Першими центрами ділового туризму в Азії стали Таїланд, Туреччина, Сінгапур, Індонезія і Китай. Сьогодні нам доступні Японія, Узбекистан і Казахстан

66. Географічна характеристика релігійного туризму та паломництва. Покажіть на карті світу та України основні регіони та центри релігійного туризму у Православ’ї та в Іслам Релігійний туризм -це самостійний вид туризму. В нього, як і в інших його видів, є свої різновиди: паломницький туризм, релігійний туризм екскурсійної спрямованості.

Різновидом паломницького туризму є духовно-паломницький туризм. Цей різновид релігійного туризму є сукупністю поїздок представників різних релігій з паломницькою метою. Слово «паломництво» походить від слова «пальма» - паломники-християни, що здійснювали поїздки на Святу Землю в Середньовіччя, привозили звідти пальмову гілку. Паломництво ми можемо розуміти як подорож людей, яку вони здійснюють для поклоніння святим місцям. До здійснення паломництва людей спонукає багато різних мотивів. Це бажання зцілитися від фізичних або духовних недуг, помолитися за рідних і близьких, знайти благодать, набратися сил, зробити яку-небудь роботу (будівництво, прибирання території монастиря, храму, ашрама (духовного центру) і т.д.). Паломництво може бути обумовлено також прагненням виказати подяку вищим силам за блага, послані ними, проявити відданість вірі, випробувати власні наміри і здібність до подвижництва, знайти сенс життя. Паломництво припускає певне відношення людини до дійсності. Психологічні особливості паломників дуже різнопланові. Паломник в більшості випадків - глибоко релігійна людина з системою цінностей, що вже склалася. Він готовий на якийсь час поступитися звичному способу життя: колом спілкування, задоволенням, харчуванням для досягнення своїх духовних і етичних цілей. Ідея паломництва має на увазі дії в умовах певних труднощів, добровільно узяті на себе зобов'язання бути в цих умовах. Це символізує готовність людини пожертвувати тимчасовою і скороминущою матеріальною в ім'я вічного духовного. У індуїзмі, православ'ї і католицизмі, і в інших конфесіях також розвинуті піші паломництва, особливо по вже існуючих маршрутах. Люди відправляються в паломництва, коли для них недостатньо ритуальних дій в місцях звичного середовища їхнього проживання. Вони їдуть або йдуть в святі місця, значущіші для них. Можна виділити різні види паломництва. По числу учасників і ознаці сімейної приналежності розрізняють індивідуальні, сімейні, групові паломництва. За тривалістю можна позначити паломництва тривалі і короткі. Раніше за російськими православними канонами паломництвом вважалася поїздка тривалістю більше 10 днів. В залежності від того, в якій країні знаходяться об'єкти, відвідувані паломниками, існують поїздки внутрішні і зарубіжні. Релігійний туризм є складовою частиною сучасної індустрії туризму. Собори, мечеті, культові музеї і духовні центри - це туристичні об'єкти, які мають все зростаючий попит. Пам'ятники релігії, історії і культури представляють істотне мотивування відвідин того або іншого регіону або міста. У Франції близько 60% пам'ятників, що знаходяться під охороною держави, є і туристичними релігійними об'єктами.

Для католиків католицькі святині розташовані на Святій Землі (Ізраїль), а також в Італії, Ватикані, Франції, Португалії, і інших країнах Західної Європи. Святі місця для відвідин іудаїзму зосереджені в Ізраїлі, Румунії, Чехії, Німеччині, Іспанії, а також на Україні. Для послідовників ісламу - сунітів священними містами вважаються Мекка і Медина в Саудівській Аравії. Місцем паломництва шиїтів є в першу чергу міста Ен-Наджарф і Кербелі в Іраку. Основні святині буддистів розташовані в Індії, Китаї, на Тибеті.

ПРАВОСЛАВНІ СВЯТА. На чолі святкового кола православної церкви - Великдень, найшанобливіше загально християнське свято. Потім йдуть так звані двунадесяті свята - дванадцять головних святкувань. З них три перехідних, які випадають щороку на різні числа залежно від того, коли святкується Великдень (що не має постійної дати).

