Прибуток підприємства використовується для задоволення різноманітних державних потреб і потреб самого підприємства. По-перше, він спрямовується на формування фінансових ресурсів держави, фінансування бюджетних видатків за рахунок вилучення у підприємств частини прибутку до державного бюджету. По-друге, прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів самим підприємством і використовується для забезпечення господарської діяльності.
Таким чином, отриманий підприємством прибуток є об'єктом розподілу. У розподілі прибутку виділяють два етапи.
Перший етап — це розподіл валового прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держава і підприємство.
Другий етап — це розподіл і використання прибутку, що залишився у розпорядженні підприємства після здійснення платежів до бюджету, тобто чистого прибутку.
Розподіл прибутку на підприємствах різних форм власності має загальні закономірності і специфічні особливості.
На підприємствах державної форми власності розподілюваний прибуток ділиться на три фонди: технічного розвитку виробництва, соціально-культурної сфери і заохочення.
Орендні підприємства з прибутку оподаткування в першу чергу сплачують орендну плату, а потім всі податки з врахуванням пільг. З суми розподілюваного прибутку окрім фондів, що утворюються на держпідприємствах, створюється фонд риски, що є фінансовим компенсатором можливих відхилень від нормального використання засобів.
На акціонерних підприємствах розподілюваний прибуток використовується також для виплати дивідендів по акціях (простим і привілейованим).
Економічна сутність оборотних активів
Оборотні виробничі фонди обслуговують сферу виробництва, споживаються в одному виробничому циклі та їх вартість повністю переноситься на вартість виготовленої продукції. Вони представляють собою мінімально необхідні для виконання виробничої програми запаси сировини, основних матеріалів, покупних напівфабрикатів, допоміжних матеріалів, палива, запасних частин для ремонту, малоцінних і швидкозношуваних предметів, а також незавершеного виробництва.
Оборотний капітал (оборотні активи) - це сукупність коштів, авансованих в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервності процесу виробництва та реалізації продукції.
Оборотні активи, як і інші фінансові категорії, розкривають свою сутність при виконанні відповідних функцій: оборотної і платіжно-розрахункової.
Виробнича функція забезпечує безперервність процесу виробництва при постійному процесі формування на підприємстві запасів матеріальних ресурсів. Платіжно-розрахункова функція оборотних активів передусім впливає на стан тієї частини коштів, яка вилучена до сфери обігу, впливає безпосередньо на стан розрахунків і в цілому на грошовий обіг. Як свідчить вітчизняний досвід, в умовах розвитку ринкових відносин від платіжно-розрахункової дисципліни, своєчасності і повноти платежів, і, відповідно, прояву зазначеної функції оборотних активів залежить загальний платіжний стан підприємства.