Участь громадськості у прийнятті рішень, що стосуються навколишнього природного середовища

 

Участь громадськості у прийнятті рішень, що стосуються навколишнього природного середовища, має неабияке значення. Сьогодні стає зрозумілим, що громадськість має не тільки брати участь у конкретних акціях з охорони довкілля, що вона робила дотепер, а й повинна мати можливість контролювати рішення влади та бути причетною до державних справ з охорони і поліпшення стану довкілля. Наше національне законодавство, закрема екологічне, передбачало участь громадськості у прийнятті рішень, однак тільки після підписання Оргуської конвенції та її ратифікації Верховною Радою у громадян з’явилася реальна можливість реалізувати своє право на участь у прийнятті рішень з питань охорони навколишнього середовища.

Світовий досвід свідчить, що лише об’єднання зусиль державних, муніципальних органів і громадськості дозволяє вирішувати локальні й регіональні екологічні завдання ефективно та у короткий термін.

Природоохоронні органи Одеської області тісно співпрацюють з місцевими громадськими організаціями з метою реалізації екологічної політики і вирішення екологічних проблем регіону, Чорного моря. В Одеській області (м. Одеса та область) діє понад 30 громадських організацій екологічного спрямування, зареєстрованих органами юстиції. Їм притаманні активність, громадянськість і принциповість. Координує їхню роботу Громадська рада при Державному управлінні з охорони навколишнього природного середовища в Одеській області, до складу якої входять також представникиДержавної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, Державної екологічної інспекції в Одеській області. З метою поглиблення взаємодії з громадськістю голову Громадської ради включено до складу колегії Держуправління. У 2007 році виповнилося 10 років від початку роботи ради.

Основними напрямами роботи Громадської ради є координація дій громадських об’єднань, вирішення проблемних екологічних питань щодо стану довкілля, Чорного моря, проведення громадських експертиз, взаємодія з Оргуським центром та ЗМІ, робота з екологічної освіти та виховання.

Основними завданнями Громадської ради є організація та проведення активної роботи громадських об’єднань, залучення молоді та створення нових районних громадських об’єднань, широке інформування населення щодо питань, пов’язаних з охороною навколишнього природного середовища на території Одеської області. Протягом 2007 року організовано та проведено 3 засідання ради.Основними вагомими питаннями, якими вона займалася протягом 10 років, були такі: біорізноманіття р. Дністер, технічна експлуатація каналів та проходів судноплавного ходу “Дунай –Чорне море”, несанкціонована забудова прибережної смуги Чорного моря та інші.

Вирішенню екологічних проблем узбережжя сприяє діяльність таких громадських організацій: Благодійний правозахисний фонд (БПФ) “Рутенія Одеса”, Одеська соціально-екологічна спілка, Українська орнітологічна спілка, Асоціація “Євроберег Україна”, “Молодіжний екологічний центр ім. В.І.Вернадського”, “Одеський обласний гуманітарний центр позашкільної освіти та виховання”, Одеська обласна організація “Мама-86”, “Жінки за довкілля”, “Екологічний центр сталого розвитку України”, Одеське відділення “ Міжнародної соціально-екологічної спілки”, Фонд захисту і відродження дикої природи ім. проф. І.І. Пузанова “Природна спадщина”, “Відродження” Татарбунарського району, Молодіжна екологічна група Одеської регіональної академії наук (МЕГОРАН), наукова секція “Урбоекологія”, екологічний семінар “Таубманівські читання” Одеського будинку вчених. На території регіону створено також один з перших підрозділів “Чорноморського гайдамацького об’єднання”. Щороку отаман підрозділу укладає угоду про співробітництво з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області та Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря.Члени підрозділу мають статус громадських інспекторів з охорони довкілля (з правом складання актів та протоколів про порушення природоохоронного законодавства України). У 2005-2007 рр. екологічний підрозділ Чорноморського гайдамацького об’єднання провів 41 рейд по Одеській області. Завдання, які вони брали на себе: захист території заповідного козацького дуба “Чорна ніч” у центрі Одеси, боротьба з браконьєрством на водах Тилігульського та Хаджибейського лиманів, участь у роботі міністерської комісії на Дністрі, боротьба з протизаконним промислом на Аджаликському лимані, виявлення несанкціонованих смітників та фактів незаконних порубок лісосмуг, видобування піску тощо.

