Формування екологічної культури дітей ж основна мета формування особистості

Екологічна культура – поняття нове, і вживається головним чином у його педагогічній інтерпретації як елемент структури особистості.

“Екологічна культура”, “Екологічна свідомість і мислення” – за допомогою цих категорій визначають учені образ людини і суспільства, що діють відповідно до природних законів.

“Екологічна культура” – утвердження в свідомості і діяльності людей принципів господарського природокористування; формування навичок і умінь вирішувати ті чи інші господарсько-економічні завдання без шкоди для довкілля і здоров’я людини. Вона виступає однією з цілісних властивостей особистості, яка зумовлює спрямованість її життєдіяльності, накладає свій відбиток на світогляд, ідейно-політичні, моральні прагнення і орієнтації, готовність до праці, свободу творчої діяльності відповідно до потреб суспільства.

Найважливіший компонент екологічної культури –ставлення людей до діяльності, пов’язаної з вивченням і охороною довкілля. У загальному розумінні “ екологічна освіта – цілеспрямований процес формування поняття про навколишнє середовище як єдину цілісну систему, відповідального ставлення до природи у всіх видах суспільно-економічної діяльності”

Мета екологічної освіти і виховання, спрямованого на розвиток екологічного мислення – формування системи наукових знань, поглядів і переконань, що забезпечують становлення відповідального ставлення школярів до навколишнього середовища в усіх видах їх діяльності, формування екологічної культури. Реальним показником можна вважати практичні дії людини по відношенню до природного середовища, що відповідають нормам моралі.

Формування відповідального відношення до природного середовища пов’язане з вирішенням ряду освітніх і виховних завдань. Виховні завдання тісно пов’язані з освітніми, які включають формування:

1. системи наукових знань про єдність людини і природи, способи оптимізації, природокористування як матеріальної основи науково-технічного прогресу:

2. системи моральних і естетичних цінностей екологічної орієнтації.

3. умінь використовувати знання про засоби охорони природи і бережливого до неї ставлення.

4. умінь використовувати моральні і правові принципи і норми екологічно грамотного ставлення до навколишнього середовища.

3.28. Основні теоретичні положення та особливості технології,Довкілля" як особистісно-орієнтовної моделі природничої освіти.

Технологія „Довкілля” має на меті створити цілісну свідомість дитини, щодо оточуючого її техногенного довкілля (інтегровані знання про природу, суспільство, об’єкти створені людиною, та саму дитину). Важливим акцентом курсу є екологічна направленість. Основою формування знань в курсі є вивчення важливих закономірностей природи (збереження енергії).В основі структури курсу лежить пізнання дитиною свого життєвого світу відповідно до її вікових особливостей, що обумовлює підназви курсу в кожному класі: 1 і 2 кл. „Запитую довкілля”; 3 кл. „Спостерігаю довкілля; 4 кл. „Досліджую довкілля”.

Одна з особливостей курсу „Довкілля” – уроки серед природи, які необхідні дітям початкової школи з таких причин:

на цих уроках відбувається безпосередній зв’язок дитини з довкіллям, з духовним спадком народу;

- уроки служать фізичному і психічному оздоровленню молодших школярів, розвитку у них пізнавальної активності, оскільки основний продукт діяльності дитини на уроці серед природи – запитання, з яким дитина звертається до дорослих, однокласників, до самої себе. «Довкілля» — особистісно орієнтована модель природничо-наукової освіти.

Стратегічна мета освітньої програми «Довкілля» — формування цілісної свідомості людини, яка здатна брати на себе відповідальність за своє майбутнє в технологізованому суспільстві і майбутнє свого природного та суспільного оточення — свого довкілля.

Метою вивчення курсу є не тільки засвоєння учнями системи знань про природне і суспільне середовище, в якому живе людина, а й формування активної позиції учнів, засвоєння його змісту на рівні діяльності.

Особливості методики

Курс реалізує форми організації занять, необхідні дитині. Це насамперед уроки в довкіллі, які проводяться переважно у дні народних свят.

Під час вивчення курсу дитина зі знань про своє середовище життя самостійно творить «образ світу», «образ Я», «образ Я в світі».

« Яі Україна. Довкілля» дає можливість реалізовувати особистісно орієнтований підхід в освіті, ознакою якого є наявність у дитини на­званих вище «образів».

Методи викладання курсу орієнтують дітей на роботу в групах, на практичні роботи, на гру як колективне моделювання ситуацій, що спостерігаються у довкіллі. Методи роботи «поміркуй», «зверни увагу», «змоделюй», «зроби дослід», «намалюй», «напиши казку (розповідь)» орієнтують учня на індивідуальний підхід — власний вибір, прийняття рішення, відповідальність за зроблену справу. Результати індивідуальної діяльності вводяться у суспільне життя класу під час виставок малюнків, обговорення казок, відгадування загадок та ін. Груповий метод роботи, навчання одними учнями інших є важливим процесом розвитку мислення, комунікативних здібностей дітей.

