Сплата підприємством непрямих податків

Практика оподаткування використовує кілька видів не­прямих податків:

• універсальні та специфічні акцизи,
• податок мито.

В Україні використовуються три види непрямих податків: ак­цизний збір (специфічний акциз), податок на додану вартість (універсальний акциз) і мито.

Акцизний збір — це непрямий податок, що встановлю­ється на підакцизні товари та включається в їхню ціну.

Платниками податку в бюджет є суб'єкти підприємницької діяльності — виробники (за реалізації товару) або імпортери пі­дакцизних товарів (за перетинання митного кордону).

До підакцизних товарів віднесено:

q бензини моторні;

q дизельне пальне;

q автомобілі;

q тютюнові вироби;

q ювелірні вироби;

q спирт етиловий та алкогольні напої;

q пиво солодове.

Залежно від виду підприємницької діяльності є певні особли­вості порядку обчислення об'єкта оподаткування. Законодавст­вом визначено такі об'єкти оподаткування:

1) обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних то­варів, у тому числі з давальницької сировини. При цьому оборо­том з реалізації є продаж, обмін на інші товари, безоплатне пере­
давання, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів, виготовлених з давальницької сировини. В оподаткований оборот включається реалізація (передавання) товарів для власного споживання, промислової переробки, а також для своїх працівників (у тім числі і в порядку натуральної оплати праці);

2) митна вартість імпортованих товарів, у тім числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій, отриманих без оплати їх­ньої вартості або з частковою оплатою.

У відпускну ціну продукції підприємств виробничої сфери можуть бути включені два непрямі податки: акцизний збір і по­даток на додану вартість.

Непрямі податки виконують в основному фіскальну функцію. Вони забезпечують формування доходів бюджету держави.

Реальними платниками непрямих податків є покупці (спожи­вачі) товарів, робіт, послуг, у ціну яких можуть входити вказані податки.

Отже, платниками можуть бути: фізичні особи (насе­лення); юридичні особи; фізичні особи — суб'єкти господарської діяльності; організації, установи, що не є суб'єктами господарю­вання. При цьому сплату непрямих податків до бюджету здійс­нюють суб'єкти господарювання.

Мито є непрямим податком, що стягується з товарів, транспортних засобів, інших предметів, які переміщуються че­рез митний кордон країни. Це переміщення може бути пов'язане з увезенням або вивезенням товарів чи транспортних засобів.

Цей податок виконує фіскальну та регулювальну функції.

На практиці застосовується кілька видів мита: ввізне, вивізне.

Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети в разі ввезення таких на митну територію держави.

Вивізне мито нараховується на товари та інші предмети за їх вивезення за межі митної території держави.

Платниками мита є фізичні та юридичні особи. Сплата податку здійснюється за перетинання митного кордону. У кінцевому під­сумку реальними платниками мита на імпорт є споживачі товарів, що імпортуються.

Суб'єкти підприємництва, які імпортують това­ри для наступної реалізації, під час перетинання митного кордону сплачують мито за рахунок своїх оборотних коштів, що, зрозумі­ло, негативно впливає на їхній фінансовий стан.

Об'єктом оподаткування є митна вартість товару, що пере­міщується через митний кордон. Для визначення митної вартості товару, що імпортується, вартість товару у валюті за укладеним контрактом перераховується в національну валюту України за курсом Національного банку на день подання митної декларації.