Основні напрями діяльності в 2007 році громадської організації “Екологічний центр сталого розвитку України” – об'єднання зусиль членів організації, спрямованих на захист прав людини, захист природних ресурсів і оздоровлення навколишнього природного середовища, підтримка громадських ініціатив, раціональне природокористування і рекреаційна діяльність, розвиток культури, спорту і захист історичних пам'яток, сприяння розвитку підприємництва, фінансова підтримка наукових досліджень і впровадження нових ресурсоощадних і енергоощадних екологічних технологій. Центр проводив активну роботу щодо захисту лиманів, малих річок, озер і водоймищ. Так наприклад, за сприяння “Екологічного центру сталого розвитку України” врятовані і стали рибопродуктивними і рекреаційно привабливими Великий лиман Аджаликський (Новодофінівський), каскад озер на території МалоїДолини, розчищена і повернена до життя річка Аккаржанка, активна робота активістів центру сприяла установці сучасних очисних споруд на фірмі “Аккаржа“. Очищено і озеленено береги, зміцнено греблю на річці Дальник. Треба відзначити, що роботи на захист лиманів, малих річок, озер і водоймищ стали для нашого центру регулярними, щорічними заходами, це дозволило повернути до життя ряд водоймищ, які, що дуже важливо, підтримуються в екологічно чистому стані. Центр регулярно бере участь у пропаганді здорового способу життя, любові до природи і збереження всього живого на берегах водоймищ, влаштовуються виїзні пленери художників, літні дитячі табори з проведенням екологічних семінарів і екскурсій в заповідник державного значення Дальницький ліс. На базі центру організований козацький екологічний полк, отаманом якого є Ю. Є. Геращенко У центрі проводиться навчання верховій їзді, вивчення культурної спадщини, козацького способу життя. Центр регулярно бере участь в організації і проведенні на водоймищах спортивної риболовлі.

Великою допомогою у взаємодії з громадськими екологічними організаціями, громадськістю стало створення Оргуського інформаційного центру на базі сектора моніторингу, інформації та зв’язків з громадськістю Держуправління (згідно з наказом начальника Держуправління від 06.04.2007р. №33 «Щодо роботи Оргуського центру»). Координатором центру призначено заступника начальника Держуправління В.І. Крутякову, заступником координатора – зав. сектора моніторингу, інформації та зв’язків з громадськістю К.Ю.Стрелець. Наказом начальника Держуправління від 06.04.2007 р. № 30 затверджено Положення про Оргуський інформаційний центр, його оприлюднено на веб-сторінці Держуправління: www.ecology.odessa.gov.ua. Оргуський інформаційний центр при Держуправлінні діє у відповідності до положень Оргуської конвенції від 25.06.1998р. Згідно з основними засадами Положення, до функцій центру відносяться: нагляд за дотриманням чинного законодавства України; збирання і формування інформаційно-довідкової бази (бібліо-,аудіо-,відеотеки); налагодження механізмів отримання екологічної інформації; підготовка інформаційних довідок на запити відвідувачів; інформування населення та громадськості з питань охорони навколишнього природного середовища на території Одеської області, оформлення інформаційних оголошень; організація взаємодії з Громадською радою при Держуправлінні; надання консультацій громадським екологічним об’єднанням, консультацій за “гарячим телефоном”, інформації факсом, електронною поштою; систематичне оновлення інформації на веб-сайті Держуправління; підготовка відповідей на звернення громадян за електронною поштою; збір нових методичних матеріалів, навчальних посібників тощо, забезпечення високого рівня виконання всіх видів робіт центру; підготовка матеріалів для друкованих видань.

Одним із найважливіших механізмів реалізації Оргуської конвенції є міжнародне співробітництво, спільне вирішення екологічних проблем. Наприклад, не один рік громадськість України, зокрема Одеського регіону, та Молдови хвилюють проблеми екологічного стану Дністра. Річка Дністер (довжина 1350 км) протікає через Молдову та територією 7 областей України, приймаючи у свої води величезні за обсягом побутові та промислові стоки. У басейні Дністра проживають близько 10 млн людей. Що стосується української території, то через недосконалу технологію водопостачання на водній станції «Дністер», (побудована ще 1873 р. у с. Біляївка), що забезпечує питною водою міста Одесу, Іллічівськ, Южний, місцеві жителі не мають питної води гарантованої якості. Дунай та Дністер – основні забруднювачі Чорного моря. Завдяки активній позиції Всеукраїнської екологічної організації «Мама-86» і спільним зусиллям неурядових організацій Молдови, організовано обговорення звіту «Трансграничне діагностичне дослідження басейну р. Дністер», підготовленого у рамках проекту Організації безпеки і співробітництва у Європі / Європейської Екологічної Комісії Організації Об’єднаних Націй (ОБСЄ/ ЄЕК ООН). Обговорення за участі фахівців, учених науково-дослідних інститутів, Одеського державного екологічного університету, громадськості Одеського регіону і громадських організацій Молдови відбулося під час «круглого столу» в Одесі 17 вересня 2005 року. Пропозиції і доповнення були представлені також і від Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, адже Інспекція є суб’єктом державного моніторингу та контролює скидання стічних вод очисними спорудами та їхній вплив на морське середовище. 90% усіх пропозицій і зауважень, внесених державними природоохоронними органами і неурядовими громадськими організаціями України і Молдови були враховані. Загалом у документ було внесено 115 пропозицій і коректив. Мета цього документа - дати загальне бачення двома країнами стану басейну Дністра і визначити пріоритетні напрями діяльності, привернути увагу міжнародної спільноти до цього питання, сприяти розробці міжнародних програм. Результатом двосторонньої діяльності неурядових організацій України і Молдови став підписаний обома країнами протокол про наміри щодо співпраці в галузі екологічного оздоровлення басейну р. Дністер. Протокол підписали міністр охорони навколишнього природного середовища України, міністр екології і природних ресурсів Республіки Молдови, а також голова Державного комітету України з водного господарства і голова Республіканського водогосподарчого концерну “Апеле Молдовей”.

