Ответ 17 Арабомовна філософія середньовіччя

Феномен середньовічної арабської філософії постає як складна система логіко-смислових, семіотичних та семантичних аспектів теоретичної думки. Розглядаючи структуру понятійного апарату філософії в якості окремих концептів та їхніх дефініцій, можна стверджувати, що арабська

філософська думка базується на своєрідній лексичній основі, сформованій як внаслідок автохтонного розвитку мови, так і внаслідок іншокультурних запозичень. Отож, реконструкція вихідних концептуальних особливостей арабського філософського мислення видається неможливою без ґрунтовного історико-філософського та безпосередньо лінгвістичного аналізу арабської філософської лексики, її контекстуальних варіацій та можливих варіантів

перекладу. Століття академічного вивчення арабської філософії на Заході, започатковане Ю. Зенкером, М. Сімоном, Д. Марголіусом та іншими сходознавцями, відкрило нові обрії розуміння арабського філософського світогляду, що стало можливим завдяки публікації

арабомовних філософських текстів та їх перекладів у Європі з відповідними критичними коментарями. Неабиякий внесок у цю справу належить авторам арабських словників,

зокрема Е. Лейну, який включав до статей і значення термінів у філософії. В більш пізній період з’являється низка досліджень, присвячених вже безпосередньо арабській філософській лексиці (праці Гуашон, Боніца. Лаланде та ін.