КАТОЛИЦЬКІ СВЯТА. Католицька церква також має свої відмінні особливості, що знайшли своє підтвердження в церковному календарі. Церковний рік розпочинається з різдвяного посту, тобто з 29листопада.Як і в інших календарях, в католицькому церковному календарі існують свята в строго встановлені дні і свята, дні святкування яких змінюються з року в рік.

МУСУЛЬМАНСЬКІ РЕЛІГІЙНІ СВЯТА. Іслам - одна з наймолодших релігій. За мусульманським календарем в кінці квітня 2006 р. настав 1427 рік. В мусульманських країнах літочислення ведеться за місячним календарем, що приводить до неспівпадання з нині діючим офіційним календарем, прийнятим у всьому світі. Місячний календар складається з 12 місяців. Одні місячні місяці можуть мати 29 днів, інші -30. Таким чином, місячний рік складається з 354 днів, що на 11 днів коротше сонячного. Саме цим пояснюється відхилення мусульманського місячного року по відношенню з астрономічним.Під час таких свят, як стояння біля гори Арафат і Свято жертвопринесення, кожен мусульманин повинен здійснити «Хадж» (паломництво в Мекку до храму Аллаха) як мінімум один раз в житті. Мусульмани можуть відвідувати ці місця в будь-яку іншу пору року, але таке паломництво називатиметься «Умра».

ІУДЕЙСЬКІ РЕЛІГІЙНІ СВЯТА. Особливість іудейських свят полягає у тому, що вони відзначаються за місячним календарем, і тому в кожному році вони випадають на різні дні сонячного календаря. Як вже наголошувалося, місячний рік коротше сонячного приблизно на 11 днів. Для того, щоб єврейські свята завжди випадали на одні і ті ж сезони, у складі староєврейського календаря лежить поєднання сонячного і місячного календарів. Раз в два або три роки додають ще один місяць, і такий рік стає високосним. Роки староєврейського календаря утворюють 19-літні цикли, і 7 років з них 19-високосні.

У іудаїзмі паломництво не є обов'язковим обрядом, за винятком нечисленного по своєму складу релігійного напряму брацлавських хасидів. Проте місць, шанобливих у релігійних євреїв, достатньо багато. Основні з них розташовані в Західній Європі, на Україні, в Білорусі, Литві, Латвії. Але найшанобливішим і найбільш відвідуваним місцем є Свята Земля Ізраїлю. У Єрусалимі популярні серед паломників Західна стіна Храму (Стіна Плача), Синагога Рамбана, Синагога Іуди та Хасида, в Хевроні - могила Патріархів, в Твері - могила Мойсея Маймоніда і могила Рабі Менр, в місті Цфат - могила Арізаль, могила Єсєв Каре, а також гробниця Рахелі. На ринку паломницького туризму країни, що традиційно вважаються центрами паломництва, розташовані в наступному порядку: Ізраїль (35%), Греція (12%), Італія (7%), Туреччина (6%), Саудівська Аравія (5%). Для українських паломників лідерами серед центрів паломництва є Україна, Ватикан, Італія, Ізраїль, Росії. Напрямки розвитку релігійного туризму в Україні.Відродження релігійного життя - одна з віх становлення незалежності і державності України.

Релігійність українського народу є невід'ємною складовою національної культури. Після етапу бурхливого сплеску початку 90-х років ХХ ст.. цей процес зараз набирає цивілізованого розвитку, а його динаміка свідчить про стійкість тенденції. Так, за останні п'ять років кількість зареєстрованих релігійних організацій всіх конфесій зросла в 1,4 рази саме за рахунок зростання первинних релігійних громад, які утворюються та реєструються за бажанням віруючих (таблиця 1). Позитивним явищем є також розбудова мережі культових закладів, серед яких особливо слід відзначити зростання чисельності монастирів (в 1,6 рази), оскільки вони здавна виступали центрами концентрації релігійного життя. Поліетнічність населення обумовила також і поліконфесійність. Україна має складну георелігійну ситуацію, обумовлену всім ходом історичного процесу. [2]

Домінуючим релігійним напрямком в Україні є християнство, на яке припадає майже 95% віруючих, з них 54,5% - православні, 18,6% - католики. Саме для православ'я та католицизму в християнстві характерною є традиція паломництва - місія поклоніння святим місцям задля спасіння душі шляхом особистого відвідування сакральних місць. Сакральними (священними) в християнстві вважаються місця, пов'язані з діяннями святих, чудесами, подіями, які впливали на становлення релігії. Сакральність певних місць формується історично протягом значного часу (іноді кілька тисяч років) і закріпляється духовною функцією даного місця.

