У сучасній ринковій економіці й твердій конкуренції, в умовах кризового періоду, у якому перебуває Україна сьогодні, досить актуальним стало питання про економію й раціональне використання матеріальних ресурсів.
Підприємства виявилися в непростому положенні. Вітчизняний ринок заповнений продукцією іноземного виробництва, що не завжди відрізняється якістю й уступає місцевій продукції, але виграє в ціні. Тому у сучасних умовах господарювання однією з дуже важливих проблем кожного підприємства є економія матеріальних ресурсів та пошук резервів їх кращого використання.
Актуальність обраної теми роботи полягає в тому, що у сучасних умовах розвитку економіки існує проблема обмеженості майже усіх ресурсів, а це має прямий вплив на виробництво, так як необхідною умовою організації виробництва продукції є забезпечення його матеріальними ресурсами: сировиною, матеріалами, енергією, напівфабрикатами і т.д.
Розвиток аналізу використання матеріальних ресурсів досліджували такі вчені як: В.В. Бабич, І.А. Бігдан, Ф.Ф. Бутинець, А.М. Герасимович, М.Я. Дем’яненко, С.Я. Зубілевич, А.М. Кузьмінський, Н.М. Малюга, Л.В. та інші.
Основна мета теми полягає в досліджені питань, постановки проблеми, що пов’язаним з раціональним та ефективним використанням матеріальних ресурсів, а також знаходження шляхів розв'язку цих питань і проблем.
Основними завданнями роботи є: визначення сутності матеріальних ресурсів, джерел та шляхів економії матеріальних ресурсів та запропонування кращих напрямів ефективного використання цих ресурсів.
На виробничих підприємствах першорядне значення має підвищення ефективності використання сировини й основних матеріалів, тому що ці витрати в структурі собівартості продукції становлять значну частину, й навіть незначне скорочення їх при виробництві кожної одиниці продукції в цілому по підприємству дає відчутний ефект. Тому належна увага приділяється підвищенню виходу готової продукції з одиниці сировини, зменшенню норм витрат матеріалів на одиницю продукції, скороченню відходів і втрат сировини й матеріалів, удосконалюванню системи матеріального заохочення робітників за поліпшення використання сировини й матеріалів. Економне використання матеріальних ресурсів полягає у формуванні такого рівня витрат сировини і матеріалів, за якого на виготовлення продукції високої якості використовується мінімальна кількість сировини та матеріалів. Водночас, створюючи раціональну структуру матеріалоспоживання, у виробничому процесі потрібно застосовувати такі матеріали, сировину, котрі дають змогу підвищити споживні якості продукції при порівняно низьких витратах на її виготовлення. З цією метою на підприємстві 25 розробляють комплекс заходів щодо економії матеріальних ресурсів з урахуванням специфіки виробництва продукції на даному підприємстві
Раціональне використання матеріальних ресурсів визначається багатьма факторами. Конструктори, проектанти нових видів продукції шукають шляхи досягнення кращих параметрів якості, економії затрат матеріалів, застосовуючи найбільш прогресивні їх види. Серед усієї сукупності можливих заходів економії матеріальних ресурсів найбільш кориснішими є виробничо-технічні та організаційно-економічні заходи, а саме: - зниження ваги виробів;- зменшення питомих витрат матеріалів;- скорочення відходів і витрат сировини та матеріалів;- використання відходів;- використання вторинної сировини;- ліквідація браку.
Я вважаю, що головний напрямок економії матеріальних ресурсів на кожному підприємстві - збільшення виходу кінцевої продукції з тієї самої кількості сировини й матеріалів на робочих місцях (у бригадах, ділянках, цехах). Воно залежить від технічного оснащення виробництва, рівня майстерності працівників, умілої організації матеріально-технічного забезпечення, кількості норм витрат й запасів матеріальних ресурсів, обґрунтованості їхнього рівня.