Громадська рада неодноразово порушувала питання стосовно будівництва човнової станції на правому березі Дністра, відповідні листи-скарги були надіслані до виконавчих органів влади. Фахівці Держуправління та громадськість взяли участь у V міжнародній науково-практичній конференції “Еколого-економічні проблеми Дністра”.

Іншою, не менш актуальною, проблемою Одеського регіону, як усім дуже добре відомо, є стан озера Сасик. Створена в Татарбунарському районі громадська екологічна організація “Відродження”(керівник І.М. Вихристюк) бере найактивнішу участь у вирішенні проблем озера та прилеглих територій: розроблено техніко-економічне обгрунтування (ТЕО) реабілітації екосистеми озера Сасик, визначено категорії водних об’єктів Шагані-Бурнас-Алібей, зібрано інформацію для розробки “Концепції збалансованого розвитку Татарбунарського району” та “Моделі трансформації сільського господарства в Причорноморському регіоні”.

Громадськість та влада у своїй головній меті повинні підсилювати діяльність одна одної, але не завжди так буває на практиці.

Близко двох років на всіх рівнях обговорювалися питання, пов’язані з будівництвом каналу Дунай - Чорне море. Громадськість Одеського регіону це питання обговорювала у жовтні 2004 року на форумі неурядових організацій країн басейну р. Дунай «Збережемо Дунайський румуно-український біосферний заповідник», організатором його були: Одеське відділення міжнародного соціально-екологічного Союзу, Всесвітній фонд природи. Ці питання виносилися на обговорення Громадської ради, ставилося питання про проведення спільної екологічної експертизи пропонованого владними структурами проекту каналу Дунай - Чорне море. Громадська рада вважала неприпустимим будівництво судноплавного каналу “Дунай - Чорне море”. З цього питання велося листування з Мінприроди України, Верховною Радою України, НАН України, ДП “Дельта Лоцман”.

Одеське відділення Міжнародної соціально-екологічної спілки (ОсоЕС, член Міжнародної спілки (ІUCN), організувало форум неурядових організацій країн басейну річки Дунай “Збережемо Дунайський румуно-український біосферний заповідник”, в якому взяли участь офіційні делегації Європейської комісії ЮНЕСКО та представники Дунайської, Румунської, ЄКСПо та Оргуської конвенцій (2004).

У березні 2005 року в Одеському державному екологічному університеті відбувся «круглий стіл» на тему: «Проблеми Дунайського біосферного заповідника», на якому було заслухано доповідь ДП “Дельта Лоцман”.

У червні 2005 року в Інституті проблем ринку і еколого-економічних досліджень НАН України відбулися громадські слухання, організатором яких була Регіональна Чорноморська мережа громадських організацій. У слуханнях взяли участь голова Громадської ради Мінприроди України С.В. Таращук, незалежний експерт Т.В. Тимочко, директор Оргуського інформаційно- тренінгового центру (м. Київ).

21 червня 2006 року у м. Вилковому відбулася нарада за участі представників місцевої влади, Дунайського біосферного заповідника, науковців, фахівців зацікавлених організацій, відомств, представників природоохоронних служб. Надзвичайно активне обговорення, бурхлива реакція пояснюються тим, що громадськість не була згодна з проектом будівництва каналу через гирло Бистре, запропонованим державними структурами. Розуміючи, що для України судноплавний канал Дунай - Черне море вкрай необхідний, громадськість все ж наполягала на обговоренні всіх проектів та обранні варіанту, найменш шкідливого для природи – для унікального Дунайського біосферного заповідника. Однак будівництво все же було розпочате. Цей приклад ще раз переконує в необхідності прийняття зважених рішень щодо втручання в навколишнє природне середовище.

Оргуський центр організував зустріч науковців Одещини та Херсонського Українського науково - дослідного інституту з членами Громадської ради з питань моніторингу річки Дунай. Фахівці Держуправління брали участьу міжнародному науково-практичному семінарі з питань сучасного моніторингу української та румунської частин дельти Дунаю та науково-практичному семінарі з питань моніторингу та ліквідації наслідків розливів нафтопродуктів.

За участі найактивніших громадських організацій провадиться робота щодо створення нових територій та об’єктів природно-заповідного фонду: двох регіональних ландшафтних парків “Тузлівські лимани“ і “Тарутинський степ“, трьох ландшафтних заказників місцевого значення “Кундуки“, “Аліяга“, “Василівка“.

