Сучасні соціологічні школи

Розвиток суспільства соціологи-позитивісти розглядали як прямолінійну еволюцію, а його структуру зводили до механічного підпорядкування різних елементів. Залежно від того, що висували вони на передній план— природні чинники, рушійні сили соціального розвитку, методологічні зразки певної природничої науки, формувалися певні натуралістичні школи в соціології.

Географічна школа. Вона охоплювала натуралістичні вчення, які головну роль у розвитку суспільств, народів відводили їх географічному положенню і природним умовам.

Школа німецької геополітики. Визначальними вважала суто природничі причини географічно детерміновані тенденції політичного розвитку та експансії держав-організмів. З арсеналу геополітики були почерпнуті сумнозвісні аргументи щодо дефіциту "життєвого простору" і неприродності політичних кордонів Німеччини для виправдання фашистської агресії.

Расово-антропологічна школа. ЇЇ представники інтерпретували суспільний розвиток у поняттях спадковості, "расового добору", боротьби "вищих" і "нижчих" рас.

Органічна школа. Розглядала суспільство як живий організм, а соціальну диференціацію суспільства—аналогічно до розподілу функцій між різними органами.

Соціал-дарвіністська школа. Спиралася на вчення Г.Спенсера, зводячи закономірності розвитку людського суспільства до закономірностей біологічної еволюції і принципів природного добору, боротьби за існування і виживання найбільш пристосованих організмів.

Новими напрямами теоретизування в сучасній соціології є дослідження глобальних проблем світового розвитку, зокрема нерівномірності темпів соціального розвитку окремих регіонів нашої планети, соціальних аспектів національного розвитку і розбудови демократичних інститутів, проблем соціального захисту окремих груп, становища молоді та жінок тощо.