2018-01-21
2607
Під час серцевого циклу виникають звуки – серцеві тони. Всього їх 4. Самих гучніших – два.
Перший тон (систолічний) виникає на початку систоли шлуночків і утворений:
закриттям стулкових клапанів;
вібрацією їх сухожилкових ниток, які удержують ці клапани;
турбулентним рухом крові, яка ударяє по клапанам;
вібрацією стінок шлуночків при скороченні;
вібрацією судин.
Перший тон низький і протяжний.
Другий тон (діастолічний) виникає на початку діастоли. Він утворений:
ударом півмісяцевих заслінок при закриттю їх;
вібрацією півмісяцевих заслінок;
турбулентним рухом крові, яка ударяється об клапани;
вібрацією судин;
Другий тон високий і короткий.
клапани серця- не дають крові повертатися назад
38. Артеріальний пульс – періодичне коливання стінок артерій внаслідок викиду крові в аорту при систолі лівого шлуночка.
Частота – 60-80 ударів за 1 хвилину
Ритмічність – одинаковий час між ударами.
Наповнення – ступінь зміни об’єма артерії.
Напруженність – характеризується силою, яку треба використати для здавлення артерій.
|
|
|
39. Нервова регуляція діяльності серцево – судинної системи в цілісному організмі відбувається через ЦНС, яка утворює інтегровані типові комплексні рефлекторні реакції. Ці комплекси об’єднують структури головного, спинного мозку, і через свої шляхи діють на різні функції серця, більш точно регулюють його роботу у відповідності з конкретними потребами організму. Розділяють центральні механізми регуляції (позакардіальні); місцеві (інтракардіальні).
На діяльність серця впливає кора великого мозку через лімбічну систему, РФ та гіпоталамус. Гіпоталамус є центром регуляції вегетативних функцій і діє через довгастий мозок. У довгастому мозку знаходиться серцево – судинний центр, який через парасимпатичні та симпатичні нерви впливають на діяльність серця. У довгастому мозку знаходяться парасимпатичні ядра х пара (блукаючого нерва), які через правий блукаючий нерв інервують більше праве передсердя і особливо пазухо – передсердний вузол провідної системи серця. Лівий блукаючий нерв інервує передсердно – шлуночковий вузол. Подразнення блукаючих нервів викликає негативні хронотропні, інотропні, батмотропні, дромотропні ефекти серця. Закінчення парасимпатичних нервів виділяє медіатор ацетилхолін, який викликає гіперполяризацію мембран м’язових волокон і тому зменшується ЧСС, збудливість, провідність і скорочення серцевого м’яза.
Довгастий мозок через спинний мозок діє на симпатичну нервову систему.
Нейрони симпатичної нервової системи, які впливають на серце, розміщені у бокових рогах п’яти верхніх грудних сегментах. Їхні відростки закінчуються у шийних і верхніх грудних симпатичних вузлах. Нейрони даних вузлів інервують провідну систему серця і міокард. Їхні закінчення виділяють медіатор норадреналін, який викликає позитивні хронотропні, батмотропні, дромотропні інотропні ефекти, а також підвищує трофіку серця. Під впливом симпатичної нервової системи збільшується ЧСС, сила скорочення, збудливість та провідність.
|
|
|
40. Особливості будови та ф-ії різних відділів кровоносних судин.
Судини: - магістральні: артерії еластично-мязового типу, аорта, легеневий стовбур, гілки аорти. Ф-ція: перетворювати первинну подачу крові у не первинну за рахунок еластичної мембрани. – резистивні: судини опору, м’язового типу, артеріоли, органні артерії, крани всіх ссс, від них залежить АТ. – обмінні – судини мікроциркуляції, ємнісні – вени, шунтувальні – артеріо-венулярні шунти.