Ще одна особливість полягає в тому, що діти використовують щоденник спостережень за собою і довкіллям, який містить кілька блоків спостережень:

— щоденні спостереження за своїми почуттями, здоров'ям і станом довкілля;

— спостереження під час уроків серед природи, самостійні спосте­реження за народними прикметами;

— спостереження за продуктивністю своєї навч. діяльності під час підготовки та проведення узагальнюючих уроків (результати роботи учнів з підготовки до узагальнюючих уроків є одночасно і результатами тематичного оцінювання);

3.29. Інтерактивні технології навчання в процесі формування екологічної культури. Інтерактивна модель „Акваріум", „Мікрофон".

Сучасні діти приходять до школи з бажанням діяти, причому діяти успішно. Їм подобається на уроці не просто слухати, а ставити запитання, обговорювати проблеми, брати інтерв’ю, приймати рішення, фантазувати тощо. Якщо вчитель постійно організовує на уроках природознавства таку діяльність, то навчання буде успішним, а здобуті знання – якісними.

Така організація пед.діяльності вимагає від учителя оволодіння новими інтерактивними методами роботи, впровадження нових педтехнологій, необхідності самому вчителю вчитись, творити, розвиватись та самовдосконалюватись. Проведення уроків з використанням інтерактивних прийомів вважається одним із напрямків підвищення якості освіти.

Існує велика кількість інтерактивних прийомів організації навчального процесу, що використовуються вчителями як початкової, середньої, так і вищої школи.

Учитель, обираючи певну тему уроку і розробляючи свої підходи до її реалізації, усвідомлюючи, що урок має бути корисним не тільки через його зміст, а й через те,що навчає учнів працювати різними методами, використовує такі прийоми, як: «Розминка», «Метод прес», «Асоціативний кущ», «Есе», «Рюкзак», «Ключові слова», «Розумний куб», «Мозкова атака», Сюрприз», «Самооцінка», «Акваріум», «Мікрофон», «Інтерв’ю» і т. п.

Використання навичок дітей на практиці, набуття досвіду допомагає технологічний прийом «Акваріум»

Діти утворюють дві групи. Наприклад, діти,які мають на візитках кленові листочки утворюють групу «рибок» і розташовуються в колі – «Акваріумі». Вони розбирають ситуацію «Що б ти зробив, якби побачив зламану гілку у дерева». Діти, які сидять поза «Акваріуму», уважно слухають висновки, а потім діляться власними думками.

Технологічний прийом «Мікрофон» може бути використаний на будь-якому етапі уроку. В основі його, так само, лежить поставлення вчителем проблемного завдання. Діти, сидячи в колі, передають один одному мікрофон і будують висловлювання на ту чи іншу тему:Що ти можеш сказати про весну? Які зміни в природі трапляються з приходом весни?(на початку уроку); Про що ти дізнався на сьогоднішньому уроці? Що ти для себе вирішив? Що ти зрозумів? (як підсумок уроку).

Використання таких технологій дає можливість зробити уроки більш цікавими, сучасними, активізувати пізнавальну активність учнів, розвивати їхні творчі здібності.

3.30.Інтерактивні технології навчання в процесі формування екологічної культури. Інтерактивна модель „Мозковий штурм", Метод ПРЕС.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу відповідної навчальної ситуації. Отже, інтеракція сприяє формуванню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогові стати справжнім лідером дитячого колективу.

Інтерактивна взаємодія виключає домінування одного учасника навчального процесу над іншими, однієї думки над іншою. Під час такого навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати обґрунтовані рішення.

• Розробкою елементів інтерактивного навчання займалися В.Сухомлинський, Ш.Амонашвілі, В.Шаталов, Є.Ільїн, С.Лисенкова. Це стало підґрунтям для виникнення теорії і практики розвивального навчання. Проте ці методи були швидше винятком, аніж правилом у навчальному процесі радянських шкіл.

Застосування інтерактивних технологій у навчанні дає змогу учням:

• ґрунтовно аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу;

• навчитися слухати іншу людину, поважати альтернативну думку;

• моделювати і розв'язувати пізнавальні, життєві та соціальні ситуації, таким чином збагачуючи власний пізнавальний і соціальний досвід;

Мозковий штурм

Техніка колективного обговорення допомагає знаходити кілька варіантів рішень щодо конкретної проблеми, є збиранням ідей, пропо­зицій тощо. Спонукає учасників виявляти свою уяву та творчість, що досягається шляхом вираження думок всіх учасників.

Організація роботи.

1. Поставити проблемне питання.

2. Запропонувати учням висловити ідеї, коментарі, припущення тощо.

3. Усі пропозиції школярів записати в порядку їх виголошення.

4. Після закінчення висування ідей обговорити й оцінити їх.
Правила «мозкового штурму»:

• Не пропускати жодної ідеї (всі записуються).

• Не оцінювати і не критикувати під час виголошення ідей.

• Можна повторюватися, але проговорювати це (відзначати рискою).

• Можна розширювати ідеї попередників.

• Продовжувати доти, доки будуть надходити нові ідеї.

Метод ПРЕС

Використовується під час обговорення дискусійних питань та прове­дення вправ, у яких потрібно зайняти та чітко обґрунтувати визначену позицію з обговорюваної проблеми.

Організація роботи.

1. Роздати матеріали, у яких зазначено етапи методу ПРЕС.

• «Я вважаю, що...».

• «...тому, що...».

•«...наприклад...».

• «Отже,.... Таким чином...».

1. Запропонувати охочим висловити власну думку з будь-якої проб­
леми, використовуючи картку з етапами методу.