Надзвичайно ефективним механізмом впливу громадських організацій на прийняття рішень владою є обговорення екологічних питань як на засіданнях Громадської ради, так і на громадських слуханнях, саме тому керівництво природоохоронних органів надає підтримки в їх організації та проведенні, а фахівці беруть активну участь у слуханнях. Громадські організації брали участь у громадських слуханнях з різних питань:

-30 вересня 2004 року Одеська обласна організація “Всеукраїнської екологічної ліги” організувала слухання про проект будівництва перевантажувального комплексу для перевантаження і зберігання навалочних вантажів на причалах № 21, 22 та 23 ТОВ «Трансінвестсервіс» в акваторії Малого Аджаликського лиману. Слухання відбулись у смт Комінтернівському. Відповідно до інформації, яка була оприлюднена у газетах «Слава хлібороба» (№ 71 від 18.09.2004) та «Вексель» (№ 187 від 23.09.2004), на громадських слуханнях були присутні представники громадськості Одеси і Южного, с. Візирка та смт Комінтернівського, Екологічної асоціації “Зелений світ”, Екологічного клубу “ЕОЛ”, громадської організації “Запорізьке козацтво”, Южненської міської організації партії “Громадський контроль”. У громадських слуханнях також взяли участь представники 18 державних і наукових установ. Доповідали замовник проекту (ТОВ “Трансінвестсервіс”) та його розробники (МП “Універсалпроект”- технологічна (берегова) частина і ПІ та КТІ річкового транспорту “Річтранспроект”- гідротехнічна (морська) частина проекту будівництва). Після доповідей відбулось обговорення матеріалів проекту, проектні матеріали були оцінені позитивно. Матеріали громадських слухань, висновки та рекомендації були враховані експертним комітетом Одеського відділення Обласної організації “Всеукраїнської екологічної ліги” при підготовці громадської екологічної експертизи та направлені Державній екологічній інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря для врахування при проведенні державної екологічної експертизи.

-29 липня 2004року відбулися громадські слухання на тему:“Обговорення екологічних наслідків реконструкції та будівництва багатофункціонального берегозахисного комплексу, в тому числі берегозахисних споруд на 10-й ст. Великого Фонтану”. У засіданні взяли участь фахівці Інспекції, керівники Управління інженерного захисту міста, генеральний директор і головний інженер ТОВ “Томатекс” та представники громадських екологічних організацій – Одеської обласної організації Партії зелених України, Фонду захисту і відродження дикої природи ім. проф. І.І. Пузанова “Природна спадщина”, Одеської асоціації юних екологів, Одеської обласної організації “Мама-86”. На слуханнях генеральний директор ТОВ “Томатекс” поінформував присутніх про цілі та завдання компанії, що діє в рамках договору про спільну діяльність з Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя, про рекомендації стосовно будівництва берегозахистних споруд, про необхідність зміцнення берега шляхом реконструкції та будівництва багатофункціонального берегозахисного комплексу; про вплив берегозахисних споруд на екологічну безпеку берега та схилу в цілому, зокрема на 10-й ст. В. Фонтана; про заходи, вжиті компанією для виконання поставлених завдань. На слуханнях виступили представники громадських екологічних організацій, розповівши про своє бачення проблем, пов’язаних з екологічноюбезпекою, про прогнозування наслідків.

У вересні 2006 року на громадських слуханнях в Одеському морському торговельному порту було розглянуто проект «Спорудження контейнерного терміналу в районі Карантинного молу».

На жаль, є факти заборони представникам громадських екологічних організацій брати участь у справах, що стосуються навколишнього середовища. Таким прикладом є відмова Апеляційного суду Одеської області громадській організації “Відродження“ в участі у розгляді справи з масової загибелі риби в р. Барабой, незважаючи на посилання в заяві на положення Оргуської конвенції. Враховуючи це, Держуправління екоресурсів в Одеській області пропонує внести доповнення до Закону України “Про внесення змін у деякі законодавчі акти України, пов'язані з ратифікацією Оргуської конвенції” від 28.11.2002 р. № 254-IV, а саме: внести зміни в Кримінально-процесуальний, Цивільно-процесуальний та Господарсько-процесуальний кодекси України.

Доступ до екологічної інформації, згідно з Оргуською конвенцією, забезпечує розуміння суспільством, громадськістю того, що відбувається з довкіллям, і дає можливість свідомо брати участь у процесі прийняття екологічних рішень. Екологічна інформація містить не тільки відомості про стан навколишнього середовища та його елементів, але і про стан безпеки людей, про угоди у сфері довкілля, політику, законодавство, плани, програми, дані економічного аналізу тощо. Правовий механізм доступу громадян до інформації про стан навколишнього природного середовища України регулюється Конституцією України (1991), Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища” (1991, ст. 50), Законами України “Про інформацію” (1992), “Про екологічну експертизу” (1995), “Про звернення громадян” (1996), Оргуською конвенцією “Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень і доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища” (1998), Загальнодержавною програмою охорони та відтворення довкілля Азовського та Чорного морів, затвердженою Законом України (2001), Указом Президента України “Про додаткові заходи щодо забезпечення відкритості діяльності органів державної влади” (2002).

Керуючись цими документами, природоохоронні органи тісно взаємодіяли із засобами масової інформації. Саме проблеми інформації стали предметом обговорення на засіданнях “круглих столів»:

-«Розвиток екологічної демократії: пошук шляхів співпраці між держструктурами та громадськістю (3 жовтня 2003 р. Організатор – Одеська обласна громадська організація “Мама-86“);

-“Впровадження принципів Оргуської конвенції в роботу управлінь Мінприроди та інформування громадськості щодо питань охорони Чорного та Азовського морів» у рамках пілотного проекту ТАCIS “Екологічна інформація, освіта та інформованість населення, Нові Незалежні Держави (ННД)”(Одеса, 29-30 квітня 2004 р). Участь у “круглому столі” взяли представники обласних управлінь Міністерства охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, держадміністрацій, спеціалісти інспекцій охорони Чорного та Азовського морів, інших установ, які володіють екологічною інформацією, закрема санітарних служб, а також члени неурядових організацій з 6 південних областей (Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької, Кіровоградської, АР Крим) (число учасників 25). Це друга з чотирьох зустрічей у рамках даного Проекту ЄС, який розпочався влітку 2002 року.

З метою ознайомлення громадськості з напрямами екологічної політики та її реалізації, а також інформування про основні напрями діяльності природоохоронних органів, у тому числі Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря в Одеському регіоні, за підтримки Одеської обласної ради депутатів на базі інноваційно-інформаційного центру “ІНВАЦ” з 2001 року щоквартально друкується “Причорноморський екологічний бюлетень”, в редакційну колегію якого входить керівництво природоохоронних служб. ”Причорноморський екологічний бюлетень” містить розділи: “Екологічна політика”, “Стан та проблеми довкілля”, “ Екологія міста”, “Колонка інспектора”, “Екологічний калейдоскоп”.

На сторінках бюлетеня опубліковані: “Регіональна програма охорони та поводження з токсичними відходами в Одеській області до 2005 року”; “Загальнодержавна програма охорони та відтворення Азовського і Чорного морів”; “Регіональна програма захисту населення від впливу іонізуючих випромінювань до 2005 року”; обласна програма “ Здоров’я на 2002-2011 рр.”; національна комплексна програма “Репродуктивне здоров’я 2001-2005 рр”; Закон України “Про внесення змін до Закону України про забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення”; “Регіональна комплексна програма захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь Одеської області у 2001-2005 роках, прогноз до 2010 року”; “Програма формування національної екологічної мережі Одеської області на 2005-2015 рр.” Зроблено огляд законодавства України з питань регулювання водних ресурсів. Освітлено проблеми раціонального використання ресурсів природних систем гирлової частини Дунаю та острова Зміїний та ряд інших. На сторінках бюлетеня щорічно публікується національна доповідь природоохоронних служб, у тому числі про стан Чорного моря, а також статті фахівців.

Вважаючи, що суспільство має право знати про усі проблеми, з якими стикається служба, Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря з травня 2005 року по липень 2006 року випускала щомісячну газету “Зелена хвиля”. На сторінках газети подавалась інформація про екологічну політику України. Провідні фахівці, учені на сторінках газети обговорювали проблеми морегосподарського комплексу; інформували населення про надзвичайні ситуації на морі, про їх ліквідацію. Публікувалися матеріали Інспекції, статті вчених, фахівців інших відомств, організацій, що вирішують проблеми Чорного моря, екологічні програми. Щомісяця природоохоронні органи готують матеріали для Веб-сторінки, порт-порталу Мінприроди України.

Одним з механізмов інформування суспільства, громадськості є проведення симпозіумів, конференцій, семінарів. 6-7 жовтня 2005 року в Одесі відбулася науково-практична конференція з екогічних проблем сталого розвитку України, організаторами якої були Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Європейський центр техногенної безпеки, “Британська рада”, “Програма розвитку ООН в Україні”. Метою конференції було наукове та громадське обговорення актуальних проблем охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів, а також проектів концептуальних, стратегічних і програмних документів, спрямованих на впровадження засад сталого розвитку в України. У конференції взяли участь: міністр охорони навколишнього природного середовища України, спеціалісти Мінприроди України, вчені, народні депутати України, керівники та фахівці органів виконавчої влади, представники міжнародних та громадських організацій.

Вже стало традиційним щорічне проведення міжнародних симпозіумів, науково-практичних конференцій “Екологічні проблеми Чорного моря”, “Науково-методичні проблеми поліпшення довкілля регіону”. Організаторами цих заходів є Мінприроди України, Український науковий центр екології моря Мінприроди України, Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, Держуправління навколишнього природного середовища в Одеській области, Одеська обласна рада, Інститут біології південних морів НАН України, Одеський державний екологічний університет, Одеський інноваційно-інформаційний центр “ІНВАЦ” та інші. По завершенні цих заходів приймаються рішення, рекомендації; доповіді публікуються у збірниках наукових праць. Фахівці Інспекції підготували та опублікували понад 30 доповідей, наукових статей для симпозіумів, науково-практичних конференцій, для “Причорноморського екологічного бюлетеня”.

У вирішенні екологічних проблем пріоритет віддається екологічній освіті. Екологічна освіта сприяє формуванню екологічної свідомості та екологічної культури, особливо підростаючого покоління. Освіта в цілому як частина державної політики визнана одним з найважливіших стратегічних напрямів переходу суспільства до сталого розвитку.

В Одесі працює педагогічний колектив еколого-натуралістичного підрозділу Одеського обласного гуманітарного центру позашкільної освіти та виховання; його напрям - проведення масових заходів природоохоронного спрямування. Школярі області беруть участь в екологічних експедиціях і навчально-польовій практиці; про підсумки роботи доповідають на засіданнях творчих об’єднань і гуртків еколого-натуралістичного спрямування вищого рівня, на районних та обласних науково-практичних конференціях „Юні друзі природи” та „Молодь досліджує світ”. Щороку Одеський обласний гуманітарний центр позашкільної освіти та виховання проводить обласний екологічний фестиваль агітбригад шкіл. Працівники природоохоронних органів беруть активну участь у роботі журі цих науково-практичних конференцій та у масових заходах (фестиваль екологічних агітбригад, екологічний брейн-ринг, природоохоронна акція “Ялинка” тощо), спонсорують нагородження переможців конференцій та природоохоронних заходів. Призери обласної науково-практичної конференції “Юні друзі природи” представляли Одеську область на міжнародному екологічному конгресі „Живи, Земле!” (20-22 квітня, м. Київ).

Еколого-натуралістичний підрозділ Одеського обласного гуманітарного центру позашкільної освіти та виховання за фінансової підтримки Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області підготував і видав збірку для дітей „Вода – джерело життя”, методичну збірку „Календар екологічних свят” (на допомогу педагогам області в організації позаурочної та позашкільної роботи), провів у 2007 році обласну навчально-польову практику для школярів області.

У закладах освіти області працюють шкільні еколого-натуралістичні гуртки (їх 96), вони залучають до гурткової роботи понад півтори тисячі учнів. Гуртки та творчі об’єднання працюють за 27 профілями еколого-натуралістичного напряму, організовують роботу з учнівською молоддю 282 педагоги області. У 2007 році у 35 заочних природоохоронних конкурсах та акціях взяли участь 644 школярі області, у практичній природоохоронній роботі - 134595, а у 16 очних та очно-заочних масових заходах – 2761.

Нині на Одещині працює 8 позашкільних профільних еколого-натуралістичних закладів (еколого-натуралістичний центр Суворовського району, центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді м.Іллічівська, міські станції юних натуралістів у Ізмаїлі та Котовську, будинок юних натуралістів Ананьївського району, станції юних натуралістів Арцизького, Балтського та Ренійського районів), у 8 комплексних позашкільних закладах освіти працюють натуралістичні відділи. Позашкільна еколого-натуралістична робота проводиться також еколого-натуралістичними об’єднаннями учнів у загальноосвітніх школах, ліцеях та ін. Протягом 2007 року працювало 662 гуртки, в яких навчалися 10127 школярів. З них 249 гуртків СЮН, ЕНЦ – 3445 учнів, 218 гуртків у 8 комплексних позашкільних закладах, що мають відділи, – 3561 учень, 91 гурток у 19 комплексних позашкільних закладах, де працюють гуртки, – 1336 учнів.

З метою виховання у підростаючого покоління шанобливого ставлення до природи, висвітлення важливості створення нових лісових насаджень як одного з основних факторів збереження біорізноманіття та екологічної рівноваги на планеті була проведена Всеукраїнська щорічна акція “Майбутнє лісу в твоїх руках“ (21 березня-21 квітня 2007 р.).

Особлива увага приділяється організації роботи з обдарованою молоддю. Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області організує заходи, які сприяють розширенню екологічного кругозору активної молоді, а саме: у весняний період – навчально-польові практики, влітку – біологічні та комплексні екологічні експедиції, протягом навчального року – спільна робота з науково-дослідними інститутами, вищими навчальними закладами – Одеською державною сільськогосподарською академією, Одеським національним університетом ім. І.І. Мечникова, Одеським державним екологічним університетом, Українським селекційно-генетичним інститутом, науково-дослідним інститутом “Біотехніка”, Одеським державним медичним університетом, Одеським державним ботанічним садом.

Постійну роботу з підвищення рівня екологічної освіти і виховання студентства проводить Регіональний центр з екологічної освіти Одеського державного екологічного університету. Діалогу науки і мистецтва з метою впровадження сталого розвитку, розвитку духовності, творчих здібностей особистості, розширенню екологічної свідомості та соціальної активності суспільства був присвячений молодіжний фестиваль “З думкою про рідну Землю!”, який відбувся у жовтні 2005 року в Одесі. Понад 250 учасників взяли участь у фестивалі. Це учнівська та студентська молодь України (Одещина, Миколаївщина, Вінниччина, Крим, Київ, Львів), Молдови, Росії, Румунії, Болгарії. Організатори фестивалю – Одеський державний екологічний університет і Міжнародний екологічний центр ім. В.І. Вернадського за підтримки Народного блоку В.Литвина, Благодійного фонду “Надежда, Добро и Благосостояние”. Партнери: Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Благодійний “Фонд охорони природного середовища”, Дунайський екологічний форум, Балканська екологічна асоціація, Центр інтегрального розвитку та ін.

Підвищенню рівня екологічної освіти, формуванню свідомості та екологічної культури суспільства сприяє діяльність Університету екологічних знань Одеської державної наукової бібліотеки ім. М. Горького, який тісно співпрацює з природоохоронними органами, науково-дослідними інститутами, організаціями і відомствами, що працюють у галузі охорони довкілля, а також з громадськістю. На засіданнях Університету керівники природоохоронних служб всебічно аналізували екологічний стан Одеси, області, Чорного моря. Розглядалися питання, пов’язані з концепцією організації екологічного моніторингу, охороною атмосферного та водного басейнів, тваринного та рослинного світів, оцінкою сучасної української та світової практик берегоукріплення у зоні рекреації Одеської області. Було заслухано та обговорено ряд актуальних тем:

-“Розвиток еколого-економічної концепції сталого розвитку України”. Доповідач – Б.В.Буркинський, доктор екон. наук, професор, академік НАН України, директор Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України;

-“Збереження та розвиток зелених зон міста у контексті нового генерального плану розвитку міста”. Доповідач – А.А. Мартиненко, начальник управління архітектури та будівництва Одеського міськвиконкому;

- “ Участь України у збереженні біологічного різноманіття Чорного моря у рамках міжнародної програми ООН”. Доповідач – Б.А. Александров, доктор біол. наук, директор Інституту біології південних морів ім. О.О. Ковалевського НАН України (Одеська філія);

-“Про санітарно-епідеміологічну ситуацію в Одеській області”. Доповідач – Л.Г. Засипка, канд. мед. наук, головний державний санітарний лікар в Одеській області.

2006 рік – в Україні відзначалося 20-річчя Чорнобильської катастрофи 26 квітня в Університеті екологічних знань проведено конференцію “20-річчя Чорнобильської катастрофи. Екологія. Людина. Здоров’я”. Про хід ліквідації наслідків аварії слухачам Університету розповідали ліквідатори аварії, члени Одеської обласної організації “Союз Чорнобиля України”. Викладачі вузів висвітлили теми: “Світова атомна енергетика – 20 років після Чорнобиля”, “Основні закономірності впливу іонізованої радіації на організм людини”. Під час засідання відбулася презентація книги “Чорнобиль – наша біль та пам’ять”. Її автор – Ф.І. Литвяков, помічник керівника МНС в Одеській області по роботі з ветеранами. Національну спілку художників України представляла С.Г. Крижевська, виставка картин якої експонувалася на конференції. Предметом обговорення на науково-практичній конференції стала також тема «Роль книги у формуванні світогляду людини нового тисячоліття: гуманізм, екологія, толерантність».

На засіданнях Університету організовувалися зустрічі з головами постійних комісій з питань екології міської та обласної рад та ряд інших природоохоронних заходів. Усі заходи широко висвітлювались у засобах масової інформації.

Доповіді керівників та фахівців служб, вчених, які виступали на засіданнях Університету, публікуються у збірниках наукових праць “Екологія і суспільство».

Громадські організації – Одеське обласне екологічне відділення Чорноморського гайдамацького з’єднання, Центр позашкільної освіти та виховання, Молодіжний екологічний центр ім. В.І.Вернадського, “Відродження“, Екоцентр “Дельта“, Одеське відділення Міжнародної соціально-екологічної спілки, Фонд захисту і відродження дикої природи ім.І.І. Пузанова “Природна спадщина”, Одеська асоціація юних екологів – за участі природоохоронних органів провели ряд заходів до всеукраїнських та регіональних акцій: “Зелений паросток майбутнього“, “День довкілля-2007“, “День водно-болотних угідь“, “Міжнародний День Чорного моря“, “День Дунаю-2007”. До “Міжнародного Дня Чорного моря” ГО “Відродження” організувало випуск спеціального видання “Екобюлетень”, газети “Дельта і людина”, плакатів ”Ландшафти Тузлівських лиманів”, буклетів “Тузлівським лиманам – природоохоронний статус”. Спільно з громадськими організаціями у листопаді 2007 року проведено святкування 10-річчя Регіонального ландшафтного парку “Тилігульський”. Одеська асоціація юних екологів готується до міжнародного конкурсу дисертацій “Отримання найдешевшої енергії з води”. Екологічний центр сталого розвитку України є також партнером у підготовці і проведенні авторських телепередач Одеського телебачення “Про рибаків і рибу“ і “Екологія з Юрієм Геращенком“. У рамках телепередачі “Екологія з Юрієм Геращенком“ проводили “круглі столи” і бесіди із запрошенням до розмови депутатів усіх рівнів, чиновників і керівників громадських організацій, наукових і культурних діячів.

