2018-01-21
288
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ В.Г. КОРОЛЕНКА
ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ
| ЗАТВЕРДЖУЮ Голова вченої ради історичного факультету протокол № 1 від 31 серпня 2011 р. ________________ проф. Кравченко П.А. | УХВАЛЕНО на засіданні кафедри філософії протокол № 1 від 30 серпня 2011 р. Зав. кафедри _______проф. Кравченко П.А. |
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ
ЕСТЕТИКА
для студентів 3 курсу
Напряму підготовки: 0203 Гуманітарні науки
0401 Природничі науки
Спеціальності: 6.020 302 Історія.
6.040 104 Географія
Розробник: доц. Головіна Н.І.
Полтава - 2011
УДК 18 (075.8)
ББК 87.8я73
Естетика. Програма навчальної дисципліни.- Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г.Короленка, 2005 р.
Розробники: канд. філос. наук, доц. Головіна Н.І., ас. Сіпіна О.Д.
Програма затверджена вченою радою Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка.
|
|
|
Протокол № 16 від 30 червня 2005 р.
ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
| Курс: Підготовка бакалаврів | Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень | Характеристика навчальної дисципліни |
| Кількість кредитів, відповідних ECTS: 1 Модулів: 2 Загальна кількість годин: 72 | Шифр та назва напряму: 0203 Гуманітарні науки 0401 Природничі науки Шифр та назва спеціальностей: 6.020 302 Історія 6.040 104 Географія Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр | Обов’язкова Рік підготовки: 3 Семестр: 6 Лекції: 16 год. Семінари: 14 год. Самостійна робота: 21 год. Індивідуальна робота: 21 год. Вид контролю: залік |
Головна мета курсу – на основі знань проблематики та предметної сфери естетики, специфіки філософського пізнання дійсності, методології сучасних естетичних досліджень формувати у студентів естетичну культури, вміння застосовувати естетичне знання в освітньому та виховному процесі.
ПРОГРАМА
ВСТУП
Естетика є важливою складовою професійної підготовки вчителя, адже вона обґрунтовує естетичні вимоги до освітньої і виховної діяльності педагога.
Естетика як філософська дисципліна розглядає проблеми естетичного з точки зору його сутності, генезису, структури, закономірностей функціонування. Естетика як наука про становлення чуттєвої культури людини дозволяє зробити практичні висновки щодо формування останньої у підростаючого покоління.
Об’єкт вивчення курсу „Естетика” – естетична сфера людської діяльності.
|
|
|
Курс спрямований на вирішення таких завдань:
· познайомити студентів із предметом, методологію естетичної науки, основними її категоріями та поняттями естетичної свідомості, естетичної та художньої діяльності;
· формувати уявлення про особливості естетичних знань різних історичних епох;
· давати загальну характеристику естетичного відношення як ціннісного, його основних форм: прекрасного і потворного, піднесеного й низького, трагічного і комічного;
· сформувати уявлення про мистецтво як вид естетичної діяльності;
· характеризувати основні напрями й стилі світового мистецтва;
· навчити естетично сприймати художні явища; аналізувати художні твори, розуміти їх художню своєрідність, особливості індивідуального стилю автора;
· сформувати бачення естетичної культури учителя, виробити у майбутніх учителів навички втілення загальнолюдських естетичних цінностей в практику міжособистісного спілкування;
· ознайомити з вимогами педагогічної естетики як професійного надбання;
· розвивати естетичні почуття студентів.
Компетенції, які необхідно розвивати в результаті вивчення
навчальної дисципліни:
· володіти основами естетичного сприйняття та художнього та аналізу;
· виділяти естетичні аспекти людської діяльності та відносин;
· застосовувати естетичні знання у своїй професійній сфері, втілюючи вимоги педагогічної естетики в освітній і виховний процес;
· збагачувати власну естетичну культуру шляхом самоосвіти та самовдосконалення, вміння втілювати естетичні цінності в усіх видах діяльності;
· вміти естетично сприймати художні явища; аналізувати художні твори, розуміти їх художню своєрідність, особливості індивідуального стилю автора.
Робоча навчальна програма “ Естетика” побудована згідно з вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу в педагогічному закладі. Програма на практиці реалізує провідні ідеї Болонського процесу, адаптацію вітчизняної освіти до європейського освітнього простору.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.
Тема 1. Предмет естетики як науки.
Формування предмету естетичної науки в межах філософського знання. Запровадження терміну “естетика”. Естетичні проблеми як самостійна галузь теоретичного знання. Зв’язок естетики з іншими науками.
Тема 2. Історія естетичної думки.
Класична естетика. Імпліцитна естетика: античність, патристика, греко-православний напрям, західноєвропейський напрям.
Експліцитна естетика: Просвітництво і Баумгартен, німецька класична естетика, основні тенденції розвитку естетичної думки в інших європейських країнах, вітчизняна естетика ХІХ ст.
