У завитці лише сфокусована топографія волокон від різних частин тіла. А розміри ділянок кори, які отримують імпульси від певної частини тіла, пропорційні до кількості рецепторів в цій частині тіла. Сенсорні ділянки кори, які сприймають імпульси від тулуба і спини, порівняно малі, тоді як ділянки, які сприймають імпульси від рук і частини рота пов’язані з мовою – великі. Для мозку характерна пластичність. Коли за допомогою тренувань збільшити відчуття пальців (у сліпих людей), то зона відповідна в корі збільшується. Ампутація кисті приводить до зменшення даної зони. Клітини ділянок сенсорної кори впорядковані у вигляді окремих колонок або стовпців.
Аналогічно до сенсорної зони збудована рухова зона. Різні ділянки тіла (м’язи) та їх рух відображені в передній прицентральній звивині лобової частки. Стопа проектується у верхній частині звивини, а обличчя внизу.
Для моторної кори також характерна пластичність. При збільшенні тренування швидкості кисті збільшується відповідає зона кори. Зміни помітні уже за тиждень, а максимальний розвиток через 3-4 неділі.
|
|
При подразненні сенсорних зон кори або рухових зон виникають відповідні відчуття або рухи.
Крім сенсорних та рухових зон, у корі є премоторна зона (лобова частка)
яка відповідає за підготовку рухів та асоціативні зони, у яких зароджуються наміри, програми.
У людини саме більше місця займають асоціативні зони, з ними пов’язані зародження наміру, поведінки, пам’яті і т.д.. Приклад системності діяльності мозку є організація довільних рухів. Намір виникає в асоціативних полях кори КМ, через організацію функціональних систем (П.К. Анахін) для отримання корисного результату. Намір формується під впливом аферентної імпульсації, пам’яті, емоцій, потреб і т.д. від намірів формується план і результат, як у корі так і в базальних ядрах та бічних ділянках мозочка. Від БЯ та мозочка через таламус інформація надходить до премоторної та моторної (рухової) зони кори. А від неї по кірково – спинномозковим шляхам (КСМШ) та кірково - ядерним шляхам (КЯШ) потрапляє до мотонейронів спинного мозку або рухових ядер стовбура мозку. КСМШ і КЯШ починаються 30 % волокон від моторних зон кори, 30% від пре- моторної зони, 40% від соматосенсорної зони і закінчується на мотонейронах СМ або ядрах стовбура мозку.
У своєму шляху КСМШ віддає гілочки до таламусу, червоному ядру, мосту (а від нього до мозочка. В організації довільних рухів можуть бути задіяні також схеми автоматичних рухів які утворились завдяки досвіду. Схеми автоматичних рухів (ходьба, біг, плавання, писання і т.д.) запрограмовані в корі, базальних ядрах так і мозочку.
|
|
Рух спричиняє зміни в потоках чутливих нервових імпульсів що проходять від м’язів, сухожилків, суглобів, шкіри. Вся зворотня інформація необхідна для забезпечення точності і плавності рухів потрапляє безпосередньо до моторної кори і спінального мозочка який відповідно передає інформацію до ядер стовбура мозку.
22.-23.
Функція органів | СНС | ПСНС |
Ритми і сила серцевих скорочень Зіниця Просвіт бронхів Залоз травлення Моторику травлення Сфінктери Сечоутворення Скорочення.гладеньких м’язів Рівень глюкози Судини АТ Основн.обмін | Збільшує Розширює Розширює Зменшує Зменшує Посилює зменш Розслаблення Збільш звуж зб зб | Зменшує Звужує Звужує Збільшує Збільшує Послаблює збільш Скорочення зменш розшир зм зм |
24. гіпоталамусо-гіпофізарна система. В нейросекреторних клітинах гіпоталамуса утворюються рилізинг-гормони, які стимулюють (ліберіни) або гальмують (статини) вивільнення гормонів аденогіпофізу у кров. До ліберінів належать кортиколіберін, тіроліберін, соматоліберін, гонадоліберін, пролактоліберін, меланоліберін; до статинів – соматостатин, меланостатин. Секреція ре лізинг-гормонів регулюється: модулюється численими нейромедіаторами, нейропептинами і т.д.