характеристик (під час дослідження основних ознак монополій та олігополій), методи аналізу та синтезу (при обґрунтуванні проблем розвитку монополій в Україні).

Актуальність обраної теми обумовлюється тим, що на етапі переходу до суспільства з ринковою економікою Україна зіткнулася з проблемою існування монополій. Тому основним питанням реформування економіки сучасної України є питання створення ефективної політики демонополізації, яка забезпечить ліквідацію монополістичних структур та ведення підприємницької діяльності на умовах чистої ринкової конкуренції.

Даною проблемою займалися такі вчені, як: О. Мельникова, В. Полуянов, Г. Филюк, С. Крук. Значну увагу проблемам визначення ролі монополій і олігополій у перехідній економіці України, а також виявлення недоліків ринкових структур в сучасних умовах приділяють у своїх дослідженнях вітчизняні науковці: Базилевич В.Д., Буряк П.Ю., Гринів А. С., Кічурчак М. В. та інші.

Дана курсова робота має логічну структуру і складається з вступу, трьох розділів (з підрозділами), висновків, списку використаних джерел, який нараховує 17 позицій, та додатків. Загальний обсяг роботи − 28 сторінок.

РОЗДІЛ І. МОНОПОЛІЇ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ. Панівне становище монополії як господарські структури капіталістичного суспільства стали займати наприкінці ХІХ - початку ХХ ст.З цього часу еволюцію монополій економісти поділяють на три історичні періоди:

1 зародження монополій (період розвитку вільної конкуренції);

2 активний розвиток монополій (цей процес охоплює період після економічної кризи 1873);

3 утвердження монополій (цей процес пов'язаний з економічним зростанням наприкінці ХІХ ст. і кризи 1900-1903рр.).

Упродовж XX ст. процес монополізації набув значних масштабів і монопольні утворення стали основою господарського життя у більш розвинених країнах світу.

Виникненню і розвитку монополістичних відносин у суспільстві сприяли ряд причин:

ü дія закону конкуренції

ü дія закону концентрації капіталу і виробництва

ü процес централізації капіталу

ü трансформація індивідуальної приватної власності

ü економічні кризи

Конкретною формою монополізму є монополія. Під економічною монополією розуміють велике підприємство, фірму або об'єднання (спілку),яке посідає панівне місце на ринку і концентрує значну частину виробництва і збуту певного виду продукції з метою одержання монопольного прибутку.

Основними організаційними формами економічного монополізму є:

- картелі;

- синдикати;

- трести;

- концерни.

Картель — це об'єднання кількох підприємств однієї галузі, учасники якого укладають угоду щодо розподілу ринків збуту й цін і зберігають свою власність на засоби виробництва і продукцію; найпростіша форма монополістичного об'єднання.

Синдикат — одна з форм капіталістичної монополії — договірне об'єднання підприємців, окремої галузі виробництва, що створювалося з метою захоплення ринку шляхом спільного збуту товарів за спільними цінами

Трест — найбільш централізована форма монополістичних об'єднань. Це такий вид монополій, де учасники втрачають не тільки комерційну, але й виробничу самостійність. Всіма справами відає правління тресту, а колишні власники підприємств стають власниками акцій. На ці акції вони одержують певну частину прибутку - дивіденди, відповідно до вкладеного капіталу. Трест, як правило, об'єднує однорідні підприємства.

Концерн — фінансово-промислова група компаній. Типовим є збереження юридичної і господарської самостійності учасників, але з врахуванням координації з боку домінуючих фінансових структур. Зазвичай учасники концернів об'єднують не лише економічний потенціал, але і зусилля в ринковій стратегії. Основною перевагою концерну є концентрація фінансових і інших ресурсів.

Класифікація монополій

Монополії можна класифікувати за різними ознаками (додаток А).

За умовами функціонування монополізм поділяють на два типи − підприємницький та інституційний.

За характером і причинами виникнення монополії поділяють на три типи:

- монополія окремого підприємства(чиста монополія);

- монополія як угода;

- монополія, що ґрунтується на диференціації продукту.

За сферою функціонування і причиною виникнення розрізняють природну, адміністративну та економічну монополію.

Відповідно до структури технологічного способу виробництва, зокрема структури продуктивних сил, слід виокремлювати один узагальнюючий тип монополії − техніко-економічний, а в його межах розрізняти такі окремі види:

1) техніко-технологічний;

2) кадровий;

3) сировинний;

4) науковий;

5) енергетичний;

6) інформаційний;

7) організаційний;

8) організаційно-економічний.

Відповідно до структури економічної власності слід розмежовувати три основні типи монополій:

− державна;

− колективна;

− приватнокапіталістична.

Залежно від фаз суспільного виробництва необхідно виділяти виробничу, ринкову або обмінну, розподільчу, споживчу монополії.

Отже, монополізм - це домінуюче становище того чи іншого господарюючого суб'єкта, який диктує свою волю щодо інших суб'єктів, регулює, контролює певну сферу чи вид виробництва.