Нонкласика. Естетична свідомість ХХ ст.: Мистецтво і наука в дзеркалі естетики неопозитівізму. Естетичний потенціал інтуїцїї і проблеми художньої творчості. Психоаналіз. Естетика З.Фрейда. Естетичні аспекти „глибинної психології”. Від Е. Гуссерля до М. Дюфрена: динаміка естетичних трансформацій. Структуралістська і герменевтична естетика. Естетичне підгрунтя філософії екзистенціалізму. Естетика неотомізму. Постнекласична естетика.
Історія розвитку української естетичної думки. Естетичні ідеї в Київській Русі. Формування естетичних ідей на теренах України у ХІІІ-ХVІІІ століттях. Естетична думка в Україні у XIX - на початку XX століть. Розвиток української естетики в XX ст.
Тема 3. Естетичне освоєння світу.
Виникнення і сутність естетичного відношення людини до світу, його специфіка. Концепції виникнення і розвитку естетичного відношення.
“Естетичне” як метакатегорія естетики. Історія становлення і визначення категорії „естетичне”. Теоретичні моделі естетичного. „Естетична цінність”, визначення її суб’єктно – об’єктного характеру. Співвідношення категорій “естетичне” та “естетична цінність.
|
|
|
Естетичний потенціал людської діяльності. Структура естетичної діяльності. Дизайн і технічна естетика. Естетичні начала трудової діяльності. Естетика природи. Естетика побуту й людських відносин. Естетична діяльність і мистецтво. Краса й мода.
Естетична свідомість як форма відображення естетичної діяльності.Структура естетичної свідомості: естетичні почуття, естетичний смак, естетичний ідеал.
Тема 4. Основні естетичні категорії
Сутність категорій естетики. Історичні аспекти генезису естетичних категорій
Прекрасне як позитивна естетична цінність. Потворне: виникнення і сутність. Естетичні принципи зображення потворного в мистецтві.
Піднесене й низьке як категорії естетики, їх генезис в історії естетики. Діалектичний взаємозв’язок з прекрасним і потворним. Діалектика кількості та якості. Природа піднесеного й піднесене в природі. Героїчне як категорія естетики.
Категорії “трагічне” і “комічне”. Трагічне в житті та мистецтві. Актуальність категорії „трагічне”
Комічне та його сосновні форми. Демократизм сміху. Почуття гумору й дотепність. Гумор. Сатира. Іронія.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.
Тема 1. Мистецтво як вид естетичної діяльності
Естетична і художня діяльність.Природа і предмет мистецтва. Концепція походження мистецтва в історії естетики.
Художня творчість як образне мислення і народження нової реальності.Художній образ. Діалектика художнього образу.
Полісемантичний зміст мистецтва. Художня форма. Художня правда і художня вигадка.
Функції мистецтва. Мистецтво як пізнання. Мистецтво як спілкування. Виховна функція мистецтва. Гедоністична функція.
Художня культура. Мистецтво як феномен культури. Внутрішня будова художньої культури. Аспекти буття художньої культури:: духовно-змістовий, морфологічний, інституціональний.
Тема 2. Морфологія мистецтва.
Категорія „вид” мистецтва. Історичний процес утворення сучасної системи мистецтв. Два історичних кореня художньої діяльності. Фольклор на „морфологічній мапі” художньої культури. Виділення й розвиток художнього виробництва.Процес диференціації форм художньої творчості. Інтергативні процеси в історії художньої культури.
|
|
|
Видові класифікації мистецтв. Система классов, семейств и видов искусства. Просторові мистецтва в системі художньої культури.Архітектонічні мистецтва.Образотворче мистецтво.Графіка.Часові мистецтва: мистецтво слова й музика.Просторово-часові, видовищні мистецтва. Театр. Кіно. Хореографія.
Вид мистецтва як система жанрових й родових модифікацій. Рід мистецтва як морфологічна категорія. Мистецтво слова як система родових форм. Родова диференціація в інших видах мистецтва. Основи жанрової диференціацїї художньої творчості
Тема 3. Естетичне сприйняття художнього твору.
Художнє сприйняття – завершальна ланка художньої комунікації. Реципієнт (читач, глядач, слухач). Діалогічність сприйняття. Художнє сприйняття як співтворчість. Мистецтво як засіб спілкування.
Предмет художнього сприйняття. Механізми художнього сприйняття. Багатоплановість художнього сприйняття: беспосереднє емоційне переживання; осягнення логіки авторської думки; багатство і розгалуженість художніх асоціацій. Ефект „перенесення”. Синестезія як допоміжний механізм художньої рецепції.
Закони художнього сприйняття. Насолода мистецтвом як результат подолання його умовності.
Герменевтика як теорія розуміння та інтерпретації художнього тексту.
Тема 4. Педагогічна естетика
Естетичне і художнє виховання – предмет педагогічної естетики. Методологічні принципи естетичного виховання. Формування естетичної культури особистості як мета естетичного виховання. Поняття і структура естетичної культури особистості.Закономірності процесу естетичного виховання.
Засоби і сфери естетичного виховання у школі. Естетичне виховання на уроках з основ наук.Природа і естетичне виховання.Естетика поведінки.Естетика побуту.
