Умови, необхідні для формування звукової культури мови дітей

Проблема виховання звукової культури мовлення досліджувалася науковцями сучасної дошкільної лінгводидактики в різних напрямках: навчання дітей правильної звуковимови (М.О.Александровська, В.І.Ґороділова, О.Л.Жильцова, В.І.Радіна, М.Ф.Фомічова), формування фонематичного сприймання (Н.В.Дурова, Л.Є.Журова, Т.Б.Філічова), усвідомлення дітьми лінійності звукової будови слова (Ф.О.Сохин, Г.А.Тумакова), особливості розвитку уявлень про звукову дійсність мови в дошкільників (Є.І.Труве), розвиток усвідомлення дітьми фонематичних узагальнень і диференціацій (Л.Ф.Ткачова), навчання дітей звукового аналізу слів (Т.Б.Ельконін).

Отже, звукова культура мови включає:

  • вимовну сторону мови (дикція, звуковимова, орфоепія);
  • силу голосу;
  • фонемний слух;
  • мовне дихання;
  • артикуляцію;
  • засоби виразності (темп, ритм, мелодика, тембр, логічні наголоси, правильність вживання пауз).

Розглянемо її елементи та умови їх формування та розвитку у дошкільників більш детально.

Голос.

  • Висота голосу - підвищення і пониження голосу, перехід від високого голосу до низького і навпаки;
  • Сила голосу – вимовляння звуків в певній гучності (голосно, тихо, нормально), уміння користуватися голосом повнозвучно;
  • Тембр голосу – якісне забарвлення голосу (дзвінкий, тьмяний, тремтячий, глухий…..).

Задачі роботи над голосом.• Розвивати основні якості голосу: а) силу.б) висоту
• Привчати дітей говорити без напруги, міняючи голос залежно від ситуації.

Правильне мовне дихання забезпечує:

  • нормальне звукоутворення;
  • достатню гучність;
  • дотримання пауз;
  • плавність мови і її виразність.

Етапи роботи над диханням:• формування діафрагмального дихання;навчання короткому вдиху і плавному видиху;• вимовляння голосних і щілистих приголосних звуків;• вимовляння щілистих приголосних в поєднанні з голосними звуками промовляння коротких фраз

Інтонація – складний комплекс просодичних (що відносяться до явищ висоти, сили, тривалості і т.п.) елементів, що включають мелодику, ритм, інтенсивність, темп, тембр, логічний наголос, службовець на рівні речення для виразу різних синтаксичних значень і категорій, а також експресії і емоцій.Компоненти інтонаційної виразності мови:

•1Мелодика – рух голосу по висоті, тобто ковзання його від основного тону вгору і вниз; завдяки наявності в мові голосних звуків додає їй співучість, ніжність, гнучкість.

•2Темп – швидкість мовного висловлювання: прискорення або уповільнення мови залежно від змісту висловлювання.

• 3Пауза – тимчасова зупинка в мові. Логічні паузи додають закінченість окремим думкам.

• 4Сила голосу – зміна гучності звучання мови залежно від змісту висловлювання.

Компоненти інтонаційної виразності мови:•

5. Логічний наголос – виділення голосом окремих слів.•

6. Фразовий наголос – виділення голосом групи слів.•

7. Ритм – рівномірне чергування ударних і ненаголошених складів, різних по тривалості і силі вимови.

• 8. Тембр – емоційно-експресивне забарвлення мови; з його емоційністю можна виражати емоції і відчуття.

Розвиток функції мовнослухового аналізатора:• учити дитину слухати звук;•учити виділяти його на фоні інших звуків;•учити диференціювати, тобто розрізняти звуки;•учити визначати місцеположення і послідовність звуків.

Артикуляція - це діяльність органів мови - язика, губ, м'якого неба, маленького язичка, нижньої щелепи – в процесі відтворення звуків.

Мета артикуляційної гімнастики - вироблення повноцінних рухів органів апарату артикуляції, необхідних для правильної вимови звуків

Рекомендації по проведенню АГ:•1-2 хв. щоденно, краще перед сніданком;•не більш 2-3 впр. за один раз (одна вправа нова);•підбір вправ від простого до складного;• емоційне проведення (ігрова форма);•виконувати АГ сидячи;•дитина повинна добре бачити обличчя дорослого;вихователь стежить за якістю виконання вправ.

Умови формування правильного звуковимови:

  • рухливість і перемикання деканів (органів) апарату артикуляції;
  • мовне дихання;
  • володіння своїм голосом;

· розвинений фонемний слух.

Умови формування звукової культури мови дошкільника:

  • розвиток апарату артикуляції;
  • робота над мовним диханням;
  • вироблення регуляції гучності голосу відповідно до умов спілкування;
  • формування правильної вимови всіх звуків рідної мови.

 

 

Висновки

В результаті виконання даної роботи можемо зробити наступні висновки.

Ми визначили, що фонетична компетенція — правильна вимова всіх звуків рідної мови, звукосполучень від­повідно до орфоепічних норм, наголосів, добре розвинений фонематичний слух, що дозволяє диференціювати фонеми; володіння інтонаційними засобами виразності мовлення (темп, тембр, сила голосу, логіч­ний наголос тощо). Особливого значення для розвитку фонетичної компетенції набуває саме дошкільний вік, коли вона формується та стає основою для подальшого оволодіння мовою.

Розвиток мовлення дошкільника відбувається відповідно до її індивідуальних особливостей. Одні діти у віці 4-5 років вже чітко вимовляють усі звуки нашої мови, а в інших відмічається порушення вимови більшості звуків. Основними структурними компонентами мовлення є: звуковий склад, словник та граматична будова.

В процесі перебування дитини дошкільному навчально-виховному закладі в систем загального розвитку дитини передбачено і формування мовленнєвої, і зокрема фонетичної компетенції.

Отже, завданнями формування фонетичної компетенції дошкільника є:

  • розвиток фонетичного сприймання мови;
  • формування правильної вимови звуків рідної мови та їх сполучень;
  • розвиток фонематичного слуху та відповідно вміння розрізняти різні фонеми на слух;
  • розвиток вмінь використання інтонаційних засобів мовлення.

Проблема виховання звукової культури мовлення досліджувалася науковцями сучасної дошкільної лінгводидактики в різних напрямках навчання дітей правильної звуковимови. Загалом, звукова культура мови включає такі складові: вимовна сторона мови; сила голосу; фонемний слух; мовне дихання; артикуляція; засоби виразності.

Умовами формування звукової культури мови дошкільника є: розвиток апарату артикуляції; робота над мовним диханням; вироблення регуляції гучності голосу відповідно до умов спілкування; формування правильної вимови всіх звуків рідної мови.

 

Список літератури

1. Богуш А. Дошкільна лінгводидактика. - Запоріжжя, 2002. – 211 с..Богуш А. М. Заняття з розвитку мови в дитячому садку / А.М. Богуш. - К.: Радянська школа, 1988. - 175 с. 3.

2. Богуш А. М. Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі: учебноепособие / А.М. Богуш, Н.П. Орланова, Н.І. Зеленко, В.К. Лихолєтова. - К.: Вища школа, 1992. - 413 с.

3. Богуш А. М. Мовленнєва компетенція до­шкільника як лінгводидактична проблема // Розвиток творчих здібностей дітей засоба­ми мовлення: Зб. наук. пр. / Ред. колегія: А. М. Богуш, П. І. Білоусенко, Г. І. Григоренко та ін.— К., Запоріжжя, 1998.— С. 5-15.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: