1) відношення загальних витрат робочого часу на виробництво однорідної продукції (людино-годин) до кількості виготовленої продукції (центнерів);
2) відношення поголів’я (голів) до кількості робітників, що його обслуговують;
3) відношення вартості валової продукції (грн.) до суми річних витрат робочого часу (люд.-год.);
4) здатність праці конкретних працівників в одиницю робочого часу виробляти певну кількість продукції або виконувати.
67. Трудовий потенціал аграрного підприємства характеризується абсолютним показником:
1) сукупність працівників, які мають необхідний фізичний розвиток та знання;
2) професійний і кваліфікаційний склад працівників, доцільна кадрова структура;
3) працезабезпеченість виробництва, що визначається як частка від ділення середньооблікової кількості працівників на площу сільськогосподарських угідь;
4) середньооблікова кількість працівників.
68. Показники продуктивності праці визначають як відношення:
1) поголів’я тварин до кількості працівників, які обслуговують його;
|
|
2) поголів’я тварин до проектної потужності тваринницьких приміщень;
3) затрат праці в тваринництві до площі сільськогосподарських угідь;
4) затрат праці в тваринництві до середньорічної вартості основних засобів галузі.
69. Реалізована здатність конкретної праці в одиницю робочого часу виробляти певну кількість продукції або виконувати відповідний обсяг роботи, це:
1) трудомісткість праці;
2) ефективність праці;
3) продуктивність праці;
4 ) інтенсивність праці.
70. Продуктивність праці розраховується співставленням:
1) валової продукції господарства до площі сільгоспугідь;
2) валової продукції господарства в порівняних цінах і середньорічної чисельності працівників;
3) валового доходу господарства до площі сільськогосподарських угідь;
4) чистого доходу до площі сільгоспугідь.
71. Найважливіша властивість праці – це:
1) продуктивність;
2) сезонність;
3) праця за фахом;
4) кваліфікація персоналу.
72. Ступінь використання трудових ресурсів характеризується:
1) за допомогою натуральних та вартісних показників продуктивності праці;
2) співвідношенням між фактично відпрацьованим часом в розрахунку на одного робітника та нормативом, прийнятим для даної зони;
3) ступенем виконання норм виробітку на механізованих та кінноручних роботах;
4) нормативами закріплення землі та тварин за одним працюючим.