 

В.И. Крутякова

Государственное управление

охраны окружающей природной

среды в Одесской области

 

НЕЗАМЕЧЕННЫЙ ЮБИЛЕЙ

 

В июне этого года исполнилось 10 лет с момента принятия самого прогрессивного в Панъевропейском регионе соглашения об экологической демократии – Конвенции о доступе к информации, участии общественности в процессе принятия решений и доступе к правосудию по вопросам, касающимся окружающей среды. Заключительный акт был подписан 25 июня 1998 года в датском городе Орхусе. Отсюда общепринятое название – Орхусская конвенция.

Украина ратифицировала конвенцию 6 июля 1999 г. (Закон № 832-XIV). Конвенция вступила в силу 31 октября 2001 г. После этого, в соответствии с предусмотренным регламентом представители стран-участниц конвенции собираются на совещания для обмена опытом по реализации требований конвенции. Таких совещаний было уже три. Последнее состоялось в июне 2008 г. в г. Риге. На нем присутствовало свыше 400 представителей из 40 стран-участниц конвенции. Это официальные представители министерств иностранных дел и охраны окружающей среды, лидеры общественных организаций.

Общественные организации выступают под эгидой Европейского ЭКО-форума. Это коалиция более 200 неправительственных общественных организаций (НПО), выступающих вместе в процессе "Окружающая среда в Европе" (ОСЕ).

На повестке дня Третьего Совещания Сторон было принято решение относительно несоблюдения конвенции несколькими Сторонами, о чем свидетельствовали выводы Комитета ЭКО-форума. На предыдущем совещании (Алматы, 2005) было названо три страны – нарушительницы: Украина, Казахстан и Туркменистан. На данном совещании было названо две – Украина и Туркменистан. Европейский ЭКО-форум настаивает на применении строгих мер к странам, не достигшим никакого прогресса в выполнении предыдущих решений относительно соблюдения конвенции.

Понятно, что такая ситуация чести Украине не делает. Понятно и то, что, поскольку речь идет о взаимодействии государственных и общественных структур, выдвигать обвинения исключительно в адрес государственных органов было бы не совсем корректно. Заметим сразу: вина государственных органов в этом есть, и немалая. Можно даже сказать, в чем именно. Так, положения Орхусской конвенции по-настоящему имплементированы лишь в четыре нормативных акта: в законы "Об охране окружающей природной среды", "О местном самоуправлении", "Об экологической экспертизе" и в Кодекс Украины об административных правонарушениях. Между тем, по оценкам специалистов, изменения следовало бы внести в десятки нормативных актов: в законы, подзаконные акты, ДБНы, СанПиНы и т.п. Есть и другие обстоятельства, помимо совершенствования нормативной базы. Суть в том, что отнюдь не безупречной выглядит и роль общественных организаций. Рассмотрим это на примерах нашего региона.

К величайшему сожалению, общественные организации у нас никак не могут (или не хотят) консолидироваться. Например, кому-то не нравится работа Общественного совета при Госуправлении. Выдвигаются предложения создать нечто подобное то ли при Госэкоинспекции охраны окружающей среды Северо-Западного региона Черного моря, то ли при Госэкоинспекции в Одесской области и т. п. И невдомек тем, кто такое предлагает, что предназначение Общественного совета при государственном органе изначально было вовсе не в том, чтобы создать некое подобие расширенного экологического клуба. Ибо в таких клубах (общественных организациях), поначалу собирающих единомышленников, со временем зреют конфликтные ситуации, внутренние разборки (увы, это норма жизни: люди там собираются активные). Согласно своему положению, Общественный совет призван координировать усилия в одном, главном, направлении – экологическом, независимо от политических и прочих убеждений. Но этой функции он не выполняет. Не потому ли материалов, поступающих в судебные органы от общественных организаций со ссылкой на Орхусскую конвенцию в нашем регионе практически нет (за 10 лет известно лишь два таких случая)!

Между тем, основания для таких обращений время от времени возникают.Так, на конференции обсуждалось два конкретных случая: загрязнение воздушной среды города в середине сентября (источник так и не был выявлен) и строительство автозаправочной станции в Херсонском сквере. Почему со стороны общественности материалы по этим фактам не направлены в суд?

Должностное положение автора настоящей публикации, по известным причинам, не позволяет далее развивать эту тему. Ясно одно: то, что положено общественности, должно общественностью и реализовываться.

Все это объясняет, почему 10-летний юбилей Орхусской конвенции так и остался почти незамеченным. Не было ни выступлений, ни интервью. Лишь -одна единственная конференция, да и то с опозданием на полгода. Все это говорит о том, что, по крайней мере, в Одесском регионе, это никого не интересует.

 

Н.П. Лошкарева

Одесская государственная научная

библиотека им. М. Горького