Християнське паломництво є одним з найдавніших видів подорожей, відомих з літописних джерел ще ІV ст. н. е. Українське християнське паломництво відоме за най поширенішими джерелами з ХІ ст.., зазнаючи злетів та спадів, незважаючи на значні утиски соціалістичної доби, зберігалося саме завдяки тій визначній ролі, яка в традиції надається особистій подорожі до Святих місць. Паломницька традиція є тим об'єктивним підґрунтям, на якому розвивається зараз і поступово набирає поширення релігійний туризм в Україні. В даному разі ми не розрізняємо понять «паломництво» та «релігійний туризм» як тотожних за сутністю, але, задля коректності слід зазначити, що між ними є різниця, яку можна визначити за мотивацією подорожуючих в першому випадку - це духовна місія, яка спонукає людину до подорожі, в другому - превалює пізнавальна мета, посилена духовною функцією.[3. С. 11-13]

Паломництво є суттєвим критерієм сакральної ієрархічності простору, що дозволяє виділити для кожної релігії святині світового, регіонального, локального та місцевого рівня.Локалізація сакральних об'єктів відповідного рівня в національних межах є чинником рецепції паломницького потоку певного обсягу. Тобто, наявність сакральних ресурсів світового та регіонального рівня спричинює приток вірних відповідної релігії і є стійким сегментом національного туристичного ринку країни-локалітета, а з іншого боку, утворюється більш-менш (залежно від дії соціально-економічних чинників) стійкий потік з генеруючи країн - країн значної кількості прихильників даної релігії, що є основою формування видового субринку релігійного туризму Християнство в Україні поліконфесійне і визначається значною мозаїчністю територіально-конфесійної структури. Православна церква представлена Українською православною церквою (Московський патріархат), вплив якої найбільш поширений в північно-східних районах країни, на Поділлі та на Півдні; Українською православною церквою (Київський патріархат), яка має найбільший вплив в Галичині та на Волині і в Київській області та Українською автокефальною церквою, найбільш поширеною в Галичині та на Поділлі. Католицизм представлений Українською греко-католицькою церквою, основна частина прихильних якої - в Галичині та на Поділлі, та римо-католицькою церквою, значна частина прихильних якої живе в Галичині, на Поділлі, Житомирщині (це переважно етнічні поляки). Значного поширення в останні роки набув протестантизм, але традиція паломництва ним втрачена. Святі місця світового та релігійного значення є чинником формування міжнародних паломницьких потоків, а святині локального та місцевого значення створюють переважно внутрішні паломницькі потоки. Україна має сакральні християнські святині регіонального значення, що є чинником формування іноземних паломницьких потоків в Україну переважно з Росії та Польщі. Серед зарубіжних паломницьких потоків переважають паломницькі тури в Росію (Сергіїв Посад, Санкт-Петербург, о. Валаам тощо). Традиційним центром тяжіння для християн України є Свята Земля, що утворює постійний споживчий ринок зі значними потенційними можливостями. Таким чином, в сакральному просторі християнського світу Україна є «перехрестям» паломницьких шляхів, що необхідно використати для розвитку релігійного туризму та формування україноцентричного субринку. На сучасному етапі даний сегмент поступово набуває розвитку. Організацією паломницьких турів як міжнародних, так і внутрішніх, займаються переважно структури, створені під егідою християнських церков та структури, створені окремими громадами та культурно-релігійними громадськими організаціями. Саме вони є найчисленнішими суб'єктами даного ринку. Лише незначна частина туристичних підприємств працює на ринку релігійного туризму (наприклад, «Яффа», «Тріада», та деякі інші), що частково можна пояснити специфікою організаційної діяльності та орієнтацією споживацького ринку переважно на структури релігійних організацій. Крім християнства, паломницька традиція притаманна мусульманству (1,5% зареєстрованих громад), яке, незважаючи на незначну кількість віруючих в Україні, має паломництво (хадж) за один з основних догматів віри, а зростання чисельності кримськотатарського населення, серед якого найбільш поширений іслам, дає підстави для зростання попиту. Незначний сегмент внутрішнього ринку релігійного туризму і переважно на ексклюзивні тури створюють громади буддистів та прихильників інших східних культур (в Індію, Непал). Це потенційний ринок зарубіжного туризму. Але Україна має і вже використовує свої можливості на ринку іноземного релігійного туризму. Засновник хасидського руху Баал Шом Тов родом з Меджибожа на Поділлі, а його правнук цадик (праведник) Рабі Лахман,який помер в Умані 1810 р. дотепер вважається рабі (учителем) хасидів, що представляють ортодоксальний іудаїстський напрямок. Основні місця паломництва хасидів зосереджені в Черкаській, Житомирській, Київській, Вінницькій областях, де не тільки вже діють паломницькі маршрути, а й створюється туристична інфраструктура та готельна база (зокрема, в Умані).

