Особливості ґрунтів України:
§ поширено 650 видів ґрунтів;
§ ґрунтовий покрив вивчений добре, створена система науково-прикладних лабораторій;
§ яскраво виражена зональність у поширенні ґрунтів.
Виділяють п’ять основних зональних типів: дерново-підзолисті, бурі лісові, сірі лісові, чорноземи, каштанові. Азональні типи ґрунтів: лучні (лучно-болотні), солонці й солончаки, торфоболотні тощо.
Особливості основних типів ґрунтів.
1. Дерново-підзолисті — займають 7 % площі України, поширені на Поліській низовині. Для них характерні надмірне зволоження, підвищена кислотність, низький вміст карбонату, грудкуватість, низький вміст гумусу, низька родючість. Зустрічаються підтипи: дерново-болотні, дерново-карбонатні.
2. Бурі лісові (буроземи) — займають 0,4 % площі України; поширені в межах лісових зон Карпат і Криму. Формуються в умовах достатнього зволоження, тривалого теплого періоду. Для них характерні висока кислотність, великий вміст алюмінію.
3. Сірі лісові — займають 6,7 % площі України, формуються під лісами лісостепової частини. Це ґрунти, перехідні від дерново-підзолистих до чорноземів. Для них характерні невеликий вміст гумусу, нестійкий водний режим. Зустрічаються підтипи: світло-сірі, темно-сірі.
|
|
4. Чорноземи — займають 20 % площі України, з яких 60 % розорані. Поширені в степовій і лісостеповій зонах. Для них характерний вміст гумусу 4–9 %; потужність до 1,5 м. Зустрічається багато підтипів, що мають зональність.
5. Каштанові — займають 9 % площі України, формуються в умовах розрідженої степової рослинності, недостатності вологи.
6. Лучні — займають 2 % площі України, відхиляються від зональності. Формуються в долинах рік, у місцях, де близькі до поверхні ґрунтові води. Для них характерний великий вміст солей, вимагають осушення.
8. Солонці й солончаки — їхня площа збільшується на поливних землях. Солонці виникають в умовах невисокої водопроникності, багаті на соляі натрію. Солончаки — в місцях, де ґрунтові води підходять нагору через насичені солями породи.