Христия́нство (від грец. Χριστός — «помазанник», «мессія») — один з напрямків єдинобожжя. Поряд з ісламом та буддизмом входить в число трьох світових релігій. Характерною особливістю християнства, яка відрізняє його від інших напрямків єдинобожжя, є віра в Ісуса Христа як втілення і прояв Бога заради спасіння всього людства і людського суспільства і настанови в істині. На відміну від християнства іслам і іудаїзм не визнають Ісуса Христа як одну з іпостасей Всевишнього.

Християнство зародилося на Сході Римської імперії (території сучасного Ізраїлю)(в Палестині) в I ст. н. е. Засновником вважається Ісус Христос. В наш час християнство є одним з найпоширеніших у світі віровчень — його притримуються більше чверті людства. Християнство займає перше місце в світі за географічним розповсюдженням, тобто майже в кожній країні світу є хоча б одна християнська громада.

Буддизм (санскр. बुद्ध धर्म, buddha dharma IAST; пали बुद्ध धम्म, buddha dhamma, «Вчення Просвітленого» [1]) - релігійно-філософське вчення (дхарма) про духовне пробудження (бодхі), що виникло біля VI століття до н. е.. в Стародавній Індії. Засновником вчення вважається Сіддхартха Гаутама, згодом отримав ім'я Будда Шак'ямуні.

Самі послідовники цього Навчання називали його словом «Дхарма» (Закон, Вчення) або «Буддхадхарма» (Вченням Будди). Термін «буддизм» був створений європейцями в XIX столітті.Вважається, що це одна з найдавніших світових релігій, визнана самими різними народами з абсолютно різними традиціями. «Без розуміння буддизму неможливо зрозуміти і великі культури Сходу - індійську, китайську, не кажучи вже про культури Тибету і Монголії, пронизаних духом буддизму до їхніх останніх підстав.

Ісла́м (араб. الإسلام, буквально означає підкорення, покірність) — одне з декількох світових (нарівні з християнством, буддизмом) віровчень, які сповідують віру у єдиного Бога. Прихильники ісламу нині живуть у всьому глобальному суспільстві, на всіх континентах і в більшості локальних суспільств країн світу.

Символ Віри (шахада) в ісламі звучить як "Немає бога крім Бога і Мухаммад - пророк його" або на староруській (мові, якою користувались білоруські татари - перші мусульмани на старій Русі - "«Нямаш іншага, толькі адзіни Пан Бог, і Мухаммад – Пасол Божи»")

Іслам також називають мусульманством, магометанством, а людей, що її сповідують — мусульманами, магометанами. В українській мові також збереглися такі нині маловживані форми як басурманин— запозичена через тюркські мови, агарянин та ізмаїлтянин - тобто людина з племені нащадків Агарі і її спільного з Авраамом сина Ізмаїла.

Мусульмани складають переважну більшість населення багатьох країн Азії й Африки. Ісламське віровчення відіграє помітну роль у сучасному політичному житті глобального суспільства.

Дайте порівняльну характеристику підходам до визначення сутності країнознавства. Які функції виконує країнознавство як наукова дисципліна. Кого вважають засновником науки країнознавства. В чому полягав його вклад.